Постанова

від 10.08.2021 по справі 577/3858/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м.Суми

Справа №577/3858/20

Номер провадження 22-ц/816/848/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Гружчанська сільська рада Конотопського району Сумської області, правонаступником якої є Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ПОЛІС ,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2020 року, в складі судді Буток Т.А., ухвалене у м. Конотоп,

в с т а н о в и в:

05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, правонаступником якої є Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області, про стягнення заборгованості з орендної плати.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до Свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 08 травня 2019 року, він є власником двох земельних ділянок розміром 3,6414 га, кадастровий № 5922081900:03:001:0168 - рілля та 0,1386 га кадастровий № 5922081900:03:001:0281 - сіножатті, що знаходяться на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, що належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаючи належну померлому ОСОБА_2 земельну ділянку не витребуваною, Гружчанська сільська рада уклала з ТОВ АГРО-ПОЛІС договір оренди не успадкованого паю № 2 від 28 липня 2014 року, на підставі якого відповідачу була сплачена орендна плата у розмірі: у 2014 році - 2109,73 грн, у 2015 році - 2653,36 грн, у 2016 році - 5299,93 грн, у 2017 році - 9530,40 грн, в 2018 році - 10547,67 грн, у 2019 році - 12932,93 грн, а всього за 2014-2019 роки 42966 грн 61 коп орендної плати, яку просив стягнути на свою користь.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2014-2019 роки у розмірі 42966 грн 61 коп.

Стягнуто з Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області на користь на користь ОСОБА_1 840 грн 60 коп судового збору.

Повернуто ОСОБА_1 надлишково сплачені кошти на оплату судового збору в розмірі 2000 грн 00 коп, внесені на розрахунковий рахунок UА718999980313181206000018141, код отримувача 37784555, отримувач: Конотопське УК/22030101, банк отримувача: 899998, через філію СОУ Державний ощадний банк за номером квитанції № 18 від 16.09.2020 року.

В апеляційній скарзі Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову у позові.

Вважає помилковим висновок суд першої інстанції про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 орендної плати за землю за 2014-2019 роки, сплаченої на користь Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, яка за відсутності спадкоємців, здійснюючи, в межах своїх повноважень, управління спадковим майном - земельною ділянкою, яка не перебувала в оренді, передала в оренду ТОВ АГРО-ПОЛІС не успадкований пай ОСОБА_2 .

Вказує, що за відсутності у матеріалах справи доказів наявності договірних відносин між ТОВ АГРО-ПОЛІС та попереднім власником земельної ділянки - спадкодавцем ОСОБА_2 , у позивача не виникло права на отримання орендної плати за землю, тому судом першої інстанції помилково застосовано до цих правовідносин ст. 7 Закону України Про оренду землі .

Зазначає, що заборгованість з орендної плати може виникнути із взаємних правовідносин, однак між сільською радою та ОСОБА_1 не має договірних відносин, а отже відсутні і зобов`язання.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дубинка Конотопського району Сумської області помер ОСОБА_2 , якому на праві власності на підставі Державного акту про право приватної власності на землю Серії ІІ-СМ №012343, виданого Гружчанською сільською радою, належали земельні ділянки кадастровий № 5922081900:03:001:0168 та кадастровий № 5922081900:03:001:0281, розміщені на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області (а.с. 7).

Відповідно до Свідоцтв про право власності за заповітом, серія та номер: 300 та 301, від 08 травня 2019 року, виданих приватним нотаріусом Конотопського районного нотаріального округу Сумської області, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок кадастровий № 5922081900:03:001:0168, площею 3,6414 га, та кадастровий № 5922081900:03:001:0281, площею 0,1386 га, що знаходяться на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 8-9).

За інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 222903851 від 07 вересня 2020 року, право власності ОСОБА_1 на успадковані земельні ділянки зареєстровано 08 травня 2019 року.

Із довідки ТОВ АГРО-ПОЛІС № 23 від 04 березня 2020 року вбачається, що згідно з договором оренди неуспадкованих паїв на території Гружчанської сільської ради від 28 липня 2014 року № 2, за неуспадкований пай ОСОБА_2 була сплачена орендна плата в розмірі: за 2014 рік - 2019,73 грн, за 2015 рік - 2653,36 грн, за 2016 рік - 5299,93 грн, за 2017 рік - 9530,40 грн, за 2018 рік - 10547,67 грн, за 2019 рік - 12932,93 грн (а.с. 10).

Із листа Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області № 179 від 15 червня 2020 року вбачається, що заяву про повернення орендної плати за земельну ділянку, розміром 3,6414 га, кадастровий № 5922081900:03:001:0168 та земельну ділянку, розміром 0,1386, кадастровий № 5922081900:03:001:0281, що знаходяться на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належних померлому ОСОБА_2 , розглянуто. Повернути орендну плату сільська рада може тільки згідно з рішенням суду (а.с. 11).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ст.ст. 1268 ЦК України, ст.ст. 7, 31 Закону України Про оренду землі наявні підстави для стягнення на його користь орендної плати за землю, як спадкоємця земельних ділянок, які у період 2014-2019 років перебували в оренді як неуспадковані паї на підставі договору оренди від 28 липня 2014 року, укладеного Гружчанською сільською радою Конотопського району Сумської області з ТОВ АГРО-ПОЛІС .

Проте, з таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до змісту ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1396 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (у редакції, яка діяла на час укладення відповідачем договору оренди землі від 28 липня 2014 року ) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (у редакції, чинній на даний час) визначено порядок використання нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток паїв.

Так, невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю (ч. 3 ст. 13 в редакції Закону від 05 грудня 2019 р оку № 340-IX).

Відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (у редакції, яка діяла на час укладення відповідачем договору оренди землі) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

У ч. 5 ст. 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною.

Відповідно до положень ст. 1285 ЦК України якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з`явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , ст. 93 Земельного кодексу України договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною четвертою ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

У ст. 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що спадщина після смерті ОСОБА_2 , до складу якої входили земельні ділянки: кадастровий № 5922081900:03:001:0168 та кадастровий № 5922081900:03:001:0281, розміщені на території Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 - позивач ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом 08 травня 2019 року, тобто майже через 20 років з часу відкриття спадщини і протягом цього періоду земельні паї були невитребуваними.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що діючи у межах своїх повноважень та реалізуючи функцію з управління спадковим майном - земельною ділянкою, що входила до складу спадщини, Гружчанська сільська рада Конотопського району Сумської області на підставі ст. 4 Закону України Про оренду землі , ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , уклала з ТОВ АГРО-ПОЛІС договір оренди неуспадкованих паїв від 28 липня 2014 року № 2, та, відповідно, отримувала визначену орендну плату.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, позивач набув прав власника успадкованих земельних ділянок лише зареєструвавши своє право власності на це майно 08 травня 2019 року у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з переходом права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Також, згідно з ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Посилаючись у позові на приписи ст.ст. 7, 31 Закону України Про оренду землі , позивач мотивував свої вимоги тим, що смерть орендодавця (власника землі) не є підставою для автоматичного припинення договору оренди землі, і такий договір зберігає свою силу як для орендаря, так і для майбутніх власників. Однак, усупереч вимогам ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано доказів існування договірних відносин щодо оренди землі між попереднім власником ОСОБА_2 та орендарем ТОВ АГРО-ПОЛІС та він сам не є стороною договору оренди неуспадкованих паїв від 28 липня 2014 року № 2, що виключає виникнення у нього прав на отримання орендної плати за землю на підставі договору оренди землі за період 2014-2019 років, з підстав заявлених у позові.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на отримання орендної плати за землю за період, коли земельні паї були невитребувані та передані в оренду за договором, укладеним між Гружчанською сільською радою Конотопського району Сумської області та орендарем - ТОВ АГРО-ПОЛІС .

Відтак, відсутні підстави для стягнення орендної плати за землю із заявлених позивачем підстав.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позивач, вважаючи, що у зв`язку з оформленням ним своїх спадкових прав на землю та отриманням Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у відповідача відпали підстави для отримання орендної плати за землю за передачу в оренду неуспадкованих паїв за договором оренди землі від 28 липня 2014 року № 2, а тому сума орендної плати має бути повернута йому, як власнику земельних паїв.

Однак, ОСОБА_1 не пред`являвся позов про повернення Гружчанською сільською радою Конотопського району Сумської області безпідставно набутих коштів у порядку ст. 1212 ЦК України, чи про на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем у 2019 році - після отримання позивачем Свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Тому, в силу принципу диспозитивності цивільного судочинства, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 саме із заявлених підстав.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при задоволенні апеляційної скарги та відмові у задоволенні позову, з ОСОБА_1 на користь Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області підлягає стягненню 1261 грн 20 коп у відшкодування фактично понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області задовольнити.

Скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2020 року та прийняти постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гружчанської сільської ради Конотопського району Сумської області, правонаступником якої є Дубов`язівська селищна рада Конотопського району Сумської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ПОЛІС , про стягнення заборгованості з орендної плати за землю за 2014 - 2019 роки, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області 1261,21 грн компенсації судового збору за апеляційний перегляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О.Ю. Кононенко

Судді: О.І. Собина

С.С. Ткачук