Постанова

від 29.07.2021 по справі 914/1251/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2021 р. Справа №914/1251/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Матущака О.І.,

Якімець Г.Г.,

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області за №01-20/176 від 26.10.2020 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020, суддя Бортник О.Ю. м. Львів

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс , м.Київ

до відповідача Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Броди

про стягнення заборгованості в сумі 41 057,06 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

26.05.2020 у Господарський суд Львівської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Укр Газ Ресурс (далі по тексту - ТОВ Укр Газ Ресурс ) з позовом до Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області (далі по тексту - Відділу освіти Бродівської РДА) про стягнення 41 057,06 грн., з яких: 39 345,37 грн. - основної заборгованості за договором №76 від 12.02.2019, яка виникла на підставі акта приймання-передачі №УГР00000312 від 29.02.2020; 820,23 грн. - пені в розмірі облікової ставки НБУ нарахованої з 29.02.2020 по 18.05.2020 за період прострочення грошового зобов`язання в розмірі 39 345,37 грн. щодо оплати поставленого природного газу згідно з актом приймання-передачі №УГР00000312 від 29.02.2020; 3% річних у розмірі 258,00 грн. за прострочення грошового зобов`язання в сумі 39 345,37 грн. у період з 29.02.2020 по 18.05.2020 (заборгованість по акту приймання-передачі №УГР00000312 від 29.02.2020); інфляційних втрат у сумі 633,46 грн. за прострочення грошового зобов`язання в сумі 39 345,37 грн. у період з 29.02.2020 по 18.05.2020 (заборгованість по акту приймання-передачі №УГР00000312 від 29.02.2020).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами договору №76 від 12.02.2019 не здійснено оплату за поставлений газ, у зв`язку з чим на підставі п. 6.2.1 договору №76 від 12.02.2019 та ст. 625 ЦК України нараховано до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Правовою підставою позову зазначає п. 5 глави 1 Розділу І, п. 1 глави 1, п. 6 глави 3 Розділу ІХ, п. 2 глави 7 Розділу ХІІ Кодексу газорозподільних систем та ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 вищезазначений позов задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ТОВ Укр Газ Ресурс 39 345,37 грн. - основного боргу, 64,50 грн. - 3% річних та 2017,67 грн. судового збору. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог про стягнення 820,23 грн. - пені, 193,50 грн. - 3% річних та інфляційних втрат у сумі 633,46 грн.

Суд першої інстанції встановив, що з 01.02.2020 по 04.02.2020 позивач поставив відповідачу 4,031290 тис.м.куб природного газу на загальну суму 39 345,37 грн., а тому дійшов до висновку, що вказана сума підлягає стягненню, незважаючи на те, що вона є позадоговірною (не охоплювалась договором №76 від 12.02.2019 строк дії якого завершився 31.01.2020).

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача пеня в сумі 820,23 грн. за період з 29.02.2020 по 24.04.2020 задоволенню не підлягає, оскільки заборгованість, яка є предметом спору у справі, виникла не на підставі договору № 76 від 12.02.2020 строк дії якого закінчився 31.01.2020, а поставка позивачем відповідачу природного газу на суму 39 345,37грн. була позадоговірною. Відтак відсутні підстави для стягнення пені з огляду на ч. 2 ст. 547, ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні в сумі 633,46 грн. за період з березня 2020 року по квітень 2020 року не підлягають задоволенню, оскільки право на нарахування таких виникло у позивача з травня 2020 року, в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Тому суд здійснивши обрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 258 грн. за період з 29.02.2020 по 18.05.2020, дійшов висновку, що такі підлягають до задоволення частково в сумі 64,50 грн. за період з 29.04.2020 по 18.05.2020, оскільки позивачем невірно визначено період, за який такі підлягають нарахуванню. Відповідачем претензію позивача отримано 21.04.2020. Право на нарахування 3% річних у позивача виникло з 29.04.2020 на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України. Тому, решта позовних вимог в частині стягнення 3% річних задоволенню не підлягають, з огляду на наведені обставини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Відділ освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області (відповідач) просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що Відділом освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області не порушено жодних грошових зобов`язань та не має заборгованості перед позивачем, оскільки не було взято жодних зобов`язань, не укладено жодного договору на період заявлений позивачем з 01.02.2020 по 04.02.2020.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву, яке передбачене ст.263 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до приписів ч. 10 ст. 270 ГПК України вказана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається без повідомлення учасників справи.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що між Відділом освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області (надалі - споживач) та ТОВ Укр Газ Ресурс (надалі - постачальник) укладено договір №76 від 12.02.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передати у власність споживачу у 2019 році природний газ, а споживач зобов`язувався прийняти та оплати вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 2.7.2 договору, на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Згідно з п. 2.7.3 договору, споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктом 2.7.4 договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до абз. 2 п. 3.1 договору, ціна газу становить 8 133,33грн. за 1000 куб.м, крім того ПДВ 1 616,67грн., всього з ПДВ 9 760,00 грн.

Зобов`язання сторін по даному договору виникають протягом строку дії договору до 31 грудня 2019 року або ж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1. договору).

Додатковою угодою №6 від 26.12.2019 до договору № 76 від 12.02.2019 сторонами продовжено дію цього договору до 31 січня 2020 року.

Додатковою угодою №7 від 20.01.2020 до договору № 76 від 12.02.2019 сторонами доповнено пункти 1.2 та 1.3 договору щодо того, що плановий обсяг постачання газу на січень 2020 року становить 47822 м3, загальна сума закупівлі за цією угодою складає 466 742,72 грн. з ПДВ, що не перевищує 20% суми договору. Пунктом 3 цієї додаткової угоди № 7 сторони погодили, що ця додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2020 і діє до 31 січня 2020 року.

Додатковою угодою №8 від 31.01.2020 до договору № 76 від 12.02.2019 сторони дійшли згоди про зменшення обсягу закупівлі товарів та загальну вартість договору на 91 197,69 грн., виклавши п.1.2 та п.1.3 в іншій редакції. Згідно з новою редакцією п.1.2 та п.1.3 договору, плановий обсяг постачання газу на січень 2020 року становив 38.477990 м 3 , загальна сума закупівлі за цією угодою склала 375 545,03 грн., що не перевищує 20% суми договору.

У позовній заяві позивач стверджує, що в період з 01.01.2020 по 04.02.2020 включно, ним на об`єкти Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області поставлено 42,5092 тис.м.куб. природного газу, зокрема у січні 2020 року 38,47799 тис.м.куб на загальну суму 375 545,03грн. та у лютому 2020 року 4,031290 тис.м.куб на загальну суму 39 345,37грн.

При цьому, за період з 01.02.2020 по 04.02.2020 Відділом освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області (відповідачем) не здійснено оплати за поставлений природний газ в розмірі 39 345,37грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № УГР00000312 від 29.02.2020.

17.04.2020 позивач скерував відповідачу претензію за № 627 від 17.04.2020 з вимогою в десятиденний строк оплатити наявну заборгованість в розмірі 39 345,37грн. за поставку природного газу в лютому 2020 року та в дводенний строк підписати та повернути на адресу ТОВ Укр Газ Ресурс один примірник акту прийому-передачі природного газу №УГР00000312 від лютого 2020 року.

Вказана претензія вручена відповідачу 21.04.2020, що підтверджується відстеженням поштового відправлення позивача з штрихкодовим ідентифікатором 0408030465309. Проте, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами п. 1 глави 1 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Відповідно до п.6 глави 3 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між су б`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Згідно з п.5 глави 1 Розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого

Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, алокація - це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Відповідно до п.3 глави 1 Розділу XII Кодексу газотранспортної системи, алокація природного газу по кожному замовнику послуг транспортування природного газу, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) у точці виходу за певний період, визначається оператором газотранспортної системи та доводиться ним до відома замовника послуг транспортування природного газу у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.2 глави 7 Розділу XII Кодексу газотранспортної системи, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

За вимогами п.3 глави 7 Розділу XII Кодексу газотранспортної системи, у точках виходу до газорозподільної системи оператор газотранспортної системи здійснює остаточну алокацію щодобових відборів замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням інформації про прогнозовані та фактичні обсяги споживання по кожному окремому споживачу замовника послуг транспортування природного газу з урахуванням вимог цієї глави.

Позивач стверджує, що факт споживання відповідачем природного газу в лютому 2020 року в обсягах 4,031290 тис.м.куб підтверджується даними Інформаційної платформи SAP ТОВ Оператора газотранспортної системи України .

Пунктом 5 глави 1 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 встановлено, що інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

За змістом п. 1 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи газотранспортної системи, для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Відповідно до глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи газотранспортної системи, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Оператор газотранспортної системи за заявою суб`єкта ринку природного газу, що займається оптовою купівлею-продажом або постачанням газу, присвоює суб`єкту унікальний EIC-код.

Оператор газорозподільної системи присвоює EIC-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності).

Згідно пункту 2 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, зокрема, ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку.

Згідно з положеннями Кодексу газотранспортної системи, Реєстром споживачів постачальника є перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді (п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що постачальник має право визначити по споживачу в інформаційній платформі кінцеву дату постачання природного газу такому споживачу (з якої споживач буде виключений з Реєстру такого постачальника) та/або визначити періоди постачання природного газу такому споживачу.

ТОВ УКР ГАЗ РЕСУРС присвоєно EIC код 56X930000009170Х, а споживач з ЕІС-кодом 56XT00012COFU00N з 01.02.2020 по 04.02.2020 був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника ТОВ Укр Газ Ресурс , що підтверджується копію витягу з Інформаційної платформи.

Судами встановлено, що відповідно до витягу з Інформаційної платформи, інформація щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XT00012COFU00N за період з 01.02.2020 по 04.02.2020 (включно), таким споживачем спожито 4031,29 тис.м.куб газу за зазначений період з 01.02.2020 по 04.02.2020.

Також судами встановлено, що відповідно до витягу з Інформаціної платформи SAP ТОВ Оператор газотранспортної системи України про обсяги споживання природного газу відповідачем в лютому 2020 року вбачається, що ЕІС-кодом споживача (Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області) є 56XT00012COFU00N.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем у лютому 2020 рку за період з 01.02.2020 по 04.02.2020 поставлено відповідачу 4,031290 тис.м.куб природного газу на загальну суму 39 345,37грн., а також про те, що вказана поставка відповідачу природного газу є позадоговірною, оскільки Договір № 76 від 12.02.2019 закінчився 31.01.2020.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 39 345,37грн. основного боргу.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що договір на постачання природного газу №76 від 12.02.2019 в частині зобов`язання позивача щодо постачання газу закінчив свою дію 31.12.2019, при цьому будь-яких змін до договору в частині продовження його дії сторони не вносили, додаткових угод щодо продовження дії договору або іншого договору на постачання природного газу на 2020 рік, між позивачем та відповідачем не було укладено. Проте, колегія суддів зазначає, що поставка позивачем відповідачу 4,031290 тис.м.куб природного газу за період з 01.02.2020 по 04.02.2020 підтверджується даними Інформаційної платформи SAP ТОВ Оператор газотранспортної системи України та така поставка є позадоговірною.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Щодо стягнення трьох процентів річних, то сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивачем за період з 29.02.2020 по 18.05.2020 на суму боргу 39 345,37грн. нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 258,00 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 3% річних у відповідності до вимог законодавства та з врахуванням задовлення позову на суму основної заборгованості у розмірі 39 345,37грн., погодився з висновками суду першої інстанції в частині обґрунтованості стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 64,50 грн. за період прострочення грошового зобов`язання з 29.04.2020 по 18.05.2020 на підставі ч.2 ст.530 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 193,50 грн.

Також колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 820,23 грн. за період з 29.02.2020 по 24.04.2020, в силу приписів ч.2 ст.547, ч.3 ст.549 ЦК України, оскільки заборгованість, яка є предметом спору у справі, виникла не на підставі договору № 76 від 12.02.2019, строк дії якого закінчився 31.01.2020, а також про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в сумі 633,46 грн. за період з березня 2020 року по квітень 2020 року, в силу приписів ч.2 ст.530 ЦК України, оскільки право на нарахування таких виникло у позивача з травня 2020 року.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника про те, що Відділом освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області не порушено жодних грошових зобов`язань та не має заборгованості перед позивачем, оскільки не було взято жодних зобов`язань, не укладено жодного договору на період заявлений позивачем з 01.02.2020 по 04.02.2020 з тих підстав, що поставка природного газу за період з 01.02.2020 по 04.02.2020 підтверджується даними Інформаційної платформи SAP ТОВ Оператор газотранспортної системи України та така поставка є позадоговірною.

Посилання апелянта на те, що такий не має доступу та не відслідковує даних щодо споживання природного газу з Інформаційної платформи SAP Оператора газотранспортної системи України , а є лише споживачем та має право на поставку товару за результатами укладеного договору не спростовують обгрунтованого висновку місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Апеляційний господарський суд відхиляє також доводи скаржника про те, що Відділ освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області завершив процедуру відкритих торгів на постачання природного газу на 2020 рік завантаживши договір з новим постачальником - ТОВ Львівгаз збут , 31.01.2020 об 15:45год. Строк дії цього договору починався з 01.02.2020 і закінчується 31.12.2020 або ж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Крім цього, суд звертає у вагу на довідку АТ КБ "Приватбанк" за №20.1.0.0.0/7-201211/9454 від 04.01.2021, яка містить інформацію щодо рахунків фізичної особи, однак, учасником господарських відносин виступав ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець. Доказів щодо наявності відкритих рахунків у фізичної особи-підприємця Колінко В.Л. суду не представлено, та вказана довідка такої інформації не містить. Відтак, відповідачем не спростовано належності доказів, які підтверджують часткову оплату.

Крім того, за результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, у питаннях вичерпності висновків суду суд апеляційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні від 28.10.2010 в справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, апеляційний господарський суд вважає, що ним наведено аргументи та мотиви щодо всіх визначальних доводів апеляційної скарги у світлі конкретних обставин справи та в залежності від характеру судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на наведене, апелянтом не спростувано наведених висновків суду першої інстанції, які тягли б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення та не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставин по справі та його правильні висновки, а тому апеляційна скарга Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області за №01-20/176 від 26.10.2020 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 - без змін.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала предявлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» .

Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 3 153,00 грн., який сплачений згідно з платіжними дорученнями за № 3595 від 26.10.2020 та за № 3837 від 10.11.2020.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Відділу освіти Бродівської районної державної адміністрації Львівської області за №01-20/176 від 26.10.2020 року залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 07.10.2020 у справі №914/1251/20 залишити без змін.

Судовий збір в розмірі 3 153,00 грн. покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Матущак О.І.

Якімець Г.Г.