Ухвала

від 05.08.2021 по справі 991/5277/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5277/21

Провадження 1-кс/991/5358/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Золочів Золочівського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державне агентство лісових ресурсів України, шляхом реорганізації Державного комітету лісового господарства України.

Відповідно до Переліку територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів, які утворюються шляхом перетворення відповідних територіальних органів Державного комітету лісового господарства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2011 № 1364 «Про утворення територіальних органів Державного агентства лісових ресурсів та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», утворено Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

ДП «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082) створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 13.12.1993 № 157 «Про організацію у Харківській області державних мисливських господарств та реорганізацію Гутянського та Ізюмського державних лісомисливських господарств».

Відповідно до ст. 1 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженого наказом Держлісагентства від 13.09.2017 № 386 (далі Статут) ДП «Гутянське лісове господарство» засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (Орган управління майном).

Наказом Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду ОСОБА_4 » ОСОБА_4 прийнято на посаду заступника директора до апарату управління державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (далі ДП «Гутянське лісове господарство») з 22.11.2017.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 Посадової інструкції заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженої 22.11.2017 в.о. директора головним лісничим ОСОБА_10 (далі Посадова інструкція) із відміткою про ознайомлення ОСОБА_4 посада заступника директора належить до професій керівного складу підприємства.

Наказом ДП «Гутянське лісове господарство» від 24.11.2017 № 138 «Про надання права першого та другого підпису» право першого підпису на платіжних та фінансових документах надано в.о. директора головному лісничому ОСОБА_10 та заступнику директора ОСОБА_4 .

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 № 272-к «Про призначення ОСОБА_4 » ОСОБА_4 призначено за контрактом на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство», яке координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з 15.06.2018 по 14.06.2019.

Наказом ДП «Гутянське лісове господарство» від 15.06.2018 № 131-к «Про призначення на посаду директора» ОСОБА_4 , приступив до роботи до виконання своїх прямих обов`язків директора ДП «Гутянське лісове господарство» з 15.06.2018.

Відповідно до абзацу 1 п. 1 Контракту з керівником ДП «Гутянське лісове господарство», що координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 (далі Контракт), укладеного між Держлісагентством в особі Голови ОСОБА_11 та ОСОБА_4 (згідно Контракту керівник) на термін з 15.06.2018 по 14.06.2019, керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію здійснювати поточне керівництво підприємством.

У подальшому, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.04.2019 № 196-к «Про продовження терміну дії контракту, укладеного із ОСОБА_4 » термін дії контракту з директором ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_4 , укладений 14.06.2018, продовжено до 14.06.2023.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 24.01.2020 № 23-к «Про звільнення ОСОБА_4 » ОСОБА_4 звільнено з посади директора ДП «Гутянське лісове господарство» з підстав передбачених підпунктом «б» пункту 26 контракту за одноразове грубе порушення керівником законодавства та обов`язків, передбачених контрактом, згідно пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Таким чином,як зазначаєдетектив,у період з 22.11.2017 по 24.01.2020, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_4 був службовою особою державного підприємства.

При цьому, ОСОБА_4 всупереч вимогам чинного законодавства та статуту ДП «Гутянське лісове господарство», щодо здійснення діяльності підприємства на комерційній основі шляхом реалізації своєї продукції за цінами та тарифами встановленими згідно до вимог законодавства з метою отримання доходу, використовуючи своє службове становище директора, організував заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство», шляхом реалізації деревини державного підприємства в інтересах афілійованих юридичних осіб, за заниженими цінами.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у період з моменту реєстрації, а саме з 10.01.2013 по 27.10.2017 був єдиним засновником, керівником та підписантом ТОВ «Стеклосервіс», а з 12.09.2016 по 30.10.2017 - єдиним засновником, керівником та підписантом ТОВ «Атлантіс С».

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2017 ОСОБА_4 відчужено частку у статутному капіталі ТОВ «Стеклосервіс» у розмірі 100% на користь своєї рідної сестри ОСОБА_12 , а на підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2017 ОСОБА_4 відчужено частку у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С» у розмірі 100% на користь свого двоюрідного брата ОСОБА_7 .

Детектив зазначає, що після призначення ОСОБА_4 на посаду заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство», але не раніше листопада 2017 року, точний час слідством не встановлено, у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння майном державного підприємства, шляхом продажу лісоматеріалів та пиломатеріалів підприємства за цінами, нижче діючих ринкових на користь афілійованих юридичних осіб ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс».

Досягнувши згодиіз родичами ОСОБА_12 та ОСОБА_7 на реалізаціюплану,спрямованого назаволодіння майномдержавного підприємства, ОСОБА_4 протягом 02.01.2018-14.06.2018,займаючи посаду заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство», будучи обізнаним з вимогами ч. 3.1 ст. 3, ч. 4.1, 4.2 ст. 4, ч. 5.3, 5.4 ст. 5, ч. 6.1.2 ст. 6, ч. 9.9 ст. 9 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», п.п. 1-5 Посадової інструкції заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженої 22.11.2017, п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, згідно наданих йому повноважень, достеменно розуміючи, що саме від його дій, як службової особи державного підприємства залежить можливість реалізувати план, спрямований на заволодіння майном підприємства, від імені ДП «Гутянське лісове господарство» забезпечив укладення договорів з афілійованими юридичними особами ТОВ «Стеклосервіс» та ТОВ «Атлантіс С», від імені яких, на виконання своїх ролей у вчиненні кримінального правопорушення, діяли директори ОСОБА_12 та ОСОБА_7 .

При цьому, продаж лісопродукції на підставі вказаних договорів поставки ОСОБА_4 здійснювався за заздалегідь визначеними ним особисто цінами, які значно нижче їх ринкової вартості на дату продажу.

Так, 02.01.2018, точний час та місце слідством не встановлені, на виконання попередньо досягнутих домовленостей ОСОБА_4 зі своїм двоюрідним братом директором ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_7 , спрямованих на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство», ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи на посаді заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство» уклав договір поставки № 1 з ТОВ «Атлантіс С», згідно пп. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю продукцію, указану у товарно-транспортних накладних. При цьому, згідно п. 2.1 продукція реалізується за цінами, що діють на момент реалізації, якщо інше не оговорено додатками до даного договору. Строк дії договору згідно п. 4.1 встановлено з моменту його підписання до 31.12.2018.

ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в порушення вимог ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 669, ч. 1 ст. 691 ЦК України не вказали у договорі товар, який є предметом такого договору, його кількість, асортимент, а також ціну товару.

У період з 02.01.2018 по 24.07.2018 ОСОБА_4 організував поставку від імені ДП «Гутянське лісове господарство» в інтересах ТОВ «Атлантіс С» лісопродукцію в обсязі 1 609,376 куб. м, за цінами, нижче ринкових цін на загальну суму 5 757 192,75 грн з ПДВ.

Перерахунки коштів ТОВ «Атлантіс С» за вказаний товар проведено з рахунків, які контролювались ОСОБА_12 .

Окрім того, 02.01.2018, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_4 на виконання попередньо досягнутих домовленостей з рідною сестрою директором ТОВ «Стеклосервіс» ОСОБА_12 , спрямованих на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство», організував укладення підприємством із вказаною афілійованою юридичною особою договору поставки № 2 лісопродукції.

Надалі,у періодз 22.02.2018по 30.07.2018 ОСОБА_4 , всупереч діючих ринкових цін на товар, організував та реалізував від імені ДП «Гутянське лісове господарство» на користь ТОВ «Стеклосервіс» лісопродукцію в обсязі 1 497,421 куб. м, за цінами, нижче діючих ринкових цін на загальну суму 4 608 198,96 грн з ПДВ.

Перерахунки грошових коштів ТОВ «Стеклосервіс» за вказаний товар проведено з рахунків, які контролюються ОСОБА_12 .

При цьому, ОСОБА_4 , протягом 2018 року, з метою здійснення контролю руху грошових коштів, які надходили з боку ДП «Гутянське лісове господарство» на ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс» за реалізовану деревину та кошти, отримані афілійованими юридичними особами за подальшу реалізацію такої деревини третім особам, на власний мобільний телефон з номером НОМЕР_1 отримував регулярні смс-повідомлення від ОСОБА_13 , яка на прохання ОСОБА_12 надавала консультативні послуги останній в питаннях ведення бухгалтерії та не була обізнана із злочинним умислом ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , у вигляді сум грошових коштів, що були списані та надходили на рахунки ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс».

Таким чином, як зазначає детектив, внаслідок укладених договорів поставки лісопродукції та невідповідності договірної вартості лісоматеріалів їх ринковій вартості на дату продажу, ДП «Гутянське лісове господарство» на користь афілійованих юридичних осіб ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс» у період з 02.01.2018 по 24.07.2018 та з 22.02.2018 по 30.07.2018, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_14 , ОСОБА_12 заволоділи активами державного підприємства у вигляді деревини на загальну суму 2 562 340,54 грн з ПДВ та 6 646 636,54 грн з ПДВ відповідно.

У ході здійснення досудового розслідування також встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним з вимогами ч. 8.1, 8.2, 8.4 ст. 8 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженого наказом Держлісагентства від 13.09.2017 №386, п.п. 1, 3 розділу 1, п.п. 6, 10, 13 розділу 2 Контракту з керівником ДП«Гутянське лісове господарство» від 14.06.2018, п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, звернувся через довірених осіб до ОСОБА_8 та запропонував останньому, з метою заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство» у вигляді лісопродукції, шляхом продажу лісоматеріалів та пиломатеріалів підприємством за цінами, нижче діючих ринкових цін, утворити та зареєструвати юридичну особу.

Орієнтовно 09.07.2018, ОСОБА_8 , надавши згоду та виконуючи відведену йому ОСОБА_4 роль, протоколом зборів засновників (учасників) №1 із наявною 100% часткою у статутному капіталі, прийняв рішення про створення та реєстрацію ТОВ «Профіт Доп» (код ЄДРПОУ 42292553), а також про затвердження Статуту вказаного товариства та призначення себе директором ТОВ «Профіт Доп».

Згідно наказу ТОВ «Профіт Доп» від 09.07.2018 № 1 ОСОБА_8 приступив на посаду директора вказаної юридичної особи.

У подальшому, 26.07.2018, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Профіт Доп», відкрив рахунок у ПАТ «Креді Агріколь Банк» для перерахування коштів за отриману лісопродукцію. При цьому, повний контроль над вказаним рахунком ОСОБА_8 , за попередніми домовленостями із ОСОБА_4 , передав ОСОБА_12 .

01.08.2018 ОСОБА_4 надав вказівку головному лісничому ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_10 , який не був обізнаний зі злочинним умислом ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , підписати від імені ДП «Гутянське лісове господарство» прямі договори поставки лісопродукції № 117 та № 118 з директором афілійованої юридичної особи ТОВ«Профіт Доп» ОСОБА_8 , а 14.01.2019 ОСОБА_4 надав вказівку головному інженеру ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_15 , який не був обізнаний зі злочинним умислом ОСОБА_4 та ОСОБА_8 підписати від імені ДП«Гутянське лісове господарство» прямий договір поставки пилопродукції № 26 з ТОВ«Профіт Доп».

При цьому, згідно специфікації до даних договорів поставки лісопродукції та пилопродукції ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 з метою створення передумов для вчинення злочину, досягнуто домовленостей на умисне визначення договірної вартості продукції значно нижче їх ринкової вартості на дату продажу.

За таких обставин, ОСОБА_4 , у періодз 01.08.2018по 16.05.2019, на підставі укладених між ДП«Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Профіт Доп» договорів поставки лісопродукції від 01.08.2018 № 117, №118 та договору поставки пилопродукції від 14.01.2019 № 26, зловживаючи своїм службовим становищем, реалізував від імені ДП«Гутянське лісове господарство» на користь ТОВ«Профіт Доп» лісопродукцію та пилопродукцію в обсязі 7 542,658 куб. м за цінами, нижче ринкових цін на загальну суму 19 491 082 грн з ПДВ.

Перерахунки коштів ТОВ «Профіт Доп» за вказаний товар, проводились з рахунків, які контролювались ОСОБА_12 .

Таким чином, як зазначає детектив, внаслідок укладених договорів поставки та купівлі-продажу лісопродукції та пилопродукції та невідповідності договірної вартості лісоматеріалів їх ринковій вартості на дату продажу, ДП «Гутянське лісове господарство» на користь афілійованої юридичної особи ТОВ«Профіт Доп» у період з 01.08.2018 по 16.05.2019, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 заволоділи активами державного підприємства у вигляді деревини на загальну суму 41081100,014 грн з ПДВ.

Окрім того, у другій половині травня 2019 року, ОСОБА_4 , будучи обізнаним з вимогами ч.8.1, 8.2, 8.4 ст. 8 Статуту ДП«Гутянське лісове господарство», затвердженого наказом Держлісагентства від 13.09.2017 №386, п.п. 1, 3 розділу 1, п.п. 6, 10, 13 розділу 2 Контракту з керівником ДП«Гутянське лісове господарство» від 14.06.2018, п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, продовжуючи реалізацію свого злочинного плану, звернувся до працівника афілійованої до нього юридичної особи ТОВ «Стеклосервіс» ОСОБА_9 та запропонував останньому особисто утворити та зареєструвати юридичну особу.

24.05.2019 ОСОБА_9 , виконуючи відведену йому ОСОБА_4 роль, рішенням учасника № 1 із наявною 100% часткою у статутному капіталі, прийняв рішення про створення та реєстрацію ТОВ «САП 2020» (код ЄДРПОУ 43020601), а також про затвердження Статуту вказаного товариства та призначення себе директором ТОВ «САП 2020».

У подальшому, 07.06.2019 ОСОБА_4 надав вказівку головному лісничому ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_10 , який не був обізнаний зі злочинним умислом ОСОБА_4 та ОСОБА_9 підписати від імені ДП«Гутянське лісове господарство» прямий договір поставки лісопродукції № 152 з директором афілійованої юридичної особи ТОВ«САП 2020» ОСОБА_9 . При цьому, згідно специфікації до вказаного договору поставки ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 з метою створення передумов для вчинення злочину, досягнуто домовленостей на умисне визначення договірної вартості лісоматеріалів значно нижче їх ринкової вартості на дату продажу.

Так, у період з 01.07.2019 по 25.07.2019 ОСОБА_4 на підставі укладеного між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «САП 2020» договору поставки від 07.06.2019 № 152 реалізував від імені ДП «Гутянське лісове господарство» на користь ТОВ«САП 2020» лісопродукцію в обсязі 715,075 куб. м за цінами, нижче ринкових цін на загальну суму 1 406 229,83 грн.

Детектив зазначає, що внаслідок укладених договорів поставки та купівлі-продажу лісопродукції, невідповідності договірної вартості лісоматеріалів їх ринковій вартості на дату продажу, ДП «Гутянське лісове господарство» на користь афілійованої юридичної особи ТОВ«САП2020» у період з 01.07.2019 по 25.07.2019, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 заволоділи активами державного підприємства у вигляді деревини на загальну суму 483725,688грнз ПДВ.

Разом з цим, у ході досудового розслідування встановлено, що протягом 05.01.2018-29.05.2019 ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , на виконання відведених їм ОСОБА_4 ролей, шляхом проведення банківських операцій, організували зняття грошових коштів, отриманих від реалізації ТОВ «Атлантіс С» та ТОВ «Профіт Доп» деревини третім особам, через рахунки, заздалегідь відкриті на ім`я фізичних осіб-підприємців ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , під виглядом поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 2309663,67грн.

Посилаючись на вказані обставини, детектив зазначає, що ОСОБА_4 , у період з 02.01.2018 по 25.07.2019 здійснюючи фактичний контроль та керівництво діяльністю ДП«Гутянське лісове господарство», перебуваючи на посаді заступника директора та директора, діючи умисно, в інтересах афілійованих юридичних осіб, за попередньою змовою з директорами ТОВ «Стеклосервіс» ОСОБА_12 , ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_7 , ТОВ «Профіт Доп» ОСОБА_8 та ТОВ «САП 2020» ОСОБА_9 , організував протиправне вибуття та заволодіння лісопродукцією та пиломатеріалами державного підприємства за цінами, нижчими їх ринкової вартості на момент продажу, на користь афілійованих юридичних осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, на загальну суму 50773802,782 грн.

03.08.2021 о 06 год 40 хв детективи Національного бюро затримали ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в цей же день, повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Детектив посилається на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Крім того, вказане кримінальне правопорушення у відповідності до примітки до ст.45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких відповідно до ч.1 ст.75 КК України виключено можливість застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч.1 ст.69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом.

Також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи наявністьобґрунтованих ризиків,передбачених ст.177КПК України,характер вчиненогокримінального правопорушення,застосування до ОСОБА_4 більш м`якихзапобіжних заходів,ніж триманняпід вартою,не дастьможливості здійснюватидієвий контрольза йогоповедінкою,забезпечити виконанняпокладених нанього процесуальнихобов`язків,не зменшитьдо прийнятногорівня зазначенихризиків. Вивченням особи ОСОБА_4 даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

На думку детектива, при визначеннірозміру заставиналежить врахуватиможливості ОСОБА_4 та йогоблизьких осібіз забезпеченняїї внесенняу відповідномурозмірі,які якразі визначаютьефективність їїзастосування якзаходу забезпечення.Тому,враховуючи майновийстан підозрюваногоі йогосімейне становище,для належноговиконання підозрюванимпокладених нанього обов`язків,доцільно відповіднодо ч.5ст.182КПК Українипід часпостановлення ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою визначитизаставу урозмірі,який перевищуєтриста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,який єспівмірним розмірузавданих збитківДП «Гутянськелісове господарство»,що відповідає23500прожиткових мінімумівпрацездатних осібта складає 50767 860 грн.

