Постанова

від 05.08.2021 по справі 567/1207/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2021 року

м. Рівне

Справа № 567/1207/19

Провадження № 22-ц/4815/781/21

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С. С.,

суддів: - Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 лютого 2021 року (ухвалене у складі судді Назарука В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області про визнання рішень такими, що не є рішенням парафіяльних зборів,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Острозького районного суду Рівненської області з позовом до Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області про визнання рішень, відображених у протоколі №1 від 10.03.2019 року і оформлених як рішення парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області про Зміну підлеглості релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) шляхом внесення відповідних змін до Статуту, зміну назви релігійної громади на нову назву, затвердження Статуту в новій редакції, припинення повноважень парафіяльної ради релігійної громади, яка була обрана і діяла до зміни підлеглості - такими, що не є рішенням парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області в розумінні ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони реалізовували своє право брати участь в діяльності певної релігійної громади з певною назвою, статутом та підлеглістю - Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області та у зв`язку з діями інших осіб, завдяки рішенню яких та подальшій державній реєстрації змін щодо підлеглості релігійної громади, позбавлені такої можливості.

Зазначають, що до 03 квітня 2019 року на території Української сільської ради Острозького району діяла Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області. Рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року №173 "Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель" зареєстровано статут зазначеної громади та передано у власність культову споруду в АДРЕСА_1 . Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 02 вересня 2014 року № 392 "Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції" статут зареєстровано у новій редакції.

У зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" та створенням нової Православної Церкви в Україні релігійна громада у період з 8 по 12 лютого 2019 року шляхом подворового обходу з одночасним запрошенням на загальні парафіяльні збори та складенням відповідних списків, що налічують 480 осіб, провела перепис своїх прихожан, які на зборах 17 лютого 2019 року за участі 140 прихожан висловилися за те, щоб залишитись у лоні Української Православної Церкви.

Наголошують, що частина прихожан не підтримала таке рішення і зініціювала повторне зібрання прихожан на 10 березня 2019 року, коли зібралося 410 осіб, які розділилися на дві групи кожна з яких провела збори серед своїх прихильників та при цьому чисельність групи на підтримку раніше прийнятого рішення про залишення в лоні Української Православної Церкви склала 240 осіб, а рішення про перехід громади до Православної Церкви в Україні підтримало 147 осіб. Так як порозуміння щодо складення спільного протоколу зборів досягнуто не було, то кожна із груп склала свій протокол зборів.

Таким чином за рішення щодо зміни конфесійної приналежності релігійної громади проголосувало лише 147 осіб із 410 присутніх від загальної кількості парафіян у 480 осіб, тобто підтримка такого рішення склала менше 1/2 частини всієї громади при необхідних 2/3 з числа прихожан, а тому вважають що таке рішення не набрало необхідної кількості голосів.

Вважають , що зібрання релігійної громади взагалі не відбулося, оскільки на ньому не було необхідного кворуму у вигляді 2/3 її членів, але незважаючи на це протокол про перехід до Православної Церкви України було оформлено як рішення парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області та подано на реєстрацію і розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 28 березня 2019 року №269 зареєстровано статут релігійної громади з новою назвою, як Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області і на підставі зазначеного розпорядження державний реєстратором Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації 03 квітня 2019 року прийнято ряд рішень, наслідком яких стала зміна конфесійної приналежності релігійної громади.

Зважаючи на те, що у результаті вказаних дій припинила існування релігійна громада до якої належала більшість прихожан і припинилось їх членство у ній, що унеможливлює реалізацію ними релігійних прав та задоволення релігійних потреб, просять, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, рішення, які відображено у протоколі від 10 березня 2019 року №1 року і оформлені як рішення парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області про Зміну підлеглості релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) шляхом внесення відповідних змін до Статуту, зміну назви релігійної громади на нову назву, затвердження Статуту в новій редакції, припинення повноважень парафіяльної ради релігійної громади, яка була обрана і діяла до зміни підлеглості - визнати такими, що не є рішенням Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області у розумінні ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 24 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області - задоволено.

Рішення, відображені у протоколі №1 від 10 березня 2019 року і оформлені як рішення парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області про "Зміну підлеглості релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) шляхом внесення відповідних змін до Статуту, зміну назви релігійної громади на нову назву, затвердження Статуту в новій редакції, припинення повноважень парафіяльної ради релігійної громади, яка була обрана і діяла до зміни підлеглості" - визнано такими, що не є рішенням парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області в розумінні ст.8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що загальні збори Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області 10 березня 2019 року дійсно мали місце, однак їх рішення, які відображені в протоколі № 1 не відповідають вимогам ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", оскільки вчинені не у легітимний спосіб, а отже не є рішенням загальних зборів релігійної громади.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області адвокат - Самардак К.В. оскаржила його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що задовольняючи позов, суд допустив порушення ч. 1 ст. 4 ЦПК України, так як захистив права та законні інтереси, які не могли бути порушені лише фактом прийняття загальними зборами членів релігійної організації рішення про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях на користь Православної Церкви України.

Зауважує, що частина релігійної громади, яка не погоджуються із рішенням про зміну підлеглості релігійною громадою, має право на утворення нової релігійної громади та укласти договір про користування культовою будівлею та майном з їхнім власником, тому вважає, що права та законні інтереси позивачів не порушено, а навпаки захищено законодавством, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом не встановлено зміну стану суб`єктивних прав та обов`язків позивачів, тобто припинення чи неможливість реалізації їх прав та/або виникнення додаткових обов`язків. Право брати участь у діяльності релігійної громади, на порушення якого вказали позивачі, не входить до гарантованих і охоронюваних Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" прав на свободу віросповідання. Будь-якого рішення щодо припинення членства позивачів у релігійній організації або відвідування церкви на зборах Релігійної громади села Українка 10 березня 2019 року не приймалося, а тому Храм є відкритим для усіх вірян, які можуть його вільно відвідувати.

Переконана, що відсутні підстави вважати, що відбулося втручання у право позивачів на свободу віросповідання.

Суд при прийнятті рішення посилався на положення Статуту РО "Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області" (у редакції чинній станом на 10 березня 2019 року), які прямо суперечать п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи". Зокрема, законом не передбачено, що саме настоятель є особою, яка має проводити парафіяльні збори, відсутні вимоги щодо обліку членів загальних зборів та визначення дійсної кількості членів загальних зборів, не передбачено повідомлення кожного члена релігійної громади про проведення загальних зборів.

Крім того, висновок суду щодо необхідності визначення загальної чисельності членів релігійної громади для визначення питання легітимності загальних зборів під час голосування за зміни підлеглості у канонічних і організаційних питаннях, не узгоджується із положеннями абзацу 2 ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", оскільки членство у релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а статут відповідача не передбачає вимоги щодо фіксованого членства у Релігійній громаді.

З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити .

У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник позивачів просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.09.1991 рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів було зареєстровано статут Релігійної громади Української православної церкви с. Українка Острозького району та передано безоплатно у власність зазначеної релігійної громади культову будівлю у с. Українка Острозького району.

Розпорядженням голови Рівненської ОДА від 02.09.2014 №392 "Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції" зареєстровано статут Релігійної громади Української православної церкви у с. Українка Острозького району у новій редакції за адресою: АДРЕСА_1 з юридичною назвою - Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району була зареєстрована як юридична особа у власності якої знаходилась будівля церкви, що у АДРЕСА_1 .

Членами релігійної громади було ініційовано проведення загальних зборів релігійної громади з питання зміни підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях.

Згідно протоколу №1 від 10.03.2019 року були проведені загальні збори Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Українка Острозького району, у яких взяли участь 170 членів релігійної громади та на яких було прийнято рішення про обрання голови та секретаря парафіяльних зборів, обрання лічильної комісії парафіяльних зборів, зміну підлеглості у канонічних і організаційних питаннях релігійної громади шляхом внесення відповідних змін до статуту релігійної громади, зміну назви релігійної громади, затвердження Статуту релігійної громади у новій редакції, припинення повноважень парафіяльної ради релігійної громади, яка була обрана і діяла до зміни підлеглості у канонічних і організаційних питаннях, обрання голови парафіяльної ради релігійної громади.

На підставі рішення №1 від 10.03.2019 року мало місце звернення до голови Рівненської ОДА із заявою про реєстрацію статуту Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської, єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області в новій редакції і розпорядженням голови Рівненської ОДА Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції від 28.03.2019 №269 було зареєстровано статут релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви с. Українка Острозького району, зареєстрований рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 25 вересня 1991 року № 173, із змінами та доповненнями, зареєстрованими розпорядженням голови Рівненської ОДА від 02.09.2014 №392 у новій редакції, за адресою: АДРЕСА_1 , з юридичною назвою - Релігійна громада Св`ято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області.

Таким чином, за результатами проведення загальних зборів релігійної громади 10.03.2019 року, мала місце зміна підлеглості релігійної громади у канонічних і організаційних питаннях.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що загальні збори Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви села Українка Острозького району Рівненської області 10 березня 2019 року дійсно мали місце, однак їх рішення, які відображені в протоколі № 1 не відповідають вимогам ст. 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", оскільки вчинені не у легітимний спосіб, а отже не є рішенням загальних зборів релігійної громади.

Апеляційний суд не може погодитися у повному обсязі із такими висновками місцевого суду.

Правовідносини, пов`язані з діяльністю релігійних організацій, регулюються Законом № 987-ХІІ, прийнятим 23 квітня 1991 року, що набув чинності 06 червня 1991 року (Закон).

Положеннями статті 14 вказаного Закону визначалося, що перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством Української РСР. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Відповідно до статті 15 Закону № 987-ХІІ, у редакції від 23 квітня 1991 року, рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством Української РСР.

Згідно зі статтею 16 Закону № 987-ХІІ, у редакції від 23 квітня 1991 року, реєстрація статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

На момент прийняття цього Закону не існувало господарських чи арбітражних судів, не було прийнято ГПК.

Натомість на час прийняття Закону № 987-ХІІ, ЦПК містив главу 31-А, в порядку якої розглядалися спори громадян і юридичних осіб із суб`єктами владних повноважень щодо оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності в адміністративних правовідносинах.

Так, відповідно до статті 248-1 ЦПК, у редакції 1963 року, громадянин має право звернутися в суд із скаргою, якщо вважає, що діями службової особи ущемлено його права. У суд може бути оскаржено дії, одноособово здійснені службовими особами від свого імені або від імені органу, який вони представляють.

Отже, на час прийняття Закону існувало інше процесуальне законодавство, якому положення Закону № 987-ХІІ, у редакції 1991 року, кореспондували.

Надалі Верховною Радою України прийнято ГПК, який згодом, зазнавши змін, викладений у редакції від 16 серпня 2020 року.

Відповідними нормами цього процесуального закону визначалася юрисдикція спорів між юридичною особою та її учасником (засновником, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У той же час відповідні зміни до Закону № 987-ХІІ внесені не були.

Звертає на себе увагу, що ГПК є спеціальним нормативним актом, до предмета регулювання якого входить, у тому числі, визначення юрисдикції та підсудності судових спорів.

Водночас визначення юрисдикції і підсудності спорів не є і не може бути предметом регулювання Закону № 987-ХІІ.

А тому положення Закону № 987-ХІІ є застарілими та не відповідають чинному процесуальному законодавству.

Так, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а).

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №804/14471/15).

Що стосується суті цього спору, то фактично підставою позову є незгода з рішенням загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленим протоколом від 17 лютого 2019 року № 1/19, оскільки, на думку позивачів, воно прийняте за відсутності необхідного кворуму.

Із цього вбачається, що у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наявний спір щодо порушення їхнього права, яке вони убачають в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово визначала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикціями, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах про спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК, так і ГПК залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Відповідно до статті 13 Закону № 987-ХІІ, у чинній редакції, релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зі статтею 7 Закону № 987-ХІІ, у чинній редакції, релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Положеннями частин першої - п`ятої статті 8 Закону № 987-ХІІ, у чинній редакції, визначено, що релігійна громада є місцевою Релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження 12-84гс20) уточнила правову позицію, викладену в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 916/2086/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19, від 22 січня 2020 року у справі № 809/1025/17 та інших, у яких викладена аналогічна позиція, зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись у порядку господарського судочинства (п. 73 постанови).

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 19 травня 2021 року, справа №727/5575/19-ц, провадження №61-16372св20.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд першої інстанції вирішуючи позов по суті заявлених вимог не звернув уваги на те, що спір у цій справі має розглядатися за правилами господарського судочинства, а не у порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч. 2 ст. 377 ЦПК України).

За таких обставин, апеляційна скарга Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області підлягає частковому задоволенню, рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 лютого 2021 року скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 377 ЦПК України.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції вирішив на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрити провадження у справі, колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, роз`яснює позивачам їхнє право протягом десяти днів із дня отримання цієї постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 367, 377, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області - задовольнити частково.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 лютого 2021 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Релігійної громади Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Українка Острозького району Рівненської області про визнання рішень такими, що не є рішенням парафіяльних зборів - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що розгляд справи за їх позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про їхнє право протягом десяти днів із дня отримання копії цієї постанови звернутися до апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Попередити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що у разі неподання ними протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією - справу буде повернено до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 06 серпня 2021 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Гордійчук С.О.

Ковальчук Н.М.