Постанова

від 05.08.2021 по справі 810/393/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 810/393/18

адміністративне провадження № К/9901/59751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гленц до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Гленц на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2018, ухвалене у складі головуючого судді Терлецької О.О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018, прийняту у складі колегії суддів: Парінова А.Б.(головуючий), Грибан І.О., Губської О.А.

І. Суть спору

1. У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Гленц звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0038741413 від 23.10.2017 року форми Р .

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Гленц зазначило, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства, на підставі яких було прийнято оспорюване рішення не відповідають дійсним обставинам справи, а тому вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Гленц з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Френдс Інтернешнл за період: з 01.01.2017 по 31.01.2017.

4. Результати перевірки відображено в акті перевірки № 740/10-36-14-13/35095777 від 29.09.2017 (далі - Акт перевірки), в якому контролюючим органом установлено порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період: з 01.01.2017 по 31.01.2017 по взаємовідносинах з ТОВ Френдс Інтернешнл , а саме: пункти 198.1, 198.2, 198.3, абзац г) пункту 198.5, 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 847 413 грн за період: січень 2017 року - 3 847 413 грн.

5. Також, установлено завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) на загальну суму 611 265 грн за період: січень 2017 року в сумі 611 265 грн.

6. На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Київській області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0038741413 від 23.10.2017 форми Р на загальну суму податкового зобов`язання та штрафними (фінансовими) санкціями в розмір 4 809 266 грн 25 коп.

7. За наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення було залишене органами ДФС без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

8. Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення № 0038741413 від 23.10.2017 форми Р позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 24.05.2018 у задоволенні позову відмовив.

10. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ Френдс Інтернешнл у період, що перевірявся, не мали реального характеру, оскільки первинні документи, виписані на їх виконання, не відповідають встановленим вимогам, відсутня господарська мета та, виходячи з цього, прийшов до висновку, що визначення контролюючим органом підприємству податкових зобов`язань з податку на додану вартість є правомірним

11. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.08.2018 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

12. У касаційні скарзі ТОВ Гленц , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. У відзиві на касаційну скаргу представник ГУ ДФС у Київській області вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

15. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

16. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

17. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

18. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

19. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

20. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

21. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

22. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

23. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

24. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

25. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

26. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

27. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

28. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

29. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

30. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

31. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

32. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

33. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

34. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

35. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

36. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від №0038741413 від 23.10.2017 форми Р , які ґрунтуються на висновках останнього щодо безтоварності операцій позивача із контрагентом ТОВ Френдс Інтернешнл .

37. На переконання відповідача заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, не підлягають відшкодуванню, оскільки договір, укладений позивачем з його контрагентом є таким, що укладений без мети настання реальних наслідків, відсутня господарська мета, первинні документи не відповідають встановленим вимогам.

38. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

39. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

40. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

41. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

42. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

43. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

44. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

45. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

46. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

47. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що в періоді, за який проведено перевірку, позивачем було укладено договір купівлі - продажу від 26.12.2016 №1/26-12.

48. За умовами вказаного даного договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити Товар, в кількостях та за ціною, що наводяться в додатках до цього договору.

49. Передача Товару здійснюється протягом 10 робочих днів зі складу Постачальника.

50. Факт передачі товару у власність Покупцеві оформляється шляхом підписання акта прийому-передачі Товару або видаткової накладної.

51 . Оплата за Товар здійснюється в національній валюті України безготівково.

52 . На підтвердження факту виконання договору позивачем надано: специфікації до договору, видаткові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдову відомість та докази подальшого використання придбаного Товару у власній господарській діяльності.

53. Дослідивши вказані документи, суди першої та апеляційної інстанції встановили, що зі специфікацій убачається, що позивачем придбавалися у ТОВ Френдс Інтернешнл наступні товари: (електроди, паковки, труби, індивідуальні металоконструкції, арматура, сталь, кабель, штуцер, труба, відводи, трійники штампові, заглушки еліптичні, опори, муфти, клапани, кабелі, і.т.д.).

54. На підтвердження придбання цього товару позивачем надано видаткові накладні, з яких вбачається, що вказані документи не містять всіх обов`язкових реквізитів, а саме: не вказано назву посади та ПІБ особи, яка їх підписала від покупця, натомість, вказано лише за довіреністю та підпис. Довіреності на отримання матеріальних цінностей в матеріалах справи відсутні.

55. За таких обставин суди дійшли висновку, що видаткові накладні не відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

56 . Крім того, як установлено судами, докази транспортування придбаного товару відсутні, оплата за отримані товарно-матеріальні цінності від ТОВ Френдс Інтернешнл станом на 31.01.2017 не проводилась.

57. Згідно з наданої до перевірки картки рахунка 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 31.01.2017 кредиторська заборгованість ТОВ Гленц перед ТОВ Френдс Інтернешнл становила - 45 080 077,87 грн.

58. Судами також установлено, що основний вид діяльності ТОВ Френдс Інтернешнл - надання інших послуг із бронювання та пов`язана з цим діяльність .

59. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за II, III квартал 2017 року подано, відповідно до яких за трудовим договором працювала 1 особа, що на думку судів, ставить під сумнів можливість виконання ТОВ Френдс Інтернешнл договору купівлі-продажу, укладеного з позивачем.

60 . Суд не приймає доводи касаційної скарги що відсутність товаро-транспортних накладних, відсутність персоналу у контрагентів, розрив по ланцюгу постачання товарів не впливає на факт реальності господарських операцій, оскільки суди першої та апеляційної інстанції надали оцінку цим обставинам з урахуванням інших доказів, а саме наявності недоліків в оформленні видаткових накладних, відсутності оплати за отримані товарно-матеріальні цінності від ТОВ Френдс Інтернешнл , надали оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності відповідно до норм процесуального права та правомірно дійшли висновку, що формально складені первинні документи не є беззаперечним доказом реальності господарських операцій.

61. За таких обставин та правового регулювання Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати подані позивачем документи на підтвердження податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товару від контрагента, фактичне здійснення господарських операцій та дають позивачу право на формування власних податкових зобов`язань за наслідками таких господарських операцій.

62. Відтак, суди попередніх інстанцій, оцінівши докази у їх сукупності, дійшли ґрунтовного висновку про те, що операції позивача з ТОВ Френдс Інтернешнл не мали реального характеру, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а позов не підлягає скасуванню.

63. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

64. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

66. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гленц залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2018 року у справі № 810/393/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко