Постанова

від 03.08.2021 по справі 914/2742/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2021 р. Справа №914/2742/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Орищин Г.В.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Лагутін В.Б

розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради б/н і дати (вх. № 01-05/1229/21 від 08.04.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 (повний текст рішення складено 15.03.2021, м. Львів, суддя Н.В. Мороз)

у справі № 914/2742/20

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства Ертіко Буд , м. Львів

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 234 484,74 грн,

за участю представників:

від позивача - Цап П.М.;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного підприємства Ертіко Буд про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 234 484,74 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачем використовуються земельні ділянки загальною площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025, та площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026, за адресою: м.Львів, вул. Ткацька, 21-а, на яких розміщені будівлі та споруди належні ПП Ертіко Буд . Дані земельні ділянки є комунальною власністю, рішення про надання їх в оренду відповідачу, Львівською міською радою не приймалось. Таким чином, внаслідок користування відповідачем спірними земельними ділянками без достатньої правової підстави за період з 01.10.2017 по 01.10.2020, останній зберіг у себе кошти за несплату орендної плати в розмірі 234 484,74 грн, які позивач просить стягнути в його користь.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 у справі № 914/2742/20 позов Львівської міської ради задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з Приватного підприємства Ертіко Буд на користь Львівської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 58 621,19 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач зберіг (заощадив) у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельними ділянками комунальної власності за адресою: м. Львів, вул. Ткацька, 21-а, площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025 та площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 .

Суд першої інстанції задоволив позовні вимоги в частині 58 621,19 грн. за період з 01.01.2020 по 01.10.2020 за користування вказаними земельними ділянками.

Щодо позовних вимог про стягнення коштів за користування вказаними земельними ділянками за 2017, 2018, 2019 роки, суд першої інстанції в цій частині відмовив оскільки у позивача відсутні витяги про нормативну грошову оцінку вищезазначених земельних ділянок за 2017, 2018, 2019 роки.

Не погоджуючись з даним рішення суду Львівська міська рада подала апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 01-05/1229/21 від 08.04.2021), в просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норма матеріального права. А саме скаржник стверджує, що посилання суду першої інстанції на судову практику Верховного суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18 від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 є необґрунтованими, адже, у зазначених справах на відмінно від даної справи земельні ділянки не були сформовані як об`єкти цивільних прав і для здійснення розрахунку міська рада застосувала не витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а здійснювала розрахунок самостійно шляхом застосування відповідної арифметичної формули. Апелянт вважає, що фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у справах № 922/1276/18, № 922/2082/18, 922/3607/18, № 922/902/18 та у даній справі є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

Апелянт зазначає, що у даній справі розрахунок позовних вимог про стягнення коштів за користування вказаними земельними ділянками за 2017, 2018, 2019 роки здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок від 08.10.2020 № 1399 та № 1400. Коректність проведення розрахунку підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17.07.2019 № 10-13-37-672/109-19, де зазначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1092 га кадастровий номер 4610135700:03:003:0025 у 2017-2019 -1880424 грн., а земельної ділянки площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 в 2017 - 2019 роках - 724962 грн.

Відповідачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

Як вбачається із інформації з Держаного реєстру речових права на нерухоме майно, 19.11.2014 зареєстровано право приватної власності Приватного підприємства Ертіко Буд на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 507572246101- будівлі: літ А-2 загальною площею 232,6 кв. м., літ Б-1 загальною площею 183,5 кв.м., та літ. Ж-1 загальною площею 375, 1 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Ткацька, 21-а.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 14.11.2019 №18-13-0.37-995/109-19, земельні ділянки на вул. Ткацькій 21-а в м. Львові площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025, та площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 знаходяться у комунальній власності для обслуговування столярного цеху і побутових приміщень. За категорією земельні ділянки відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 12.02.2019 №4-2403-284, рішення (ухвали) про надання ПП Ертіко Буд в оренду земельних ділянок на вул. Ткацькій, 21-а в м. Львові не приймалось.

Актом обстеження земельної ділянки на вул. Ткацькій, 21-а в м. Львові від 19.08.2020 року №79, встановлено, що на земельних ділянках площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025, та площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 знаходяться будівлі та споруди ПП Ертіко Буд . Дані земельні ділянки огороджені парканом та воротами, доступ до земельних ділянок комунальної власності обмежений.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17.07.2019 №10-13-0.37-672/109-19, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025 у 2016 році становила 1050516,20 грн, в 2017-2019 році - 1880424 грн, а земельної ділянки площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 у 2016 році -405006,70 грн, а в 2017-2019 роках -724962 грн.

Як вбачається з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.10.2020 №1399 та №1400, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025 в 2020 році становила 1880424 грн, а земельної ділянки площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 в 2020 році - 724962 грн.

Згідно довідки Управління адміністрування місцевих та залучення фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради від 02.02.2021 №4-2201-713, за період з 01.10.2017 по 01.10.2020 до місцевого бюджету м. Львова орендна плата за землю від ПП Ертіко-Буд (код ЄДРПОУ 39487615) не надходила.

Позивач звертаючись до суду першої інстанції стверджує, що внаслідок користування відповідачем вищевказаними земельними ділянками без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Львова в особі Львівської міської ради позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельних ділянок в оренду, чим на думку позивача порушені охоронювані законом права та інтереси Львівської міської ради, як позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 01.10.2017 по 01.10.2020 в сумі 234 484, 74 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Предметом даного спору є вимога Львівської міської ради про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на підставі статей 1212-1214 ЦК України, за фактичне користування без належних на те правових підстав земельними ділянками комунальної власності, на яких розміщене нерухоме майно.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За аналізу змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не укладав відповідного договору оренди з Львівською міською радою щодо користування земельними ділянками площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025 та площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026, на яких знаходиться об`єкти нерухомого майна Приватного підприємства Ертіко Буд та не здійснював державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Разом з тим, статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату ( ст. 96 ЗК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковий платіж , який орендар вносить орендододавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.,136 пункту 14.1 статті 13 Податкового кодексу України).

Доказів сплати земельного податку чи орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою, на якій розміщена належна відповідачу нежитлова будівля, відповідач суду не надав.

У зв`язку з використанням відповідачем вищевказаних земельних ділянок без укладення договору оренди землі позивачем здійснено розрахунок неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 01.10.2017 по 01.10.2020 в сумі 234 484, 74 грн.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо 58 621,19 грн. за користування вказаними земельними ділянками за період з 01.01.2020 по 01.10.2020 не оскаржується, суд апеляційної інстанції в цій частині рішення не переглядає.

Що стосується розрахунку позивача за користування земельною ділянкою площею 0,1092 га, кадастровий номер 4610137500:03:003:0025, де нараховані позивачем розміри орендної плати становлять: за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 -14 103,18 грн, з 01.01.2018 по 31.12.2018 -56 412,72, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 56 412, 72, які складаються з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1 880 424,00 грн, ставки орендної плати - 3,00 %, річного розміру орендної плати - 56 412,72 грн, нормативної грошової оцінки 1 м2 земельної ділянки-1 722,00 грн, коефіцієнту індексації нго-1, значення коефіцієнта Кф-1,2 та розрахунку за користування земельною ділянкою площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026, де нараховані позивачем розміри орендної плати становлять: за період з 01.10.2017 по 31.12.2017 -5 437,22 грн, з 01.01.2018 по 31.12.2018 -21 748,86 грн, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 21 748, 86 грн, які складаються з нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 724 962,00 грн, ставки орендної плати - 3,00 %, річного розміру орендної плати -21 748,86 грн, нормативної грошової оцінки 1 м2 земельної ділянки-1 722,00 грн, коефіцієнту індексації нго-1, значення коефіцієнта Кф-1,2.

Позивач стверджує, що здійснив розрахунок позовних вимог про стягнення коштів за користування вказаними земельними ділянками за 2017, 2018, 2019 роки на підставі витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок від 08.10.2020 № 1399 та № 1400 та листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17.07.2019 № 10-13-.37-672/109-19, де зазначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1092 га кадастровий номер 4610135700:03:003:0025 у 2017-2019 -1880424 грн., а земельної ділянки площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 в 2017 - 2019 роках - 724962 грн.

За положеннями частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Відповідно до частин першої-другої статті 15, частини другої статті 18 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Згідно з частинами першою, другою статті 20, частини першої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17 та від 09.04.2019 у справі № 922/652/18).

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц вказала, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 917/353/19, від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19.

З наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення відомостей про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (постанова Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №922/3208/19).

В матеріалах справи не містяться витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (кадастровий номер 4610135700:03:003:0025 та кадастровий номер 4610137500:03:003:0026) за 2017-2019 рр.

Посилання апелянта на інформаційний лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 17.07.2019 № 10-13-.37-672/109-19, де зазначено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1092 га кадастровий номер 4610135700:03:003:0025 у 2017-2019 -1880424 грн., а земельної ділянки площею 0,0421 га кадастровий номер 4610137500:03:003:0026 в 2017 - 2019 роках - 724 962 грн., судом оцінюється критично. Адже, в матеріалах справи не має жодних документів на підтвердження вказаної інформації у зазначеному у листі.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про неможливість здійснення перевірки проведеного позивачем нарахування розміру безпідставно збережених коштів, нарахованих за період з 2017-2019рр.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками, нарахованих за період з 01.10.2017 по 31.12.2019, у зв`язку з відсутністю передбаченої законом технічної документації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції послався на судову практику Верховного суду у справах де яких на відмінно від даної справи земельні ділянки не були сформовані, як об`єкти цивільних прав і для здійснення розрахунку міська рада застосувала не витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а здійснювала розрахунок самостійно шляхом застосування відповідної арифметичної формули, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах з даною справою, не спростовує висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 01.10.2017 по 31.12.2019.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Львівської міської ради б/н і дати (вх. № 01-05/1229/21 від 08.04.2021) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021 у справі № 914/2742/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.08.2021.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Орищин Г.В.

суддя Мирутенко О.Л.