Ухвала

від 06.08.2021 по справі 323/2049/21

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/2049/21

Номер провадження 4-с/323/10/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2021 року м. Оріхів

Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області О.В. Плечищева розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Місюри Лариси Сергіївни про стягнення виконавчого збору,

в с т а н о в и в:

05 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Місюри Лариси Сергіївни про стягнення виконавчого збору, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Місюри Лариси Сергіївни від 14.05.2021 року у виконавчому провадженні ВП №65424635 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 12000,00 грн.

Так, згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження , передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягає примусовому виконанню в окремому виконавчому провадженні.

Відповідно до положень ст.74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 20/7888/16-ц.

Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, заявником оскаржуються дії державного виконавця стосовно винесення постанови у виконавчому провадженні ВП 65424635 щодо стягнення з заявника виконавчого збору.

З наведених норм права вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення основної винагороди, виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За таких обставин, оскільки дана скарга про оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою, оскільки розгляд скарги на дії державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись, Законом України Про виконавче провадження , 287 КАС України, ст.ст. 19,186,259-261,447 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Оріхівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Місюри Лариси Сергіївни про стягнення виконавчого збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право на звернення із вищезазначеною скаргою до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: О.В. Плечищева