Постанова

від 09.08.2021 по справі 922/2751/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2021 Справа № 922/2751/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

за участю секретаря судового засідання Пахомової І.В.

та представників учасників справи :

прокурора - Горгуль Н.В. (посвідчення №057317 від 09.10.2020);

першого відповідача - Волинська Я.І. (самопредставництво, витяг з ЄДР);

другого відповідача - Шевцова Ю.В. (свідоцтво серія ХВ №000352, ордер серія АХ №1062090 від 04.08.2021);

третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" (вх.№2116Х/1-43) про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 за нововиявленими обставинами (Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., повний текст постанови складено 11.12.2018) за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області (вх.№4Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2018 (суддя Прохоров С.А., повний текст складено 25.07.2018) у справі №922/2751/16

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Харківської області, м. Харків

до 1 - Харківської міської ради, м. Харків,

2 - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" про визнання незаконним та скасування пункту 5 додатку 2 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23 квітня 2014 року № 1551/14 "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2016 року у справі №922/2751/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16 січня 2017 року у справі №922/2751/16, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2017 року у справі №922/2751/16 судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16 липня 2018 року у справі №922/2751/16 у позові відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року у справі № 922/2751/16 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2019 року постанову Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року у справі №922/2751/16 залишено без змін.

06 липня 2021 року на адресу Східного апеляційного господарського суду від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 в порядку пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу

12.07.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2751/16, які передані судді-доповідачу разом з матеріали заяви Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 (вх.№2116) після його виходу з відпустки - 19.07.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 залишено без руху та надано заявнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги та подати до апеляційного суду докази сплати судового збору за подання заяви в розмірі 2067,00 грн. та докази надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів.

23.07.2021 заявником усунуто недоліки, які зумовили залишення без руху заяви ро перегляд постанови за нововиявленими обставинами, та надано суду докази сплати судового збору, а саме квитанцію №3_12 від 23.07.2021 про сплату судового збору у розмірі 2067,00 грн. та докази надіслання іншим учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021, у зв`язку з відпусткою судді Склярук О.І., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 відкрито провадження за заявою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16. Встановлено строк прокурору, першому відповідачу та третій особі для подання відзивів на заяву другого відповідача. Призначено справу до розгляду на 04.08.2021 на 14:00 годину.

Прокурор надіслав відзив на заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" (вх.№8900 від 03.08.2021), якому заперечує проти задоволення заяви та просить залишити постанову без змін.

Харківська міська рада подала відзив заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" (вх.№8975 від 04.08.2021) в якому просить її задовольнити.

В судовому засіданні 04.08.2021 оголошено перерву до 09.08.2021 до 14:00 год.

В судове засідання 09.08.2021 з`явився представник другого відповідача, який підтримує свою заяву та просить її задовольнити. Представник першого відповідача також підтримує заяву та просить її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просить залишити заяву ОК "ЖБК "Резиденція" без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 в силі.

Третя особа не скористався наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні. До того ж, участь учасників справи в судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, отже неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень статті 325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:

1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;

2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду;

3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду.

Обговоривши доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників учасників справи, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України).

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в п.1 ч.2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

У поданій заяві ОК "ЖБК "Резиденція" вказує, що в обґрунтування своєї постанови від 10.12.2018 року у справі № 922/2751/16 апеляційний господарський суд зазначив, що порядок організації та діяльності ОК ЖБК Резиденція суперечить вимогам ст. ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу Української PCP, Примірному статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, а саме ОК ЖБК Резиденція створено з порушенням вимог статей 133, 135, 137 Житлового кодексу Української PCP, оскільки члени кооперативу не потребували поліпшення своїх житлових умов, оскільки не перебували на квартирному обліку в місті Харкові,

Опираючись на цей висновок, апеляційний суд прийняв постанову про задоволення апеляційної скарги прокурора зі скасуванням рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2018 року та задовольнив позов прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 5 додатку 2 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 23.04,2014 №1551/14.

У якості підстав для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами ОК "ЖБК "Резиденція" зазначає, що 05.07.2021 до голови ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_18 звернулась з письмовою вимогою від 23.06.2021 року асоційований член ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_1 , яка надала копію заяви про прийняття її в асоційовані члени ОК ЖБК Резиденція від 16.01.2012, копію рішення Голови ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_2 від 16.01.2012 про прийняття в асоційовані члени ОСОБА_1 , Свідоцтво асоційованого члена ОК ЖБК Резиденція від 16.01.2012 на ім`я ОСОБА_1 та копію рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 у справі №641/2388/21.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що 16.01.2012, керуючись п. 5.5. статуту ОК ЖБК Резиденція , ОСОБА_1 звернулась із заявою про вступ до кооперативу асоційованим членом, так як перебуває на обліку з 25.05.1974 у виконавчому комітеті Харківської міської ради (облікова справа № 0019) як громадянка, що потребує поліпшення житлових умов та сплатила пайовий внесок асоційованого члену кооперативу.

Рішенням ОК ЖБК Резиденція від 16.01.2012 головою кооперативу ОСОБА_2 вирішено заяву ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) від 16 січня 2012 року про вступ асоційованим членом ОК ЖБК Резиденція задовольнити, прийняти ОСОБА_1 асоційованим членом ОК ЖБК Резиденція з 16.01.2012. На виконання рішення голови ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_2 видано Свідоцтво асоційованого члена ОК ЖБК Резиденція від 16.01.2012.

Відповідно до Свідоцтва асоційованого члена Обслуговуючого кооперативу Житлово- будівельний кооператив Резиденція від 16.01.2012 ОСОБА_1 є асоційованим членом кооперативу з 16.01.2012 на підставі рішення від 16.01.2012 голови ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_2

Тобто, в правовстановлюючих документах на асоційоване членство в ОК ЖБК Резиденція була допущена помилка в написанні прізвища асоційовано члена ОСОБА_3 та по-батькові ОСОБА_4 . Інші відомості: адреса реєстрації, серія, номер та орган видачі паспорта, ідентифікаційний код, дата народження повністю збігаються з відомостями щодо заявниці ОСОБА_1 .

09.03.2021 ОСОБА_1 звернулась до ОК ЖБК Резиденція з вимогою видати рішення голови ОК ЖБК Резиденція від 16.01.2012, Свідоцтво асоційованого члена ОК ЖБК Резиденція від 16.01.2012 з виправленими відомостями, так як тривалий час права асоційованого члена кооперативу порушуються, на численні звернення керівництво кооперативу не реагувало, інформацію про діяльність кооперативу та виправлені документи на підтвердження членства в кооперативі не надавало, що асоційований член ОК ЖБК Резиденція сприймав як відмову виправити помилкове написання прізвища, по-батькові в Свідоцтві та рішенні від 16.01.2012.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 у справі №641/2388/21 встановлено факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області 27.07.1999, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) правовстановлюючих документів, а саме: рішення про прийняття в асоційовані члени Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Резиденція (код ЄДРПОУ 36816423) від 16.01.2012, Свідоцтва асоційованого члена Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Резиденція від 16.01.2012.

Разом з вказаними документами асоційований член кооперативу ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_1 надала довідку Департаменту Житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.03.2021 № Ж-3-347/0/231-21 -1519/0/232-21 в тому, що вона із сім`єю з 2 осіб (вона, син - ОСОБА_5 ) перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за загальною чергою з 25.05.1974 і в списках осіб, які мають право на першочергове надання житлової площі, з урахуванням пільги осіб, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, з 12.11.1984 виконавчому комітеті Харківської міської ради (облікова справа № 0019).

Аналогічні відомості підтверджуються також довідками Департаменту Житлово- комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради № 1712 від 11.02.2011, та довідкою № 2888 від 11.11.2013.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, з рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Щодо існування нововиявлених обставин під час розгляду та вирішення справи №922/2751/16 і ухвалення судового рішення від 10.12.2018 року, про перегляд якого подається заява, зазначає по таке.

За обґрунтованим переконанням другого відповідача нововиявленою обставиною є той факт, що на час розгляду та вирішення справи №922/2751/16 і ухвалення Постанови Східним апеляційним господарським судом від 10.12.2018 року членом ОК ЖБК Резиденція була та є на теперішній час громадянка - ОСОБА_1 , яка була прийнята в члени житлово- будівельного кооперативу з 16.01.2012 року, що підтверджується наступними доказами: рішенням голови ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_2 від 16.01.2012 року про прийняття в асоційовані члени кооперативу, Свідоцтвом асоційованого члена ОК ЖБК Резиденція від 16.01.2012, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 року у справі №641/2388/21.

Вказаний член житлово-будівельного кооперативу потребував поліпшення своїх житлових умов, оскільки відповідно до довідки Департаменту Житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради від 22 березня 2021 року № Ж-3- 347/0/231-21 - 1519/0/232-21, вона із сім`єю з 2 осіб (член ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_5 ) перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за загальною чергою з 25.05.1974 р. і в списках осіб, які мають право на першочергове надання житлової площі, з урахуванням пільги осіб, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, з 12.1 1.1984р. виконавчому комітеті Харківської міської ради (облікова справа № 0019). Аналогічні відомості підтверджуються також довідками Департаменту Житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Харківської міської ради № 1712 від 11.02.2011 р., та довідкою № 2888 від 11.11.2013.

Заявник зазначає, що вказані нововиявлені обставини на час розгляду справи №922/2751/16 об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові - другому відповідачу, ні суду апеляційної інстанції.

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Резиденція було створено 06.11.2009, членами кооперативу ОСОБА_6 (член кооперативу), ОСОБА_7 (член кооперативу), ОСОБА_8 (член кооперативу), ОСОБА_2 (член кооперативу, голова кооперативу), що підтверджується копією протоколу установчих зборів засновників ОК ЖБК Резиденція від 06.11.2009, копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців бланк серія АГ №900690, виданий державним реєстратором ОСОБА_9 , копією Статуту ОК ЖБК Резиденція в редакції 2009р.

Відповідно до Протоколу загальних зборів членів ОК ЖБК Резиденція від 28.03.2012 члени кооперативу: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 вийшли зі складу членів кооперативу, новими членами кооперативу з 28.03.2012 стали: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Відповідно до Протоколу загальних зборів членів ОК ЖБК Резиденція від 12.04.2012 нові члени кооперативу ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 розглянули та задовольнили заяву голови кооперативу ОСОБА_2 про звільнення з посади голови та призначили на посаду з 12.04.2012 голову ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_11 , що підтверджується копією протоколу загальних зборів членів ОК ЖБК Резиденція від 12.04.2012, копією протоколу загальних зборів членів ОК ЖБК Резиденція від 28.03.2012, копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців бланк серія ААВ № 576042, видана державним реєстратором ОСОБА_14 17.04.2012, копією Статуту ОК ЖБК Резиденція в редакції 2012 року.

Відповідно до Протоколу загальних зборів членів ОК ЖБК Резиденція №1/2014 від 25.09.2014 зі складу членів кооперативу вийшов ОСОБА_13 , замість нього членами кооперативу стали: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , що підтверджується копією Статуту ОК ЖБК Резиденція в редакції 2014 року.

Відповідно до Протоколу загальних зборів членів ОК ЖБК Резиденція від 17.03.2021 зі складу членів кооперативу вийшов ОСОБА_11 , замість нього членом кооперативу став ОСОБА_17 , крім того, було задоволено заяву ОСОБА_11 про звільнення з посади голови та обрано на посаду нового голову кооперативу - ОСОБА_17 , зазначене підтверджується: копією протоколу загальних зборів членів ОК ЖБК Резиденція від 17.03.2021, копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 118935858321, сформована державним реєстратором Назаровою О.С. року, копією Статуту ОК ЖБК Резиденція в редакції 2021 року.

З матеріалів доданих до цієї заяви про перегляд Постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 за нововиявленими обставинами слідує, що асоційований член ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_1 подавала заяву про вступ до членів кооперативу 16.01.2012 коли членами кооперативу були ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 - голова кооперативу, який прийняв до членів ОК ЖБК Резиденція ОСОБА_1. А на час подання прокурором позову до ОК ЖБК Резиденція та розгляд судами (у тому числі Східним апеляційним господарським судом) справи № 922/2751/16 та прийняття судових рішень, у тому числі, Постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 членами ОК ЖБК Резиденція були з 12.04.2012 вже інші члени: ОСОБА_13 , ОСОБА_11 (голова), ОСОБА_12 , які не були обізнані про прийняття в члени кооперативу ОСОБА_1 , яка є асоційованим членом кооперативу з 16.01.2012 по теперішній час, що крім іншого підтверджено рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.06.2021 у справі №641/2388/21. Новому складу членів ОК ЖБК Резиденція , а також новому голові кооперативу попередніми засновниками не передавались документи, які б свідчили про наявність в членах кооперативу особи, яка потребує поліпшення житлових умов та, яка перебуває на відповідному обліку, що підтверджується доказами доданими до заяви.

Враховуючи наведені обставини, а також положення пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОК ЖБК Резиденція про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16.

Таким чином, на час розгляду та вирішення справи №922/2751/16 і ухвалення Постанови Східним апеляційним господарським судом від 10.12.2018 членом ОК ЖБК Резиденція була та є теперішній час громадянка ОСОБА_1 , яка була прийнята в члени житлово-будівельного кооперативу з 16.01.2012 року, вказаний член житлово-будівельного кооперативу потребував поліпшення своїх житлових умов. Наведені заявником обставини є нововиявленими і тягнуть необхідність перегляду рішення апеляційного суду.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 4 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає постанову - якщо переглядалася постанова суду.

Положеннями частини 2 статті 325 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Щодо законності надання ОК ЖБК Резиденція у власність земельної ділянки та законність прийняття Харківською міською радою пункту 5 додатку 2 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 23.04.2014 року, №1551/14, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Нормами статті 133 ЖК УРСР закріплено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

Відповідно до ст. 135 ЖК УРСР умови прийому громадян до членів житлово- будівельного кооперативу встановлюються законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP.

Положення частини другої статті 135 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 12-р/2019 від 20.12.2019, а саме: До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлене законодавством Союзу PCP і Української PCP) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово- будівельного кооперативу та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду № 12-р/2019 від 20.12.2019 року у справі №1- 26/2018(2572/17) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 135 Житлового кодексу Української PCP, Конституційний Суд України вказав, що ЖК УРСР прийнято до набуття чинності Конституцією України, а тому ряд його положень є такими, що нівелюють сутність конституційного права кожної особи на житло, не відповідають й іншим конституційним засадам соціального, економічного розвитку Українського суспільства та держави, унеможливлюють вільне набуття кожним права приватної власності на житлові об`єкти відповідно до закону; положення преамбули Кодексу суперечать частинам першій, другій статті 15 Конституції України, згідно з якими суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова, тож їх слід привести у відповідність з вимогами Основного Закону України.

Відповідно до частини 2 статті 134 ЖК УРСР на облік бажаючих вступити до житлово- будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу PCP і Української PCP) і потребують поліпшення житлових умов.

Згідно частини 2 статті 134 ЖК УРСР потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду (стаття 34 ЖК УРСР), а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Кабінетом Міністрів Української PCP і Українською республіканською радою професійних спілок.

У відповідності до статті 137 ЖК УРСР, житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях тримаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу PCP, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства УРСР.

Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Постановою ради Міністрів УРСР.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Постановою Верховної ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP" №1545-ХІІ від 12 вересня 1991 року встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Наведена Постанова Верховної ради України, передбачає можливість застосування норм ЖК УРСР та інших актів Союзу PCP на території України обмежуючи їх дію: у часі - до прийняття відповідних актів законодавства України; за колом відносин - які не врегульовано законодавством України: за ознакою відповідності - виключно у частині, що не суперечить Конституції і законам України.

Згідно частини 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою радів Міністрів УРСР № 186 від ЗО квітня 1985 року житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.

До кооперативів, що організуються при виконавчих комітетах місцевих рад народних депутатів, приймаються громадяни, які перебувають у відповідному виконавчому комітеті на обліку бажаючих вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою).

Рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради народних депутатів.

Відповідно до п. 8 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою радів Міністрів УРСР № 186 від ЗО квітня 1985 року до членів кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені у пункті 37, абзаці першому пункту 43 і абзаці першому пункту 55 цього Примірного статуту.

Враховуючи невідповідність Конституції України обмеження на вступ до кооперативу за територіальною ознакою - відповідні положення Примірного статуту також не можуть бути застосовані.

Незалежно від проживання у даному населеному пункті до членів кооперативу приймаються громадяни, які в установленому порядку перебувають у цьому населеному пункті на обліку бажаючий вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою).

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Метою та предметом діяльності ОК ЖБК Резиденція згідно статуту є наступні - кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу та їх сімей шляхом будівництва або придбання багатоквартирного житлового будинку (будинків) та інших об`єктів нерухомого майна, або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, присадибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями і спорудами) за власні або залучені кошти кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками) та іншими об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16- річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Згідно ст. 14 Закону України Про кооперацію у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Відповідно до ст. 19-1. Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

Відповідно до частина друга статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

У рішенні Конституційного суду України № 2-рп/2016 від 1 червня 2016 року зазначено, що ...держава, виконуючи свій головний обов`язок - утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3 Конституції України) - повинна не тільки утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини, але й вживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією. З цією метою законодавець та інші органи публічної влади мають забезпечувати ефективне правове регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, та створювати механізми, необхідні для задоволення потреб та інтересів людини. .

Як вказує заявник, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року скасовано пункт 5 додатку 2 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 6 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів від 23.04.2014 № 1551/14, чим позбавлено членів кооперативу ОК ЖБК Резиденція права на житло шляхом його будівництва.

Частини перша та друга статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Житловий кодекс УРСР прийнятий не на основі Конституції України, містить посилання на законодавство Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Української Радянської Соціалістичної Республіки - отже ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР не відповідають Конституції України.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя з цього приводу вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8. має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до частин 2,3 статті 57 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому Законом є нечинними.

Посилання в ЖК УРСР на законодавство Союзу PCP та Української PCP суперечить статті 57 Конституції України, так як не доведено до відома громадян України в передбачений Законом спосіб - тобто не опубліковано в офіційних друкованих виданнях.

Статтею 19 Конституції України закріплено. Що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; ...

5) засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв`язку

6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки

7) правовий режим власності;

8) правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання ... .

Починаючи з 2003 року, правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, як системи кооперативних організацій, до яких відносяться кооперативи та кооперативні об`єднання, регулюються Законом України Про кооперацію . Згідно із преамбулою Закон України Про кооперацію визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

У статті 5 ЗУ Про кооперацію визначено законодавство про кооперацію, до якого віднесено норми Конституції України, Цивільного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів з питань кооперації. Розділ VII Прикінцеві положення цього Закону містить пряму вказівку на приведення усіма кооперативами та кооперативними об`єднаннями, створеними до набрання чинності цим Законом, своїх статутів у відповідність із цим Законом (пункт 2). На період до приведення кооперативів своїх статутів у відповідність із цим Законом, надано можливість кооперативам керуватися положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить ЗУ Про кооперацію (пункт 3).

Отже, на час створення Обслуговуючого кооперативу ЖБК Резиденція діяли такі законодавчі акти, що регулюють питання створення кооперативів, а саме: Закон України Про кооперацію та Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців .

З підстав прийняття Верховною Радою України Закону України Про кооперацію від 10.07.2003 1087-1V, який підлягає застосуванню до правовідносин з огляду на дію закону за часом та щодо предмету регулювання, застосуванню підлягає прийнятий Верховною Радою України, більш пізній за часом та спеціальний за предметом регулювання Закон України Про кооперацію .

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про кооперацію ОК ЖБК Резиденція може бути одночасно і житлово-будівельним і обслуговуючим, що не суперечить Закону.

Статтею 2 Закону України Про кооперацію визначено термін обслуговуючий кооператив. Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про кооперацію відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово- будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Таким чином поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують тип і напрям діяльності кооперативу та не можуть підмінятися.

Відповідно до п. 3.3.1 Державного класифікатору України класифікація організаційно- правових форм господарювання затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 28.05.2004 № 97 визначено, термін Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Частиною третьою статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ієрархія законодавства України визначається п. 1 ст. 4 Цивільного кодексу України - основу законодавства України становить Конституція України (має найвищу юридичну силу, закони та нормативно - правові акти повинні їй відповідати - ст. 8 Конституції).

П.2 ст. 4 ЦК України, визначено, що основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Тобто, ст. 4 ЦК України, встановлює види, ієрархію актів права та розділяє їх за юридичною силою, порядком застосування та їх пріоритетністю.

Отже, норми Конституції України, Цивільного кодексу України та Законів України, прийняті на підставі Конституції України, мають пріоритет перед іншими нормативно - правовими актами, підзаконними актами, в т.ч. Кабінету Міністрів, і саме ці норми підлягають застосуванню для врегулювання визначених правовідносин.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року N 1545-ХІІ Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP , якою визначено: На території України застосовуються акти СРСР, з питань, які не врегульовані законодавством України і за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України .

Рішенням Конституційного суду України від 03.10.1997р. № 4-зп/97 встановлено: конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Рішенням Конституційного суду України від 11.11.2004р. №1-30/2004 (п. 4) встановлено, що правові, організаційні, економічні та соціальні основи об`єднання громадян у кооперативні організації (кооперативи чи кооперативні об`єднання), а також функціонування кооперативного руху в Україні визначаються Законом України Про кооперацію .

Законом України Про кооперацію від 27.08.2003, що набув чинності 11.11.2004 (ст. 41), як спеціальною нормою права, із прийняттям якого покладено обов`язок: - на всі Кооперативи (незалежно від види та напряму діяльності) протягом року, з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом: - на Кабінет Міністрів України, протягом року підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Крім того, як становлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 1066 Про визнання деяких актів Української Радянської Соціалістичної Республіки такими, що втратили чинність, та актів Союзу Радянських Соціалістичних Республік такими, що не застосовуються на території України акти Української Радянської Соціалістичної Республіки в частині регулювання діяльності кооперативів скасовано.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у справі №826/15758/161 за позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Поляна до Кабінету Міністрів України, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зокрема Обслуговуючий кооператив "Житлово- будівельний кооператив "Резиденція", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено:

Визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не здійснення підготовки та подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо приведення Житлового кодексу Української PCP від 30.06.1983 № 5464-Х у відповідність до Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 № 1087-IV; визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не приведення Примірного Статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Постановою Ради Міністрів Української PCP від 30.04.1985 № 186, у відповідність до Закону України "Про кооперацію":

Зобов`язано Кабінет Міністрів України підготувати та подати на розгляд до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення Житлового кодексу Української PCP від 30.061983 № 5464-Х у відповідність до Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 № 1087-IV;

Зобов`язано Кабінет Міністрів України привести Примірний Статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений Постановою Ради Міністрів Української PCP від 30.04.1985 № 186, у відповідність до Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 № 1087-IV.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 30.03.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 по справі № 826/15758/16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 року залишено без змін.

Колегією суддів Вищого адміністративного суду України судове рішення мотивовано наступним:

Як визначено у п. І розділу XV Конституції України, закони та інші нормативні акти прийняті до набуття цією Конституцією є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

В ч. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 жовтня 1997 року № 4-зп вказано, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Закон України Про кооперацію , який прийнято та набув чинності значно пізніше, ніж, зокрема, Житловий кодекс Української PCP та Примірний статут житлово-будівельного кооперативу містив певні застереження щодо приведення діяльності кооперативів та їх внутрішніх актів (статутів) у відповідність до його норм, а обов`язок по забезпеченню законодавчого врегулювання відносин кооперації та приведення норм діючих актів у відповідність до норм цього Закону, покладався саме на Кабінет Міністрів України.

Пункт 2 Прикінцевих положень Закону України Про кооперацію встановлено, що кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом.

Пунктом 4 Прикінцевих положень вказаного закону визначено наступне:

Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року вищевказані судові рішення у справі №826/15758/16 залишено без змін.

Частина перша статті 47 Конституції України вказує, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

В постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №922/2751/16, відносно ОК ЖБК Резиденція (п. 6.5.) вказано, що однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в цьому населеному пункті.

Таким чином, постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 порушується право асоційованого члена кооперативу ОСОБА_1 , про що стало відомо після прийняття вказаної постанови, яка з 1974 року перебуває на обліку громадян, які погребують поліпшення житлових умов, за загальною чергою, і з 1984 року в списках осіб, які мають право на першочергове надання житлової площі, з урахуванням пільги осіб, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, та членів її родини.

З огляду на вищевикладене. Колегія суддів констатує, що наведені заявником обставини містять наявність всіх складових для надання їм статусу нововиявлених: по-перше, існування їх на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду цієї справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

З огляду на наведені заявником доводи, та в силу існування обставини на час розгляду та вирішення справи №922/2751/16 і ухвалення Постанови Східним апеляційним господарським судом від 10.12.2018 року, що членом ОК ЖБК Резиденція була та є теперішній час громадянка Журавель Алла Олексіївна, яка була прийнята в члени житлово-будівельного кооперативу з 16.01.2012, вказаний член житлово-будівельного кооперативу потребував поліпшення своїх житлових умов, яка спростовує факт, який було покладено в основу постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16.

Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження нововиявлених обставин, колегія суддів вважає, що вони є достатніми для спростовання фактів, які було покладено в основу постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог прокурора є правомірним.

Враховуючи викладене, постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 підлягає скасуванню, а заява Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 - задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 325 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Резиденція" про перегляд постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №922/2751/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.07.2018 у справі №922/2751/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 11.08.2021.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Ільїн

Суддя В.В. Россолов