Рішення

від 06.08.2021 по справі 640/11436/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року м. Київ № 640/11436/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манхеттен Інвест" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування окремих містобудівних умов та обмежень в частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манхеттен Інвест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування абзаців 1, 2, 3, 4, 5, 11 пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс на вул. Ізюмській, 1 у Голосіївському районі міста Києва", що затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.09.2019 № 1217.

Ухвалою суду від 15.06.2020 - відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному провадженні без повідомлення сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату та протоколу про автоматичний розподіл справу передано судді Донцю В.А.

Ухвалами суду: від 02.11.2020 - прийнято справу до розгляду, ухвалено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, установлено сторонам строк для подання заяв по суті; від 26.04.2021 - ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, витребувано в Міністерства культури України докази (інформацію) щодо можливості отримання ТОВ "Манхеттен Інвест" висновку стосовно проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів культурної спадщини в установленому Законом України "Про охорону культурної спадщини" порядку з урахуванням зупинення дії наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи продовжено в письмовому провадженні.

Позов мотивовано тим, що земельні ділянки на вулиці Ізюмській, 1 у Голосіївському районі міста Києва з кадастровими номерами 8000000000:79:079:0001, 8000000000:79:079:0016, 8000000000:79:079:0017, не потрапляють до меж Історичного ареалу, відповідно "Містобудівні умови та обмеження" з "Реконструкції нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс на вул. Ізюмській, 1 у Голосіївському районі міста Києва", вимоги про зобов`язання позивача отримати висновок та дозвіл у спеціально уповноважених органів згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини" є безпідставними. За твердженням представника позивача, необґрунтованою є вимога в містобудівних умовах та обмеженнях про необхідність приведення цільового призначення земельної ділянки (виду використання) у відповідність до намірів забудови, оскільки у відповідача такі повноваження відсутні, містобудівні умови та обмеження можуть стосуватись лише планувальних обмежень.

Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав до суду відзив про невизнання позову, оскільки позивачем не спростовано факту, що земельні ділянки на вулиці Ізюмській, 1 у Голосіївському районі міста Києва з кадастровими номерами 8000000000:79:079:0001, 8000000000:79:079:0016, 8000000000:79:079:0017 потрапляють до меж Історичного ареалу, що підтверджується матеріалами Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, а саме Історико-містобудівним опорним планом та Історико-архітектурним опорним планом у складі чинного Генерального плану, тому застосування у містобудівних умовах та обмеженнях приписів Закону України "Про охорону культурної спадщини" є обов`язковим.

Представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якої представник зазначив, що позиція відповідача не узгоджується з положеннями Закону України "Про охорону культурної спадщини" та "Порядком визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318, підтримано підстави позову, викладені в позовній заяві..

У судовому засіданні 24.05.2021 представник позивача позов підтримав. Відповідач участі повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про місце дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 02.06.2021 судом продовжено розгляд адміністративної справи в письмовому провадженні на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Згідно з договором купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 03.03.2017 №913 Товариство з обмеженою відповідальністю "Манхеттен Інвест" придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Манхеттен" нежитлові будівлі, продовольчий ринок "Деміївський" загальною площею 4613 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 1 (пункт 1 договору).

Об`єкт нерухомого майна, що відчужуувався, розташований на земельних ділянках: земельній ділянці площею 0,0052 га, кадастровий номер 8000000000:79:079:0016; земельній ділянці площею 0,3244 га, кадастровий номер 8000000000:79:079:0017; земельній ділянці площею 0,8382 га, кадастровий номер 8000000000:79:079:0001 (пункт 4 договору).

Відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 01.03.2018 №793, №794, №795 Товариство з обмеженою відповідальністю "Манхеттен Інвест" є користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами: 8000000000:79:079:0001 площею 0,8382 га, 8000000000:79:079:0016 площею 0,0052 га, 8000000000:79:079:0017 площею 0,3244 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.03.2018 №115865788, №115864261, №115863053 вказані земельні ділянки зареєстровані за ТОВ "Манхеттен Інвест" до 2043 року на праві строкового платного користування, цільове призначення земельних ділянок для будівництва та обслуговування нежитлових будівель і споруд.

Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.09.2019 №1217 затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс" на вулиці Ізюмська, будинок 1 у Голосіївському районі міста Києва, що видані Товариству з обмеженою відповідальністю "Манхеттен Інвест".

Пунктом 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" зокрема визначено:

- ділянка проектування потрапляє в межі Історичного центру міста, історичного ареалу, центральної розпланувальної зони, згідно з рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 (абзац перший);

- виконати вимоги Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" "Про охорону культурної спадщини", рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, від 12.05.2006 № 817 (абзац другий);

- отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України "Про охорону культурної спадщини") (абзац третій);

- дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства у разі необхідності (Закон України "Про охорону культурної спадщини") (абзац четвертий);

- проектну документацію рекомендовано надати на розгляд науково-методичної ради Міністерства культури України та консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень, викладених в протоколах рад, при доопрацюванні проектної документації (абзац п`ятий);

- цільове призначення земельної ділянки (вид використання) привести у відповідність до намірів забудови (абзац одинадцятий).

Вважаючи протиправними абзаци перший-п`ятий та одинадцятий пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс" по вулиці Ізюмська, 1 у Голосіївському районі міста Києва, що затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.09.2019 №1217, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (зі змінами):

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 стаття 1);

містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень); 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України); 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним (частина п`ята статті 29).

За змістом абзаців першого-п`ятого пункту 5 Містобудівних умов та обмежень, такі обмеження стосуються ) планувальних обмежень щодо здійснення позивачем реконструкції в зоні, яка потрапляє в межі Історичного центру міста, історичного ареалу, центральної зони.

У відзиві зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:079:0001, 8000000000:79:079:0016 та 8000000000:79:079:0017 потрапляють до меж Історичного ареалу згідно з Генеральним планом міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року" з метою забезпечення сталого розвитку міста Києва, відповідно до законів України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", розглянувши матеріали Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, розроблені Інститутом "Київгенплан" АТ "Київпроект": затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

Згідно з розділом 7 текстової частини Генерального плану:

на історико-опорному плані позначено: об`єкти архітектурної спадщини - пам`ятки архітектури; - історична забудова; - місця втрачених цінних історичних будинків, споруд, оборонних укріплень; - дисгармонійні будівлі та споруди.

об`єкти містобудівної спадщини - пам`ятки містобудування; - значні історичні містобудівні об`єкти; - пам`ятки історії; - пам`ятки монументального мистецтва; - пам`ятки садово-паркового мистецтва; - пам`ятки природи, цінні природні ландшафти; - елементи ландшафту; - межі історичних районів та історичних ареалів міста, історикоархітектурних та історико-культурних заповідників.

На історико-містобудівному плані позначено: історичне розпланування та його цінні втрачені елементи; межі історичних районів, історичного центру та історичних ареалів міста; цінні фронти історичної забудови; містобудівні комплекси (житлові, громадські, оборонні, культові, промислові); значні містобудівні об`єкти; історичні архітектурні домінанти; основні елементи ландшафту; пам`ятки природи, цінні природні ландшафти; пам`ятки садово-паркового мистецтва; межі історико-архітектурних та історико-культурних заповідників, заповідних територій, зон охорони пам`яток, а також землі історико-культурного призначення (згідно Земельного Кодексу України).

На історико-містобудівному опорному плані позначені всі території, визначені рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури у м. Києві", на які поширюється режим охорони культурної спадщини. Історико-архітектурний та історико-містобудівний опорні плани є основними обліково-охоронними документами. Вони складають базис архітектурно-планувальних рішень Генерального плану і мають використовуватись при розробці, погодженні та затвердженні інших містобудівних, архітектурних та інженерних проектів.

