Ухвала

від 04.08.2021 по справі 635/6030/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/6030/21

Провадження № 1-кс/635/1054/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року сел.Покотилівка Харківського району Харківської області

Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000539 від 16 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

03 серпня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000539 від 16 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, в якому остання просить накласти арешт на майно вилучене в ході огляду місця події від 28.07.2021 за адресою: Харківська область, м.Мерефа, м/р «Бджілостанція», а саме на сільськогосподарську культуру, зернову культуру ячмінь, об`ємом близько 2 (двох) тон, яка знаходиться у вантажному бортовому автомобілі «Зил» синього кольору, модель 554М, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування ним.

В обґрунтуваннясвого клопотанняпрокурор зазначила,що 16.07.2021 до ЧЧ відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 ГУ НП в Харківській області надійшла заява з Мереф`янської міської ради про те, що комісія щодо моніторингу порушень в сфері користування земельних ділянок провела обстеження земельних ділянок за м/р «Бджілка» та понад дорогою в с. Яковлівка, в ході якого було зафіксовано, що на землях комунальної власності Мереф`яської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки використовуються невідомими особами без дозвільних документів (самовільно зайняті земельні ділянки), а саме:

- за м/р «Бджілка» земельна ділянка площею 19,7555 га кадастровий номер 63251107000:03:001:0001, тип власності комунальна, цільове призначення: 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичним особам), землі сільськогосподарського призначення. Частина вказаної земельної ділянки невідомою особою засаджена кукурудзою;

- за м/р «Бджілка» земельна ділянка площею 8,9000 га кадастровий номер 6325110700:03:011:0038, тип власності комунальна, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, для ведення селянського господарства. Частина вказаної земельної ділянки невідомою особою засаджена кукурудзою;

- за м/р «Бджілка» земельна ділянка площею 8,47 га, кадастровий номер 6325110700:03:011:0037, тип власності комунальна, цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, для ведення селянського господарства. Вказана ділянка засаджена невідомою особою злаковими культурами;

- понад дорогою в с. Яковлівка земельна ділянка площею 7 га кадастровий номер 6325110700:05:003:0018 та земельна ділянка площею 7.6771 га кадастровий номер 6325110700:05:003:0017 тип власності комунальна, цільове призначення: 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), землі сільськогосподарського призначення. Перша земельна ділянка (7 га), невідомою особою повністю засіяна злаковими культурами; друга земельна ділянка (7.6771 га) невідомою особою більшою частиною ділянки засіяна злаковими культурами.

Згідно висновку комісії: обстежені земельні ділянки використовуються невідомими особами, без дозвільних документів (самовільно зайняття ділянки).

Під час подальшого досудового розслідування кримінального провадження органом досудового розслідування було надіслано запит до Головного управління Держегокадастру у Харківській області з метою здійснення розрахунку заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття вищезазначених земельних ділянок.

Так, в ході досудового розслідування, 28.07.2021 працівниками поліції відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області було встановлено, що на відкритій земельній ділянці місцевості, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, м/р «Бджілостанці», на полі здійснюється зборка урожаю, комбайном жовтого кольору, а біля комбайну стоїть трактор червоного кольору, а саме на земельних ділянках, які перебувають у власності Мереф`янської територіальної громади Харківської області.

Також, 28.07.2021 під час проведення огляду місця події, органом досудового розслідування було встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці розташована сільськогосподарська техніка, а саме: комбайн зернозбиральний NEW HOLLAND TC5.90, 2018 року випуску, жовтого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 , за кермом якого був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який належить на праві приватної власності ФГ «ТИМУР-2003»; вантажний бортовий автомобіль «ЗИЛ», синього кольору, модель 554М, номер шасі НОМЕР_3 , з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_5 , за кермом якого був ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; трактор марки МТЗ 15-23, червоного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_5 , з металевим пристроєм, за кермом якого знаходився ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, у кузові вказаного автомобіля марки «ЗИЛ», модель 554М, з державним номером НОМЕР_1 , виявлена сільськогосподарська продукція, сільськогосподарська культура, зернова культура - ячмінь, об`ємом близько 2 (двух) тон, яка була зібрана за допомогою вищевказаного комбайну, що підтверджується показами власника даного автомобіля ОСОБА_6 , та гр. ОСОБА_7 ,

Вищезазначена техніка та сільськогосподарська продукція була вилучена органом досудового розслідування.

В якості свідка було допитано ОСОБА_6 , який пояснив про те, що з 2016 року транспортний засіб «ЗИЛ», модель 554М, знаходиться у нього на праві приватної власності, який він придбав для власних потреб.

В якості свідка було допитано ОСОБА_7 , який пояснив що даний трактор на праві приватної власності належить ФГ «ТИМУР-2003».

В ході проведення подальшого досудового розслідування, було встановлено, що сільськогосподарська культура, зернова культура ячмінь, була зібрана даною сільськогосподарською технікою з земельних ділянок з кадастровим номер 6325110700:03:011:0038, 63251107000:03:001:0001, які належати Мереф`янській об`єднаній територіальній громаді Харківської області.

Необхідність накладення арешту на майно зумовлена тим, що у разі не накладення арешту на майно існує загроза приховати, пошкодити, знищити, відчужити предмети та речі, які є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, в органу досудового розслідування існують достатні підстави вважати, що вказана виявлена та вилучена сільськогосподарська продукція має у подальшому доказове значення у зазначеному кримінальному провадження та окрім цього, має ознаки речових доказів, відповідно до ст.98 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити, зазначивши, також зазначила, що дана сільськогосподарська продукція речовим доказом по справі визнана не була.

Слідчий суддя вислухавши прокурора, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, дійшов наступного висновку.

Перевіркою матеріалів клопотання встановлено, що СВ відділу поліції №3 Харківського районного управління №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудоверозслідуванняза матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000539 від 16.07.2021за ознакамикримінального правопорушення-злочину,передбаченого ч.2ст.197-1КК України,за фактомсамовільного зайняттяневстановленими особамиземельних ділянок.

Під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій по вказаному кримінальному провадженню встановлено, що земельні ділянки за кадастровим номером 6325110700:03:011:0038, 63251107000:03:001:0001, які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, м/р «Бджілостанці», належать Мереф`янській об`єднаній територіальній громаді Харківської області, та використовуються невідомими особами, без дозвільних документів (самовільно зайняття ділянки).

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, окрім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно із ч. 1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст.132КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону прокурор, яка звернулася з клопотанням про арешт майна, не дотрималася.

Так, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події від 28 липня 2021 року, яке не визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, прокурор повинна була зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

У клопотанні про арешт майна не вказано, які ознаки речового доказу має вилучена сільськогосподарська продукція та які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення може зберігати на собі вилучене майно.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, є конкретна земельна ділянка, під якою треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Разом з цим, вилучене майно не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, отже відсутні жодні підстави вважати, що вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому й така підстава для накладення арешту на майно у кримінальному провадженні відсутня.

Посилання прокурора на те що тимчасово вилучене майно має ознаки речових доказів

не може бути підставою для накладення арешту. Крім того в матеріалах клопотання відсутня постанова про визнання тимчасово вилученого майна речовим доказом.

Орган дізнання не надав достатні докази наявності ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження речових доказів, оскільки факт обробітки земельної ділянки зафіксований комісією щодо моніторингу порушень в сфері користування земельних ділянок, вказані обставини встановлені оглядом місця події достатні для забезпечення кримінального провадження та досягнення мети розслідування.

Окрім того, прокурор звернулася до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12021221160000539 від 16 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України. Проте, у даному кримінальному провадженні підозру жодній особі не пред`явлено.

У клопотанні прокурор зазначає, що Мереф`янській об`єднаній територіальній громаді Харківської області, якій належать самовільнозайняті землі, заподіяно матеріального збитку. Однак відомостей про заявлений цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні.

Між тим, вартість майна, яке належить арештувати повинна бути співрозмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. При цьому, на даний час вартість вилученого майна у клопотанні не зазначена.

За змістом ст. 197-1 КК України, самовільне зайняття земельної ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню (захопленню) всупереч встановленому порядку земельною ділянкою.

Таке кримінальне правопорушення є злочином з матеріальним складом, тобто об`єктивна сторона цього злочину передбачає не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно-небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Відповідно до примітки ст.197-1КК України шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За таких обставин, посилання у клопотанні прокурора про арешт майна як на форму забезпечення доказів не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки тимчасове вилучене майно не містить жодних слідів кримінального правопорушення.

Отже, клопотання прокурора не конкретизоване щодо підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна та спосіб його виконання.

Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221160000539 від 16 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 06 серпня 2021 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1