Ухвала

від 04.08.2021 по справі 761/4503/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/4503/21

Провадження № 2-др/761/117/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в ухваленні додаткового рішення

04 серпня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Осаулова А.А.

за участю секретаря Войновського О.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду без повідомлення (виклику) сторін заяву представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2021 р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - залишено без задоволення.

Між тим, 08.07.2021 р. представником відповідача поштовим зв`язком було подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі - 15000,00 грн. Заява передана судді 04.08.2021 р.

Згідно ст. 270 ч. 3, 4 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, суд не вбачає перешкод для розгляду даної заяви без повідомлення (виклику) сторін.

Суд повно та всебічно вививши матеріали вищезазначеної справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2021 р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - залишено без задоволення.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 3 ч.1 та ч. 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати . Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, в порушення вимог ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України відповідачем не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не надано доказів суду щодо вартості кожної наданої послуги і виконаних робіт, що сплачена або підлягає сплаті відповідачем.

Хоч в заяві про ухвалення додаткового рішення йдеться про наявність акту виконаних робіт від 17.05.2021 р., але фактично його суду надано не було. До того ж, такі докази відповідач повинен був надати суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ч.7 ЦПК України).

Крім цього, в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 р. (справа №640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідача було надано договір про надання правової допомоги від 15.04.2021 р., укладений між ОСОБА_3 та адвокатом Порхун О.П., за яким розмір винагороди за послуги адвоката встановлюються у фіксованому розмірі в розмірі 15000,00 грн.

Однак, квитанції або іншого платіжного документа, які б свідчили про оплату відповідачем коштів на правничу допомогу суду не надано.

Відтак, заява про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов

Повний текст ухвали складено 04.08.2021 р.