Вирок

від 09.08.2021 по справі 134/1313/21

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1313/21

1-кп/134/80/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2021 року смт. Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020020190000306 від 29.12.2020, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шпиків Вінницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ранішене судимого,

за ч. 2ст. 197-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що навесні 2020 року (більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено), маючи єдиний корисливий мотив, діючи умисно, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю); ст. 125 Земельного кодексу України, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, за допомогою третіх осіб, яким не були відомі злочинні наміри останнього, оскільки він запевнив їх в правомочності своїх дій, незаконно обробив земельну ділянку площею 5,16 га історико-культурного призначення, розташовану на території Гарячківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту, яка межує із земельними ділянками з кадастровими номерами 0521981500:03:002:0083, 0521981500:03:002:0084, 0521981500:03:002:0099, 0521981500:03:002:0506.

Після чого, засіявши вказану земельну ділянку історико-культурного призначення загальною площею 5,16 га насінням кукурудзи ОСОБА_4 особисто контролював процес сходження, росту, дозрівання та збору урожаю.

Відповідно до інформації самовільно захоплена земельна ділянка загальною площею 5,16 га розташована на земельних ділянках історико-культурного призначення - пам`ятках археології, а саме: поселення Трипільської та Білогрудівської культур, Черняхівський могильник ІV-ІІІ тис. до н.е., ХІІ-Х ст. ст. до н.е., ІІ-ІV ст.ст. н.е (охоронний № 76), умовний центр 48°341.53 Пн 28°5246.44С, розміри 170 x 70 м; поселення Трипільської та Чернігівської культур III тис. до н.е., II - IV ст. ст. н.е. (охоронний № 77), умовний центр 48°3356.84 Пн 28°5212.17С, розміри 200 x 150 м; поселення Черняхівської культури II-IV ст. ст. н.е. (охоронний № 78), умовний центр 48°3340.34 Пн 28°5136.32С, розміри 300 x 250 м.

Вказані пам`ятки занесені до Переліку пам`яток археології місцевого значення розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 20.12.1993 р. № 501 «Про взяття під державну охорону пам`ятників археології, історії та мистецтва і затвердження охоронних зон та зон регулювання забудови навколо них».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю та відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» входить у охоронні зони пам`яток культурної спадщини, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Відповідно до довідки розрахунку державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 13.11.2020 розмір завданої шкоди внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок історико-культурного призначення на території Городківської сільської ради Тульчинського району (Гарячківської сільської ради Крижопільського району) Вінницької області загальною площею 5,16 га, ОСОБА_4 заподіяв державі шкоду в розмірі 183912 грн. 27 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земель в охоронних зонах.

28 липня 2021 року між прокурором Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , з участю захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на таких умовах: ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вищезазначеному діянні, зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри за ч. 2 ст. 197-1 КК України в судовому провадженні; протягом місячного терміну з моменту укладання угоди відшкодувати завдані самовільним захопленням землі збитки у сумі 183912 грн. 27 коп.; - сторони погодили призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2ст. 197-1 КК Україниу виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставіст. 75 КК Українизвільнити його від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 (один) рік, а також покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України. Обвинувачений свою вину у скоєному визнає повністю, цілком розуміє права, визначеніст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Позицію обвинуваченого підтримав його захисник ОСОБА_5 .

Прокурор ОСОБА_3 також просить затвердити угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначеніст. 470 КПК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановленіКримінальним кодексом України.

Зазначені обставини свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому суд дійшов висновку про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК Україниіз встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік та з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини першої та пунктом 2 частини третьоїстатті 76 КК України.

Згідно ч. 5ст. 65 КК Україниу випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим з участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст.314,368,370,374-376,475 КПК України, суд

ухвалив:

Укладену 28 липня 2021 року між прокурором Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України- затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити від відбування покарання з встановленням іспитового строку 1 (один) рік.

Згідно ч. 1ст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Крижопільський районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: