ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/8261/17
адміністративне провадження № К/9901/33857/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" про стягнення податкового боргу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, прийняту у складі колегії суддів: Губської Л.В. (головуючий), Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В.
І. Суть спору
1. У червні 2017 року Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Єврокон Полісся", у якому просило суд стягнути з товариства податковий борг у розмірі 58 075,14 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ГУ ДФС у Чернігівській області зазначило, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 58 075,14 грн, внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов`язань.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 28.09.2010 між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 3528 (далі - договір № 3528) 13-16), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для проектування та будівництва багатоповерхових житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення по вул. Савчука.
4. ДПІ у місті Чернігові здійснювалися камеральні перевірки ТОВ Єврокон Полісся з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за звітні періоди 2015 та 2016 років.
5. На підставі результатів перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.01.2016 № 0000111540 на суму 6 161, 9 грн, № 0000101540 на суму 27690,81 грн та від 20.04.2016 № 0003501203 на суму 12 450, 77 грн, № 0003491203 на суму 11 816, 66 грн.
6. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 у справі №825/2027/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Єврокон Полісся" до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000111540 від 13.01.2016, № 0000101540 від 13.01.2016, № 0003491203 від 20.04.2016, № 0003501203 від 20.04.2016. відмовлено.
7. Тобто, за ТОВ "Єврокон Полісся" обліковується податкова заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 58 075,14 грн.
8. Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб обумовила позивача на звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19.10.2017 позов задовольнив.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за ТОВ Єврокон Полісся на підставі податкових повідомлень-рішень ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області № 0000111540 та № 0000101540 від 13.01.2016, № 0003491203 та № 0003501203 від 20.04.2016 обліковується податкова заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 58 075,14 грн., що набула статусу узгодженої.
11. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.01.2018 рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.
12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка вибула з користування відповідача, тому він не є платником орендної плати за землю в розумінні Податкового кодексу України.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційні скарзі ГУ ДФС у Чернігівській області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення, та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2017.
14. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Єврокон Полісся" вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесене законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
16. Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
17. Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
18. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
19. Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
20. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 57 ПК України).
21. Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
22. У силу приписів пункту 95.1 і 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
VI. Оцінка Верховного Суду
23. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності стягнення з ТОВ "Єврокон Полісся" податкового боргу у сумі 58 075,14 грн на підставі податкової вимоги №3738-25 від 13.07.2015, яка у свою чергу, була сформована на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000111540 від 13.01.2016, № 0000101540 від 13.01.2016, № 0003491203 від 20.04.2016, № 0003501203 від 20.04.2016 та пені.
24. Указані податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатом проведення камеральної перевірки ТОВ Єврокон Полісся з питання своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за звітні періоди 2015 та 2016 років.
25. За результатами перевірки було складено акти № 9/15-04-26 від 13.01.2016 та № 253/12-03-26 від 20.04.2016, у яких зафіксовано порушення ТОВ Єврокон Полісся статті 287, статті 288 ПК України.
26. Водночас, ТОВ "Єврокон Полісся" в судовому порядку оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення.
27. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 у справі №825/2027/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Єврокон Полісся" до Чернігівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000111540 від 13.01.2016, № 0000101540 від 13.01.2016, № 0003491203 від 20.04.2016, № 0003501203 від 20.04.2016. відмовлено.
28. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.12.2016 набрала законної сили 01.03.2017.
29. Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
30. Відповідно до положень частин другої та третьої статті 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрала законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
31. Згідно з частиною першою статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
32. Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина перша статті 72 КАС України).
33. З огляду на встановлені судами обставини справи та правове регулювання спірних відносин Верховний Суд уважає вірними висновки суду першої інстанції щодо доведеності позивачем наявності у відповідача податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб в сумі 58 075,14 грн та підтвердження вказаної обставини належними доказами.
34. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача спірної суми.
35. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
36. Посилання позивача, про закінчення строку користування земельної ділянки, які підтримав суд апеляційної їінстанції, не можуть бути враховані з огляду на наявність судового рішення, яким установлено правомірність податкових повідомлень-рішень щодо наявності податкового боргу.
37. Щодо посилання суду аппеляційної інстанції на п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 у якому зазначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави та на положення Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, колегія суддів зауважує, що такий захист прав і законних інтересів юридичних осіб повинен відбуватися на засадах верховенства відповідно до норм Конституції та законів України.
38. Слід зазначити, що вимоги податкового органу засновані на судовому рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016, яке ухвалою від 01.03.2017 залишено без змін Київським апеляційним адміністративним судом у справі 825/2027/16, яким підтверджена правомірність існування податкового боргу на суму 58075,14грн.
39. Тому, якщо не брати до уваги зазначені судові рішення, невілюється у тому числі принцип остаточності судових рішень, на який посилається суд апеляційної інстанції.
40. Також посилання суду апеляційної інстанції на наявність судових рішень у справі 751/8128/15-а є недоречним, оскільки у зазначеній справі позивач оскаржував відмову Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради № 01-09/2212 від 29.07.2015 про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки площею 7,4793 га, яка перебуває в оренді ТОВ ЄВРОКОН ПОЛІССЯ згідно договору оренди від 28 вересня 2010 року за № 3528.
41. На відміну від зазначеного рішення, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 та ухвала від 01.03.2017 Київського апеляційного адміністративного суду стосується саме податкових правовідносин, тому саме вони повинні застосовуватися під час розгляду цієї справи.
42. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
43. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
44. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2017.
VII. Судові витрати
45. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі №826/8261/17 скасувати.
3. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2017 року у справі №826/8261/17 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2021 |
Оприлюднено | 09.08.2021 |
Номер документу | 98839799 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні