Постанова

від 04.08.2021 по справі 826/8900/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 826/8900/17

адміністративне провадження № К/9901/28777/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року (суддя Шрамко Ю.Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (судді: Чаку Є.В. (головуючий), Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.) у справі №826/8900/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хьорст Шкульов Україна до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Хьорст Шкульов Україна (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002111402 від 20.04.2017

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, позов Товариства задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

4. Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом ТОВ Анлімітед з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 27.03.2017 №106/26-15-14-02-04/31088698, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, під час якої було виявлено, зокрема порушення позивачем вимог п. 198.1 ст. 198, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у період, що перевірявся, на загальну суму 300700 грн.

04.04.2017 позивачем були подані заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Головне управління ДФС у м. Києві скасувало частково висновки акту перевірки та залишило висновки щодо заниження зобов`язань з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ Анлімітед на суму 126082 грн.

Згідно акту перевірки (з урахуванням розгляду заперечень) висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ Анлімітед не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки ТОВ Анлімітед придбавало послуги у ТОВ Лорд Компані , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Форуст Таун-2015 , ТОВ Саніт Компані , ТОВ Харлоу , у яких відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарських операцій, надані послуги не відповідають зареєстрованим видам діяльності, що встановлено на підставі даних наявних в інформаційних базах контролюючих органів. Крім того, стосовно діяльності вказаних господарюючих суб`єктів порушені кримінальні провадження №12014000000000574 від 06.12.2014, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, №32015100010000077 від 19.05.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 212 КК України, №12015000000000630 від 08.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 205 КК України, №32016230000000100 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002111402 від 20.04.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 126082 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 63041 грн.

Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ Анлімітед на підставі наступних договорів:

- договір про надання послуг від 26.02.2015 №26/02-15, відповідно до якого ТОВ Анлімітед , як виконавець, зобов`язується власними силами та засобами за завданням ТОВ Хьорст Шкульов Україна , як замовника, протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги зі створення рекламного відео (аудіовізуальних творів) в строк до 04.03.2015: рекламний відеоролик з рекламою Harper`s Bazaar, 4, 2015 сюжет (Fashion) - хронометраж 4 с; рекламний відеоролик з рекламою Harper`s Bazaar, 5, 2015 сюжет (Fashion) - хронометраж 4,5 с;

- договір від 27.02.2015 №70, відповідно до якого ТОВ Анлімітед , як виконавець, з метою просування послуг клієнта - замовника ТОВ Хьорст Шкульов Україна з вибором стратегії формування основної ідеї рекламної кампанії і застосування традиційних та інноваційних методик для можливості створення ефективної подачі послуг зобов`язується надати в порядку та на умовах, передбачених цим договором послуги з технічної підтримки заходу Harper`s Bazaar та спеціального виставкового заходу Frey Wille, світло, звук, забезпечення трансляції відео контенту, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених цим договором;

- договір про надання послуг від 25.05.2015 №25/05/15, відповідно до якого ТОВ Анлімітед , як виконавець, зобов`язується власними силами та засобами за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з забезпечення професійного освітлення та звуку під час заходу замовника: ТМ Freywille , та інших рекламодавців, що проводитиметься за адресою: вул. Івана Франка, 4-Б, 27 травня 2015 року, а ТОВ Хьорст Шкульов Україна , як замовник, зобов`язується оплачувати якісно надані послуги виконавцем у відповідності до умов, що викладені в цьому договорі на підставі виставлених виконавцем рахунків. Сторони домовилися, що виконавець самостійно здійснює монтаж, демонтаж, експлуатацію та налагодження власного обладнання, для надання послуг за даним договором, несе повну відповідальність за дотримання під час надання послуг правил охорони праці, санітарно-гігієнічної безпеки;

- договір №б/н кампанії про розміщення реклами від 01.07.2015, з додатками, відповідно якого ТОВ Анлімітед , як виконавець, зобов`язується надати послуги з розміщення реклами замовника ТОВ Хьорст Шкульов Україна на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник зобов1язується прийняти послуги й оплатити їх;

- договір про надання послуг від 01.07.2015 №01/07/2015 року, з додатками, відповідно до якого ТОВ Анлімітед , як виконавець, зобов`язується власними силами та засобами за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з забезпечення професійного освітлення та звуку під час заходів замовника, націлених на просування продукції замовника та розміщення реклами рекламодавців, а замовник зобов`язується оплачувати якісно надані послуги виконавцем у відповідності до умов, що викладені в цьому договорі та додатках на підстави виставлених виконавцем рахунків. Сторони домовилися, що виконавець самостійно здійснює монтаж, демонтаж, експлуатацію та налагодження власного обладнання, для надання послуг за даним договором, несе повну відповідальність за дотримання під час надання послуг правил охорони праці, санітарно-гігієнічної безпеки;

- договір про надання послуг б/н від 13.07.2015, відповідно до якого виконавець ТОВ Анлімітед зобов`язується власними силами та засобами за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з забезпечення професійного освітлення та звуку під час заходів замовника: TM Crystal Park та інших рекламодавців, що проводитиметься за адресою бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкинська, 5-7/29, 15.07.2015, а замовник зобов`язується оплачувати якісно надані послуги виконавцем у відповідності до умов, що викладені в цьому договорі та додатках на підстави виставлених виконавцем рахунків.Сторони домовилися, що виконавець самостійно здійснює монтаж, демонтаж, експлуатацію та налагодження власного обладнання, для надання послуг за даним договором, несе повну відповідальність за дотримання під час надання послуг правил охорони праці, санітарно-гігієнічної безпеки;

- договір від 04.11.2015 №04/11/2015_DEC, з додатками, відповідно до якого ТОВ Анлімітед , як виконавець, бере на себе зобов`язання надати послуги із оформлення та декорування заходів замовника ТОВ Хьорст Шкульов Україна , а замовник зобов`язується прийняти надані належним чином послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов цього договору;

- договір про надання послуг №б/н від 13.07.2015, відповідно до якого ТОВ Анлімітед , як виконавець, зобов`язується власними силами та засобами за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги з забезпечення професійного освітлення та звуку під час заходу замовника: ТМ Crystal Park, та інших рекламодавців, що проводитиметься за адресою бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкинська, 5-7/29, 15.07.2015, а замовник зобов`язується оплачувати якісно надані послуги виконавцем у відповідності до умов, що викладені в цьому договорі на підставі виставлених виконавцем рахунків.

Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом було надано копії документів, зокрема, договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, квитанції, платіжні доручення, розпорядження про проведення рекламно-маркетингового заходу, звіти про отримання доходів.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ Хьорст Шкульов Україна є - Рекламні агентства.

Судами також встановлено і наявність правосуб`єктності сторін на час укладення та виконання спірних правочинів, зокрема, контрагент позивача на момент укладення договорів та оформлення первинних документів, як і позивач, були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом, зокрема касаційна скарга вмотивована аналогічними доводами, які зазначені в акті перевірки, зокрема відсутність трудових та матеріальних ресурсів у контрагентів по ланцюгу постачання, наявність відносно таких контрагентів кримінальних справ за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема передбачених статтею 205 Кримінального кодексу України. Крім того, касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі. В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено.

За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством відзиву на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.1 статті 198.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

10.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. При вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідком для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування, зокрема, і податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, сформував податковий кредит містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті перевірки, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 72-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

Так, судом досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судами встановлено, що спірні господарські операції є реальними та підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Надані позивачем документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

Контролюючий орган не вказував, зокрема і в касаційній скарзі, що позивачем не надано первинні документи або такі містять недоліки в оформленні.

18. Доводи контролюючого органу про нереальність проведених позивачем господарських операцій з контрагентом судами обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі висновки не підтверджені доказами, які б відповідали критеріям належності, допустимості та достовірності.

19. Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів по ланцюгу постачання, зокрема і за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що відповідачем не надано доказів наявності вироків у таких кримінальних провадженнях, а отримані відомості в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, на які як на докази посилається відповідач не відповідають вимогам належності на допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

20. Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання робіт, послуг обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер, натомість належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх доводів контролюючим органом надано не було.

21. Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суди дійшли обґрунтованого висновку, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ Анлімітед , містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року слід залишити без задоволення.

23. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 826/8900/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова