Ухвала

від 02.08.2021 по справі 757/32438/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 серпня 2021 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року,

за участі:

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , накладено арешт на майно вилучене 17 червня 2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , речі та документи, а саме:

1) рецензію на звіт про незалежну оцінку №2 за №99-18-0348 від 05.11.2018, майна філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП», виконаний ТОВ «Стоун Брідж» станом на 31.07.2018 на 4 арк. без підпису;

2) рецензію на звіт про незалежну оцінку №1 за №99-18-0345 від 02.11.2018, майна філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП», виконаний ТОВ «Стоун Брідж» станом на 31.07.2018 на 4 арк. без підпису;

3) довідку філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП» від 25.09.2018 №291, адресовану директору ТОВ «Стоун Брідж» ОСОБА_6 , за підписом головного бухгалтера та керівника на 9 арк.;

4) довідку філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП» від 25.09.2018 №292, адресовану директор ТОВ «Стоун Брідж» ОСОБА_6 , за підписом головного бухгалтера та керівника на 24 арк.;

5) грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту України, номіналом 200 грн., в кількості 100 купюр, на загальну суму 20 000 грн.;

6) грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту США, номіналом 100 доларів США в кількості 10 купюр, 50 доларів США в кількості 3 купюри, 20 доларів США в кількості 1 купюра, 10 доларів США в кількості 2 купюри, усього на загальну суму 1190 доларів США;

7) грошові кошти, ззовні схожі на офіційну валюту Європейського Союзу номіналом 20 Євро в кількості 2 купюри, на загальну суму 40 Євро.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту України, номіналом 200 грн., в кількості 100 купюр, на загальну суму 20 000 грн.; грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту США, номіналом 100 доларів США в кількості 10 купюр, 50 доларів США в кількості 3 купюри, 20 доларів США в кількості 1 купюра, 10 доларів США в кількості 2 купюри, усього на загальну суму 1190 доларів США; грошові кошти, ззовні схожі на офіційну валюту Європейського Союзу номіналом 20 Євро в кількості 2 купюри, на загальну суму 40 Євро.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 22 червня 2021 року слідчим суддею клопотання слідчого розглянуто без виклику ОСОБА_6 , копію ухвали не надіслано, а отримано захисником 30 червня 2021 року, апеляційну скаргу подано 05 липня 2021 року, з дотримання визначеного законом строку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

В порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя не повідомив ОСОБА_6 про розгляд клопотання про арешт тимчасово вилучених у нього майна (грошових коштів), а судовий розгляд провів за його відсутності та відсутності його представника адвоката ОСОБА_5 .

Як стверджує апелянт, дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів ухвалою слідчого судді не надано. Вилучені грошові кошти не мають значення для досудового розслідування, а отже - відсутні підстави для їх арешту.

Окрім того, арештоване майно не відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України. Грошові кошти ОСОБА_6 не є знаряддям злочину, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться за ч. 3 ст. 365-2 КК України та ч. 2 ст. 366 КК України та не зберегли та не могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення.

Також, апелянт наголошує на тому, що арештовані грошові кошти не підлягають обов`язковій конфіскації, оскільки санкція ч. 3 ст. 365-2 КК України у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_6 не передбачає обов`язкову конфіскацію або лише конфіскацію як виду покарання. Дії, передбачені частинами першою або другою статті 365-2 КК України, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої. Окрім того, аналогічно і санкція передбачена ч. 2 ст. 366 КК України не передбачає конфіскацію як виду покарання.

В судове засідання прокурор не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання його повідомлено у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Другим слідчим відділом Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 січня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019270000000009, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

17 червня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 3652 , ч. 2 ст. 366 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/30168/21-к) від 08 червня 2021 року проведено обшук за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якоговиявлено та вилучено наступне:

1) рецензію на звіт про незалежну оцінку №2 за №99-18-0348 від 05.11.2018, майна філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП», виконаний ТОВ «Стоун Брідж» станом на 31.07.2018 на 4 арк. без підпису;

2) рецензію на звіт про незалежну оцінку №1 за №99-18-0345 від 02.11.2018, майна філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП», виконаний ТОВ «Стоун Брідж» станом на 31.07.2018 на 4 арк. без підпису;

3) довідку філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП» від 25.09.2018 №291, адресовану директору ТОВ «Стоун Брідж» ОСОБА_6 , за підписом головного бухгалтера та керівника на 9 арк.;

4) довідку філії «Хлібна база №87» ДП «Ніжинський КХП» від 25.09.2018 №292, адресовану директор ТОВ «Стоун Брідж» ОСОБА_6 , за підписом головного бухгалтера та керівника на 24 арк.;

5) грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту України, номіналом 200 грн., в кількості 100 купюр, на загальну суму 20 000 грн.;

6) грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту США, номіналом 100 доларів США в кількості 10 купюр, 50 доларів США в кількості 3 купюри, 20 доларів США в кількості 1 купюра, 10 доларів США в кількості 2 купюри, усього на загальну суму 1190 доларів США;

7) грошові кошти, ззовні схожі на офіційну валюту Європейського Союзу номіналом 20 Євро в кількості 2 купюри, на загальну суму 40 Євро.

18 червня 2021 року слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційних скарг колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК Україниі бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленомуКПКпорядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч. 2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів та забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частиною другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Згідно з вимогами ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п.п. 1, 3 ч. 2ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42019270000000009, про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні слідчого, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів та конфіскації майна, як виду покарання, вбачається наявність правових підстав для його арешту.

Всупереч доводам апелянта, метою арешту грошових коштів є конфіскація майна, як виду покарання, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Окрім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 3652 КК України, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

З матеріалів судового провадження, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_6 могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 3652 , ч. 2 ст. 366 КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Окрім того, перевірено співрозмірність втручання у права ОСОБА_6 з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 3, 5ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відтак, посилання апелянтана те, що слідчим суддею безпідставно та всуперечст. 170 КПК Українинакладено арешт на вилучене майно, не можуть прийматися до уваги.

Доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з`ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

Інші доводи захисника ОСОБА_5 , які зазначені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів провадження. Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбаченихст. 409 КПК України, колегія суддів не убачає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не встановлено.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року, в частині задоволення клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , та накладення арешту на майно вилучене 17 червня 2021 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту України, номіналом 200 грн., в кількості 100 купюр, на загальну суму 20 000 грн.; грошові кошти, ззовні схожі на національну валюту США, номіналом 100 доларів США в кількості 10 купюр, 50 доларів США в кількості 3 купюри, 20 доларів США в кількості 1 купюра, 10 доларів США в кількості 2 купюри, усього на загальну суму 1190 доларів США; грошові кошти, ззовні схожі на офіційну валюту Європейського Союзу номіналом 20 Євро в кількості 2 купюри, на загальну суму 40 Євро, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 757/32438/21-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_9

Справа № 11сс/824/4324/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК