Рішення

від 05.08.2021 по справі 491/707/20

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/707/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА РЕАЛ - БІЛДІНГ , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА РЕАЛ - БІЛДІНГ , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності.

Згідно позовної заяви, позивачці відповідно до договору дарування від 28 листопада 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ананьївського районного нотаріального округу Одеської області Воробйовим А.О., реєстровий № 514; Витяг з Державного-реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №205707795 від 31 березня 2020 року, належить на праві приватної спільної часткової власності 18/100 частин нежитлової будівлі складів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивачка, у вищезазначеному об`єкті нерухомого майна приміщень, якими вона користується з відповідачами спільно - немає.

Тому позивачка вважає, що вона, як співвласник, має права на виділ у натурі частки із спільного майна.

В позовній заяві зазначено, що відповідно до ст. 364 Цивільного кодексу України, співвласнику надається право самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ у натурі частки із спільного майна. Законодавством передбачено, що такий виділ має здійснюватися за згодою усіх співвласників.

Позивачка вказує, що з метою здійснення виділення в натурі часток із спільної часткової власності в позасудовому порядку вона неодноразово зверталась до відповідачів в телефонному режимі, а також відповідачам було запропоновано звернутись для цього до нотаріуса, для чого на адреси відповідачів було направлено листи з пропозицією відвідати нотаріальну контору.

Згідно позовної заяви, для оформлення документів належним чином і посвідчення відповідної угоди нотаріально, було підготовлено висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №12 від 29 липня 2020 року, підготовлений керівником Ананьївського МБТІ Козачинською Н.М.

Як зазначено в позовній заяві, незважаючи на підготовлені документи, та наявність технічної можливості, відповідачі, нічого не пояснюючи і без поважних на то причин відмовляються відвідати нотаріальну контору і посвідчити відповідний договір виділення в натурі часток із спільної часткової власності.

Позивачка вказує, що за таких обставин вона з об`єктивних причин позбавлена можливості, захистити своє право власності на майно у встановленому досудовому порядку.

В позовній заяві зазначено, що у відповідності до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №12 від 29 липня 2020 року, враховуючи технічну можливість і фактичне користування житловим будинком, запропоновано виділити позивачці в натурі із спільної часткової власності: літ. А , поверх І, номери, приміщень: ХХІІ, XXIII, XXIV, XXV, XXVI, XXX, загальною площею 209,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила виділити в натурі із майна, що є у спільній частковій власності та визнати за нею право приватної власності на: літ. А , поверх І, номери приміщень: XXII, XXIII, XXIV, XXV, XXVI, XXX, загальною площею 209,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року (а.с.86) у справі було відкрито провадження, прийнято рішення про здійснення її розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання.

Відповідачам, у вказаній ухвалі, було роз`яснено право та надано час для подання відзиву на позовну заяву, роз`яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

Копію ухвали суду від 22 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено відповідачу - ОСОБА_2 з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6195/2020 (а.с.89), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7615/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.107), який було отримано відповідачкою 22 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.123).

Відповідачу - ОСОБА_3 , копію ухвали суду від 22 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6198/2020 (а.с.90), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7616/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.108), та було отримано відповідачкою 22 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.126).

Також, копію ухвали суду від 22 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено відповідачу - ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6200/2020 (а.с.91), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7610/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.109), та було отримано відповідачем 28 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.128).

Крім того, копію ухвали суду від 22 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено відповідачу - ОСОБА_4 з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6202/2020 (а.с.92), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7613/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.112), та було отримано відповідачем 27 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.128).

Відповідачу - ОСОБА_5 , копію ухвали суду від 22 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6203/2020 (а.с.93), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7401/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.111), та було отримано відповідачкою 23 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.129).

Також, копію ухвали суду від 22 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено відповідачу - ОСОБА_6 з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6204/2020 (а.с.94), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7611/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.113), та було отримано відповідачем 22 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.125).

Крім того, копію ухвали суду від 22 жовтня 2020 року про відкриття провадження у справі, разом з копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено відповідачу - ОСОБА_7 з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6205/2020 (а.с.95), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7610/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.110), та було отримано відповідачем 22 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.124).

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року, після виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.189 ЦПК України, у справі було закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті.

При цьому, ані в установлений в ухвалі від 22 жовтня 2020 року п`ятнадцятиденний з дня отримання ухвали, а ні в подальшому за час розгляду справи відповідачами відзив на позовну заяву, або зустрічний позов до суду подано не було, як не було подано і клопотань про продовження їм строків на вчинення зазначених процесуальних дій.

5 серпня 2021 року позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується довідкою (а.с.172) про доставку SMS-повідомлення з текстом судової повістки, яке було відправлено згідно заявки позивачки від 19 травня 2021 року (а.с.163), у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Проте, суд бере до уваги те, що 19 травня 2021 року позивачкою було подано на адресу суду письмову заяву (а.с.162), в якій вона просила суд розглядати справу без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

При цьому, суд беручи до уваги положення ч.3 ст.211 ЦПК України, якою визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, вважає за можливе розглядати справу за відсутності позивачки.

Відповідачка - ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення… (а.с.173) про вручення їй 15 липня 2021 року рекомендованого листа суду за вихідним №491/707/20/3057/2021, яким на адресу відповідачки було направлено судову повістку про її виклик до суду (а.с.165), 5 серпня 2021 року у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідачка - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення… (а.с.174) про вручення їй 15 липня 2021 року рекомендованого листа суду за вихідним №491/707/20/3063/2021, яким на адресу відповідачки було направлено судову повістку про її виклик до суду (а.с.170), 5 серпня 2021 року у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідачка - ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення… (а.с.175) про вручення їй 15 липня 2021 року рекомендованого листа суду за вихідним №491/707/20/3062/2021, яким на адресу відповідачки було направлено судову повістку про її виклик до суду (а.с.169), 5 серпня 2021 року у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідачка - ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення… (а.с.176) про вручення їй 15 липня 2021 року рекомендованого листа суду за вихідним №491/707/20/3064/2021, яким на адресу відповідачки було направлено судову повістку про її виклик до суду (а.с.171), 5 серпня 2021 року у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідачка - ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення… (а.с.177) про вручення їй 16 липня 2021 року рекомендованого листа суду за вихідним №491/707/20/3058/2021, яким на адресу відповідачки було направлено судову повістку про її виклик до суду (а.с.166), 5 серпня 2021 року у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Відповідачка - ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення… (а.с.178) про вручення їй 15 липня 2021 року рекомендованого листа суду за вихідним №491/707/20/3061/2021, яким на адресу відповідачки було направлено судову повістку про її виклик до суду (а.с.168), 5 серпня 2021 року у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або клопотань від неї на адресу суду не надходило.

Крім того, 5 серпня 2021 року у судове засідання з розгляду справи представники відповідача - ПП РЕАЛ БІЛДІНГ , які про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.179), відповідно до якого представниками зазначеного відповідача - юридичної особи, за її місцем знаходження, було 20 липня 2021 року отримано рекомендований лист суду за вихідним №491/707/20/3060/2021, яким на ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ було направлено судову повістку про виклик до суду на 5 серпня 2021 року (а.с.167).

Водночас, 5 серпня 2021 року до канцелярії Ананьївського районного суду Одеської області надійшло клопотання директора ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ Ємельянової Л.М. (а.с.180), в якому вона просила суд відкласти судове засідання розгляду справи на іншу дату, зазначивши в якості причин для відкладення розгляду справи неможливість прибуття директора ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ та неможливість направити адвоката для захисту прав та інтересів підприємства.

Розглядаючи зазначене клопотання представника відповідача суд зазначив наступне.

Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10 та 11 частини 3 статті 2 ЦПК України визначено одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини 2 статті 121 ЦПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

При цьому, слід звернути увагу на наступні обставини.

Так, як було зазначено, провадження у справі було відкрите ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року (а.с.86), в якій відповідачам було роз`яснено право та надано час для подання відзиву на позовну заяву, роз`яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

Зазначену ухвалу суду відповідачу - ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ було направлено з супровідним листом від 22 жовтня 2020 року за вихідним №491/707/20/6200/2020 (а.с.91), який в подальшому було направлено повторно за вихідним номером 491/707/20/7610/2020 від 16 грудня 2020 року (а.с.109), та було отримано відповідачем 28 грудня 2020 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.128).

При цьому, ані в установлений в ухвалі суду від 22 жовтня 2020 року п`ятнадцятиденний з дня її отримання строк, ані станом на 5 серпня 2021 року від ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ на адресу суду відзив на позовну заяву, який згідно ч.ч.1, 2 ст.174, ч.1 ст.178 ЦПК України, є заявою по суті справи, у якій відповідач викладає заперечення проти позову, не надходив.

Крім того, представники відповідача ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ 10 лютого 2021 року, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.128), у підготовче судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року підготовче провадження у справі було закрито та справу було призначено до судового розгляду по суті. В ухвалі про призначення справи до судового розгляду по суті було зазначено про те, що справу призначено до розгляду на 6 квітня 2021 року.

Зазначену ухвалу представниками ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ було отримано 11 березня 2021 року, що підтверджується розпискою у Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.135) про отримання рекомендованого листа суду за вихідним №491/707/20/886/2021 (а.с.133).

Проте, 6 квітня 2021 року представники відповідача - ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ у судове засідання з розгляду справи не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

З наведеного вбачається, що представники ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ з 28 грудня 2020 року достеменно знаючи про те, що Ананьївським районним судом Одеської області здійснюється розгляд даної цивільної справи, жодних заходів до явки до суду, а також реалізації будь-яким іншим чином своїх процесуальних прав та обов`язків, не вжили.

Крім того, слід звернути увагу на те, що частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Представником відповідача в якості причин для відкладення розгляду справи зазначено неможливість прибуття директора ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ та неможливість направити адвоката для захисту прав та інтересів підприємства, не зазначаючи при цьому будь-яких причин, що унеможливлюють явку до суду.

Проте, зазначені причини, з урахуванням наведених вище обставин неодноразових неявок представника відповідача, не можливо визнати поважними.

Крім того, слід зазначити, що частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (принцип змагальності цивільного судочинства).

При цьому, до клопотання представника ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ , яке надійшло до суду 5 серпня 2021 року, жодних доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причини, які унеможливлюють явку до суду представників відповідача не додано.

Враховуючи викладене судом клопотання представника відповідача - ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ про відкладення розгляду справи, призначеного на 5 серпня 2021 року було визнано необґрунтованим і недоведеним належними та достовірними доказами, у зв`язку з чим в його задоволенні було відмовлено, про що без видалення до нарадчої кімнати було постановлено протокольну ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Частиною 4 статті 223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною 2 статті 280 ЦПК України визначено, що у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Як було зазначено, відповідачі будучи належним чином повідомленими про те, що розгляд справи відбуватиметься 5 серпня 2021 року, у судове засідання з розгляду справи не з`явилися.

Також, жоден з відповідачів, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився у судове засідання, яке було призначене на 6 квітня 2021 року, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с.145), а також Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень… (а.с.134-141).

Зазначене вказує на існування підстав для здійснення заочного розгляду справи, передбачених ч.4 ст.223, п.1 ч.1, ч.2 ст.280 ЦПК України.

5 серпня 2021 року відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 причини неявки до суду не повідомили, а причини неявки у судове засідання представників ПП РЕАЛ-БІЛДІНГ є недоведеними та визнані судом неповажними.

Зазначене вказує на існування підстав для здійснення заочного розгляду справи, передбачених п.2 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Як було зазначено, ані в установлений в ухвалі від 22 жовтня 2020 року п`ятнадцятиденний з дня отримання ухвали, а ні в подальшому за час розгляду справи відповідачами відзив на позовну заяву, або зустрічний позов до суду подано не було, як не було подано і клопотань про продовження їм строків на вчинення зазначених процесуальних дій, у зв`язку з чим, у відповідності до положень частини 8 статті 178, частини 2 статті 191, частини 4 статті 223 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та має підстави для здійснення заочного розгляду справи, передбачені п.3 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Як вбачається, з заяви позивачки від 19 травня 2021 року (а.с.162), в якій вона просила суд розглядати справу без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення, існують підстави для заочного розгляду справи, передбачені п.4 ч.1 ст.280 ЦПК України.

Враховуючи викладене, судом було прийнято рішення про заочний розгляд справи, про що без видалення до нарадчої кімнати було постановлено відповідну ухвалу.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка 4-ї дільниці с.Ананьїва Ананьївського району Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 14 липня 2004 року (а.с.7).

Відповідачами у справі є:

-ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с.Долинське Ананьївського району Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , що в матеріалах справи підтверджується: копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 24 травня 1999 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.59-61) та копією дублікату картки фізичної особи - платника податків, виданої Ананьївським відділенням Любашівської МДПІ 14 березня 2007 року (а.с.61);

-ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка міста Ананьїв Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , що в матеріалах справи підтверджується копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_6 , виданого 16 листопада 2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.62-63) та картки платника податків бланк № НОМЕР_7 , видної Ананьївською ДПІ Подільського управління ГУ ДФС (а.с.63);

-ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка села Борівка Могилів-Подільського району Вінницької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 , що в матеріалах справи підтверджується копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_9 , виданого Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 20 лютого 2001 року (а.с.65) та дублікату картки фізичної особи - платника податків, виданого 23 січня 2008 року Ананьївським відділенням Любашівської МДПІ (а.с.66);

-ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка села Гандрабури Ананьївського району Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_10 , що в матеріалах справи підтверджується копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_11 , виданого 4 січня 1999 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.67-68) та дублікату картки фізичної особи - платника податків, виданої Любашівською МДПІ 20 грудня 2002 року (а.с.68);

-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка міста Одеса, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_12 , що підтверджується наданими позивачем копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_13 , виданого 19 жовтня 2000 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.69-70) та картки фізичної особи - платника податків, виданої Любашівською МДПІ (а.с.70);

-ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с.Любомирка Чечельницького району Вінницької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_14 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: паспорту громадянина України серії НОМЕР_15 , виданого 22 травня 2002 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.71-73) та дублікату картки фізичної особи - платника податків, виданої 18 грудня 2002 року Любашівською МДПІ (а.с.73);

-ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО РЕАЛ-БІЛДІНГ , яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Бальзака, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 38403115, керівником якого є - Ємельянова Леся Михайлівна , що підтверджується наявною в матеріалах копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №576449, виданої Державною реєстраційною службою України 20 травня 2013 року (а.с.64).

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила суд виділити в натурі із майна, що є у спільній частковій власності та визнати за нею право приватної власності на: літ. А , поверх І, номери приміщень: XXII, XXIII, XXIV, XXV, XXVI, XXX, загальною площею 209,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно частини 2 статті 12 ЦПК України, якою дано визначення принципу змагальності цивільного судочинства, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Визначення принципу диспозитивності цивільного процесу наведене у статті 13 ЦПК України.

Так, частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 2 статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначене відповідає положенням частини 1 статті 81 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до договору дарування від 28 листопада 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ананьївського районного нотаріального округу Одеської області Воробйовим А.О., реєстровий № 514; Витяг з Державного-реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №205707795 від 31 березня 2020 року, належить на праві приватної спільної часткової власності 18/100 частин нежитлової будівлі складів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений факт підтверджується доданою до позовної заяви копією договору дарування посвідченого 28 листопада 2019 року приватним нотаріусом Ананьївського районного нотаріального округу Одеської області Воробйовим А.О. (а.с.8-9) зареєстрованим в реєстрі за №514 (нотаріальні бланки серії НОВ №№362176, 362177), згідно якого Приватне підприємство Золотий Дюк ідентифікаційний код юридичної особи 32037817, розташоване за адресою: 66400, Одеська область Ананьївський район місто Ананьїв, вул..Соборна, 29, в особі директора - Кушнерова Михайла Анатолійовича, який діяв на підставі Статуту, передав безоплатно, а позивачка прийняла в дар, 18/100 частин нежитлових будівель складів під номером АДРЕСА_1 .

Крім того, до позовної заяви додано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 березня 2020 року №205707795 (а.с.10), відповідно до якого позивачці належить на праві приватної спільної часткової власності частка розміром 18/100 об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 203962551202) - нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, з наведених документів вбачається що позивачці належить на праві приватної спільної часткової власності частка 18/100 в будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно положень статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно частин 1 та 2 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Як зазначає позивачка та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 березня 2020 року №205707795 (а.с.10), в даному випадку спірне майно перебуває у спільній частковій власності.

Згідно частини 1 та 2 статті 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку частка, зокрема позивачки, у спільній приватній власності визначена та дорівнює 18/100.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

При цьому, слід звернути увагу на те, що як в мотивувальній, так і в прохальній частини позовної заяви позивачка просить суд виділити в натурі із майна, що є у спільній частковій власності та визнати за нею право приватної власності на: літ. А , поверх І, номери приміщень: XXII, XXIII, XXIV, XXV, XXVI, XXX, загальною площею 209,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, позивачка не надає суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що вона має будь-які права на частку у об`єкті нерухомого майна, який розташований за зазначеною адресою ( АДРЕСА_2 ).

Натомість, матеріали справи, як було зазначено, містять лише докази того, що позивачка має право на частку розміром 18/100 об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено договором дарування (а.с.8-9) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31 березня 2020 року №205707795 (а.с.10).

Зазначення позивачкою в прохальній частині адреси нерухомого майна, як АДРЕСА_2 можливо було б вважати технічною помилкою.

Проте, жодних відомостей про такий факт суду не надано, натомість позивачкою до позовної заяви додано копії таких документів, як Технічний паспорт на громадський будинок з господарським (допоміжними спорудами), складений Ананьївським міським бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа №159) 29 липня 2020 року (а.с.11-13) висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки, складеного ФОП ОСОБА_10 5 серпня 2020 року (а.с.14), висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 29 липня 2020 року №12 (а.с.15), в яких зазначено частку розміром 18/100 об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

З наведеного вбачається, що позивачка просить суд виділити їй в натурі та визнати за нею приватної власності в нерухомому мані, не надаючи при цьому суду будь-яких доказів того, що вона має право часткової власності у зазначеному майні.

Крім того, слід зазначити, що системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Визначальним для виділу частки або поділу об`єкта нерухомого майна в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають право власності на зазначене майно пропорційно своїй частки в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен виділити його співвласнику таку частину житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру та вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

У тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина житлового будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1443цс16 та від 03 квітня 2013 року у справі №6-12цс13, а також підтверджені Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 545/3753/16-ц (провадження № 61-40289 св 18).

Проте, позивачкою не надано суду будь-яких відомостей про розмір часток інших співвласників у праві приватної спільної часткової власності, а також про загальну вартість об`єкта нерухомого майна, яке перебуває у спільні частковій власності, що унеможливлює для суду визначення співмірності вимог позивачки з можливим порушенням прав інших співвласників майна при виділені частки майна в натурі,встановлення можливої необхідності присудження компенсації будь-кому з співвласників.

Також, слід звернути увагу на те, що згідно частин 1 та 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначене узгоджується з положеннями ч.1 ст.2 ЦПК України, якою визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При цьому, згідно статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Зі змісту наведених норм вбачається, зокрема, що відповідачем у цивільній справі може бути фізичні і юридичні особи, а також держава, які не визнають, порушують або оспорюють права позивача, у зв`язку з чим він звертається до суду за їх захистом.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 07 жовтня 2020 у справі №705/3876/18 (провадження № 61-697св20).

В свою чергу, зі змісту норм 355-358, 364 ЦК України вбачається, що відповідачами у справах про виділення в натурі частки у спільній частковій власності мають бути, зокрема інші співвласники майна, якщо не визнають, порушують або оспорюють право позивача на виділення такої його частки в натурі.

Зазначене узгоджується зі змістом позовної заяви, в якій позивачка зазначає, що вона зверталася до відповідачів з метою вирішення в досудовому порядку питання щодо виділення її частки у спільній власності, що узгоджується з положеннями статті 364 ЦК України.

Позивачкою в якості відповідачів у справі зазначено: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП РЕАЛ - БІЛДІНГ , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів того, що зазначені особи взагалі мають право спільної часткової власності у спірному майні, а отже будь-яким чином оспорюють, не визнають або порушують право позивачки на виділення її частки у спільному частковому праві власності на нерухоме майно.

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Тобто, суд з власної ініціативи не може змінювати відповідача у справі.

При цьому, від позивача до суду не надходило будь-яких клопотань про заміну неналежного відповідача, або про долучення до матеріалів справи доказів, які б підтверджували те, що зазначені позивачем відповідачі є належними.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у пункті 40 постанови від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зазначив, що за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги, є необґрунтованими, не доведеними належними та достовірними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 280-289, 354 ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА РЕАЛ - БІЛДІНГ , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності - відмовити в повному обсязі.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

Відповідачі: - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 ;

- ОСОБА_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_10 ;

- ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_12 ;

- ОСОБА_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_14 ;

- ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО РЕАЛ-БІЛДІНГ , яке розташоване за адресою: м.Київ, вул.Бальзака, будинок 12, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 38403115.

Суддя: О.О.Желясков