Висновки історико-архітектурного та історико-містобудівного опорних планів:

історико-архітектурний та історико-містобудівний план визначають заходи належного рівня обліку культурної спадщини Києва та забезпечують створення необхідних умов щодо її охорони і використання;

- важливе значення має характеристика історико-культурного потенціалу, яка фіксує розташування та роль культурної спадщини, а також орієнтує можливості та спрямованість перетворень з урахуванням містобудівної, архітектурної, археологічної, мистецької, культурної спадщини;

- аналіз та оцінка київського середовища і, зокрема центру Києва, здійснена на підставі історико-культурної, природно-ландшафтної, композиційно-художньої цінності території. Комплексна цінність території.

Солом`янсько-Совська частина прилягає до історичного центру і разом формує значну частину долини р. Либідь. Найцінніші території розташовані вздовж її високого берега. До території певної цінності належать частини Олександрівської слобідки, Деміївки, району Монтажник, селищ Ширма, Совки, Жуляни, Університетського містечка. До зони охоронюваного ландшафту включено територію Байкового кладовища.

Згідно з додатком до рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 Історико-містобудівним опорним планом вулиця Ізюмська потрапляє до меж Історичного ареалу міста.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 №878 місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу).

За змістом статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Як уже вказувалось судом, відповідно до оскаржуваних абзаців першого-п`ятого пункту 5 Містобудівних умов та обмежень, оскільки земельні ділянки, на яких позивач має намір здійснити реконструкцію будівель, згідно з Генеральним планом міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року знаходяться в межах Історичного ареалу міста Києва, позивачу необхідно отримати висновок та дозвіл в спеціально уповноваженого органу, який відповідає за збереження культурної спадщини.

Згідно з частиною другою статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на момент затвердження Генерального плану мста Києва рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №270/1804) межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Частиною другою статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Пунктами 4, 5, 12 "Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (в редакції, чинній на момент затвердження Генерального плану міста Києва рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №270/1804), встановлювалось, що відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури, Держбуд та уповноважені ними органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування, Мінкультури або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини та затверджуються Держбудом або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пунктів 4, 5, 12 "Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №318 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини. Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць. Визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Згідно з пунктами 8, 9 вказаного Порядку проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

У разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №92 "Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць" передбачено, що вимоги пункту 9 Порядку застосовуються до 01.01.2019.

Станом на час судового розгляду адміністративної справи згідно з інформацією на офіційній вебсторінці Міністерства культури України дію наказу Мінкультури "Про затвердження історичних ареалів міста Києва" від 21.10.2011 №912/0/16-11 зупинено.

Надаючи тлумачення наведеним нормам та вказаній обставині Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №640/13331/19 вказав про відсутність затверджених меж Історичного ареалу міста Києва, зазначивши правовий висновок також Верховного Суду постанові від 27.02.2019 справа №826/5755/17.

У постанові Верховного Суду від 03.04.2020 справа №640/21505/18 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №813/4993/15 зазначено, що оскільки відсутня науково-проектна документація щодо меж Історичного ареалу міста Києва затверджена відповідно до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідно не доведено, що земельна ділянка знаходиться у межах Центрального історичного ареалу.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду та встановлених обставин, необхідно погодитись з доводами представника позивача про необґрунтованість висновків відповідача щодо віднесення земельних ділянок позивача до Історичного ареалу міста Києва. Та обставина, що згідно з додатком до рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 Історико-містобудівний опорний план вулиця Ізюмська, на якій розташовані земельні ділянки, на підставі яких позивач має намір здійснити реконструкцію будівель, потрапляє до меж Історичного ареалу міста - не спростовує наведеного висновку, оскільки згідно наведеними правовими висновками Верховного Суду рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 Історичні ареали міста Києва не встановлені.

Враховуючи встановлені обставини та зазначені правові висновки Верховного Суду, обґрунтованими є вимоги щодо визнання протиправними та скасування абзаців першого-п`ятого пункту 5 Містобудівних умов та обмежень, відповідно до яких: - ділянка проектування потрапляє в межі Історичного центру міста, історичного ареалу, центральної розпланувальної зони, згідно з рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 (абзац перший); - виконати вимоги Законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" "Про охорону культурної спадщини", рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, від 12.05.2006 № 817 (абзац другий); - отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України "Про охорону культурної спадщини") (абзац третій); - дозвіл на виконання робіт отримати згідно чинного законодавства у разі необхідності (Закон України "Про охорону культурної спадщини") (абзац четвертий); - проектну документацію рекомендовано надати на розгляд науково-методичної ради Міністерства культури України та консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень, викладених в протоколах рад, при доопрацюванні проектної документації (абзац п`ятий);

Задовольняючи позовні вимоги, суд ураховує ту обставину, що ухвалою суду від 26.04.2021 витребувано в Міністерства культури України докази (інформацію) щодо можливості отримання ТОВ "Манхеттен Інвест" висновку щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів культурної спадщини в установленому Закон України "Про охорону культурної спадщини" порядку з урахуванням зупинення дії наказу Міністерства культури України від 21.10.2011 №912/0/16-11. Доказів, інформації не надано. На думку суду, за відсутності органу, який міг би розглянути питання відповідності реконструкції будівель на вулиці Ізюмській вимогам Закону України "Про охорону культурної спадщини", позивач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність щодо здійснення реконструкції будівель.

Позивачем також заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування абзацу одинадцятого Містобудівних умов та обмежень, відповідно до якого необхідно привести цільове призначення земельної ділянки (вид використання) відповідність до намірів забудови.

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на дев`ять категорій, зокрема, на землі житлової та громадської забудови (пункт б).

Статтею 20 Земельного кодексу України встановлено: віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (частина перша); види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина п`ята).

У постанові Верховного Суду від 24.03.2020 справа №640/13670/19 з урахуванням вказаних норм висловлену правову позицію, за якою зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, тому не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Судом установлено, що земельні ділянки земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:079:0001, 8000000000:79:079:0016 та 8000000000:79:079:0017 віднесені до будівель торгівлі, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд. Водночас зі змісту Містобудівних умов та обмежень убачається, що реконструкція передбачає експлуатацію житлових будівель.

Проте, станом на час судового розгляду адміністративної справи позивачем не надано доказів зміни виду використання земельних ділянок.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача про відсутність компетенції у відповідача передбачати у Містобудівних умовах та обмеженнях приведення у відповідність намірів забудови до виду використання земельної ділянки, оскільки пунктом 3 частини п`ятої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що мостобудівні умови та обмеження повинні містити відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні. За своїм змістом функціональне призначення земельної ділянки це вид можливого використання земельної ділянки. Відтак вимога про необхідність приведення (виду використання) до намірів забудови в Містобудівних умовах та обмеженнях є правомірною.

Щодо строків звернення до адміністративного суду, то за правовим висновком Верховного Суду в постанові від 29.04.2021 справа №640/19594/20, за своєю юридичною природою містобудівні умови і обмеження, - це акт індивідуальної дії, який видається уповноваженими органами містобудування та архітектури та покладає на замовника будівництва певні обов`язки і обмеження. Правовідносини, що виникають на підставі містобудівних умов і обмежень, носять довготривалий характер, оскільки діють до закінчення будівництва об`єкту.

З огляду на те, що станом на час звернення до спірні положення містобудівних умов та обмежень залишались чинними, позивачем не порушено строків звернення до адміністративного суду з позовом.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 2102,00 грн. (квитанції від 07.05.2020 №0.0.1698378065.1, №.0.0.1698378753.1).

Оскільки, позов задоволено частково, то з урахуванням задоволених вимог на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1800,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати абзаци перший, другий, третій, четвертий та п`ятий пункту 5 розділу "Містобудівні умови та обмеження" для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлових будівель під багатофункціональний комплекс на вул. Ізюмській, 1 у Голосіївському районі міста Києва", що затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 вересня 2019 року №1217.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манхеттен Інвест" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1800,00 грн. (одна тисяча вісімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Манхеттен Інвест" (ідентифікаційний код 40049916, місцезнаходження: 02068, місто Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 5-А).

Відповідач - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 26345558, місцезнаходження: 01001, місто Київ, Хрещатик, будинок 32).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець