Ухвала

від 20.07.2021 по справі 373/452/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №373/452/21 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/3089/2021

Категорія: ч. 2 ст. 190 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2021 року у кримінальному провадженні №12020110240000519 стосовно обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_8 , який народивсяІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Надвоїци Сегежського району Карелії, проживає за адресою: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03червня 2021 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110240000519 від 02 жовтня 2020 року, стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України.

Таке рішення суд мотивував тим, що всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті обвинувачення сформульовано не конкретно. Зокрема, в ньому містяться посилання на взаємовиключні особи потерпілих, а саме ОСОБА_10 та ТОВ «Алькор Пласт», водночас за обвинувальним актом потерпілим є ТОВ «Алькор Пласт», що очевидно розширює межі обвинувачення, а виклад формулювання обвинувачення в частині посилання на те, що ОСОБА_8 вчинено шахрайські дії шляхом заволодіння грошовими коштами без вказівки щодо їх належності певній особі є неконкретним.

Крім того, суд вважав, що у формулюванні обвинувачення та викладі фактичних обставин кримінального правопорушення відсутні відомості щодо обов`язкових в кримінальному провадженні обставин: часу, місця, способу вчинення кримінальних правопорушень. За змістом обвинувального акта є посилання на 3 % від суми оплати товарів, що постановляє ТОВ «Алькор Пласт», але визначені суми грошових коштів, що надходили на рахунок № НОМЕР_1 , є неспівмірними, при цьому в обвинуваченні не вказано розміру грошових коштів як «3%», хоча повинні зазначатися точні суми, а не відсотковий вимір з огляду на те, що шкода повинна обчислюватися в національній валюті - гривні. До того ж зазначення в обвинувальному акті номера банківського рахунку з невідомими символами призводить до варіативності кількості банківських рахунків, що можуть належати невідомому колу осіб.

Такі недоліки, як вважав суд, можуть істотно вплинути на права учасників кримінального провадження та позбавляють суд можливості виконати вимоги ст. 348 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_9 , посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03червня 2021 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, прокурор стверджує, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 за своїм змістом відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а його повернення з підстав неконкретності формулювання обвинувачення зі стадії підготовчого судового засідання, тобто без фактичного дослідження всіх доказів у справі, що можливо лише на стадії судового розгляду, суперечить вимогам КПК України та позбавляє прокурора можливості скористатися правами, передбаченими у ч. 2 ст. 338 КПК України.

В запереченні на апеляційну скаргу захисник просить залишити її без задоволення, оскільки за його позицією ухвала суду про повернення обвинувального акта є законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, заперечення обвинуваченого та захисника щодо апеляційного прохання, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За приписами ч. 3ст. 314 КПК України, суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Пунктами 1-9 частини 2статті 291 КПК Українивизначено перелік тих відомостей, які має містити обвинувальний акт.

Зокрема, п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України зобов`язує викласти в обвинувальному акті анкетні відомості кожного потерпілого, а п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Враховуючи, що зміст фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, відповідно до вимог ст. 91 КК України, визначається тими обставинами, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні і є необхідними та достатніми для його вирішення по суті, то формулювання обвинувачення повинно містити відомості про обставини, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Однак в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_8 , на що правильно звернув увагу суд першої інстанції, як при викладенні фактичних обставин кримінальних правопорушень, так і при формулюванні обвинувачення, взагалі не вказано місце вчинення інкримінованих ОСОБА_8 дій, які кваліфіковані за ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, як не зазначено і про неможливість їх встановлення.

Між тим, відсутність в обвинувальному акті таких відомостей може призвести до порушення правил територіальної підсудності, передбаченихст. 32 КПК України.

Крім того, в обвинувальному акті є посилання на рахунок в ТК банк «Приват» № НОМЕР_1 , який начебто був відкритий та використовувався обвинуваченим, але такий спосіб викладення номера рахунку не дає можливості ідентифікувати його власника або користувача, що, на переконання колегії суддів, також є недоліком обвинувального акта, який з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист повинен усунути саме прокурор.

Таким чином доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України та у суду були відсутні підстави для його повернення з підготовчого судового засідання прокурору, є непереконливими.

Що стосується висновків суду в ухвалі щодо відсутності в обвинувальному акті часу та способу вчинення кримінальних правопорушень, точних сум грошових коштів при посиланні на певні відсотки, а також щодо взаємовиключних відомостей стосовно потерпілих у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , то в цій частині колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що фактичні обставини кримінальних правопорушень (або формулювання обвинувачення) викладені в обвинувальному акті таким чином, як їх вважав встановленими прокурор, що не суперечить вимогам ст.ст. 91, 291 КПК України.

Зокрема, в обвинувальному акті є посилання на місяць та рік протиправних дій ОСОБА_8 з вказівкою на невстановлення під час досудового розслідування точної дати та часу; описані фактичні дії ОСОБА_8 , пов`язані із заволодінням чужим майном шляхом обману, що і є способом вчинення кримінальних правопорушень; зазначено конкретний розмір грошових коштів в національній валюті, якими за версією органів досудового розслідування протиправно заволодів ОСОБА_8 , а також вказано розмір майнової шкоди, завданої юридичній особі - ТОВ «Алькор Пласт», яка в даному випадку є потерпілим, про що також зазначено в обвинувальному акті. Водночас представником потерпілого в цьому кримінальному провадженні згідно з ч. 2 ст. 58 КПК України визнана директор Товариства ОСОБА_10 , яка має повноваження щодо розпорядження грошовими коштами юридичної особи.

За наведених підстав вказані висновки суду підлягають виключенню із судового рішення як такі, що суперечать фактичним обставинам провадження.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції від 03червня 2021 року - зміні шляхом виключення посилання суду на недоліки обвинувального акта, які в даному випадку не можуть бути визнані колегією суддів такими, що свідчать про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України і є законною підставою повернення цього процесуального документа прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03червня 2021 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020110240000519 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 України - змінити.

Виключити з мотивувальної частини ухвали висновки суду, як підстави повернення прокурору обвинувального акта, про наявні в обвинувальному акті посилання на взаємовиключні особи потерпілих, про відсутність у формулюванні обвинувачення часу та способу вчинення кримінальних правопорушень, конкретно визначених сум при посиланні на відсоткові розрахунки.

У решті ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 03червня 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4