Постанова

від 27.07.2021 по справі 466/2893/14-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/2893/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.

Провадження № 22-ц/811/915/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Крайник Н.П.,

за участю: секретаря Скакун І.А.;

адвоката Сала А.М. - представника АТ Галичфарм ;

ОСОБА_1 і його представника - адвоката Саламахи Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Богуцького Андрія Ігоровича, представника Акціонерного товариства Галичфарм , на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство Галичфарм (далі -ПАТ Галичфарм ) звернулося до суду з позовом до Брюховицької селищної ради Львівської області та ОСОБА_1 , третя особа - відділ Держземагентства у м. Львові, про визнання недійсними рішення та державного акта на право власності на землю.

Позовна заява мотивована тим, що товариству на праві постійного користування належить земельна ділянка дитячого оздоровчого табору Конвалія ПАТ Галичфарм , що знаходиться на вулиці Лікувальній у смт. Брюховичі, загальною площею 3,5351 га, що підтверджується відповідним державним актом від 28 лютого 1995 року, виданим на підставі рішення Брюховицької селищної ради Львівської області від 23 лютого 1995 року № 46. Позивач вважав, що указана земельна ділянка відноситься до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а у період дії ЗК УРСР 1970 року відносилась до земель курортів, що було загальновідомим фактом. Позивач зазначав, що указана земельна ділянка перебувала у користуванні товариства ще з 1980 року відповідно до державного акта на право користування землею, виданого Хіміко-фармацевтичному заводу, правонаступником якого є ПАТ Галичфарм . Крім того позивач вважав, що станом на 1990 рік у його постійному користуванні перебувала також земельна ділянка, площею 1,00 га на підставі рішення виконавчого комітету Яворівської районної ради Львівської області від 10 грудня 1990 року № 150. Також заявник зазначав, що 18 березня 1994 року Брюховицькою селищною радою народних депутатів м. Львова прийнято ухвалу, якою було вилучено з користування оздоровчого табору Конвалія ПАТ Галичфарм частину земельної ділянки, площею 0,63 га, розташованої по АДРЕСА_1 та віднесено її до земель запасу. Указану ухвалу позивачем було оскаржено у судовому порядку і рішенням арбітражного суду Львівської області від 18 січня 1995 року затверджено мирову угоду між вищевказаною селищною радою та акціонерним товариством Галичфарм (далі - АТ Галичфарм ), правонаступником якого є ПАТ Галичфарм . 04 січня 1995 року ухвалою селищної ради внесено зміни до оскаржуваної ухвали Брюховицької селищної ради народних депутатів м. Львова від 18 березня 1994 року, якими зменшено розмір вилученої земельної ділянки з 0,63 га до 0,3 га. Зазначало про те, що, вилучивши 0,63 га вищевказаної земельної ділянки, селищна рада розподілила цю частину між фізичними особами, проте, зменшивши вилучену площу до 0,3 га, не скасувала рішення від 24 травня 1994 року про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , що увійшла до складу земельної ділянки, яка була повернута товариству. У зв`язку з цим вважало, що рішення селищної ради від 24 травня 1994 року є незаконним та таким, що порушує його майнові права. Крім того, вважало, що при передачі спірної земельної ділянки відповідачу порушено вимоги земельного законодавства у частині недотримання порядку зміни цільового призначення земельної ділянки.

З урахуванням викладеного та уточнень позовних вимог, ПАТ Галичфарм просило визнати недійсним та скасувати рішення Брюховицької селищної ради народних депутатів м. Львова від 24 травня 1994 року про надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0756 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарської будівлі, а також визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю від 17 листопада 1994 року на його ім`я на указану земельну ділянку.

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ Галичфарм та Брюховицької селищної ради Львівської області, третя особа - відділ Держземагенства у м. Львові, про визнання незаконною ухвали, визнання незаконним рішення, визнання недійсним та скасування державного акта на право постійного користування землею, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що він у встановленому законом порядку отримав у приватну власність земельну ділянку на АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0756 га, що підтверджується рішенням вищевказаної селищної ради від 24 травня 1994 року, та отриманим державним актом на право приватної власності на землю від 17 листопада 1994 року. Зазначав, що ухвалою селищної ради від 04 січня 1995 року внесено зміни у пункт 1 ухвали цієї селищної ради від 18 березня 1994 року вже після її виконання. Вважав, що селищна рада неправомірно зменшила розмір вилученої у ПАТ Галичфарм земельної ділянки. Змінивши зазначену вище ухвалу, селищною радою порушено його права власності, оскільки належна йому на праві власності земельна ділянка увійшла до складу наданої ПАТ Галичфарм на праві постійного користування земельної ділянки.

З урахуванням викладеного та з урахуванням уточнень позовних вимог ОСОБА_1 просив:

- визнати незаконною ухвалу Брюховицької селищної ради народних депутатів м. Львова від 04 січня 1995 року Про внесення змін до ухвали Брюховицької селищної ради народних депутатів м. Львова Про вилучення земельної ділянки, площею 0,63 га з користування оздоровчого табору Конвалія ;

- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів м. Львова від 23 лютого 1995 року Про видачу державного акта на право постійного користування АТ Галичфарм на оздоровчий табір Конвалія у частині включення у земельну ділянку АТ Галичфарм земельної ділянки, площею 0,0756 га, переданої йому для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель;

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування землею від 28 лютого 1995 року, виданий дитячому оздоровчому табору Конвалія АТ Галичфарм на земельну ділянку, площею 3,4351 га у частині включення земельної ділянки, площею 0,0756 га переданої йому;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,0756 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель шляхом зобов`язання ПАТ Галичфарм надати йому доступ до цієї земельної ділянки.

Справа переглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій неодноразово.

Зокрема, постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року було частково задоволено касаційну скаргу ПАТ Галичфарм та скасовано судові рішення по справі судів першої і апеляційної інстанцій, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 4, а.с. 180-186).

За підсумками нового розгляду справи судом першої інстанції 24 грудня 2020 року ухвалено оскаржуване рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Галичфарм до Брюховицької селищної Ради та ОСОБА_1 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної Ради №180 від 24.05.1994 р. та Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ 731112249, виданого Брюховицькою селищною Радою 17.11.1994 року ОСОБА_1 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249 - відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Визнано незаконною ухвалу Брюховицької селищної Ради 4-ї сесії 22-го скликання від 04.01.1995 року Про внесення змін до ухвали 16-ї сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної Ради №46 від 23.02.1995 року Про видачу державного акту на право постійного користування АТ Галичфарм на оздоровчий табір Конвалія в частині включення в земельну ділянку АТ Галичфарм земельної ділянки площею 0,0756 га, переданої ОСОБА_1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю 17.11.1994 року.

Визнано недійсним та скасовано Державний акт на право постійного користування землею від 28.02.1995 року, виданий Брюховицькою селищною радою Дитячому оздоровчому табору Конвалія акціонерного товариства Галичфарм на земельну ділянку пл.3,5351 га у смт. Брюховичі, відповідно до рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної Ради від 23.02.1995 року № 46 в частині включення в земельну ділянку АТ Галичфарм земельної ділянки площею 0,0756 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, переданої ОСОБА_1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю 17.11.1994 року.

Зобов`язано ПАТ Галичфарм усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою пл. 0,0756 га в АДРЕСА_2 , шляхом надання ОСОБА_1 доступу до земельної ділянки (том 5, а.с. 157-172).

Дане рішення оскаржив представник АТ Галичфарм .

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов АТ Галичфарм задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням скасовано ухвалу органу місцевого самоврядування, що стосується земельної ділянки АТ "Галичфарм" площею 0,7 га, яка майже у десять разів більша за спірну земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,0756 га.

Вважає, що оскаржуване рішення суперечить висновкам Верховного Суду стосовно пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності для звернення до суду із зустрічними позовними вимогами, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Наголошує на тому, що АТ Галичфарм протягом більше 20 років відкрито та добросовісно користувалося та користується земельною ділянкою в цій площі (3,5351 га) та конфігурації, отримувало довідки та витяги (що містяться в матеріалах справи) про нормативну грошову оцінку в Держземагентстві м. Львова (Держгеокадастр) (які містили площу розрахунок суми до оплати виходячи саме із вищенаведеної площі) та сплачувало всі обов`язкові платежі за ділянку площею 3,5351 га, яка є охоронюваною та огородженою у згаданій площі (3,5351 га) та конфігурації не менше 20 років, що (на думку апелянта) засвідчує про те, що ОСОБА_1 не міг не знати про порушення (на його думку) власних прав. Хоча, підтримуючи власну позицію щодо пропуску ОСОБА_1 строків позовної давності, апелянт зустрічний позов ОСОБА_1 вважає недоведеним та безпідставним по суті.

Стверджує, що АТ Галичфарм стало відомо про порушення його прав на землекористування та наявність у ОСОБА_1 . Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ 731112249 від 17.11.1994 року лише після звернення останнього із листом від 11.04.2014 року.

Вважає, що суд в оскаржуваному рішенні повністю прийняв та по суті описав викладені самим же ОСОБА_1 обставини справи. … не отримавши жодних нових доказів, повністю перекрутив та встановив такі обставини, які при двох попередніх розглядах справи не могли встановити усі судові інстанції, а також і навіть судовий експерт, який володіє спеціальними знаннями у сфері земельних відносин .

Вважає загальновідомим у місті Львові та області фактом те, що починаючи з 1970-х років територія смт. Брюховичі була лікувально-курортною зоною місцевого значення, де функціонувало багато різноманітних санітарно-курортних закладів та піонерських таборів, в тому числі - і піонерський табір Львівського хіміко-фармацевтичного заводу, правонаступником якого є АТ Галичфарм , який було призначено для літнього оздоровлення дітей працівників заводу, та стверджує, що починаючи з 1980 року по даний час категорія цільового призначення спірної земельної ділянки не змінювалась, а отже у відповідності до ст.4 ЗК України 1990 року, станом на 1994-1995 рр. дана земельна ділянка не могла передаватись у приватну власність ОСОБА_1 , що і підтверджено наявним у справі листом Львівської міської СЕС від 12.12.1994 року №1783/03, а Брюховицька селищна рада та ОСОБА_1 в ході розгляду справи не подали до суду доказів зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.

Звертає увагу на те, що ухвала Брюховицької селищної ради від 18.03.1994 року була прийнятою з посиланням на пункт 5 статті 27 Земельного кодексу України від 1990 року з обґрунтуванням нераціонального використання землі (п.5 Ухвали), однак тією ж статтею 27 Земельного кодексу України встановлено, що припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини першої цієї статті, в разі незгоди землекористувача провадиться у судовому порядку. Наведене міститься також і у роз`ясненнях Вищого Арбітражного суду України від 27.06.2001 року № 02-5/743. Відтак вважає, що вилучення земельної ділянки у АТ "Галичфарм" було здійснено із грубим порушенням норм законодавства, адже таке вилучення могло бути здійснене виключно у судовому порядку, проте не на підставі одностороннього рішення органу місцевого самоврядування (том 5, а.с. 177-192).

04 червня 2021 року до суду поступило клопотання Львівської міської ради про заміну відповідача, Брюховицької селищної ради, на її правонаступника - Львівську міську раду, а також про відкладення апеляційного розгляду справи (призначеного на 07 червня 2021 року) - для надання можливості представнику Львівської міської ради ознайомитися з матеріалами справи (том 6, а.с. 1-13).

22 червня 2021 року представник Львівської міської ради в черговий раз подала до суду клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, мотивуючи його тим, що вона зайнята в іншому судовому засіданні (том 6, а.с. 44).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2021 року вищезгадане клопотання представника Львівської міської ради було задоволено та залучено до участі у даній справі Львівську міську раду, як правонаступника Брюховицької селищної ради (том 6, а.с. 46-48), а судове засідання в черговий раз відкладено - на 09-30 год. 27 липня 2021 року.

Львівська міська рада, будучи своєчасно (13.07.2021 року) належним чином повідомленою про апеляційний розгляд справи о 09-30 год. 27 липня 2021 року (том 6, а.с. 52), явку свого представника в згадане судове засідання в черговий раз не забезпечила.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони ОСОБА_1 і його представника, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 суд мотивував тим, що Брюховицька селищна рада своєю ухвалою від 18.03.1994 року Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 правомірно вилучила у позивача за первісним позовом згадану земельну ділянку, а ухвала Брюховицької селищної ради від 04.01.1995 року Про внесення змін до ухвали 16-ї сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої укладено … мирову угоду у справі № 3/604 , не відповідає вимогам закону, оскільки на час її прийняття (04.01.1995 року) на ній вже знаходилися надані у встановленому порядку в власність громадянам земельні ділянки , в тому числі - і ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає, що вищенаведені висновки судом зроблені за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а відтак такі не відповідають фактичним обставинам справи, а також нормам матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.

ЦПК України встановлено, що :

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77);

Судами установлено, що ПАТ Галичфарм є правонаступником хіміко-фармацевтичного заводу м. Львів, який мав у постійному користуванні земельну ділянку в смт. Брюховичі, яку надано відповідно до державного акта про право постійного користування від 1980 року серії Б № 06139. На підставі вказаного акта хіміко-фармацевтичний завод м. Львів набув право безстрокового і безоплатного користування земельною ділянкою, площею 3,07 га у межах згідно з планом землекористування для будівництва піонерського табору, розташованого по АДРЕСА_1 . Відповідно до плану землекористування, який є невід`ємною частиною вказаного державного акта, суміжними землекористувачами вказаної земельної ділянки були: А-Б - землі ДЛФ, Б-В - землі колективних городів, В-Г - землі вулиці Запроектованої та Г-А землі піонерського табору ВО ім. 50-річчя Жовтня.

28 лютого 1995 року ПАТ Галичфарм на підставі рішення Брюховицької селищної ради Львівської області від 23 лютого 1995 року № 46 видано державний акт серії ЛВ на право постійного користування землею дитячому оздоровчому табору Конвалія акціонерного товариства Галичфарм у АДРЕСА_1 , загальною площею 3,4316 га.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17 жовтня 1996 року , укладеного між ОСОБА_3 та АТВТ Галичфарм , а саме: земельної ділянки, розміщеної на землях, що знаходиться у віданні Брюховицької селищної ради народних депутатів АДРЕСА_1 , наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, площею 0,0813 га, у вказаний державний акт від 28 лютого 1995 року ПАТ Галичфарм як землекористувачу долучено земельну ділянку контуру № НОМЕР_1 , площею 0,1035 га, у зв`язку із чим загальна площа земельної ділянки стала 3,5351 га.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки у АДРЕСА_2 , загальною площею 0,756 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, яка набута ним у порядку безоплатної передачі у межах норм приватизації відповідно до статей 6 , 67 ЗК України (у редакції 1990 року) на підставі рішення Брюховицької селищної ради народних депутатів від 24 травня 1994 року № 180.

Висновком судової земельно-технічної експертизи від 28 жовтня 2015 року № 804 підтверджено факт накладання у повному обсязі (усією площею 0,0756 га), земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 17 листопада 1994 року ЛВ № 731112249 із земельною ділянкою, яка передана у користування дитячому оздоровчому табору Конвалія АТ Галичфарм згідно державного акта на право постійного користування землею від 28 лютого 1995 року .

Встановлено, що 18 березня 1994 року ухвалою 16-ої сесії Брюховицької селищної ради Львівської області у АТ Галичфарм вилучено без згоди землекористувача з користування та віднесено до земель запасу земельну ділянку, площею 0,63 га у зв`язку із нераціональним використанням цієї земельної ділянки.

Згідно з актом від 25 травня 1993 року та акта від 01 березня 1994 року Брюховицькою селищною радою Львівської області встановлено факт невикористання оздоровчим табором Конвалія Львівської фармацевтичної фабрики земельної ділянки, площею 0,63 га, на якій мав би знаходитись стадіон оздоровчого табору.

Станом на 18 березня 1994 року частиною 1 статті 27 Земельного кодексу України було передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною може бути припинено у разі нераціонального використання земельної ділянки (том 6, а.с. 69).

27 червня 2001 року за № 02-5/743 Вищий арбітражний суд України дав роз`яснення про те, що з підстав, перелічених у пунктах 5-9 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України, у разі незгоди землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою спір підлягає вирішенню у судовому порядку і право на звернення до господарського суду з заявою про припинення права власності або землекористування належить відповідним радам, які повинні подати до суду докази , що підтверджують (зокрема) використання землі не за цільовим призначенням, нераціональне використання землі тощо (том 6, а.с. 70-75).

В ухвалі Брюховицької селищної ради від 18.03.1994 року відсутнє будь-яке посилання на згоду Львівської фармацевтичної фабрики (чи оздоровчого табору Конвалія ) на вилучення земельної ділянки площею 0,63 га. (том 5, а.с. 26).

Матеріали справи також не містять жодних доказів про наявність такої згоди.

Факт відсутності такої згоди також стверджується тією обставиною, що правомірність винесення вказаної ухвали Брюховицької селищної ради була предметом окремого судового розгляду, який здійснювався Арбітражним судом Львівської області у межах справи № 3/604, за участю сторін - АТ Галичфарм та Брюховицької селищної ради народних депутатів. За результатами цього розгляду Арбітражним судом Львівської області 18 січня 1995 року винесено рішення, яким затверджено мирову угоду між АТ Галичфарм та Брюховицькою селищною радою Львівської області. З урахуванням змісту мотивувальної частини указаного рішення, арбітражний суд прийняв до уваги факт мирного врегулювання спору між його сторонами шляхом внесення змін до ухвали від 18 березня 1994 року.

Про те, що припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 5-9 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України, в разі незгоди землекористувача проводиться саме у судовому порядку, міститься і у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (том 5, а.с. 169).

Як вбачається з вищенаведеного, Брюховицька селищна рада не зверталася до суду з позовом до АТ Галичфарм про припинення права власності або землекористування спірною земельною ділянкою площею 0,63 га: будь-які докази про це у матеріалах справи відсутні .

За вищенаведених обставин Брюховицька селищна рада не вправі була 18.03.1994 року приймати ухвалу про вилучення у АТ Галичфарм спірної земельної ділянки площею 0,63 га, оскільки таке вилучення з підстав, що передбачені пунктом 5 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (в чинній на той час редакції), вона могла ініціювати лише шляхом звернення до суду з відповідним позовом . А відтак ця ухвала є незаконною, а висновки оскаржуваного рішення про правомірність вилучення спірної земельної ділянки цією ухвалою суперечать вищезгаданим висновкам цього ж судового рішення про можливість такого вилучення лише в судовому порядку .

Арбітражним процесуальним кодексом України встановлено, що:

-арбітражний суд сприяє досягненню угоди між сторонами . Умови угоди викладаються в адресованій арбітражному суду письмовій заяві, підписаній представниками сторін. Арбітражний суд приймає рішення відповідно до цієї угоди, якщо угода між сторонами не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи (стаття 73);

-рішення арбітражного суду ухвалюється іменем України і що у випадку, коли між сторонами досягнуто угоди, що відповідає законодавству, фактичним обставинам справи , в резолютивній частині рішення вказується про затвердження цієї угоди (стаття 84);

-рішення , ухвала, постанова арбітражного суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і підлягають обов`язковому виконанню підприємствами, організаціями, посадовими особами (стаття 115).

А статтею 18 ЦПК України в чинній редакції встановлено (зокрема), що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч.1); невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.2); обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не бради участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (ч.3).

