Рішення

від 04.08.2021 по справі 203/3927/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3927/20

Провадження № 2/0203/245/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

04.08.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мурадли Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 203/3927/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА , третя особа: Первинна профспілкова організація Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

22.06.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пащенко Вікторія Ігорівна з заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 203/3927/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА , третя особа: Первинна профспілкова організація Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій, з урахуванням наданих суду доказів на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, та вимог, викладених в заяві від 26.07.2021 року, просить суд:

- стягнути з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (код ЄДРПОУ 04011621) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн;

- рішення суду в частині стягнення з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вулиця Мостова, будинок 3; код ЄДРПОУ 04011621) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць - допустити до негайного виконання.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своєї заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача зазначила, що в судовому засіданні 15.06.2021 року на стадії судових дебатів у справі № 203/3927/20 нею було заявлено про надання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Як зазначила представник позивача, оскільки позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, адвокатом надано позивачу послуги за договором № 1 про надання правової допомоги від 19.10.2020 року з додатковою угодою на суму 12000,00 грн. Проте за домовленістю сторін ОСОБА_1 оплатив авансовано 8000,00 грн і час, витрачений адвокатом понаднормово додатково не оплачується.

Тому представник позивача просить суд стягнути з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (код ЄДРПОУ 04011621) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Крім того, посилаючись на положення ст.ст. 270, 430 ЦПК України, представник позивача зазначила, що якщо суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 ПЦК України, він може, в тому числі за заявою учасників справи, ухвалити про це додаткове рішення.

Тому представник позивача також просить суд рішення суду в частині стягнення з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вулиця Мостова, будинок 3; код ЄДРПОУ 04011621) на користь ОСОБА_1 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Відповідач, заперечуючи проти заявленої позивачем вимоги у позовній заяві про відшкодування на його користь розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, у відзиві на позовну заяву від 01.12.2020 року зазначив, що такий розмір явно не відповідає критеріям співмірності зі складністю справи, ціною позову та не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). При цьому відповідач вважає, що представником позивача була надана квитанція на підтвердження сплати позивачем витрат на правову допомогу неналежної форми. Відповідач вважає, що така квитанція не є належним фінансовим документом, який підтверджує факт понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Тому відповідач вважає, що позивачем не надано доказів в обґрунтування заявленої суми на компенсацію оплати отриманої позивачем правової допомоги, виходячи з чого, на його думку, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, проте надали суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності. При цьому у заяві представник позивача просила суд ухвалити додаткове рішення.

Відповідач та третя особа у судове засідання також не з`явились, належним чином повідомлялись про час, дату та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, керуючись положеннями ст.ст. 211, 223, ч. 4 ст. 270 ЦПК України, розглянув заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за відсутності учасників справи.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Під час розгляду судом заяви про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, в межах розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

30.10.2020 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (далі - ДОКП СПЕЦАВТОБАЗА , відповідач), третя особа: Первинна профспілкова організація Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 98-к від 15.10.2020 року, який було винесено на Дніпропетровському обласному комунальному підприємстві СПЕЦАВТОБАЗА та яким було звільнено водія 3 класу автотранспортних засобів ОСОБА_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України;

- поновити ОСОБА_1 у Дніпропетровському обласному комунальному підприємстві СПЕЦАВТОБАЗА на посаді водія 3 класу автотранспортних засобів;

- стягнути з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.10.2020 року і по момент винесення судового рішення (а.с.1-33).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувані у відповідача відповідні докази (а.с.39-40).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2021 року було задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА , третя особа: Первинна профспілкова організація Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- визнано протиправним та скасовано наказ № 98-к від 15 жовтня 2020 року Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА , яким було звільнено водія 3 класу автотранспортних засобів ОСОБА_1 15 жовтня 2020 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновлено ОСОБА_1 у Дніпропетровському обласному комунальному підприємстві СПЕЦАВТОБАЗА на посаді водія 3 класу автотранспортних засобів;

- стягнуто з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вулиця Мостова, будинок 3; код ЄДРПОУ 04011621) на користь ОСОБА_1 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 жовтня 2020 року по 15 червня 2021 року в розмірі 71541,02 грн (сімдесят одна тисяча п`ятсот сорок одна гривня 02 копійки);

- стягнуто з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вулиця Мостова, будинок 3; код ЄДРПОУ 04011621) на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок);

- рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 у Дніпропетровському обласному комунальному підприємстві СПЕЦАВТОБАЗА на посаді водія 3 класу автотранспортних засобів допущено до негайного виконання (а.с.170-173).

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надала суду копії: договору № 1 про надання правової допомоги від 19.10.2020 року разом з додатком № 1 до нього, а саме додатковою угодою № 1 до договору № 1 про надання правової допомоги від 19.10.2020 року; рахунку № 1 від 19.10.2020 року на суму 8000,00 грн; квитанції від 19.10.2020 року № 169229 на суму 8000,00 грн; акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.06.2021 року № 15/06/21 (а.с.11-18, 178).

Так, за умовами п. 2.1, п. 3.1, п. 3.2 вказаного договору № 1 про надання правової допомоги, адвокат зобов`язується надати послуги клієнту щодо захисту прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених договором, в тому числі, але не виключно, зокрема, представництво інтересів клієнта у судах будь-якої юрисдикції першої інстанції. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

При визначенні розміру гонорару враховується, зокрема: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

За надання правової допомоги, відповідно до договору, клієнт авансово сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін (а.с.11-15).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу ухвалення в цивільній справі додаткового рішення.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частин 1 - 6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 8 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються , зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо , зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати .

Аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до п. 6, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.ст. 19, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 № 904/4507/18 (12-171гс19)).

Аналіз викладеного вище вказує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються: складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Суд бере до уваги те, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17, додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа № 922/1163/18).

З урахуванням положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги вказані правові висновки Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30). Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece)).

Так, як видно з наданих представником позивача письмових доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, позивачу були надані адвокатські послуги адвокатом Пащенко Вікторією Ігорівною, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3200 від 25.11.2016 року № 66, за договором № 1 про надання правової допомоги від 19.10.2020 року та додаткової угоди № 1 до вказаного договору. На підтвердження заявленої до відшкодування суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8000,00 грн представник позивача надала суду копію рахунку № 1 від 19.10.2020 року на суму 8000,00 грн, де зазначені зміст наданих послуг та тарифи адвоката, на підтвердження оплати позивачем наданих адвокатських послуг представник позивача надала суду копію квитанції № 169229 від 19.10.2020 року про сплату 8000,00 грн за надання послуг за договором № 1 від 19.10.2020 року про правову допомогу (рахунок № 1 від 19.10.2020 року). Також в акті № 15/06/21 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.06.2021 року перелічені надані позивачу послуги за вказаним договором про надання правової допомоги на загальну вартість - 12000,00 грн. Водночас сторони погодили, що час, витрачений адвокатом на ведення справи понаднормово (більше, ніж визначено у рахунку № 1 від 19.10.2020 року, додатково не тарифікується і клієнтом не оплачується), тому загальна договірна ціна послуг склала 8000,00 грн без ПДВ.

Водночас суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що квитанція, надана представником позивача, не має належної форми, тому не може вважатися належним та допустимим доказом на підтвердження понесених позивачем витрат у розмірі 8000,00 грн на професійну правничу допомогу. Оскільки вказаний вище Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

При цьому, як зазначив Верховний Суд, у своїй правовій позиції, викладеній в постанові від 16.04.2020 року по справі № 727/4597/19 та яка також враховується судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України, адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність, тому до них не можуть бути застосовані положення Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , Положення Про форму та зміст розрахункових документів , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148. Останні не визначають порядку здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. При цьому відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, тому адвокат може видавати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку тощо), який і буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Отже, видана адвокатом Пащенко В.І. квитанція від 19.10.2020 року № 169229, складена у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги, актом прийому-передачі виконаних робіт, суд вважає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат позивача, понесених на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8000,00 грн. У свою чергу, суд вважає, що такий розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям співмірності, розумності та пропорційності. Тому заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про, зокрема, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

З огляду на зазначені вище норми ЦПК України, з урахування того, що рішення суду від 15.06.2021 року не було допущено до негайного виконання в частині присудження позивачу виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає, що заява представника позивача в цій частині вимог також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

З огляду на встановлені судом обставини справи, докази, надані представником позивача на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності.

Крім того, з урахуванням того, що рішення суду не було допущено до негайного виконання в частині присудження на користь позивача виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, суд вважає, що заява представника позивача підлягає задоволенню і в цій частині вимог.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача у повному обсязі та ухвалити додаткове рішення в цивільній справі.

Керуючись статтями 3-13, 133, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 270, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 203/3927/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА , третя особа: Первинна профспілкова організація Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Стягнути з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вулиця Мостова, будинок 3; код ЄДРПОУ 04011621) на користь ОСОБА_1 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2021 року в цивільній справі № 203/3927/20 в частині стягнення з Дніпропетровського обласного комунального підприємства СПЕЦАВТОБАЗА (адреса місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вулиця Мостова, будинок 3; код ЄДРПОУ 04011621) на користь ОСОБА_1 (адреса місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, що відповідає приписам підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.М. Ханієва