Ухвала

від 09.08.2021 по справі 445/733/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 445/733/20

провадження № 61-12175ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнеь просила поновити їй строк на оскарження наказу відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 15 липня 2019 року № 132 Про накладення дисциплінарного стягнення , яким до неї застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, оскільки строк пропущено з поважних причин у зв`язку з не ознайомленням її із вказаним наказом, скасувати цей наказ та скасувати наказ відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 13 квітня 2020 року Про накладення дисциплінарного стягнення , яким до неї знову застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани, як незаконні.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 30 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано наказ № 132 від 15 липня 2019 року відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області Про накладення дисциплінарного стягнення в частині накладення стягнення (притягнення до дисциплінарної відповідальності) у формі оголошення догани завідувачу ДНЗ № 2 Вишенька ОСОБА_1 .

Скасовано наказ № 40-к від 13 квітня 2020 року відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області Про накладення дисциплінарного стягнення в частині накладення стягнення (притягнення до дисциплінарної відповідальності) у формі оголошення догани завідувачу ДНЗ № 2 Вишенька ОСОБА_1 .

Стягнуто з відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 8 000,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області задоволено.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 30 липня 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 522,40 грн.

19 липня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши подану касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду, виходячи з таких підстав.

Касаційна скарга подана поза межами строку касаційного оскарження.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувана постанова проголошена 01 червня 2021 року, дата виготовлення повного тексту - 14 червня 2021 року.

Строк касаційного оскарження сплинув 14 липня 2021 року. Касаційну скаргу подано 19 липня 2021 року, тобто, поза межами строку касаційного оскарження.

Скаржник посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримано нею 15 липня 2021 року, проте, разом з касаційною скаргою жодних доказів отримання копії оскаржуваного рішення скаржником не додано, а перевірити матеріали справи на наявність таких доказів суд позбавлений можливості на стадії вирішення питання про відкриття провадження, оскільки матеріали справи витребовуються лише після відкриття касаційного провадження.

Крім того, скаржник не порушує питання про поновлення строку касаційного оскарження, а суд в контексті статті 13 ЦПК України позбавлений права за власної ініціативи вирішувати такого роду процедурні питання.

За таких підстав, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Крім того, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

За правилами частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовною заявою, в якій заявлено позовні вимоги немайнового характеру, ОСОБА_1 звернулася до суду в травні 2020 року.

За правилами статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції, чинній на час звернення з позовом, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру розмір судового зборку дорівнює 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за дві вимоги немайнового характеру до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1681,60 грн (840,80 грн ? 2).

За правилами статті 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору дорівнює 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.

Таким чином, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 363,20 грн (1681,60 грн х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду оригінал документу, що підтверджує його сплату.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права).

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Касаційна скарга ОСОБА_1 , не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Посилання заявника на висновки постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів не приймаються Верховним Судом, оскільки серед підстав касаційного оскарження передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, такої підстави як не врахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постановах Пленуму Верховного Суду України не передбачено.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї (цих) підстави (підстав).

За таких обставин, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, зазначивши підставу (підстави) із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), із обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав), та надати копії уточненої скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки оформлена з недотриманням вимог статті 392 ЦПК України та подана поза межами строку касаційного оскарження, а питання про поновлення строку скаржник не порушує.

Керуючись статтями 185, 261, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 01 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені процесуальним законодавством.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров