Ухвала

від 08.10.2020 по справі 761/30692/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30692/20

Провадження № 1-кс/761/19152/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представників власників майна адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №62019150000000170 від 16.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, яке мотивоване тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000170 від 16.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Офісом Генерального прокурора.

Згідно клопотання, невстановлені особи упродовж 2018-2019років організували на території Кіровоградської області діяльність ряду підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Лерсократ», ТОВ «Сільверіт», ТОВ «Тільки Двері», ТОВ «ТД ІСТ Лайн», ТОВ «Ескіна», ТОВ «Пасенка-СВ», ТОВ «Дан Системс Груп», ТОВ «Абсолют Сістем», ТОВ «Слеш Груп», ТОВ «Укр-Інвест Трейд», ТОВ «Поліс Трейд», ТОВ «Макси Груп» та ТОВ «ТД Іст Лайн». Здійснюючи протиправну діяльність, невстановлені особи сформували схемний податковий кредит від зазначених підприємств, чим надали можливість службовим особам ТОВ «Укрграндпостач», ТОВ «ВКФ Образ» та ТОВ «Маслодар 2019» оформити договори на зберігання придбаної нібито у ФСПД продукції (насіння соняшника), на території наступних підприємств, а саме: ТОВ «Людмилівський Елеватор», ТОВ «Розділянський Елеватор», ПрАТ «Засільське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Веселівське хлібоприймальне підприємство».

Окрім цього, службові особи ТОВ «ВКФ», «Образ», ТОВ «Укрграндпостач» та ТОВ «Маслодар 2019», використовуючи реквізити вказаних підприємств, шляхом документального оформлення безтоварних операцій та безпідставної реєстрації податкових н7акладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, надають послуги підприємствам реального сектору економіки, а саме: ПрАТ «Юрія» на загальну суму 77,7 млн. грн. ПДВ, ТОВ «Хмельницька Маслосирбаза» на загальну суму 29,9 млн. грн. ПДВ, ТОВ «Торговий Дім «Хмельницькхліб» на загальну суму 22,2 млн. грн. ПДВ, ТОВ «Миколаївський Хлібзавод №1» на загальну суму 22,4 млн. грн. з ПДВ та іншим вигодо набувачам на загальну суму 260 млн. грн. ПДВ.

Також, згідно з дослідженням фінансово-господарських операцій ТОВ «Укрграндпостач» та ТОВ «ВКФ «Образ» по взаємовідносинам із ПрАТ «Юрія», ПАТ «Хмельницька Маслосирбаза», ТОВ «Торговий Дім «Хмельницькхліб», ТОВ «Миколаївський Хлібзавод №1», ТОВ «Надія», ПрАТ «Криворіжхліб», ПрАТ «СГ Надія Нова», ПрАТ «Перомайський Молочноконсервний Комбінат», ПрАТ «Черкаський Комбінат Хлібопродуктів», ПрАТ «Засільське ХПП», ТОВ «Людмилівський Елеватор» за податкові періоди з січня 2018 року по квітень 2019 року виявлено наявність ймовірного ухилення від сплати податків на додану вартість в сумі 95569212, 96 грн. шляхом використання схеми підміни номенклатури товару та відображення в податкових декларацій з ПДВ завідомо неправдивих відомостей, що не відповідають діяльності. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків.

Під час досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що у її власності перебуває автомобіль МАН, д.н.з. НОМЕР_1 , та причіп, д.н.з. НОМЕР_2 . Також вона повідомила, що її автомобілем у період 2018-2019 років не здійснювалися перевезення будь-якої продукції з пункту навантаження за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, допитано в якості свідків ОСОБА_9 (власник автомобілю ДАФ, д.н.з. НОМЕР_3 , та причіпа, д.н.з. НОМЕР_4 ), ОСОБА_10 (власник автомобіля МАН, д.н.з. НОМЕР_5 , та причіпа, д.н.з. НОМЕР_6 ), ОСОБА_11 (власник автомобіля ДАФ, д.н.з. НОМЕР_7 , та причіпа, д.н.з. НОМЕР_8 ), які повідомили, що їх автомобілями у період 2018-2019 років не здійснювалися перевезення будь-якої продукції з пункту навантаження за адресою: АДРЕСА_1 .

Також допитано в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які повідомили, що в 2019 році вони придбали автомобіль Рено, д.н.з. НОМЕР_9 , та напівпричіп, д.н.з. НОМЕР_10 , у ОСОБА_14 , однак у вересні 2019 року автомобіль повернуто ОСОБА_14 у неробочому (розібраному) стані.

Окрім того, допитано в якості свідка ОСОБА_15 , який повідомив, що він за грошову винагороду зареєстрував на своє ім`я ТОВ «Лерсократ» без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Крім цього, допитано в якості свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що він за грошову винагороду зареєстрував на своє ім`я ТОВ «Сільверіт» без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Також допитано в якості свідка ОСОБА_17 , який повідомив, що він у серпні 2019 року зареєстрував на своє ім`я ФГ «Панасенка-СГ», а також те, що він не займався фінансово-господарською діяльністю вказаного підприємства.

Окрім того, допитано в якості свідка ОСОБА_18 , який повідомив, що він не причетний до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ескіна».

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ПрАТ «Юрія», ПАТ «Хмельницька Маслосирбаза», ТОВ «Торговий Дім «Хмельницькхліб», ТОВ «Миколаївський Хлібзавод №1», ТОВ «Надія», ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ПАТ «СГ Надія Нова», ТОВ «Батьківщина», ТОВ «Черкасихліб ЛТД», ТОВ «Хмельницькхліб», ТОВ «Фірма «Олто», ПАТ «Черкаський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Тясмин», ТОВ «Людмилівський елеватор», ПрАТ «Засільське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «К-Автотранс», ПрАТ «Криворіжхліб» та інші купують послуги переробки соняшнику у ТОВ «Оілпродакшен», із виробничих потужностей якого здійснюється експорт олії соняшникової та шроту соняшника.

Встановлено, що після переробки, дані підприємства експортують олію соняшникову та шрот соняшнику в адресу підприємств нерезидентів: Colareni Trading Ltd та Balmeronia Enterprises Ltd.

Згідно з відповіддю на доручення МОУ ОВПП ДФС встановлено, що ймовірним місцем зберігання вказаних документів є приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке фактично використовується ТОВ «ВКФ «Образ», ТОВ «Укрграндпостач» та ТОВ «Маслодар 2019» у своїй господарській діяльності.

У період з 22.09.2020 по 23.09.2020 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.08.2020 проведено обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 яке фактично використовується службовими особами ТОВ «ВКФ «Образ», ТОВ «Маслодар 2019» та ТОВ «Укрграндпостач».

Під час проведення обшуку за вищевказаною адресою вилучені аркуші паперу, схожі на грошові кошти (долари США) на суму 107 270 доларів США, аркуші паперу, схожі на грошові кошти (українська гривня) на суму 6850 000 грн, аркуші паперу, схожі на грошві кошти (євро) на суму 4 250 євро.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказані грошові кошти здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим вони визнані речовими доказами та з метою їх збереження слідчий просить накласти на них арешт.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити, при цьому, прокурором в обґрунтування доводів клопотання надано копію протоколу огляду місця події від 24.09.2020, проведеного старшим оперуповноваженим з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_19 .

Представники власників майна адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечував проти клопотання та зазначив, що в клопотанні, в супереч вимогам КПК України не зазначено як загальних підстав, так і спеціальних цілей для арешту майна. Ухвала про арешт майна не може ґрунтуватися лише на факті визнання грошових коштів речовими доказами. У клопотанні не вказано зв`язку грошових з предметом досудового розслідування належності юридичним особам. Обшук фактично було проведено в приміщенні, на яке судом не було надано дозвіл на обшук по АДРЕСА_3 . Власником грошових коштів є ОСОБА_20 , який протягом цього року отримав більше 85 млн. грн. дивідендів, з яких приблизно 15 млн. сплачено до державного бюджету, та на підтвердження свої доводів адвокатом надані копії відповідних документів. Крім того, адвокатом зазначено, що матеріалами клопотання не підтверджено, що господарська діяльність здійснюється за адресою: АДРЕСА_3 , а також вказав на те, що слідчим фактично двічі здійснювалося проникнення до приміщення, оскільки він покинув приміщення ввечері та повернувся зранку.

Слідчий суддя, вислухавши адвоката, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшла до висновку про таке.

Слідчий засобами поштового зв`язку 24.09.2020 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке було тимчасово вилучено під час обшуку, проведеного у період з 22.09.2020 по 23.09.2020 у кримінальному провадженні №62019150000000170 від 16.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до наданих прокурором документів, строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні на час розгляду клопотання не закінчився, оскільки його перебіг переривався: 01.07.2020 слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження та 03.08.2020 прокурором було скасовано постанову про закриття кримінального провадження.

Статтею 131 КПК Україниарешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3ст.132КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Абзацом другим зазначеної статті визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Стаття 167 КПК України дає визначення тимчасового вилучення майна, вказуючи, що це є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно частинидругої зазначеноїстатті тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1)підшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 168КПК Українипередбачено порядоктимчасового вилученнямайна: тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченомустаттями 207,208цього Кодексу.Кожна особа,яка здійснилазаконне затримання,зобов`язана одночасноіз доставленнямзатриманої особидо слідчого,прокурора,іншої уповноваженоїслужбової особипередати їйтимчасово вилученемайно.Факт переданнятимчасово вилученогомайна засвідчуєтьсяпротоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24.08.2020 надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , яке використовується ТОВ «ВКФ», Образ, ТОВ «Укрграндпостач», ТОВ «Маслодар 2019» і на праві власності належить ТОВ «Лавіком».

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що обшук був проведений не за вказаною адресою, а в приміщенні: АДРЕСА_3 , власником якого є ТОВ «Лавіком Плюс», керівником якого є ОСОБА_21 , який залучений слідчим під час обшуку як володілець приміщення, що обшукується, а також вказане підтверджується зауваженнями до протоколу обшуку від 22.09.2020, та не спростовується стороною обвинувачення, оскільки надана прокурором копія протоколу огляду місця події, проведеного оперативним працівником дистанційно, за допомогою огляду Інтернет - ресурсу не може бути оцінена слідчим суддею як належний та допустимий доказ в розумінні §1 Глави 4 КПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК Українивизначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно ч. 1ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170КПК України оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.94, 98,170,171,172,309,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу розслідування кримінальних проваджень СУ фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №62019150000000170 від 16.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1