Також детектив зазначає, що для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені пунктами1-4, 9 ч.5 ст.194 КПК України, на випадок внесення ним застави у зазначеному розмірі.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 , з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4 , у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Пояснили, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не відповідає критерію обґрунтованості, що унеможливлює застосування до нього будь-яких заходів забезпечення кримінального провадження. Так, із аналізу положень Господарського кодексу України та Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 386 від 13.08.2017, державне підприємство є суб`єктом господарювання, яке здійснює свою діяльність на комерційній основі з метою отримання прибутку, на засадах господарської самостійності та самоокупності, відповідно до фінансових планів. Тобто, з метою отримання прибутку, підприємство має право укладати договори з іншими підприємствами. Викладені у повідомленні про підозру та клопотанні про застосування запобіжного заходу відомості не відповідають фактичним обставинам справи, містять низку протиріч між собою та не узгоджуються із приписами законодавства, якими визначається ціноутворення на лісопродукцію в лісових господарствах, а саме Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, затверджені Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 124 від 14.05.2013. Стороною обвинувачення не долучено до матеріалів клопотання відомості про собівартість лісоматеріалів, які реалізовувалися ДП «Гутянське лісове господарство», що унеможливлює встановлення наявності чи відсутності будь-яких сум збитків (сум заволодіння чужим майном), а надані висновки експертизи не можуть бути використані для визначення розміру збитків, оскільки проведені без врахування особливостей ціноутворення на продукцію в лісових господарствах, що випливає із дослідницької частини цих висновків, та відповідно свідчить про відсутність та недоведеність обґрунтованості підозри. Додані до клопотання копії висновку експертів № 1041/46601 за результатами комісійної судово економічної експертизи та висновку № 1041/50501 за результатами додаткової комісійної судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні не містять відомостей про договір поставки № 1 від 02.01.2018 між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Атланстіс С». Також на дослідження експертам не надавався договір № 2 від 02.01.2018 між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Стеклосервіс», а тому факт того, що ОСОБА_4 нібито заволодів коштами на підставі договорів № 1 та № 2 не підтверджений та необґрунтований. Разом з цим, оскільки правочини укладалися державним підприємством з іншими суб`єктами господарювання, то відносини між ними регулюються спеціальним нормативним актом, яким є Господарський кодекс України, тому посилання сторони обвинувачення у повідомленні про підозру та клопотання на положення Цивільного кодексу України є недоречними. У клопотанні також відсутні докази співучасті, а лише декларується попередня домовленість та організація укладення договору, що не свідчить про наявність ознак будь-якого злочину. Перелічені у клопотанні стороною обвинувачення ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не існують, детектив належним чином не обґрунтував та не зазначив виходячи із яких фактичних даних і доводів він дійшов висновку про їх реальне існування. Щодо альтернативного запобіжного заходу сторона захисту стверджує, що клопотання у цій частині є необґрунтованим, оскільки застава у розмірі 50767860, 00 грн є завідомо непомірною для ОСОБА_4 , адже його доходи та заощадження є очевидно недостатніми для внесення такого розміру застави. Більш того, ОСОБА_4 вже вніс заставу до Вищого антикорупційного суду в розмірі 4994600 грн. Вважає, що застава у розмірі до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати є помірною у даному випадку. Також просив врахувати, що ОСОБА_4 одружений, має дружину та двох синів 2009 і 2015 років народження, які перебувають на його утриманні, батьків пенсіонерів, які мають незадовільний стан здоров`я і він зобов`язаний про них піклуватися, має позитивну репутацію від ДП «Гутянське лісове господарство», наразі працює в ТОВ «Фора Прайм». Окрім того, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 необхідно врахувати, що останній має гострий вірусний очаговий міокардит середнього ступеню тяжкості, синусову тахікардію, гіпертонічну хворобу ІІ ст. псоріаз, псоріатичний артрит, гіперурикемія, тому підозрюваний потребує постійного нагляду за станом здоров`я та лікування.

Оцінка та висновки слідчого судді.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

03.08.2021 о 06 год. 40 хв. детективи Національного бюро затримали ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України за місцем проживання на території домоволодіння АДРЕСА_1 .

У цей же день, тобто 03.08.2021, старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_23 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, згідно із якою він підозрюється в організації заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження, одним з яких є тримання під вартою. (п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, детективом надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- доповідної записки від 06.02.2019 № 0435/3077-02, відповідно до якої встановлено наявність ознак вчинення кримінального правопорушення в діях службових осіб ДП «Гутянське лісове господарство» та внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- статуту ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 13.09.2017 № 386; наказу Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21.11.2017 № 109-к, згідно якого ОСОБА_4 призначено на посаду заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство»; наказів від 24.11.2017 № 138 та від 29.01.2018 № 38-к , якими право першого підпису на платіжних та фінансових документах надано заступнику директора ОСОБА_4 ; посадової інструкції заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженої 22.11.2017; наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 № 272-к про призначення за контрактом ОСОБА_24 на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство» з 15.06.2018 по 14.06.2019; контракту з керівником ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_4 від 14.06.2018; наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 16.04.2019 № 196-к щодо продовження терміну дії контракту, укладеного із ОСОБА_4 , до 14.06.2023; додаткової угоди від 14.06.2019 до контракту від 14.06.2018; наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 24.01.2020 № 23-к про звільнення ОСОБА_4 , згідно якого контракт із ОСОБА_4 розірвано 24.01.2020. Вказані докази підтверджують, що у період з 21.11.2017 по 24.01.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи на посадах заступника директора та директора ДП «Гутянське лісове господарство», був службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 100 відсотків;

- договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Стеклосервіс» від 27.10.2017 та протоколу огляду від 20.02.2019 електронної системи ДРАЦ , згідно яких ОСОБА_4 передав рідній сестрі ОСОБА_12 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Стеклосервіс»;

- договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С» від 30.10.2017 та протоколу огляду від 20.02.2019 електронної системи ДРАЦ, згідно яких ОСОБА_4 передав своєму двоюрідному брату ОСОБА_7 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С»;

-договорів поставки від 02.01.2018 № 1, укладеного між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Атлантіс С»; від 01.08.2018 № 117, від 01.08.2018 № 118 та від 14.01.2019 № 26, укладених між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Профіт Доп»; від 07.06.2019 № 152, укладеного між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «САП 2020», згідно яких, у тому числі, здійснювалась поставка деревини від вказаного державного підприємства на користь афілійованих юридичних осіб;

- протоколу огляду від 05.09.2019 мобільного телефону iphone A2101, власником якого є ОСОБА_4 , та встановлено відомості про те, що ОСОБА_4 надає вказівки працівнику ДП «Гутянське лісове господарство» щодо спілкування з потенційними клієнтами від імені ТОВ «Профіт Доп»;

- протоколів оглядів від 01.11.2019, від 07.11.2019 мобільних телефонів, якими користувався ОСОБА_4 у спілкуванні із працівниками ДП «Гутянське лісове господарство» , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 ;

- протоколу огляду від 11.09.2019 мобільного телефону Samsung GSM SM-J530F Galaxy J5 Pro, власником якого є ОСОБА_7 , у якому містяться відомості щодо листування ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у період квітня серпня 2019 року, а також третіх осіб щодо здійснення платежів в інтересах ОСОБА_4 , а також ТОВ «Профіт Доп»;

- протоколу огляду від 02-10.09.2019 мобільного телефону iphone НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , у якому, зокрема, містяться відомості щодо надання ОСОБА_12 регулярних звітів ОСОБА_4 про надходження грошових коштів на афілійовані юридичні особи, а також перерахування коштів з цих афілійованих компаній на інші рахунки, а також вказівки щодо здійснення виплати заробітної плати та оплати на «Гуту»;

- протоколу огляду від 16.10.2019 ноут-буку Asus X553M, який належить ОСОБА_12 , згідно якого ОСОБА_12 із застосуванням додатку «Viber» надає вказівки третім особам щодо перерахування грошових коштів в інтересах ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , а також згідно якого наявні відомості про електронний ключ ОСОБА_8 ;

- протоколу огляду від 22-24.06.2019 накопичувача на жорстких магнітних дисках TOSHIBA DT01ACA050, згідно якого встановлено, що ОСОБА_12 із застосуванням додатку «Viber» отримувала відомості від третіх осіб щодо надходжень грошових коштів в інтересах ТОВ «Стеклосервіс» та ТОВ «Профіт Доп»;

- протоколу огляду від 01.10.2019 файлу-образу накопичувача на жорстких магнітних дисках Seagate Backup Plus Hub s/n NA9QAD6A, який є копією накопичувача Toshiba DT01ACA050, на якому містяться відомості щодо господарської діяльності ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» та наявності доступу ОСОБА_12 до управління рахунками від імені вказаних осіб та значної кількості фізичних осіб-підприємців;

- висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 29.05.2020 № 02/20, яким встановлено ринкову вартість лісопродукції та пилопродукції, які були предметом вищезазначених договорів поставки на певні періоди часу в межах території Харківської та Сумської областей;

- висновків експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи № 1041/46601 від 30.09.2020 та додаткової комісійної судово-економічної експертизи № 1041/50501 від 21.12.2020, якими встановлено завдання збитків ДП «Гутянське лісове господарство» внаслідок продажу лісоматеріалів та пиломатеріалів за заниженими цінами протягом 2018 року-липня 2019 року на користь ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020»;

- протоколу огляду від 24.07.2019 електронної системи «Галузева інформаційно-телекомунікаційна система. Електронний облік деревини», який підтверджує наявність договірних відносин між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020» протягом 2018-2019 років;

- протоколів про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій:

від 06.04.2018, у якому містяться відомості щодо обговорення ОСОБА_12 з третьою особою питань оформлення заявок від імені ОСОБА_8 , а також щодо надання вказівок ОСОБА_12 третій особі на перерахування грошових коштів в інтересах ТОВ «Атлантіс С» та ОСОБА_9 ;

від 14.06.2018, відповідно до якого ОСОБА_4 на власний мобільний телефон отримував регулярну інформацію щодо надходжень грошових коштів на рахунки ТОВ «Антантіс С» та ТОВ «Стеклосервіс», а також відповідно до якого ОСОБА_4 особисто надає вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо здійснення відвантажень деревини в інтересах ТОВ «Атлантіс С», вирішує питання з працівником банку щодо сплати штрафу за ТОВ «Атлантіс С» і ТОВ «Стеклосервіс» та інше;

від 02.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_12 із застосуванням месенджера «Telegram» отримувала відомості про діяльність ТОВ «Профіт Доп», надходження на рахунки вказаної юридичної особи, а також отримувала інформацію від працівників ДП «Гутянське лісове господарство» про переведення грошових коштів на рахунки ОСОБА_7 ;

від 02.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_12 із застосуванням месенджера «Telegram» надавала третім особам відомості про логін та пароль користувача інтернет-банкінгу ОСОБА_19 , а також отримувала фотографії від ОСОБА_7 з відомостями, які він надсилав ОСОБА_4 про надходження грошових коштів на рахунки ТОВ «Стеклосервіс» та ТОВ «Атлантіс С»;

від 02.07.2019, відповідно до якого ОСОБА_4 на месенджер «Telegram» отримував від ОСОБА_7 систематичну інформацію щодо проведених погрузок деревини підприємства, надавав вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо отримання документів на ім`я ТОВ «Профіт Доп». Окрім того, у наявній групі «Октябрь отгрузки» ОСОБА_12 надавала вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» на відгрузку конкретно визначених сортів деревини;

від 08.07.2019, відповідно до якого 14.05.2019 ОСОБА_12 у спілкуванні із ОСОБА_7 повідомляла останньому про можливість підпису документів від імені ОСОБА_8 . Окрім того, 16.05.2019 у ході розмов ОСОБА_12 спілкувалась з ОСОБА_7 щодо необхідності зв`язатись із ОСОБА_19 з питань переоформлення на нього юридичної особи ТОВ «Профіт Доп»;

від 30.01.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 надає вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо здійснення відвантажень та погрузок деревини, спілкування з ОСОБА_7 щодо відмови підписання документів, щодо списку осіб, через яких знімаються кошти в банку, щодо рахунків ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020» та інше;

від 06.08.2019, відповідно до якого ОСОБА_9 систематично спілкується з третіми особами щодо необхідності підписання ним документів господарської діяльності ТОВ «САП 2020»;

