Ухвала

від 10.08.2021 по справі 906/586/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 906/586/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - приватного підприємства "СІТ" - Чалова О.А.,

відповідача - акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Приведьона В.М.,

розглянув матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Житомиробленерго" (далі - Товариство)

на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 (головуючий суддя - Дужич С.П., судді Саврій В.А. і Миханюк М.В.)

зі справи № 906/586/17

за позовом приватного підприємства "СІТ" (далі - Підприємство)

до Товариства

про скасування рішення комісії.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про скасування рішення комісії Олевського РЕМ, оформленого протоколом від 14.06.2017 №3 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила).

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що: рішення комісії Олевського РЕМ, оформлене протоколом від 14.06.2017 №3 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил (далі - Рішення), є неправомірним, оскільки прийняте на підставі неправомірного акта про порушення від 25.05.2017 №012356 (далі - Акт); акт про порушення на місці не складався, також в Акті не зазначено, які саме дії, що свідчили б про явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників, вчинялися б позивачем. Зокрема, позивач посилається на те, що прилад, який було вилучено із РУ04, призначений для боротьби з осами, тарганами та гризунами і не впливає на роботу лічильника, а також що прилад не був підданий експертизі.

Короткий зміст попередніх судових рішень

3. Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.12.2017: позов задоволено; Рішення скасовано.

4. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2018: рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

5. Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 скасовано рішення попередніх судових інстанцій, а справу передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

6. Під час нового розгляду справи постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 рішення господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 залишено без змін.

7. Постановою Верховного Суду від 10.03.2020: скасовано рішення господарського суду Житомирської області від 14.12.2017 і постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 906/586/17, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

8. За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Житомирської області від 30.11.2020 (суддя Кравець С.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

9. Рішення місцевого господарського суду аргументовано наявністю в діях позивача порушення Правил шляхом вчинення дій, що призвели до зміни показів приладу обліку, а саме: шляхом проведення інших його дій щодо функціонування розрахункового приладу обліку, без явних ознак втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників.

10. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021: рішення господарського суду Житомирської області від 30.11.2020 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено, Рішення скасовано.

11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: під час обстеження вузла обліку та зняття показників лічильника електричної енергії представниками Товариства, який обліковує спожиту Підприємством електричну енергію, не було встановлено в діях позивача порушень, зазначених в пункті 2.1 Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (далі - Методика), за які проводиться донарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, тому Рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, а рішення господарського суду Житомирської області від 30.11.2020 у справі № 906/586/17 залишити в силі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 та від 10.03.2020 у цій справі №906/586/17, від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18.

14. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є такою, що не відповідає вимогам статей 2, 7, 11, 13, 14, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статей 175, 235, 237 Господарського кодексу України, оскільки судом порушено та неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, а також неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, неправильно оцінено докази у справі.

Доводи іншого учасника справи

15. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство не погоджується з доводами касаційної скарги, зазначає, що такі доводи зводяться до переоцінки доказів, а постанова Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, є законною та обґрунтованою і просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 - без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ ПОПЕРЕДНІМИ СУДОВИМИ ІНСТАНЦІЯМИ

16. 15.02.2011 Підприємством (споживач) і Товариством (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії № 367, відповідно до умов якого: під час виконання його умов, а також вирішення усіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ, затвердженими в установленому порядку (розділ 2); відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (пункт 4.2.7).

17. 25.05.2017 представники Товариства прибули до Підприємства, яке розташоване за адресою: м. Олевськ, вул. Київська, 58, для зняття показників електролічильника, який обліковує спожиту електричну енергію даного підприємства, та для обстеження стану вузла обліку.

18. У ході проведеної перевірки представники енергопостачальної компанії у присутності власника Підприємства та уповноваженої особи склали Акт про порушення Правил, де зазначено, що позивач порушив "п. 6.40, 10.2.9 Правил користування електричною енергією, шляхом проведення інших дій споживача на функціонування розрахункового приладу обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів. Порушення при контрольному огляді виявити неможливо". Під час здійснення перевірки електроустановок здійснювалась фото - та відео зйомка, які є додатками до Акта. Власник Підприємства і представник споживача від підпису і отримання Акта відмовилися.

19. 14.06.2017 комісія, розглянувши Акт, прийняла Рішення про проведення нарахування позивачеві обсягу та вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 337 691,89 грн за квітень, травень, червень 2017 року. Копія протоколу була вручена представникові споживача.

20. У висновку судової електротехнічної експертизи лічильника електричної енергії від 17.04.2019 № 9281 НІК 2303 АРК1, заводський номер 0052252, зокрема, наведено такі висновки:

- визначити, чи було будь-яке втручання в роботу лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський номер 0052252, в період з 06.03.2017 по 25.05.2017 не представляється можливим , тому що конструктивне виконання даного лічильника не передбачає фіксацію дати і часу події в журналі подій;

- лічильник електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський номер 0052252, має захист від несанкціонованого втручання магнітним полем з індукцією більше 100 мТл. Захист від несанкціонованого втручання магнітним полем з індукцією більше 100 мТл здійснюється за допомогою індикатора магнітного поля типу "МагнеТ" №М8577108, який наклеєний на лицеву сторону прозорої кришки даного лічильника;

- у конструкції лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський номер 0052252, не передбачено встановлення датчика (індикатора) електромагнітного випромінювання;

- у пам`яті лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський номер 0052252, події впливу електромагнітного поля не фіксуються, оскільки конструкцією даного лічильника не передбачено встановлення датчика (індикатора) електромагнітного випромінювання;

- прилад, який наданий на експертизу Підприємством, за зовнішніми ознаками є тим самим приладом, який було виявлено представниками енергопостачальника 25.05.2017 при обстеженні вузла обліку (відображений за допомогою засобів фото -та відеофіксації, т.1 а.с.55, диск DVD-R, а.с.52);

- ймовірно, після складення Акта здійснювалось втручання в прилад шляхом зміни його електронної схеми (була проведена заміна мікросхеми високочастотного генератора на мікросхему підсилювача низької частоти);

- технічні характеристики приладу не відповідають технічним характеристикам, зазначеним на аркуші паперу, який наклеєний на одній із сторін приладу. У даному приладі відсутнє встановлення електроакустичних перетворювачів, за допомогою яких створюються ультразвукові коливання, тобто даний прилад не може створити звуковий тиск (130 Дбх2). Реальна вага пристрою складає 1907 грамів, що не відповідає вазі, яка наведена в технічних характеристиках приладу (300 грамів);

- прилад, при його встановлені у ввімкненому стані біля лічильника, здійснює частковий вплив на роботу рідкокристалічного індикатора лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський номер 0052252. При цьому облік спожитої електричної енергії даного лічильника не припиняється;

- визначити, чи здійснював прилад вплив на роботу лічильника електричної енергії НІК 2303 АРК1, заводський номер 0052252, у період з 06.03.2017 по 25.05.2017 не представляється можливим , тому що в конструктивному виконанні даного лічильника не передбачено фіксацію дати і часу подій впливу електромагнітного поля та встановлення датчика електромагнітного випромінювання;

- визначити, чи здійснювався за допомогою приладу несанкціонований відбір електричної енергії в період з 06.03.2017 по 25.05.2017, не представляється можливим , тому що в конструктивному виконанні даного лічильника не передбачено фіксацію дати і часу подій впливу електромагнітного поля та встановлення датчика електромагнітного випромінювання.

21. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з такого:

- Акт складений на місці виявленого порушення, в Акті зазначено зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил, однак присутні представники Підприємства від його підпису відмовились, про що зазначено в самому Акті; Позивачем, не доведено неможливості подання своїх пояснень і зауважень щодо змісту Акта та виявлених порушень, а також поважності причин непідписання Акта про порушення, як і того, що акт складався не за місцем виявленого порушення; Акт вважається дійсним, належним та допустимим доказом на підтвердження інформації про вчинення відповідачем зазначеного в ньому порушення Правил;

- вчинене позивачем порушення полягає у втручанні в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників;

- встановлення та передача на збереження позивачу лічильника електроенергії №0052252 типу НІК2303APК1 підтверджується актом про пломбування та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії від 16.03.2017 №026599, який підписаний позивачем без зауважень, тому наявне порушення відповідачем Правил шляхом вчинення дій, що призвели до зміни показів приладу обліку, а саме шляхом проведення інших дій споживача на функціонування розрахункового приладу обліку, без явних ознак втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників. При цьому для встановлення такого порушення позивачем здійснювались перешкоди, що свідчить про його недобросовісність, що відображено на відеофіксації в додатку до Акта;

- розміри необлікованої електричної енергії розраховані на підставі пункту 2.5 Методики (формула 2.4, 2.6) з урахуванням правильних вихідних даних, періоду нарахування з 16.03.2017 по 24.05.2017 (з акта контрольного огляду засобів обліку по дату складання акта про порушення від 16.03.2017 №026599, а також виходячи з погоджених у додатках до договору умов та є арифметично правильними);

- оскільки позивач під час розгляду справи не довів шляхом надання відповідних доказів обставин недотримання відповідачем вимог Правил під час проведення перевірки та складання акта, а також не спростував відповідного втручання в роботу приладу обліку, відсутні підстави для задоволення позову.

22. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з такого:

- оскільки Акт був складений за відсутності представників споживача, то не відповідає дійсності і запис, підтверджений підписами чотирьох працівників РЕМ, про те що представники Підприємства відмовились від його отримання, у зв`язку з чим споживач був обмежений у можливості подати свої пояснення і зауваження щодо змісту Акта, а також, у разі відмови від підписання, викласти мотиви своєї відмови від його підписання;

- в Акті зазначено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив "п.п.6.40, 10.2.9 Правил користування електричною енергією, шляхом проведення інших дій споживача на функціонування розрахункового приладу обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів. Порушення при контрольному огляді виявити неможливо". Будь-яких схем втручання та впливу не складалося;

- у спірному Акті не зазначено, що споживачем при користуванні електричною енергією були пошкоджені чи зірвані пломби, які установлені відповідно до акта про пломбування, або ж пошкодженні відбитки тавр на цих пломбах чи пошкодженні засоби обліку електроенергії, а також не вказано конкретних дій споживача, які впливали б на функціонування розрахункового приладу обліку і вказували на явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів. Причому в Акті вказано, що порушення при контрольному огляді виявити неможливо;

- комісія Олевського РЕМ у Рішенні про нарахування необлікованої електричної енергії за період з квітня по червень 2017 року на підставі виявленого зазначеного в Акті порушення у розмірі 337 691,89 грн. посилається на пункт 2.5 Методики. Підпункт "в" пункту 2.5 Методики встановлює алгоритм розрахунку величини добового обсягу споживання електричної енергії споживачем у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики;

- 25.05.2017 під час перевірки працівниками відповідача не було виявлено ні порушень цілісності пломб чи пломбувального матеріалу або порушень відбитків тавр енергопостачальника, ні спрацювання індикаторів впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, ні пошкодження приладів обліку, не встановлено використання фазозсувного трансформатора, а також не зазначено будь-яких інших дій, які призвели до зміни показів приладів обліку, тобто порушень, зазначених у пункті 2.1 Методики, за які цією передбачено Методикою нарахування необлікованої електричної енергії; про це також міститься інформація і в Акті, в якому зазначено, що "порушення при контрольному огляді виявити неможливо";

- таки чином, суд дійшов висновку, що під час обстеження стану вузла обліку та зняття показників лічильника, який обліковує спожиту Підприємством електричну енергію, в діях позивача, не було встановлено порушень, зазначених у пункті 2.1 Методики, за які проводиться застосування нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Виявлені під час обстеження миготіння дисплея лічильника та нечітка ідентифікація імпульсів лічильника при роботі виявленого приладу не вплинули на роботу лічильника з обліку електроенергії та не призвели до зміни показів приладів обліку, а тому не є порушенням, яке визначено у пункті 2.1 Методики;

- що ж до необхідності здійснити перевірку правильності проведеного нарахування обсягу і вартості необлікованої електроенергії, донарахованої на підставі Акта, то таке нарахування необхідне у випадку наявності порушень Правил її споживачем за Методикою, а оскільки таких порушень не було встановлено, то відсутні й підстави для їх нарахування.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

23. Частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів":

- висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

24. ГПК України:

частина четверта статті 236:

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

частина друга статті 287:

- підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу;

пункт 5 частини першої статті 296:

- суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказаний правовий висновок викладеній у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правового висновку, викладеного у мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №305/1180/15-ц (абзац вісімнадцятий), від 19.06.2018 у справі №922/2383/16 (пункт 5.5), від 12.12.2018 у справі №3007/11(абзац двадцятий), від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц (абзац вісімнадцятий).

Крім того, Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин визначається за їхніми елементами, зокрема суб`єктами, об`єктами та змістом (правами й обов`язками суб`єктів правовідносин) у конкретній справі.

26. Звертаючись з касаційною скаргою та обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень зі справи, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилався на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не застосував правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 та від 10.03.2020 у цій справі №906/586/17 та від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18 у подібних правовідносинах.

27. За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги встановлено таке.

27.1. Приймаючи постанови від 19.06.2018 та від 10.03.2020 у цій справі №906/586/17 про передачу справи на новий розгляд до відповідних судів попередніх інстанцій Верховний Суд не формував правового висновку у ній, а вказував на те, що: висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки вони не ґрунтуються на повному та всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи встановлення яких є необхідним для правильного вирішення спору зі справи; судам необхідно дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення; тобто прийняття постанов Верховним Суду від 19.06.2018 та від 10.03.2020 у цій справі №906/586/17 було наслідком недостатнього дослідження в ній судами обставин і доказів.

27.2. Предметом позову у справі № 916/1375/18, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, були вимоги малого підприємства "КВИ" (далі - МП "КВИ") до акціонерного товариства "Одесаобленерго" (далі - АТ "Одесаобленерго") про скасування рішення комісії центрального РЕМ "Одесаобленерго", оформленого протоколом №61/1 від 19.06.2018, щодо нарахування МП "КВИ" недооблікованої електричної енергії обсягом 9575 кВт/год. вартістю 18 169,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відсутні докази навмисного пошкодження приладів обліку саме споживачем.

Приймаючи постанову в згаданій справі № 916/1375/18 від 20.02.2019, якою скасовано постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2018 у справі №916/1375/18, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області, Верховний Суд виходив, зокрема з такого:

- предметом спору в даній справі є правомірність складання відповідачем акта про порушення від 26.04.2016 №038814 та прийняття на його підставі рішення комісії центрального РЕМ "Одесаобленерго", оформленого протоколом №61/1 від 19.06.2018, щодо нарахування МП "КВИ" недооблікованої електричної енергії обсягом 9575 кВт/год. вартістю 18 169,13 грн.;

- з системного аналізу норм законодавства слід зробити висновок про те, що у разі підписання споживачем (уповноваженою особою споживача) акта про порушення Правил без заперечень та зауважень, за умови дотримання порядку складання цього акта, відсутності дефектів акта, споживач, який у майбутньому заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані;

- суди попередніх інстанцій встановили, що 26.04.2016 під час проведення перевірки на об`єкті МП "КВИ" уповноваженими представниками АТ "Одесаобленерго" у присутності директора Коцюби В.І. було виявлено порушення Правил, які оформлені актом про порушення від 26.04.2016 №038814, підписаним трьома представниками АТ "Одесаобленерго" та представником МП "КВИ" директором Коцюбою В.І., що був залучений до проведення перевірки, без жодних зауважень чи заперечень;

- судами не встановлено та позивачем не вказано, що останній заперечував або надавав зауваження стосовно правопорушення, яке було зафіксовано в акті про порушення. Також судами не було встановлено обставин порушення порядку складення працівниками відповідача вказаного акта або дефекти акта;

- висновки судів щодо безпідставного визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії АТ "Одесаобленерго" за підпунктом "в" пункту 2.5 Методики також є передчасними, оскільки підставою для застосування підпункту "в" пункту 2.5 Методики для проведення розрахунку є ненадання інформації споживачем щодо паспортних даних струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність;

- господарські суди встановили, що в акті про порушення від 26.04.2016 №038814 наявна інформація (мовою оригіналу): "Нет возможности включить всю нагрузку" та "нет возможности определить всю мощность токоприемников". Тобто акт про порушення містить відомості щодо відсутності можливості визначити як потужність за наявними струмоприймачами, так і максимальну потужність всіх увімкнених струмоприймачів на час проведення перевірки, що є достатнім для реалізації підпункту "в" пункту 2.5 Методики. Вказане не спростовано представником позивача (враховуючи відсутність зауважень в акті з боку останнього);

- не врахувавши наведеного, суди попередніх інстанції дійшли передчасного висновку, що виконаний розрахунок АТ "Одесаобленерго" до акта про порушення від 26.04.2016 №038814 є необґрунтованим.

З огляду на обставини даної справи, зазначені, зокрема, у пункті 16-22 цієї постанови, відсутні підстави вважати, що висновки апеляційного господарського суду в цій справі зроблені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №916/1375/18, оскільки у даній справі, що розглядається, та у справі, на яку посилається скаржник, суди дійшли відповідних висновків не у зв`язку з неоднаковим застосуванням норм права, а у зв`язку з наявністю різних обставин у вказаних справах, що формують зміст правовідносин. Крім того, у цій справі рішення попередніх судових інстанцій були скасовані Верховним Судом повністю або частково з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, що не означає остаточного вирішення відповідної справи, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у ній.

Тому правовідносини в зазначеній скаржником справі №916/1375/18, з одного боку, і в даній справі - з іншого не є подібними, а доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції відповідного висновку Верховного Суду не знаходять підтвердження.

28. Під час розгляду даної справи відсутні підстави для скасування та передачі справи на новий розгляд, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки умовою для застосування пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі № 906/586/17 заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України не знайшли підтвердження.

29. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с.15, п.31).

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

30. За наведених обставин згідно з частиною п`ятою статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 906/586/17.

31. У зв`язку з тим, що касаційне провадження зі справи закривається, судові витрати в даній справі з урахуванням вимог статей 129, 130 ГПК України розподілу не підлягають. Адже за змістом зазначених норм покладення судових витрат на ту чи іншу сторону або компенсація таких витрат здійснюється у випадках розгляду справи по суті або у разі визнання позову, закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду (причому закриття провадження у справі є процесуальною дією, відмінною від закриття касаційного провадження).

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Житомиробленерго" на постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 906/586/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов