Постанова

від 28.07.2021 по справі 910/13242/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2021 р. Справа№ 910/13242/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участі представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. (повний текст складено 28.04.2021 р.)

у справі № 910/13242/20 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-Про" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер"

до ОСОБА_1

про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою у розмірі 61 637,84 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юні-Про" в інтересах ТОВ "Прем`єр Буланжер" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , яка обіймала посаду директора та головного бухгалтера товариства ТОВ "Прем`єр Буланжер" , про стягнення з неї 61 637,84 грн. на відшкодування завданих товариству збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 у період з 30.01.2017 р. по 15.09.2019 р. обіймала посаду директора та головного бухгалтера ТОВ "Прем`єр Буланжер" і внаслідок порушення нею граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до Товариства були застосовані податковим органом штрафні санкції, які Товариство сплатило.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. у справі № 910/13242/20 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Прем`єр Буланжер" 61 637,84 грн. на відшкодування збитків та 2 102,00 грн. судового збору за подання позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів відсутність своєї вини у виникненні негативних для Товариства наслідків у вигляді необхідності сплати штрафу. Встановивши наявність усіх елементів цивільного правопорушення для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків у заявленій позивачем сумі, місцевий господарський суд визнав вимоги позивача обґрунтованими.

Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду і мотивами прийнятого ним рішення, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що процедура внесення інформації до Єдиного реєстру податкових накладних складається з двох окремих стадій. Перша: надання платником податку на додану вартість податкової накладної. Друга: прийняття/неприйняття податкової накладної та внесення відомостей щодо неї безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних.

За твердженням апелянта, податкові накладні складалися та направлялися відповідачем до податкового органу вчасно, тоді як їх реєстрація не залежала від волі відповідача, внаслідок чого у його діях відсутня вина і відповідач не може нести відповідальності за те, що податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладених після спливу граничних строків. Апелянт також вказував, що до позову позивач не надав ані у паперовій, ані у електронній формі електронних квитанцій, складення яких передбачене затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, і у такий спосіб, на думку, апелянта, позивач переклав тягар доведення на відповідача у справі.

Згідно витягу з протоколу Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 р. апеляційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 задоволено заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2021 сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 р. апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 3 153, 00 грн. та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів товариству з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 р., у зв`язку із усуненням апелянтом недоліків, відкрито апеляційне проваждення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено до розгляду на 28.07.2021 р.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2021 р., у зв`язку із перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пашкіна С.А., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 р., справу № 910/13242/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

У судовому засіданні, що відбулось 28.07.2021 р., представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 12.05.2020 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер" від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло податкове повідомлення-рішення №0459050405 від 28.12.2019 р. про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер" на підставі акту перевірки №9563/26-15-04-05/38237816 від 13.12.2019 р. за наслідками порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201 та згідно п.120 1 ст.120 1 Податкового кодексу України, а саме за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 489041,48 грн., штраф у розмірі 10% у сумі 48 904, 30 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 41 159, 60 грн., штраф у розмірі 20% у сумі 8231,92 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 15005,40 грн, штраф у розмірі 30% у сумі 4501,62 грн., загальна сума штрафу становить 61637,84 грн.

До Акту додано розрахунок штрафу за період з 30.01.2017 по 15.09.2019. Вказані обставини підтверджуються копією доданого до позову повідомлення-рішення та доказів його надіслання товариству податковим органом поштовим відправленням № 0410714736470.

Згідно з платіжним дорученням № 1059 від 21.05.2020 на суму 61637,84 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер" здійснено оплату нарахованого штрафу у встановленому порядку за податковим повідомленням-рішенням №0459050405 від 28.12.2019 у повному обсязі.

Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання за рахунок винної особи грошової компенсації понесених у зв`язку із сплатою позивачем штрафу , нарахованого органами ДФС на підставі акту перевірки №9563/26-15-04-05/38237816 від 13.12.2019 р.

В обґрунтування заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ПРО", як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер", який володіє 93,33 % статутного капіталу товариства , звертаючись до суду з даним позовом в порядку, передбаченому статтею 54 ГПК України , зазначає, що з вини та за наслідком дій ОСОБА_1 , яка обіймала посаду директора та головного бухгалтера товариства, Товариство понесло збитки у розмірі 61 637,84 грн штрафу, які мають бути відшкодовані нею, як посадовою особою товариства.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 26-О від 14.09.2015 та на виконання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер", оформленого протоколом №12 від 10.09.2015, ОСОБА_1 була призначена на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер" (код ЄДРПОУ 38237816) з 14.09.2015.

За наказом № 27-О від 14.09.2015 на директора товариства - ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків головного бухгалтера за суміщенням, без звільнення від своєї основної роботи.

30.09.2019 р. відповідно до наказу № 43-О від 30.09.2019, на виконання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер", оформленого протоколом №28 від 30.09.2019, директором ОСОБА_1 складено з себе повноваження директора товариства за власним бажанням та виконання обов`язків головного бухгалтера за сумісництвом.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер" (код ЄДРПОУ 38237816) засновника (учасниками) товариства на даний час є : фізична особа ОСОБА_2 та юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ПРО".

Згідно з положеннями статей 92, 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 ЦК України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (в редакції станом на час спірних правовідносин) визначено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства (ч. 1 ст. 42 Закону).

Згідно положень статті 39 Закону, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Органами управління компанії є Загальні збори та Директор. Директор компанії є виконавчим органом, який здійснює поточне керівництво компанією; вирішує усі питання діяльності, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів; є відповідальним за стан обліку, забезпечення своєчасного подання бухгалтерської, податкової та іншої звітності (п.8.1,8.4, 9.3 Cтатуту).

Обов`язки та відповідальність виконавчого органу (членів виконавчого органу) товариства передбачені статтею 40 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" частини 1 , 2 та 3 вказаної норми у редакції, яка діяла на час виконання посадових обов`язків відповідачем, установлює, що член наглядової ради товариства та член виконавчого органу товариства повинен діяти добросовісно і розумно в інтересах товариства, несе відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні їхніми винними діями або бездіяльністю, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.

Частиною 2 статті 89 Господарського кодексу України встановлено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи.

Заперечуючи наявність своєї вини у тому, що Товариству довелося сплатити штрафні санкції, відповідач наводить доводи, які зводяться до неправомірності застосування органом ДФС до Товариства штрафних санкцій. Апелянт також вказує, що податкові накладні подавалися ним вчасно, а несвоєчасна реєстрацію вказаних накладних відбулася з вини Державної фіскальної служби і не залежить від дій відповідача.

Утім, такі доводи відповідача суд апеляційної інстанції вважає неспроможними, адже відповідно до розрахунку штрафу, здійсненого податковим органом, який долучено до податкового повідомлення-рішення №0459050405 від 28.12.2019, вбачається, що датою реєстрації податкової накладної є дата реєстрації платником податків цих накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, а не дата прийняття рішення податковим органом про їх прийняття або не прийняття.

Для застосування цивільно-правової відповідальності за відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Обов`язок виконавчого органу юридичної особи діяти добросовісно та розумно в інтересах товариства означає, що при здійсненні своїх прав та при виконанні своїх обов`язків, передбачених законом та статутом, іншими внутрішніми документами товариства, виконавчий орган повинен проявити турботливість та обачність, які від нього вимагаються як від доброго керівника в аналогічній ситуації за аналогічних обставин.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідач, перебуваючи на посаді директора та головного бухгалтера товариства, не проявив усього ступені турботливості та обачності, які від нього вимагалися як від доброго керівника в аналогічній ситуації за аналогічних обставин, і будучи обізнаним про можливість настання негативних для товариства наслідків, не запобіг цьому.

ОСОБА_1, суміщаючи посаду директора, що відповідає за організацію фінансово-господарської діяльності в товаристві, та головного бухгалтеру, який володіє відповідними спеціальними знаннями у сфері фінансів та податкового законодавства, повинна була передбачити настання негативних наслідків для товариства від несвоєчасної реєстрації податкових накладних більш ніж за два роки діяльності товариства, тож причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача і збитками (сплатою штрафу) товариством є очевидним.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17, зазначено, що суд звертає увагу на довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором), у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Щодо тверджень апелянта з приводу того, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв у якості доказів по справі квитанції про реєстрацію податкових накладних, оскільки вони не були подані разом із позовною заявою, то колегія судді вважає вказані доводи неспроможними, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 р. призначено підготовче засідання на 18.02.2021 р.

Відповідь на відзив разом із квитанціями про реєстрацію податкових накладних була подана позивачем до суду першої інстанції 10.02.2021 р., тобто в межах підготовчого провадження

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що позивачем належними засобами доказування доведено, а відповідачем не спростовано наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для притягнення його до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків у заявленій позивачем сумі, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на відшкодування завданих товариству збитків 61 637, 84 грн.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини , які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. у справі № 910/13242/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2021 р. у справі № 910/13242/20 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/13242/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.08.2021 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.І. Поляк

С.А. Пашкіна