Постанова

від 02.08.2021 по справі 675/657/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 675/657/21

Провадження № 22-ц/4820/1270/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Садік Н.Д.

за участю: відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу № 675/657/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики (суддя Столковський В.І.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення коштів.

11.06.2021 ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе нерухоме майно, яке належить відповідачам.

В обґрунтування заяви вказує, що між відповідачами розглядається спір про поділ майна у справі № 675/347/8, що може в подальшому унеможливити стягнення коштів за позовом у даній справі, із судових рішень у вказаній справі вбачається, що сторони відчужували належне їм майно, місцезнаходження частини майна невідоме. Вказує, що у разі невжиття заходів забезпечення належне відповідачам майно може бути відчужене третім особам, що у випадку задоволення позову зумовить фактичну неможливість виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно відповідачів та ефективного захисту прав позивача.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено частково. Накладено арешт на наступне нерухоме майно, належне ОСОБА_5 : будівлю бані загальною площею 113,4 кв. м., що розташована у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна - 931381168221); земельну ділянку площею 0,1161 га, що розташована у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6822110100:01:007:1230 (реєстраційний номер майна - 1015207568221); земельну ділянку площею 1,9998 га, розташовану на території Топорівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822187800:03:008:1010 (реєстраційний номер майна - 951516168221); земельну ділянку площею 1,9998 га, розташовану на території Топорівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822187800:03:008:1011 (реєстраційний номер майна - 951626268221); земельну ділянку площею 1,9662 га, розташовану на території Борисівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, кадастровий номер 6822181300:03:015:0195 (реєстраційний номер майна - 1135002368221). Накладено арешт на наступне рухоме майно, належне ОСОБА_5 : спеціалізований напівпричіп марки KOGEL моделі SVKT 24 , 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Накладено арешт на наступне нерухоме майно, належне ОСОБА_1 : квартира загальною площею 41,7 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер майна - 848560). Накладено арешт на наступне рухоме майно, належне ОСОБА_1 : автомобіль марки TOYOTA моделі Camry , 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . У іншій частині заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм чинного законодавства України. Зазначає, що твердження про наявність в провадженні суду спору між відповідачами про поділ майна жодним чином не обґрунтовує припущення щодо можливого зменшення обсягу наявного у відповідача майна. Спір про поділ майна жодним чином не може бути спрямований на ухилення від виконання рішення суду у справі про стягнення коштів, в силу того, що його розгляд ініційовано ще в 2018 році. Твердження заявника про відчуження відповідачами належного їм майна не підтверджене жодними доказами та не відповідає дійсності, оскільки здійснення відчуження майна, на яке ухвалою суду від 02.03.2018 у справі № 675/347/18 накладено арешт, неможливе. Вважає, що накладення арешту у даній справі, для попередження можливих перешкод у виконанні судового рішення, фактично унеможливлює належне виконання іншого судового рішення, яке набрало законної сили, виконання якого здійснюється у встановленому законом порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вказує, що суд першої інстанції, накладаючи арешт на майно, врахував вимоги щодо співмірності та адекватності вжитих заходів забезпечення позову з ціною позову, та накладено арешт на майно, вартість якого співвідноситься з ціною позову. Вважає такими, що не заслуговують на увагу аргументи апелянта щодо відсутності можливості відчужити арештоване майно відповідачами у зв`язку з тим, що на майно сторін накладено арешт як забезпечення позову в межах справи № 675/347/18, оскільки вжиті заходи забезпечення позову у зазначеній справі стосуються виключно виконання рішення суду у вказаній справі та не поширюється на забезпечення виконання рішення у даній справі. Вказує, що немає підстав вважати, що застосування вжитого судом заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки майно залишається у їхньому володінні та користуванні, а можливість розпоряджатись ним обмежується на певний час. Твердження апелянта про те, що заходи забезпечення позову у даній справі унеможливлює належне виконання іншого судового рішення, безпідставні та необґрунтовані, оскільки Законом України Про виконавче провадження визначені заходи, які вживаються з метою примусового виконання рішення, та наведено підстави для зупинення виконання рішення, а заходи забезпечення позову у даній справі не зупиняють та не можуть поширюватися на встановлену законом процедуру виконання рішення.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6 подав клопотання про слухання справи у відсутності відповідача та його представника.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову та забезпечуючи даний позов шляхом накладення арешту на належне відповідачам майно, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник майновий спір, відповідачі є власниками нерухомого та рухомого майна, і ненакладення арешту на майно є реальною загрозою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає вимогам закону з таких підстав.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову та в пункті 1 частини першої якої передбачено, що позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Встановлено, що предметом заявлених позовних вимог є стягнення заборгованості за договором позики.

Заява про забезпечення позову містить обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що між сторонами виник спір, який має майновий характер, без забезпечення позову може бути утруднено виконання можливого рішення суду, тому суд першої інстанції обґрунтовано забезпечив позов зазначеним способом.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги на недоведеність наміру відповідачів відчужити належне їм майно, виходячи з того, що аналогічні заходи забезпечення позову вживались у справі № 675/347/18, і відповідачі не могли вчиняти дій щодо відчуження майна. Оскільки обов`язок доведення обставин, які б вказували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду. В даному випадку, суд першої інстанції відповідно до ст. 89 ЦПК України надав оцінку доказам у справі за заявою про забезпечення позову, в тому числі і обставинам встановленим у судових рішеннях у справі № 675/347/18, і такі доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки таких доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Крім того, заходи забезпечення позову, які вживались у справі № 675/347/18, не поширюються на забезпечення позову у даній справі.

Не приймаються апеляційним судом до уваги і посилання апелянта на порушення її прав накладенням арешту на майно, оскільки правовий зміст такого заходу забезпечення, як арешт майна, який встановлений цивільно-процесуальним законом, зводиться лише до обмеження прав власника щодо розпорядження цим майном до вирішення спору по суті і не обмежують його права щодо володіння та користування цим майном. Застосовані судом заходи забезпечення мають тимчасовий характер і діють до вирішення справи по суті.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги в тій частині, що забезпечення позову у даній справі унеможливлює виконання рішення про стягнення з ОСОБА_5 коштів, оскільки належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних обставин надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність.

Ухвала суду прийнята з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2021 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай