Постанова

від 29.07.2021 по справі 0519/3064/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/1899/21

0519/3064/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 0519/3064/2012

Номер провадження 22-ц/804/1899/21

Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Зайцевої С.А., Мальцевої Є.Є.

секретар - Целовальник К.А.

сторони:

заявник (боржник) - ОСОБА_1

заінтересовані особи - Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк , Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Приватне підприємство Маріупольський Консалтинг Центр ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2

на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року, у складі судді Музики О.М.,

у справі за заявою ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк , Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Приватне підприємство Маріупольський Консалтинг Центр

про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

В с т а н о в и в:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

21 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк (далі - АТ ПУМБ ), Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - Приморський ВДВС), в якому просила визнати виконавчий лист № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області, таким, що не підлягає виконанню; повернути виконавчий лист без виконання до Приморського ВДВС для вирішення питання про закриття виконавчого провадження № 42491625; повернути виконавчий лист без виконання до Приморського ВДВС для вирішення питання про закриття виконавчого провадження № 42491630; стягнути з АТ ПУМБ безпідставно отримані кошти у розмірі 5796 грн.

Заява мотивована тим, що 11 грудня 2012 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області ухвалив рішення у цивільній справі № 2/0519/1650/2012 про стягнення солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ ПУМБ суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 951 251 грн 47 коп., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 1 948 651 грн 93 коп.; заборгованість за непогашеними у строк відсотками за користування кредитом - 952 599 грн 54 коп.; сума пені за порушення строків виконання зобов`язання за кредитним договором - 50 000 грн, а також стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ ПУМБ судові витрати в розмірі 3219 грн.

26 лютого 2013 року Апеляційним судом Донецької області змінено рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у справі № 2/0519/1650/2012 та стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 951 251 грн 47 коп., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 1 948 651 грн 93 коп.; заборгованість за непогашеними у строк відсотками за користування кредитом - 952 599 грн 54 коп.; сума пені за порушення строків виконання зобов`язання за кредитним договором - 50 000 грн, а також стягнуто із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ ПУМБ судовий збір в розмірі 643 грн 80 коп. з кожного.

16 травня 2013 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області видано виконавчий лист № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення солідарно з боржників указаної заборгованості.

Заявник вважає, що виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки її обов`язок, як поручителя відсутній повністю, у зв`язку з припиненням зобов`язання та виконавчий документ не відповідає вимогам закону. Зокрема, 11 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством Донгорбанк (далі - ЗАТ Донгорбанк ) та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 26 та 21 листопада 2007 року між ЗАТ Донгорбанк та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 укладений договір іпотеки № 26/1 для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань. 21 листопада 2007 року ЗАТ Донгорбанк укладені договори поруки, а саме: № 26/2 із ОСОБА_4 ; № 26/3 із ОСОБА_1 ; № 26/4 із ОСОБА_8 ; № 26/5 із ОСОБА_9 . Пунктом 4.1 кредитного договору визначено, що забезпеченням зобов`язань позичальника за зазначеним договором є порука фізичних осіб, зокрема ОСОБА_1 згідно з договором поруки № 26/3 від 21 листопада 2007 року. 10 серпня 2009 року ЗАТ Донгорбанк до ОСОБА_10 надіслано повідомлення про дострокове повернення кредиту, яке він отримав 14 серпня 2009 року. 19 листопада 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. видано виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

30 травня 2013 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС відкрито виконавче провадження № 38291979 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ за кредитним договором та договором поруки грошових коштів у розмірі 2 951 251 грн 47 коп. 20 грудня 2013 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 38291979 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ за кредитним договором та договором поруки грошових коштів у розмірі 2 951 251 грн 47 коп. 05 березня 2014 року ПАТ ПУМБ звернулось до Приморського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ за кредитним договором та договором поруки грошових коштів у розмірі 2 951 251 грн 47 коп. 13 березня 2014 року державним виконавцем Приморського ВДВС відкрито виконавче провадження № 42491625 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ вказаної заборгованості, а також виконавче провадження № 42491630 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ грошових коштів у розмірі 643 грн 80 коп. 02 червня 2020 року державним виконавцем Приморського ВДВС винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 42491625. 30 червня 2020 року державним виконавцем Приморського ВДВС винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 42491625.

У період з червня 2020 року по грудень 2020 року з ОСОБА_1 безпідставно стягнуто кошти у розмірі 5 796 грн на користь ПАТ ПУМБ .

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України, в редакції від 14 червня 2007 року, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Заявник, з посиланням на правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11 (провадження № 14-265цс18) та від 20 березня 2019 року у справі № 1411/3467/12 (провадження № 14-594цс18), вказує, що строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, в редакції від 14 червня 2007 року, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором. Тому і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Станом на 10 серпня 2009 року, на момент направлення повідомлення про дострокове повернення кредиту, банку було відомо про неналежне виконання зобов`язань. Таким чином, надісланням ОСОБА_10 зазначеного документу, банк змінив строк виконання основного зобов`язання, тому станом на час звернення банку до суду (грудень 2012 року) порука припинилася, у зв`язку з чим, на підставі статті 432 ЦПК України, частини 5 статті 39 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий документ не підлягає виконанню внаслідок відсутності у заявника обов`язку з повернення кредитних коштів.

Також виконавчий лист не відповідає вимогам Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження в редакції від 18 січня 2013 року, зокрема Додатку 44 до пункту 16.1.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді. У виконавчому листі № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року вказана дата прийняття рішення суду від 11 грудня 2012 року, що не відповідає дійсності, оскільки рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області переглянуто в апеляційному порядку та змінено рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року, тому воно набрало законної сили саме 26 лютого 2013 року. Однак у виконавчому листі не вказана дата набрання рішенням суду законної сили, а також не зазначено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, що є порушенням ст. 18 Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження в редакції від 18 січня 2013 року. Також виконавчий документ пред`явлений до виконання з порушенням строків, передбачених ст. 22 Закону України № 606-XIV Про виконавче провадження в редакції від 18 січня 2013 року. За відсутності у боржника майна, державний виконавець протягом шестимісячного строку виконання судового рішення повинен був повернути виконавчий лист стягувачу та завершити виконавче провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 квітня 2021 року до участі у справі в якості заінтересованої особи залучено Приватне підприємство Маріупольський Консалтинг Центр (далі - ПП Маріупольський Консалтинг Центр ).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа №2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, виданого Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області, за наслідками розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Перший Український Міжнародний Банк до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заінтересовані особи: АТ ПУМБ , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ПП Маріупольський Консалтинг Центр відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник, як підставу для задоволення своїх вимог, наводить правові висновки Великої Палати Верховного Суду про припинення поруки та заборону у зв`язку із цим стягнення коштів із поручителя у зобов`язані, яке припинилося.

Судом першої інстанції застосовано висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20), зокрема, що закон не пов`язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов`язанням, забезпеченим порукою.

Суд прийшов до висновку, що ухвалення судом рішення в справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.

В даній справі заявник, на стадії виконання рішення суду про стягнення заборгованості з поручителя, намагається досягти вирішення окремого спору, а саме: встановлення судом факту припинення поруки з підстав, передбачених ст. 559 ЦК України, тобто реалізації свого інтересу в правовій визначеності з порушенням принципу остаточності рішення суду. Отже у діях заявника вбачається прагнення переглянути висновки (судові рішення) про дійсність поруки в межах цієї справи, прийнятті в іншій справі № 2/0519/1650/2012, що є неприпустимим.

На цій стадії вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, суд першої інстанції не наділений повноваженнями на проведення перевірки рішення суду щодо правомірності стягнення кредитної заборгованості з поручителя.

Таким чином доводи заявника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав припинення поруки не ґрунтуються на вимогах ст. 432 ЦПК України та жодним чином не пов`язані припиненням обов`язку боржника, адже не витікають з підстав припинення зобов`язань, передбачених главою 50 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи не містять даних про добровільне та в повному обсязі виконання боржником чи іншою особою судового рішення про стягнення кредитної заборгованості.

Отже, обставини, з якими заявник пов`язує наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не є підставою у розумінні ст. 432 ЦПК України для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Також заявник, як підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, наводить невідповідність виконавчого листа вимогам ст. 18 Закону України № 606-ХІV Про виконавче провадження , чинного станом на день його видачі, та п. 16.1.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, зокрема в частині відсутності у ньому відомостей про дату набрання рішення суду законної сили та граничного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Зазначені заявником підстави не відповідають дійсності, оскільки із дослідженої судом копії виконавчого листа, наданого Приморським ДВС на виконання ухвали суду про витребування матеріалів виконавчого провадження, такий містить усі реквізити, передбачені статтею 18 наведеного Закону, у тому числі дату набрання рішенням суду законної сили - 26 лютого 2013 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 27 лютого 2014 року, тому ці доводи заявника судом відхилено як безпідставні.

Заявник також в якості підстави для задоволення заяви наводить не дотримання державним виконавцем вимог ст. 47 Закону України № 606-ХІV Про виконавче провадження в частині не повернення виконавчого листа стягувачу, у зв`язку із відсутністю у боржника майна та здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результатними.

Зазначені у заяві обставини щодо не повернення виконавчого листа стягувачу, як і невідповідність виконавчого листа вимогам статті 18 наведеного Закону, може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження або повернення виконавчого листа, у порядку та спосіб, передбачений Законом України Про виконавче провадження , а не визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відповідно до статті 432 ЦПК України.

Таким чином, зазначені у заяві обставини підлягають вирішенню у визначеному Розділом VІІ ЦПК України порядку шляхом звернення до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

Суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах статті 432 ЦПК України, тому задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

11 червня 2021 року заявник ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду та визнати виконавчий лист № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області, таким, що не підлягає виконанню.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2021 року визначено склад колегії суддів: Ткаченко Т.Б. (головуючий суддя), Барков В.М., Биліна Т.І.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 23 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишено без руху.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 07 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 19 липня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2021 року визначено склад колегії суддів: Ткаченко Т.Б. (головуючий суддя), Зайцева С.А., Мальцева Є.Є.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено доводи заяви щодо помилкової видачі виконавчого листа та безпідставно прийшов до висновку про те, що вимоги заяви не можуть бути розглянуті в порядку статті 432 ЦПК України.

Суд невірно застосував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року по справі № 522/1528/15-ц, оскільки ним розглянуто не тотожну справу.

Судом залишено поза увагою те, що обов`язок ОСОБА_1 , як поручителя, відсутній повністю у зв`язку із припиненням зобов`язання та виконавчий документ не відповідає вимогам закону і виданий помилково.

Судом не враховано, що порука - це строкове зобов`язання і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора. Строк, передбачений ч.4 ст.559 ЦК України в редакції від 14 червня 2007 року, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконує вже фактично неіснуючий обов`язок, він може вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором. Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 серпня 2018 року у справі 2-1169/11 та від 20 березня 2019 року у справі № 1411/3667/12. Визначений частиною 4 статті 559 ЦК України строк припинення поруки застосовується виключно у тому разі, якщо такий строк не встановлено у договорі поруки.

Зазначає, що виконавчий лист № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року не відповідає вимогам Закону України № 606-ХІV Про виконавче провадження в редакції від 18 січня 2013 року, не відповідає Додатку 44 до пункту 16.1.7 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді в редакції від 10 січня 2013 року. Так, у виконавчому листі вказано дату 11 грудня 2012 року, підстава видачі виконавчого листа - рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя, але дане рішення переглянуто апеляційною інстанцією і змінено рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року, яке набрало законної сили 26 лютого 2013 року.

Крім того, судом не враховано, що державним виконавцем незаконно не повернуто виконавчий лист стягувачу та не завершено виконавче провадження, оскільки на момент відкриття виконавчих проваджень № 42491625, № 42491630 та протягом шестимісячного строку виконання судового рішення у ОСОБА_1 було відсутнє майно, на яке могло бути звернуто стягнення.

Відзив на апеляційну скаргу

На виконання статті 360 ЦПК України учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що 11 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством Донгорбанк (далі - ЗАТ Донгорбанк ) та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 26 та 21 листопада 2007 року між ЗАТ Донгорбанк та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 укладений договір іпотеки № 26/1 для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов`язань.

Також 21 листопада 2007 року ЗАТ Донгорбанк укладені договори поруки, а саме: № 26/2 із ОСОБА_4 ; № 26/3 із ОСОБА_1 ; № 26/4 із ОСОБА_8 ; № 26/5 із ОСОБА_9 .

Пунктом 4.1 кредитного договору визначено, що забезпеченням зобов`язань позичальника за зазначеним договором є порука фізичних осіб, зокрема ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно з договором поруки № 26/3 від 21 листопада 2007 року.

10 серпня 2009 року ЗАТ Донгорбанк надіслано повідомлення про дострокове повернення кредиту до ОСОБА_10 , яке він отримав 14 серпня 2009 року.

19 листопада 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. виданий виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року змінено рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 11 грудня 2012 року та стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 951 251 грн. 47 коп., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 1 948 651 грн. 93 коп.; заборгованість за непогашеними у строк відсотками за користування кредитом - 952 599 грн. 54 коп.; сума пені за порушення строків виконання зобов`язання за кредитним договором - 50 000 грн., а також стягнуто із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ ПУМБ судовий збір в розмірі 643 грн. 80 коп. з кожного.

30 травня 2013 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС відкрито виконавче провадження № 38291979 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ за кредитним договором та договором поруки грошових коштів у розмірі 2 951 251 грн. 47 коп.

20 грудня 2013 року державним виконавцем Жовтневого відділу ДВС винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 38291979 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ за кредитним договором та договором поруки грошових коштів у розмірі 2 951 251 грн. 47 коп.

Судом витребувані матеріали виконавчого провадження № 42491625, з яких вбачається, що 05 березня 2014 року ПАТ ПУМБ звернулося до Приморського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2/0519/1650/2012, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя 16 травня 2013 року.

Відповідно до виконавчого листа у справі № 2/0519/1650/2012, який виданий 16 травня 2013 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя про солідарне стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 951 251 грн. 47 коп., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 1 948 651 грн. 93 коп.; заборгованість за непогашеними у строк відсотками за користування кредитом - 952 599 грн. 54 коп.; сума пені за порушення строків виконання зобов`язання за кредитним договором - 50 000 грн., в якому наявна відмітка про набрання рішення законної сили - 26 лютого 2013 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 27 лютого 2014 року.

13 березня 2014 року державним виконавцем Приморського відділу ДВС відкрито виконавче провадження № 42491625 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ указаної заборгованості, а також виконавче провадження № 42491630 за виконавчим листом № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ грошових коштів у розмірі 643 грн. 80 коп.

02 червня 2020 року державним виконавцем Приморського відділу ДВС винесена постанова про арешт коштів боржника за виконавчим провадженням № 42491625. 30 червня 2020 року державним виконавцем Приморського відділу ДВС винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 42491625.

20 вересня 2018 року між ПАТ ПУМБ та ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест укладений договір про відступлення права вимоги № 26/2018 щодо передачі новому кредитору права вимоги за кредитним договором від 21 листопада 2007 року № 26 та цього ж дня укладений договір про відступлення права вимоги № 26/2018/1 між ТОВ Фінансова компанія Алькор Інвест та ПП Маріупольський консалтинг центр щодо передачі новому кредитору права вимоги за кредитним договором від 21 листопада 2007 року. У межах виконавчого провадження заміна стягувача ПАТ ПУМБ на ПП Маріупольський Консалтинг Центр не відбувалася.

2. Мотивувальна частина

Позиція Донецького апеляційного суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У судове засідання суду апеляційної інстанції заявник ОСОБА_1 та представники заінтересованих осіб Приморського ВДВС, ПП Маріупольський Консалтинг Центр не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином (т.4 а.с.1, 3, 10).

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати та задовольнити вимоги заяви в повному обсязі, заперечення представника заінтересованої особи АТ ПУМБ - Маштакова С.А., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з вимогами частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові (обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника) та процесуально-правові (обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа).

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Заявник ОСОБА_1 , як на підставу для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилається на те, що її обов`язок, як поручителя відсутній повністю у зв`язку з припиненням зобов`язання, а також невідповідність виконавчого документа вимогам закону.

Установлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 грудня 2012 року у справі №2/0519/1650/2012, яке змінено рішенням Апеляційного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року в частині визначення солідарного стягнення заборгованості з поручителів, стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 951 251 грн 47 коп., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 1 948 651 грн 93 коп.; заборгованість за непогашеними у строк відсотками за користування кредитом - 952 599 грн 54 коп.; сума пені за порушення строків виконання зобов`язання за кредитним договором - 50 000 грн, а також стягнуто із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ ПУМБ судовий збір в розмірі 643 грн 80 коп. з кожного (т.1 а.с.141-143, 176-178).

Згідно із цим рішенням позичальником є ОСОБА_10 , поручителем є ОСОБА_1 та вони є солідарними боржниками перед АТ ПУМБ .

На виконання рішення суду за заявою представника ПАТ ПУМБ судом видано виконавчі листи (т.1 а.с.179).

З копії виконавчого листа № 2/0519/1650/2012 вбачається, що його видано 16 травня 2013 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області про солідарне стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ПАТ ПУМБ заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 951 251 грн 47 коп., яка складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту 1 948 651 грн 93 коп.; заборгованість за непогашеними у строк відсотками за користування кредитом 952 599 грн 54 коп.; сума пені за порушення строків виконання зобов`язання за кредитним договором 50 000 грн. У виконавчому листі є відмітка про набрання рішенням законної сили - 26 лютого 2013 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - до 27 лютого 2014 року (т.3 а.с.103).

Строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання переривався у зв`язку із перебуванням його на примусовому виконанні у Жовтневому (Центральному) ВДВС м.Маріуполя.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 травня 2013 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 38291979 про примусове виконання вказаного виконавчого листа.

Постановою від 20 грудня 2013 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС повернуто виконавчий лист стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження , роз`яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 21 грудня 2014 року (т.3 а.с.52-55).

З матеріалів справи також вбачається, що постановами державного виконавця Приморського ВДВС Березова І.М. від 13 березня 2014 року відкрито два виконавчих провадження ВП № 42491625 та ВП № 42491630 про примусове виконання виконавчого листа № 2/0519/1650/2012 від 11 грудня 2012 року, виданий Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ ПУМБ боргу 2951251,47 грн, документ вступив у законну силу (набрав чинності) 26 лютого 2013 року, заяву про примусове виконання подано 12 березня 2014 року (т.3 а.с.57).

Постановою від 02 червня 2020 року державним виконавцем Приморського ВДВС Хара О.В. у ВП № 43491625 винесено постанову про арешт коштів боржника (т.3 а.с.89).

Постановою від 30 червня 2020 року державним виконавцем Приморського ВДВС Хара О.В. у ВП № 43491625 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , яку вона отримує в ТОВ Маріуполь Сапфір (т.3 а.с.98).

З наданої заявником ОСОБА_1 до заяви про повернення виконавчого листа без виконання копії виконавчого листа (т.3 а.с.51), відсутні записи в нижній частині про набрання рішенням законної сили 26.02.2013 року та строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 27.02.2014 року, чим спростовуються доводи апеляційної скарги щодо невідповідності виконавчого листа положенням Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді .

Згідно статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що грунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 вересня 2012 року в позові ОСОБА_1 до ПАТ ПУМБ , ОСОБА_10 про припинення договору поруки від 21.11.2007 року відмовлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що обов`язок ОСОБА_1 , як поручителя відсутній повністю у зв`язку із припиненням зобов`язання, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Судом першої інстанції вірно застосовано правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, зокрема, що закон не пов`язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов`язанням, забезпеченим порукою.

Рішення суду набрали законної сили, у зв`язку з чим, підлягають обов`язковому виконанню, а відтак, припинення поруки не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов`язок поручителя щодо виконання зобов`язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Посилання скаржника на припинення у неї обов`язку щодо погашення заборгованості у зв`язку зі спливом строку поруки, є безпідставним, оскільки наявність підстав для стягнення з неї заборгованості встановлено рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили, а відтак, є обов`язковими до виконання.

Не є слушними доводи апеляційної скарги щодо невідповідності виконавчого документа вимогам закону, оскільки згідно з частини 1 статті 25 Закону України Про виконавче провадження № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Отже, під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження державними виконавцями Жовтневого (Центрального) ВДВС та Приморського ВДВС перевірено відповідність виконавчого листа вимогам статей 18, 21, 22, 23 вищевказаного Закону.

З`ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив судове рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Щодо судового збору

За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, законних підстав для відшкодування судового збору не мається.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволенню, а ухвала Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року - без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 04 серпня 2021 року.

Судді: Т.Б.Ткаченко

С.А.Зайцева

Є.Є.Мальцева