Як вже зазначалося вище, правомірність винесення 18.03.1994 року Брюховицькою селищною радою ухвали про вилучення у АТ Галичфарм спірної земельної ділянки площею 0,63 га була предметом окремого судового розгляду за позовом АТ Галичфарм до Брюховицької селищної ради, який здійснювався Арбітражним судом Львівської області у межах справи № 3/604. За результатами цього розгляду Арбітражним судом Львівської області 18 січня 1995 року винесено рішення, яким затверджено мирову угоду між АТ Галичфарм та Брюховицькою селищною радою Львівської області. З урахуванням змісту мотивувальної частини указаного рішення, арбітражний суд прийняв до уваги сторін факт мирного врегулювання спору шляхом внесення змін до ухвали від 18 березня 1994 року (том 1, а.с. 25).

З урахуванням змісту ухвали Брюховицької селищної ради від 04 січня 1995 року, на підставі якої укладено вказану мирову угоду у справі №3/604, про внесення змін до пункту 1 ухвали 16-ої сесії Брюховицької селищної ради від 18 березня 1994 року, пункт 1 викладено у наступній редакції: Вилучити з користування оздоровчого табору Конвалія АТ Галичфарм земельну ділянку, площею 0,30 га за згодою землекористувача , тобто після внесення Брюховицькою селищною радою Львівської області в ухвалу від 18 березня 1994 року змін щодо розміру вилученої у позивача земельної ділянки з 0,63 га на 0,30 га.

Згідно матеріалів справи, зміни до ухвали Брюховицької селищної ради від 18 березня 1994 року вносилися лише 04 січня 1995 року - на позачерговій сесії Брюховицької селищної ради - шляхом прийняття ухвали Про внесення змін до ухвали 16-ї сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору Конвалія (том 5, а.с. 27): докази про внесення до ухвали від 18 березня 1994 року ще й інших змін у матеріалах справи відсутні .

За вищенаведених обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що у вищезгаданому рішенні Арбітражного суду Львівської області від 18 січня 1995 року міститься посилання саме на ухвалу Брюховицької селищної ради від 04 січня 1995 року Про внесення змін до ухвали 16-ї сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору Конвалія - як на доказ внесення змін в оскаржувану ухвалу від 18.03.94 року , а відтак - як на доказ досягнення між сторонами спору мирової угоди, а відтак - як на правову підставу для затвердження цієї мирової угоди рішенням Арбітражного суду Львівської області від 18 січня 1995 року, яке набрало законної сили (докази про протилежне у матеріалах справи відсутні), а відтак є обов`язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян (стаття 115 Арбітражного процесуального кодексу України; частина 1 статті 18 ЦПК України).

Як вже зазначалося вище, умовою затвердження мирової угоди арбітражним судом є те, що угода між сторонами не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи , а також те, що вона відповідає законодавству, фактичним обставинам справи (статті 73 і 84 Арбітражного процесуального кодексу України).

ОСОБА_1 рішення Арбітражного суду Львівської області від 18 січня 1995 року у справі № 3/604 не оскаржував.

За вищенаведених обставин в їх сукупності у суду першої інстанції були відсутніми правові підстави для визнання незаконною ухвали Брюховицької селищної ради від 04.01.1995 року Про внесення змін до ухвали 16-ї сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки саме ця ухвала стала підставою для досягнення між сторонами спору мирової угоди, яка була затвердженою рішенням Арбітражного суду Львівської області від 18 січня 1995 року у справі № 3/604, яке залишається в законній силі .

А відтак колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення - про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною ухвали Брюховицької селищної ради від 04.01.1995 року Про внесення змін до ухвали 16-ї сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24 травня 1994 року (тобто - в проміжок часу між незаконним вилученням земельної ділянки площею 0,63 га ухвалою від 18.03.1994 року та прийняттям 04.01.1995 року ухвали про внесення відповідних змін до згаданої ухвали від 18.03.1994 року) пунктом 1.21 рішення виконкому Брюховицької селищної ради № 180 ОСОБА_1 було надано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 700 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарської будівлі (том 5, а.с. 29-47).

Як пояснили в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 і його представник, причиною оскарження (шляхом подання зустрічного позову) ухвали Брюховицької селищної ради від 04.01.1995 року Про внесення змін до ухвали 16-ї сесії Брюховицької селищної Ради народних депутатів Про вилучення земельної ділянки площею 0,63 га з користування оздоровчого табору ІНФОРМАЦІЯ_1 є те, що в результаті зменшення цією ухвалою площі земельної ділянки, яку було вилучено ухвалою від 18.03.1994 року, з 0,63 га до 0,3 га надана йому у власність вищезгадана земельна ділянка площею 700 кв.м. повернулася у землекористування до АТ Галичфарм і опинилась на території, на яку АТ Галичфарм у подальшому оформив державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою.

Як також визнав в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , ним вищезгадана земельна ділянка, надана йому 24.05.1994 року для будівництва та обслуговування жилого будинку, взагалі не використовувалась та не освоювалась: до початку даного судового спору між сторонами у травні 2014 року - 20 років . Відповідно, і після початку судового спору ця земельна ділянка ним не використовувалась.

Як вже зазначалося вище, Брюховицька селищна рада не вправі була 18.03.1994 року приймати ухвалу про вилучення у АТ Галичфарм спірної земельної ділянки площею 0,63 га, оскільки таке вилучення вона могла ініціювати лише шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а відтак ця ухвала є незаконною.

Відтак, виконком Брюховицької селищної ради не вправі був передавати у приватну власність фізичних осіб частини цієї незаконно вилученої земельної ділянки: в тому числі - і ОСОБА_1 пунктом 1.21 свого рішення від 24.05.1994 року № 180.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги АТ Галичфарм підлягають до задоволення: вищезгадане рішення виконкому підлягає визнанню недійсним, так само, як підлягає визнанню недійсним Державний акт право приватної власності на землю серії ЛВ 731112249 від 17.11.1994 року, виданий Брюховицькою селищною радою ОСОБА_1 на підставі цього рішення.

Як зазначається у позовній заяві ПАТ Галичфарм , про факт надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки рішенням виконкому від 24.05.1994 року № 180 ПАТ Галичфарм стало відомо лише 11.04.2014 року - з листа самого ОСОБА_1 , у якому він просив забезпечити доступ до належної йому на праві власності земельної ділянки.

Будь-які докази про те, що ПАТ Галичфарм було відомо про існування рішення виконкому від 24.05.1994 року № 180 до 11.04.2014 року у матеріалах відсутні.

За вищенаведених обставин Заява представника ОСОБА_1 про застосування позовної давності до позовних вимог ПАТ Галичфарм (том 3, а.с. 47-50) до задоволення не підлягає.

За умови того, що вищезгадані рішення виконкому про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки та виданий на підставі цього рішення Державний акт є незаконними, а тому підлягають визнанню недійсними, то у ОСОБА_1 відсутні права на земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

А відтак рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради № 46 від 23.02.1995 року Про видачу державного акту на право постійного користування АТ Галичфарм на оздоровчий табір Конвалія та виданий на підставі цього рішення Державний акт на право постійного користування землею від 28.02.1995 року, виданий Брюховицькою селищною радою Дитячому оздоровчому табору Конвалія акціонерного товариства Галичфарм на земельну ділянку пл.3,5351 га у смт. Брюховичі, які оспорюються ОСОБА_1 , в жодній мірі не порушують права, свободи та інтереси останнього, а тому у задоволенні його позовних вимог про визнання згаданих рішення виконкому та Державного акту незаконними та їх скасування слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.2, 376 ч.1 п.п. 1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , представника Акціонерного товариства Галичфарм , задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Визнати недійсним пункт 1.21 рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради народних депутатів від 24.05.1994 року № 180 Про надання у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських будівель щодо надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки в АДРЕСА_2 , загальною площею 0,0756га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарської будівлі.

Визнати недійсним Державий акт на право приватної власності на землю серії ЛВ 731112249 від 17.11.1994 року, виданий Брюховицькою селищною радою народних депутатів ОСОБА_1 та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 249.

У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Галичфарм та Брюховицької селищної ради Львівської області - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 06 серпня 2021 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Крайник Н.П.