Ухвала

від 03.08.2021 по справі 909/1142/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.08.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1142/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,

секретар судового засідання Дідик М. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23.07.2021 № 72/4131 (вх.№12276/21 від 26.07.2021) на рішення та бездіяльність Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у справі

за позовом Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України

до відповідача Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід"

про стягнення 6 116 083, 48 грн, з яких 4 410 402, 83 грн - пеня, 1 705 680, 65 грн - штраф,

за участю:

представника позивача (стягувача) Середнього Я. В.,

представник відповідача та державний виконавець в судове засідання не з`явились,

установив таке.

1. Зміст поданої скарги, позиція учасників справи.

1.1. Західне регіональне управління Державної прикордонної служби звернулося із скаргою від 23.07.2021 № 72/4131 (вх.№12276/21 від 26.07.2021) на рішення та бездіяльність державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Вважає, що державний виконавець не вчинив всіх передбачених законом дій з примусового виконання рішення суду, в тому числі щодо розшуку майна боржника, і протиправно виніс постанову від 17.06.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37ЗУ "Про виконавче провадження". Обґрунтовуючи дану скаргу, посилається на те, що державний виконавець порушив вимоги ст. 10, 18, 26, ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" щодо періодичності проведення відповідних перевірок майнового стану боржника, а також не вчиняв належних, повних та об`єктивних виконавчих дій.

1.2. На час розгляду справи від Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) письмові пояснення не надійшли.

2. Вирішення процесуальних питань.

2.1. Згідно з ухвалою від 27.07.2021 суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду зі скаргою, поновив цей строк та призначив скаргу до розгляду в судовому засіданні.

2.2. Представник відповідача та державний виконавець в судове засідання не з`явились. Про час і місце розгляду скарги повідомлялись належним чином згідно з ухвалою суду від 27.07.2021. Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

3. Обставини справи.

3.1. Суд ухвалив рішення від 17.12.2019 про задоволення позову Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Приватної багатогалузевої виробничо-торгової компанії "Захід" про стягнення 6 116 083, 48 грн, з яких 4 410 402, 83 грн - пеня, 1 705 680, 65 грн - штраф. На виконання вказаного рішення видано наказ від 20.01.2020.

3.2. Відповідно до інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 22.07.2021, яка надана стягувачем, на виконання вказаного рішення вчинялись такі виконавчі дії.

3.2.1. Згідно з постановою Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 14.02.2020 відкрито виконавче провадження №61275085.

3.2.2. Винесено постанову від 14.02.2020 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, постанову від 14.02.2020 про стягнення виконавчого збору, постанову від 14.02.2020 про арешт майна боржника - накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

3.2.3. Згідно з постановою від 08.04.2020 виконавче провадження №61275085 приєднано до зведеного виконавчого провадження №57752425.

3.2.4. Відповідно до постанови від 17.06.2021 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження". Підставою вчинення такої дії вказано таке: "У боржника відсутнє ліквідне майно, яке б підлягало опису й арешту (відповіді на вимоги державного виконавця з органів, які здійснюють реєстрацію та перереєстрацію права власності, згідно відповіді в АСВП на запит до МВС України, за боржником не зареєстровані транспортні засоби; згідно відповіді на запит до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями, платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в виявлено рахунки на які накладено арешт; з Держгеокадастру право власності на землю за боржником не зареєстровано, відповідь, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - право власності не зареєстровано).

3.3. Позивач (стягувач) у скарзі посилається на лист державного виконавця від 25.02.2021 №4430, у якому зазначено про повторні запити 27.01.2021, 09.02.2021 щодо наявних рахунків у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та вказано, що згідно з відповідями ДПСУ боржником відкрито розрахункові рахунки в установах банків, на які накладено арешт по зведеному виконавчому провадженню №57752425. Проте вказаний лист до скарги не долучено.

4. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.

4.1. Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і необхідною умовою дотримання принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України. У рішенні ЄСПЛ у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 (заява № 18357/91), п. 40, зазначається, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

У рішенні ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі Матківська проти України (заява №38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, і захист порушеного права знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

4.2. Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" (надалі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання ухваленого судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 18 Закону).

4.3. Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону).

Виконавець зобов`язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону).

В порядку розшуку майна боржника виконавець також зобов`язаний отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону).

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (ч. 2 ст. 36 Закону).

Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

4.4. Приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець керувався п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, за змістом якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При розгляді даної скарги суд враховує, що висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 21/303-08.

4.5. Суд вважає, що державний виконавець не повністю реалізував надані йому права, не застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Зокрема, відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону перевірка щодо виявлення рахунків боржника проводиться не рідше ніж один раз на два тижні. Тобто з часу відкриття провадження у справі 14.02.2020 і до часу винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.06.2021 належало здійснити таку перевірку тридцять два рази. Щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав - не рідше ніж один раз на три місяці, тобто п`ять разів.

Відповідно до вимог п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону державний виконавець не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України.

Відсутні дані щодо звернення за інформацією про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком ( п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону).

Як зазначає стягувач, можливим було звернення до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, та при його виявленні вчинення відповідних виконавчих дій.

4.6. Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби повідомляє суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ч. 1 ст. 345 ГПК України).

5. Висновки суду.

5.1. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23.07.2021 № 72/4131 (вх.№12276/21 від 26.07.2021) - бездіяльність державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та постанову Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 17.06.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу належить визнати неправомірними. Державний виконавець зобов`язаний усунути порушення, про що повідомити суд і заявника у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали.

Керуючись ст. 3, 4, 232-235, 253-257, 343, 345 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23.07.2021 № 72/4131 (вх.№12276/21 від 26.07.2021).

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) та визнати неправомірною постанову Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 17.06.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Зобов`язати державного виконавця усунути порушення, про що повідомити суд і заявника у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 10.08.2021.

Суддя О. В. Малєєва