Ухвала

від 09.08.2021 по справі 520/17491/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/17491/2020

адміністративне провадження № К/9901/27692/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Желєзного І.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі №520/17491/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄПААС до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄПААС звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ХК25296/926/НД/АВ/ТД-ФС від 23.11.2020, якою вирішено накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ЄПААС штраф у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 697/2073/17, від 10.02.2020 у справі № 1.380.2019.000037, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При вирішенні питання, чи підпадає ця справа під критерії визначення справи незначної складності, береться до уваги характер спірних правовідносин, зокрема те, що сума штрафу, визначеного у постанові Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ХК25296/926/НД/АВ/ТД-ФС від 23.11.2020, яке є предметом оскарження у цій справі, становить 50 000,00 грн., що менше 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і що згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України є самостійною підставою для класифікації справи як справи незначної складності.

Та обставина, що справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, не змінює її характер як справи незначної складності, оскільки такий її характер визначено нормами пункту 20 частини першої статті 4 та пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України.

Таким чином, справа в силу пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, не зважаючи на розгляд цієї справи судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Обґрунтованих посилань на наявність в даному випадку обставин, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України касаційна скарга не містить.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставини, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідач посилається, крім іншого, і на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо судом в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 697/2073/17, від 10.02.2020 у справі № 1.380.2019.000037.

Проте, колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 328 КАС України, в тому числі і її пункт 1 законодавцем визначені як підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, що підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом КАС України або за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 цього Кодексу).

Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності в силу приписів п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, заявником наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним ч. 4 ст. 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі №520/17491/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄПААС до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя І.В. Желєзний

Суддя С.Г. Стеценко