від 30.01.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 спілкується з ОСОБА_7 щодо неприйняття до виконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, та інше;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_25 від 16.10.2020, яка повідомила, що ОСОБА_4 як директор ДП «Гутянське лісове господарство» особисто визначав ціни, обсяги та номенклатуру товару у договорах купівлі-продажу деревини. Окрім того, остання повідомила про факти вилучення ОСОБА_4 з ДП «Гутянське лісове господарство» документів, що стосуються господарської діяльності із ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020» та їх неповернення;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_26 від 16.10.2020, яка повідомила що на ДП «Гутянське лісове господарство» визначенням цін, номенклатури товару та вибором контрагентів займався лише директор підприємства ОСОБА_4 особисто;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 09.10.2020, який повідомив, що ціни у договорах ДП «Гутянське лісове господарство» із ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020» щодо продажу деревини визначав одноосібно директор підприємства ОСОБА_4 , а також те, що підписував за вказівкою ОСОБА_4 такі договори у зв`язку з тим, що у випадку відмови від підпису міг бути звільненим з підприємства;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 14.07.2021, яка повідомила, що систематично формувала звіти щодо платіжних доручень ТОВ «Атлантіс С» та ТОВ «Стеклосервіс» на прохання ОСОБА_12 та відправляла їх на мобільні телефони ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ;

- протоколу огляду від 16.06.2021, складеного за результатом огляду електронної системи Міністерства юстиції України щодо реєстраційних справ ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020» з додатками у виді: договорів купівлі-продажу часток, статутів цих товариств, протоколів загальних зборів цих товариств щодо зміни учасників товариств інші матеріали;

- матеріалів, отриманих за результатом аналізу руху коштів по банківським рахункам ДП «Гутянське лісове господарство», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» та фізичних осіб-підприємців, згідно яких встановлено, зокрема, що кожне із вказаних товариств в один і той же день здійснювали оплату коштів державному підприємству за лісопродукцію та отримували на свій рахунок від інших суб`єктів господарювання за лісоматеріали (пиломатеріали) значно більші кошти, що у подальшому перераховувались на рахунок певних ФОП, які здійснювали зняття готівки в касі банку;

- інші матеріали, додані до клопотання.

До клопотання також додано дані ДМС України щодо ОСОБА_4 на підтвердження місця його реєстрації та наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон, інформація, отримана з електронної системи Державної податкової служби на підтвердження відомостей щодо його майнового стану, а також інші документи стосовно особи ОСОБА_4 , його майна і майна його родичів.

Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Зокрема, твердження сторони захисту про те, що висновки комісійної судово-економічної експертизи є неспроможними, так як на дослідження експертам не були надані всі необхідні документи, спростовується поясненнями прокурора, який зазначив, що в ході досудового розслідування встановлені факти приховування та знищення ОСОБА_4 договорів поставки та первинних бухгалтерських документів на їх виконання, тому, зокрема, про наявність договору №2 від 02.01.2018, укладеного між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Стеклосервіс» встановлено на підставі податкових документів та підтверджено із оглянутих детективами баз даних Державної податкової служби України.

Разом з тим, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. (ч. 1 ст. 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, який відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та відноситься до корупційних, без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України.

Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди у розмірі 50 773 802,782 грн, що є тяжким наслідком, який також впливає на наявність ризику вчинення підозрюваним заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування, уникнення виконання процесуальних обов`язків підозрюваного та його можливого засудження до покарання у вигляді позбавлення волі.

Слідчий суддя враховує, наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 з терміном його дії до 04.11.2030 та кількість виїздів підозрюваного за межі України протягом 2017-2021 років, а саме: 4 рази у 2017 році, 6 разів у 2018 році, 5 разів у 2019 році, 1 раз у 2020 році та 3 рази у 2021 році, де залишався протягом тривалого часу.

У судовому засіданні ОСОБА_24 просив врахувати, що у листопаді 2019 року у межах кримінального провадження № 52019000000000906 від 11.10.2019 щодо нього застосовано запобіжний захід у виді застави, тому виїзди за кордон після цього відбувалися виключно з дозволу прокурора. Вказана обставина прокурором не заперечувалась.

Разом з цим встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи за кордоном у 2019 році вчиняв дії, направлені на придбання нерухомості у Республіці Кіпр та у Іспанії, що зафіксовано у ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії (протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.10.2019 № 19/7126н/т, протокол огляду від 28.08.2020), що також може свідчити про можливість ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 одружений та має двох малолітніх дітей, батьків похилого віку; перевірено майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, а саме: наявність нерухомого майна у виді квартир та будинку, нежитлових будівель, земельних ділянок, а також транспортних засобів.

Також на підставі офіційних даних ДРФО встановлено, що ОСОБА_4 протягом 2016-2021 років мав значні фінансові доходи. З матеріалів, наданих стороною захисту, а саме: щорічної декларації за 2019 рік ОСОБА_4 також встановлено декларовання об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів, також наявність у подружжя ОСОБА_27 5800000грн на двох готівкових коштів, при цьому у декларації, поданої ОСОБА_4 при звільненні, тобто станом на 24.01.2020, готівкові кошти він не декларує. Захисник зазначив, що вказана обставина доводить скрутне матеріалне положення підозрюваного. Разом з цим, звернув увагу, що всі об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власновті ОСОБА_4 та його дружини перебувають під арештами, накладеними за клопотаннями детективів Національного бюро.

Посилання захисника ОСОБА_5 на сумлінне виконання ОСОБА_4 покладених обов`язків у межах кримінального провадження № 52019000000000906 від 11.10.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яке перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді, та у кримінальному провадженні № 12019220220000658 від 15.11.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 367 КК України, не спростовує доводів сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу, який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечить його належну процесуальну поведінку саме у цьому кримінальному провадженні.

Встановлені обставини дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з його ізоляцією, зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Разом з цим, посилання детектива у клопотання на наявність у ОСОБА_4 сталих зв`язків з працівниками правоохоронних органів та окремими з представників виконавчої гілки влади, та у його двоюрідної сестри ОСОБА_12 із представниками виконавчої гілки влади та органами місцевого самоврядування, у зв`язку з тим, що остання являється депутатом Золочівської селищної ради та може вжити заходів для уникнення притягнення останнього до кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин, не знайшли підтвердження під час судового розгляду клопотання.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У ході судового розгляду досліджені додані до клопотання матеріали, які з достатньою вірогідністю можуть підтверджувати висновки детектива про те, що ОСОБА_4 вдавався до заходів конспірації, зокрема користувався великою кількістю мобільних телефонів та змінював абонентські номери, при цьому особисто контролював протиправні дії.

Матеріали справи містять витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12019220310000331 та № 12019220310000334 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342 КК України та ч. 2 ст. 345 КК України відповідно, відомості за якими внесено стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_24 щодо вчинення активного фізичного опору працівникам правоохоронного органу під час обшуку 28.08.2019 за адресою АДРЕСА_1 . Окрім того, слідчий суддя враховує покази працівників ДП «Гутянське лісове господарство», наданих під час їх допиту, про те, що ОСОБА_4 особисто забрав більшість документів, що стосуються господарської діяльності ДП «Гутянське лісове господарство» з ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020», у тому числі, договори поставок деревини, та не повернув.

Встановлені обставини надають підстави для висновку про доведеність факту умисного приховування доказів незаконної діяльності колишнім директором ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочинні дії. Тому слідчий суддя вважає доведеними наявність ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим (детективом) чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

У той же час, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддяпогоджується здоводами прокурора,про те,що небудучи обмежениму спілкуваннііз іншимипідозрюваними тасвідками ОСОБА_4 ,ознайомившись зізмістом показаньсвідків,протоколи допитуяких єу додаткахдо клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходу,матиме можливістьвпливати наних длязміни показаньз метоюуникнути кримінальноївідповідальності.

Разом з тим, у судовому засіданні прокурором не доведено наявність фактів, які б свідчили про використання ОСОБА_4 , належної йому вогнепальної зброї, з метою незаконного впливу на учасників кримінального провадження, у тому числі свідків.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає доведеним, наявність підстав існування цього ризику, оскільки, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: за фактом надання неправомірної вигоди працівнику Національного антикорупційного бюро України у розмірі 110 000 доларів США за закриття кримінального провадження, яке об`єднане з кримінальним провадженням № 42018220000000012 від 05.01.2018, в межах якого подане клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, яке є предметом цього судового засідання.

Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким, який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, розмір шкоди у завданні якої він підозрюється, беручи до уваги, що ОСОБА_4 в силу свого майнового стану з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що підозрюваний ОСОБА_4 , віком 39 років, має хронічні захворювання, які вимагають систематичного лікування у межах стаціонару та прийняття ліків за чітко визначеним графіком. У той же час, на підтвердження цих обставин захисником лише надано виписку із медичної карти хворого за 24.04.2021, згідно якої ОСОБА_4 перебував з 13.04.2021 на лікуванні основний діагноз: COVID-19, а також довідку від 01.11.2019, видану Золочівською ЦРЛ, про те, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні 01.10.2018 з діагнозом гіпертонічна хвороба, ризик дуже високий; по лінії санавіації направлений для обстеження та лікування до Обласної клінічної лікарні м. Харкова. Жодних інших доказів, на підтвердження обставин, викладених у письмових запереченнях на клопотання щодо стану здоров`я підозрюваного та усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, до матеріалів справи не надано. Тому, слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості його тримання під вартою.

Позитивна характеристика підозрюваного, його благодійна діяльність та соціальні зв`язки, на які посилається сторона захисту, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 у співвідношенні із підтвердженим ризиком можливості переховування від слідства є недостатніми для доведення того, що ОСОБА_4 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

В судовому засіданні захисником підозрюваного подана скарга в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання.

Враховуючи, що вказана скарга подана у судовому засіданні на початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, без подання її до канцелярії суду для здійснення автоматичного розподілу справ між суддями в порядку ст. 35 КПК України, тому слідчий суддя розглядає її в контексті заперечень проти клопотання та розгляд клопотань здійснюється одночасно.

Скарга обґрунтована тим, що 03.08.2021 детективи Національного бюро затримали та обмежили у вільному пересуванні ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України. Проте, ОСОБА_4 затриманий без законних на те підстав, позбавлений свободи в порушення його конституційних прав та з грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а тому має бути негайно звільненим. Зазначають, що затримання особи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України можливе лише, коли особа вже набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Однак, ОСОБА_4 не повідомлялося про підозру у вчиненні будь-якого злочину у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.20218. Також клопотання та додані до нього матеріали не містять жодних відомостей про те, що ОСОБА_4 мав намір переховуватися, а тому відсутні підстави для його затримання у випадку, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України. ОСОБА_4 вже тривалий час перебуває у статусі обвинуваченого у інших кримінальних провадженнях та кожного разу з`являється у визначені судом дату та час в судові засідання для відстоювання своєї позиції. Ні стороною обвинувачення, ні судами, які розглядають обвинувальні акти, питання про застосування до ОСОБА_4 заходів забезпечення кримінального провадження, через невиконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого не порушувалося та не застосовувалося. Тому, на їх думку, обставини зазначені як підстава для затримання відсутні.

Разом з цим захисник зазначив, що стосовно ОСОБА_4 у межах кримінальному провадженні № 52019000000000906 від 11.10.2019 застосовано запобіжний захід у виді застави, а у кримінальному провадженні № 12019220220000658 від 15.11.2019 особисте зобов`язання.

Також, звертає увагу, що під час затримання ОСОБА_4 не реалізовано право на правову допомогу, тобто не забезпечена участь захисника.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що вона необґрунтована. Повідомив, що ОСОБА_4 невідкладно після затримання викликано захисника із центру безоплатної правової допомоги, але останній від цих правових послуг відмовився, і вимагав зустрічі з захисником ОСОБА_5 . Відразу після доставки ОСОБА_4 до приміщення Національного антикорупційного бюро України останньому надана можливість конфіденційного спілкування із захисником ОСОБА_5 . Тому, підстави вважати незаконним затримання ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до ст. 206 КПК України, на підставі якої звертається захисник, встановлено загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини.

Зокрема, ця норма встановлює повноваження слідчого судді зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав особи, яка тримається під вартою (ч. 1 ст. 206 КПК України), та зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи (ч. 2 ст. 206 КПК України).

Тобто, положення ст. 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості доводів скарги сторони захисту, слідчий суддя враховує таке.

Згідно з протоколом затримання особи від 03.08.2021, він був складений у присутності ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 . з18год 25 хв по 19год 30 хв про те, що 03.08.2021 о 6 год 40 хв на території домоволодіння АДРЕСА_1 затримано ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України. З метою забезпечення права затриманого на захист, детективом Національного бюро ОСОБА_28 о 07год 12хв 03.08.2021 здійснено повідомлення до центра БВПД повідомлення за № 2473, а о 08 год 48 хв здійснено повідомлення захисника ОСОБА_5 про те, що затриманий буде доставлений до приміщення Національного антикорупційного бюро України за адресою м. Київ, вул. Сурикова, 3, а також дружині затриманого - ОСОБА_24 , яка була присутня при затриманні. Затриманого о 17 год 38 хв доставлено до приміщення Національного бюро, де його вже чекав захисник ОСОБА_5 , до початку складання цього протоколу захиснику та затриманому надана можливість конфіденційного спілкування. До протоколу надана копія заяви ОСОБА_4 про відмову від захисника ОСОБА_29 .

Слідчий суддя звертає увагу, що норми ч. 4, 5 ст. 208 КПК України не містять положень про те, в які часові межі має бути складений протокол про затримання особи та повідомлено затриманому про його права.

Доказів того, що після затримання ОСОБА_4 до його зустрічі з захисником ОСОБА_5 із затриманим вчинялись будь-які слідчі дії, матеріали клопотання не містять.

З огляду на викладене, у судовому засіданні не встановлено порушення права підозрюваного ОСОБА_4 під час його затримання.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

З огляду на викладене, а також з наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цим ризикам.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У частині 5 цієї статті також встановлено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 21340 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50767860 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , матеріальним станом підозрюваного, розміром завданої злочином шкоди, наявністю ризиків.

ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що його матеріальне становище не дозволяє сплатити таку суму застави, як зазначено у клопотанні.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з того, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу. При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо виключності випадку для збільшення розміру застави понад розміру визначеному у ч. 5 ст. 182 КПК України та вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним визначених обов`язків.

Сума застави, яку орган досудового розслідування просить визначити для ОСОБА_4 майже дорівнює розміру шкоди завданої злочином, у вчиненні якого він підозрюється. Однак, з огляду на те, що у спричиненні такої шкоди окрім ОСОБА_4 , станом на 03.08.2021, повідомлено про підозру ще двом особам, слідчий суддя вважає, що встановлення розміру застави у межах розміру завданої шкоди буде порушенням принципу пропорційності, а тому не погоджується із розміром застави, визначеним стороною обвинувачення.

З огляду на майновий стан підозрюваного, який встановлено на підставі відомостей з ДФС, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформації з НАЗК, враховуючи наявність на утриманні підозрюваного двох неповнолітніх дітей, позитивну характеристику підозрюваного, трудову діяльність та його участь у благодійництві, а також те, що застава в межах кримінального провадження № 52019000000000906 від 11.10.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у розмірі 4994600,00грн внесена заставодавцем ОСОБА_30 , а не підозрюваним, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя переконаний, що підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 3000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 7137000грн. Ця сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

При визначенні переліку, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та запропонованих детективом обов`язків, які слід покласти на підозрюваного, слідчий суддя серед іншого враховує таке.

Відповідно до довідки ТОВ «Фора Прайм» від 03.08.2021 вих. №1, ОСОБА_4 з 05.05.2021 працює на посаді менеджера (управителя) з продажу непродовольчих товарів. На уточнююче запитання слідчого судді ОСОБА_4 пояснив, що він зареєстрований у АДРЕСА_1 , а місце роботи знаходиться у м. Харкові, де він проживає у квартирі, власником якої є його дружина. У подальшому під час судового засідання підозрюваний зазначив, що він проживає у смт Золочів, а у м. Харкові буває інколи. Трудову діяльність здійснює по всій Україні, бо їздить у відрядження, тому просив при покладенні на нього обов`язку: не відлучатися за межі місця проживання та роботи без дозволу детектива, прокурора, визначити Харківську область. У той же час, прокурор просив обмежитися територією смт Золочів.

Вирішуючи це питання, слідчий суддя звертає увагу, що належним доказом працевлаштування особи є трудова книжка або цивільно-правова угода, натомість стороною захисту надана лише довідка ТОВ «Фора Прайм», яке розташоване у м. Києві. У той же час, твердження сторони захисту про те, що це товариство має філію у м. Харкові та що характер роботи передбачає часті відрядження по всім регіонам України, жодним доказом не підтверджені, як і розмір заробітної плати 10-15000грн у місяць, згідно слів ОСОБА_4 .

Тому слідчий суддя вважає за доцільне обмежити межі виконання цього обов`язку з урахуванням місця проживання та роботи підозрюваного, тобто смт Золочів.

Разом з цим, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного може бути покладено обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.

Однак, в обґрунтування наявності відповідного ризику детектив зазначив, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, підозрюваних, інших учасників кримінального провадження. При цьому у клопотанні просив покласти на підозрюваного, у тому числі, обв`язок: утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);

Тобто, детективом у клопотання, а прокурором у судовому засіданні не визначено, з ким конкретно із учасників кримінального провадження необхідно, за версією ініціатора клопотання, обмежити спілкування підозрюваного, що позбавляє можливості слідчому судді перевірити цю обставину на обґрунтованість та покласти відповідний обов`язок, а також визначити умови його виконання.

Тому, в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя вважає доцільним покласти на підозрюваного, в разі внесення ним чи заставодавцем застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, а саме: смт. Золочів, Золочівського району, Харківської область, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 01.10.2021.

За таких підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 01 жовтня 2021 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7137000 (сім мільйонів сто тридцять сім тисяч ) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, а саме: смт. Золочів, Золочівського району, Харківської область, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 01 жовтня 2021 року.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018220000000012 від 05.01.2018.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1