Постанова від 28.07.2021 по справі 914/748/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2021 р. Справа №914/748/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Зварич О.В.,

Матущака О.І.,

секретар судового засідання Чудяк Х.,

явка учасників справи:

від позивача - Буток Є.Є. (договір б/н від 07.06.2021);

від відповідача - Шимчишин І.С. (ордер серія ВС №1083833 від 29.06.2021);

від третьої особи - не з`явився;

розглянув апеляційні скарги:

1)товариства з обмеженою відповідальністю Лофт Систем б/н від 12.04.2021

2)приватного підприємства Галицька Будівельна група за №01/03 від 19.04.2021

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 суддя: Синчук М.М., м. Львів, повний текст рішення складено - 19.03.2021

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лофт Систем , м.Київ,

до відповідача приватного підприємства Галицька Будівельна група , м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичної особи-підприємця Карімова Ігора Андрійовича, м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 229 019,08 грн.

та за зустрічним позовом приватного підприємства Галицька Будівельна група , м. Львів,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Лофт Систем , м. Київ,

про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 1 494 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст первісного позову .

30.03.2020 в Господарський суд Львівської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Лофт Систем (далі по тексту - ТОВ Лофт Систем ) з позовом до приватного підприємства Галицька Будівельна група (далі по тексту - ПП Галицька Будівельна група ) про стягнення заборгованості в розмірі 229 019,08 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо прийняття та оплати виконаних позивачем робіт за договором № 2407/18-1 від 24.07.2018.

Правовою підставою позову зазначає ст.ст. 509, 530, 610, 611, 612, 625, 837 ЦК України.

Короткий зміст зустрічного позову .

25.05.2020 в Господарський суд Львівської області звернулось ПП Галицька Будівельна група із зустрічним позовом до ТОВ Лофт Систем про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 1 494 000,00 грн., як безпідставно набутих коштів, оскільки сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору.

Правовими підставами позову зазначено ст.ст. 11, 177, 509, 1212-1214 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі договору № 2407/187-1 від 24.07.2018 між сторонами виникли договірні відносини підряду щодо ремонту об`єкта, та залишив без задоволення вимоги первісного позову, оскільки ТОВ Лофт Систем не надало належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання ним підрядних робіт за цим договором на суму, що є предметом стягнення.

Враховуючи факт укладення між сторонами договору №2407/187-1 від 24.07.2018 місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки ПП Галицька Будівельна група здійснило авансові платежі за наявності правової підстави- договору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2020 залучено до участі в справі фізичну особу-підприємця Карімова І.А. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ Лофт Систем .

В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задоволити первісний позов повністю й відмовити в задоволенні зустрічного позову, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ Лофт Систем .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ Лофт Систем зазначає, що:

1) суд першої інстанції вірно встановив факт укладення між сторонами договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом та матеріали справи містять докази перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ Лофт Систем коштів від ПП Галицька Будівельна група ;

2) висновок суду про недоведеність факту приймання замовником робіт, які виконав підрядник, не відповідає фактичним обставинам по справі, оскільки спростовується наявними у матеріалах справи податковими накладними (податкова накладна № 2 від 02.08.2018, податкова накладна № 10 від 13.08.2018, податкова накладна № 21 від 27.08.2018, податкова накладна № 22 від 31.08.2018, податкова накладна № 5 від 28.12.2018), які підтверджують факт здійснення господарської операції - виконання робіт ТОВ Лофт Систем за договором підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018. Висновок суду про недоведеність факту приймання замовником робіт, які виконав підрядник, також не відповідає фактичним обставинам по справі, оскільки спростовується фактом реєстрації замовником за собою податкового кредиту на суму виконаних ТОВ Лофт Систем робіт;

3) суд першої інстанції відмовив у задоволенні первісного позову покликаючись на відсутність актів приймання-передачі виконаних робіт до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018, не врахувавши, що 11.03.2020 року ТОВ Лофт Систем направило на адресу ПП Галицька Будівельна група вимогу № 1 з проханням оплатити грошові кошти у сумі 229 019,08 грн. на поточний рахунок ТОВ Лофт Систем у семиденний строк з моменту пред`явлення вищевказаної вимоги та підписати акт приймання виконаних робіт до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 і що замовник за цим договором підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 жодної відповіді на зазначену вимогу № 1 від 11.03.2020 не надав, відсутні докази надання замовником заперечень щодо підписання актів приймання виконаних робіт до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018, а тому послуги ТОВ Лофт Систем слід вважати прийнятими та такими, що підлягають оплаті ПП Галицька Будівельна група . ТОВ Лофт Систем вказує, що відповідач, який в порушення ст. 882 ЦК України безпідставно (невмотивовано) відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов`язку оплатити роботи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ПП Галицька будівельна група .

В апеляційній скарзі позивач за зустрічним позовом просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову й задоволити зустрічний позов, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги ПП Галицька будівельна група .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПП Галицька будівельна група зазначає, що:

1) встановлюючи факт виконання чи невиконання підрядником робіт за договором підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018, місцевий господарський суд помилково застосував до спірних правовідносин норми податкового законодавства, а не цивільного, які регулюють ці правовідносини;

2) висновок суду про те, що спірний договір підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 не є неукладеним оскільки виконувався сторонами, не ґрунтується на фактичних обставинах справи згідно з якими підрядні роботи не виконувались взагалі;

3) суд першої інстанції дійшов до взаємосуперечливих висновків щодо факту виконання підрядником робіт за спірним договором підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018.

Відзивів на апеляційні скарги один одного сторонами до апеляційного суду не подано.

В судове засідання 28.07.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце слухання справи, а тому в силу п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу без його участі.

Представник апелянта (позивача за первісним позовом) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного позову та прийняти нове, яким задоволити позов у цій частині у повному обсязі, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта (відповідача за первісним позовом) у судовому засіданні просив скасувати рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове, яким задоволити позов у цій частині у повному обсязі, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за первісним позовом, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційних скаргах сторін, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача за первісним позовом задоволенню не підлягає; апеляційна скарга позивача за зустрічним позовом підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення зустрічного позову.

Згідно із встановленими судом першої інстанції та неоспореними обставинами, а також обставинами, що встановлені судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що середньою загальноосвітньою школою №17 міста Львова було оголошено тендер на капітальний ремонт спортивного майданчика. По результатам оголошеного тендеру, ПП Галицька Будівельна група стало переможцем в конкурсі на виконання робіт: Капітальний ремонт спортивного майданчика у середній загальноосвітній школі № 17 на вул. Мельника, 1-3 . Дані обставини встановлені судами на підставі наявних письмових доказів у справі: договору № 29 від 29.08.2017 з додатками до нього № 1-5, що укладений між середньою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 17 м. Львова та ПП Галицька Будівельна група (а.с. 5-24 т.2), додаткової угоди № 1 від 11.09.2017 до договору № 29 від 29.08.2017 ( а.с. 25, т.2), додаткової угоди № 2 від 07.12. 2017 до договору № 29 від 29.08.2017 ( а.с. 41 т.2), додаткової угоди № 3 від 28.03.2018 до договору № 29 від 29.08.2017 ( а.с. 61 т.2), додаткової угоди № 4 від 25.06.2018 до договору № 29 від 29.08.2017 ( а.с. 73 т.2), додаткової угоди № 5 від 20.12. 2018 до договору № 29 від 29.08.2017 ( а.с. 80 т.2), договору № 18 від 18 вересня 2018 ( а.с.92-98, т.2, з додатками 1-5) на виконання підрядних робіт по об`єкту Капітальний ремонт спортивного майданчика у середній загальноосвітній школі № 17 на вул. Мельника, 1-3. Коригування (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (ДК 021:2015: Інші завершальні будівельні роботи -45450000-6), додаткової угоди № 1 до договору № 18 від 18.09.2018 з додатком 1 (а.с.100 т.2). Факт поетапного виконання ПП Галицька Будівельна група вказаного договору № 29 від 29.08.2017 та договору № 18 від 18 вересня 2018 року підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-виконання будівельних робіт (а.с. 29-33, 43-45, 54-55, 71-72, 75-76, 78-79, 82-84, 103-106, 118-119 т.2), а також довідками про вартість виконання будівельних робіт та витрати (а.с.28, 42, 53, 70, 74, 77, 81, 102, 117 т.2).

Предметом спору є об`єкт спірних взаємовідносин, щодо яких виник спір між позивачем та відповідачем, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.

В даному випадку предметом спору є визначена позивачем за первісним позовом вимога про стягнення заборгованості в розмірі 229 019,08 грн., яка виникла на думку позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо прийняття та оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018.

Предметом позову за зустрічним позовом є вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 1 494 000,00 грн., що були сплачені позивачем за зустрічним позовом відповідачу, як авансові платежі з метою попередньої оплати для укладення в майбутньому договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018, згоди щодо укладення якого сторони в подальшому не досягли та який відповідачем і не виконувався, а виконувався іншою особою.

Щодо первісного позову.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частини перша та друга статті 837 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відносини, що випливають із договору будівельного підряду, укладення та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК України), Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМ України №668 від 01.08.2005 (далі Загальні умови), які є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (далі Загальні умови) та державними будівельними нормами та стандартами.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (частини перша та друга статті 875 ЦК України).

У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18).

Пунктом 15 Загальних умов, передбачено, що в договорі підряду сторони зобов`язані визначити найменування об`єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об`єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.

Позивач за первісним позовом в підтвердження своєї позиції покликається на договір підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 ( а.с. 13-16 т.1) та на додаткову угоду № 1 від 03.10.2018 до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 (а.с.221 т.2).

Щодо наведеного договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 апеляційним судом встановлено, що матеріали справи містять не підписаний сторонами проект договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 (а.с. 13-16 т.1). Вказаний проект договору підряду не містить істотних умов, які визначені законом, як істотні умови договору будівельного підряду.

Так, відповідно до п. 5 Загальних умов договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); права та обов`язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов`язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінрегіоном.

Водночас, не підписаний сторонами проект договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 не містить умов страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва, порядку забезпечення робіт проектною документацію, ресурсами та послугами, порядку залучення субпідрядників, умов здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, порядку усунення недоліків, порядку розірвання договору підряду, джерел та порядку фінансування робіт (будівництва об`єкта).

Крім того, п. 1.2. проекту договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 встановлює, що Виконавець зобов`язується виконати склад робіт зазначений в Кошторисі, що додається до Договору. Проте такий кошторис відсутній в матеріалах справи, а тому відсутні докази досягнення сторонами згоди щодо такої істотної умови договору, як предмет договору підряду, оскільки відповідно до змісту п. 15 Загальних умов у договорі підряду сторони зобов`язані визначити не лише найменування об`єкта будівництва та його місцезнаходження, але й основні параметри (потужність, площа, об`єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що між ТОВ Лофт Системи та ПП Галицька Будівельна група не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору будівельного підряду, що встановлені законом, а тому, договір підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 є неукладеним.

Вказані висновки апеляційного суду не спростовуються встановленими фактами здійснення відповідачем за первісним позовом періодичних платежів, призначенням яких є авансові платежі зг. п. 2.3 Договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 та за виконані роботи зг. Договору № 2407/187-1 від 24.07.18 на капремонт спортмайданчика школи № 17, що підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №760 від 02.08.2018 року на суму 300 000, 00 грн., №769 від 13.08.2018 на суму 300 000, 00 грн., №791 від 27.08.2018 на суму 100 000, 00 грн., №814 від 13.09.2018 на суму 25 000, 00 грн., №815 від 13.09.2018 на суму 15 000, 00 грн, №1040 від 27.12.2018 на суму 400 000, 00 грн, №1078 від 28.12.2018 на суму 200 000, 00 грн., №1115 від 25.01.2019 на суму 100 000, 00 грн., №1203 від 09.04.2019 на суму 54 000, 00 грн.

Позивач за первісним позовом на підтвердження своєї позиції про доведеність факту укладення договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 також посилається на ч. 2 ст. 642 ЦК України. Щодо викладеного доводу апеляційної скарги апеляційний суд встановлює наступне.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Апеляційним судом встановлено, що п. 11.1 проекту договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 передбачає, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2018.

Таким чином, пропозиція підрядника (позивача за первісним позовом) укласти договір, що викладена у формі проекту договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 у п. 11.1 цього проекту договору підряду встановила відмінний від загального (що встановлений ч. 2 ст. 642 ЦК України) порядок прийняття пропозиції підрядника - у спосіб підписання проекту договору підряду сторонами. Вказане корелюється і з п. 11 Загальних правил, відповідно до якого договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками, а також нотаріального посвідчення, якщо це передбачено законом або домовленістю сторін.

Матеріали справи не містять доказів підписання уповноваженою особою ПП Галицька Будівельна група проекту договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 та оскільки підрядник у пропозиції укласти договір визначив особливий порядок її прийняття - шляхом підписання проекту договору підряду замовником, - відсутні підстави стверджувати, що пропозиція про укладення договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 була акцептована ПП Галицька Будівельна група .

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що проект договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 направлявся підрядником замовнику для підписання.

Щодо додаткової угоди № 1 від 03.10.2018 до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 (а.с. 221 т.2), то суд апеляційної інстанції зазначає, що така не підписана зі сторони ПП Галицька Будівельна група , а також матеріали справи не містять доказів її надсилання чи надання для підписання позивачем за первісним позовом відповідачу, а тому не підтверджує досягнення між сторонами згоди, щодо умов, які в ній викладені.

Отже, суд першої інстанції не встановивши правової природи сплачених коштів за платіжними дорученнями №760 від 02.08.2018 на суму 300 000, 00 грн., №769 від 13.08.2018 на суму 300 000, 00 грн., №791 від 27.08.2018 на суму 100 000, 00 грн., №814 від 13.09.2018на суму 25 000, 00 грн., №815 від 13.09.2018. на суму 15 000, 00 грн, №1040 від 27.12.2018на суму 400 000, 00 грн, №1078 від 28.12.2018. на суму 200 000, 00 грн., №1115 від 25.01.2019на суму 100 000, 00 грн., №1203 від 09.04.2019на суму 54 000, 00 грн., не надавши оцінку тим обставинам, що договір сторонами не підписувався, позивач за первісним позовом жодного екземпляру договору підряду не направляв відповідачеві, а останній, відповідно, не отримував, і ці обставини сторонами не заперечуються, прийшов до помилкового висновку про виникнення між сторонами договірних зобов`язань (договору будівельного підряду).

Судом першої інстанції зроблено висновок, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. Вказаної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17. Проте даний висновок суду не відповідає встановленим обставинам в цій справі, оскільки позивачем за первісним позов у відповідності до вимог ст. 173 ГПК України не доведено, що ним виконувалися умови договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018.

Так, щодо доводу апеляційної скарги позивача за первісним позовом про те, що ним виконувалися будівельні роботи на підставі договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018, то апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні акти приймання виконаних робіт до вказаного договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що Опис вкладення у цінний лист, на який посилається позивач за первісним позовом в підтвердження факту надіслання актів приймання виконаних робіт до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 відповідачу (а.с. 29 т. 1) не містить обов`язкових реквізитів, що встановлені законом.

Зокрема, відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Опис вкладення у цінний лист на ім`я ПП Галицька Будівельна група від 11.03.2020 не містить підпису працівника поштового зв`язку та номера поштового відправлення, а також позивачем за первісним позовом в суді першої інстанції не надано фіскальний чек про оплату вказаного поштового пересилання 11.03.2020. Вказані обставини, а також відсутність у матеріалах справи актів приймання виконаних робіт до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 (підписаних сторонами або підписаних лише ТОВ Лофт Систем ) свідчать про те, що позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами факт надіслання відповідачу цих актів приймання виконаних робіт до договору підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018.

Водночас, судами встановлено, що між ПП Галицька Будівельна група та ФОП Карімовим Ігорем Андрійовичем, укладено договір № 56 від 15 червня 2019 року, предметом якого є влаштування гумового покриття на об`єкті Капітальний ремонт спортивного майданчика у середній загальноосвітній школі №17 на вул. Мельника, 1-3 . За результатами виконаних робіт, між сторонами підписано акт форма № КБ-2в за № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року, яким засвідчено, що ФОП Карімов І.А. виконав роботи по влаштуванню гумового покриття на загальну суму 1 723 019,08 грн., перелік яких та вартість узгоджується із затвердженим локальним кошторисом, що укладався до договорів № 29 від 29 серпня 2017 року та №18 від 18.09.2018 року на виконання підрядних робіт по спірному об`єкту.

Представником позивача за первісним позовом надано відповідь Ліцею №17 Львівської міської ради на адвокатський запит представника позивача за первісним позовом Бутка Є.Є., до якого долучено копії договорів, укладених з ПП Галицька будівельна Група та Середньою загальноосвітньою школою №17 міста Львова, копії договірної ціни, локальних кошторисів вартості будівельних робіт, довідок про вартість будівельних робіт та витрат, актів виконаних робіт за формою КБ-2, підсумкової відомості ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, платіжних доручень по всіх підписаних актах виконаних робіт та копії виписки з банку.

Директор Ліцею №17 Львівської міської ради надав письмові пояснення до суду, в яких зазначив, що як Керівнику замовника, відомо що ПП "Галицька будівельна група" уклала договір підряду по вищезгаданому об`єкті з ФОП Карімов I.A. Саме його представники неодноразово брали участь у нарадах чи консультаціях, з приводу виконання капітального ремонту спортивного майданчика у школі та з ними, неодноразово відбувалися зустрічі на об`єкті.

Наведені пояснення директора ліцею № 17 Львівської міської ради оцінюються апеляційним судом як письмовий доказ, що узгоджується з іншими доказами у справі на підтвердження факту виконання робіт з капітального ремонту спортивного майданчика у школі ФОП Карімовим І.А., а не ТОВ Лофт Систем або ТОВ БЕТОНТЕХНІК .

Щодо доводів апеляційної скарги позивача за первісним позовом про підтвердження факту здійснення господарської операції податковими накладними, копії яких долучені ним до матеріалів справи (податкова накладна № 2 від 02.08.2018, податкова накладна № 10 від 13.08.2018, податкова накладна № 21 від 27.08.2018, податкова накладна № 22 від 31.08.2018, податкова накладна № 5 від 28.12.2018), апеляційним судом встановлено наступне.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні податкові накладні, а саме, серпень 2018 року):

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення платником податкових зобов`язань, витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пункту 201.7 Податкового кодексу України (у редакції станом на серпень 2018), податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 201.10 названого Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень вбачається, що наявність податкової накладної сама по собі не може беззаперечно підтверджувати факт здійснення господарської операції, оскільки такий підтверджується первинними документами з необхідними реквізитами, що встановлені законом.

Дійсно, як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт виконання робіт за спірним договором підряду.

Водночас, не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом , що факт реєстрації замовником (відповідачем) за собою податкового кредиту на суму виконаних ТОВ Лофт Систем робіт є доказом здійснення господарської операції.

Правовідносини ТОВ Лофт Систем із ТОВ Бетонтехнік апеляційним судом не аналізуються, оскільки не є доводами апеляційної скарги позивача за первісним позовом.

Щодо зустрічниого позову апеляційний суд зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1)набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2)відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У цій справі, судом апеляційної інстанції встановлено, що ПП Галицька будівельна група здійснило на користь ТОВ Лофт Систем наступні безготівкові грошові перекази:

02.08.2018 у розмірі 300 000,00 грн. з призначенням платежу: авансовий платіж №1 зг. п. 2.3 договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

13.08.2018 у розмірі 300 000,00 грн. з призначенням платежу: авансовий платіж №2 зг. п. 2.3 договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

27.08.2018 у розмірі 100 000,00 грн. з призначенням платежу: авансовий платіж №2 зг. п. 2.3 договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

13.09.2018 у розмірі 15 000,00 грн. та 25 000,00 грн. з призначеннями платежу: авансовий платіж №2 зг. п. 2.3 договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

13.09.2018 у розмірі 15 000,00 грн. та 25 000,00 грн. з призначеннями платежу: авансовий платіж №2 зг. п. 2.3 договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

27.12.2018 у розмірі 400 000,00 грн. з призначеннями платежу: за виконані роботи зг. договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

28.12.2018 у розмірі 200 000,00 грн. з призначеннями платежу: за виконані роботи зг. договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

25.01.2019 у розмірі 100 000,00 грн. з призначеннями платежу: за виконані роботи зг. договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 ;

09.04.2019 у розмірі 54 000,00 грн. з призначеннями платежу: за виконані роботи зг. договору №2407/187-1 від 24.07.2018 на капремонт спортмайданчика школи №17 .

Вищезазначені грошові перекази також підтверджуються відповідними платіжними дорученнями (а.с. 158-162,т.1).

Проте, судом апеляційної інстанції було встановлено, що договір підряду № 2407/18-1 від 24.07.2018 не був укладений між сторонами та не виконувався ними, а тому помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов`язального права і що ст. 1212 ЦК України не підлягає застосуванню.

Таким чином, як свідчать встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, відповідач за зустрічним позовом набув майно (отримав грошові кошти) за відсутності достатньої правової підстави.

В наведеній частині доводи апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом знайшли підтвердження в апеляційній інстанції та відповідають встановленим обставинам по справі, що підтверджені наявними доказами у справі, які проаналізовані апеляційним судом.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про наявність підстав для стягнення перерахованих позивачем за зустрічним позовом грошових коштів відповідачу на підставі статті 1212 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги .

Відповідно до статті 277 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, аргументи, викладені позивачем за зустрічним позовом у апеляційній скарзі є такими, що відповідають встановленим обставинам по справі та спростовують наведені висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, а тому апеляційна скарга ПП Галицька будівельна група підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПП Галицька будівельна група до ТОВ Лофт Систем про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 1 494 000,00 грн. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення зустрічного позову ПП Галицька будівельна група до ТОВ Лофт Систем про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 1 494 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову ТОВ Лофт Систем до ПП Галицька будівельна група про стягнення заборгованості за договором підряду від 24.07.2018 в сумі 229 019,08 грн. підлягає залишенню без змін. Відповідно апеляційну скаргу ТОВ Лофт Систем слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 ГПК України (в редакції Закону №132-IX від 20.09.2019), суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи залишення апеляційної скарги позивача за первісним позовом без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на нього судового збору в розмірі 5908,27 грн., який сплачений згідно з платіжним дорученням за №4670 від 31.03.2021. Оскільки суд задоволив апеляційну скаргу позивача за зустрічним позовом, скасував рішення першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняв в цій частині нове рішення про задоволення позову, то суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 33 615,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а також 22 410,00 грн. судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Лофт Систем б/н від 12.04.2021 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу приватного підприємства Галицька Будівельна група за №01/03 від 19.04.2021 - задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 в справі №914/748/20 в частині відмови в задоволенні зустрічного позову.

В цій частині прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лофт Систем (вул. Січових Стрільців, 21, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ - 41492315) на користь приватного підприємства Галицька Будівельна група (вул. Зелена, 238, м. Львів, 79070, код ЄДРПОУ - 36873811) 1 494 000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лофт Систем (вул. Січових Стрільців, 21, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ - 41492315) на користь приватного підприємства Галицька Будівельна група (вул. Зелена, 238, м. Львів, 79070, код ЄДРПОУ - 36873811) 33 615,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лофт Систем (вул. Січових Стрільців, 21, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ - 41492315) на користь приватного підприємства Галицька Будівельна група (вул. Зелена, 238, м. Львів, 79070, код ЄДРПОУ - 36873811) 22 410,00 грн. судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2021 в справі №914/748/20 про відмову в задоволенні первісного позову - залишити без змін.

Місцевому господарському суду видати накази в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Зварич О.В.

Матущак О.І.

Повний текст постанови підписано 30.07.2021.