Постанова
Іменем України
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 145/732/19
провадження № 61-1724св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Еталон ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Еталон на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від
03 жовтня 2019 року у складі судді Ратушняка І. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Еталон (далі - ТОВ Агро-Еталон ) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 21 вересня 2011 року належить земельна ділянка кадастровий номер 0524580800:01:005:0154 площею 3,5963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.
Його право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак користуватися цим майном він не може, оскільки зазначена земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні ТОВ Агро Еталон .
19 жовтня 2018 року він уклав договір оренди землі з ТОВ Зарванецьке , однак ТОВ Агро Еталон ні йому, ні ТОВ Зарванецьке не дає можливості користуватися належною йому на праві власності земельною ділянкою.
Листом до ТОВ Зарванецьке № 245 від 07 березня 2019 року ТОВ Агро-Еталон зазначає, що розпорядженням Тиврівської районної державної адміністрації № 49 від 08 лютого 2007 року надано в оренду ТОВ Агро-Еталон невитребувані земельні ділянки строком на 15 років. На підставі такого розпорядження ТОВ Агро-Еталон було заключено договір оренди землі з Тиврівською районною державною адміністрацією, зокрема щодо земельної ділянки кадастровий номер 0524580800:01:005:0154.
Оскільки жодних договорів оренди землі між ним та ТОВ Агро-Еталон не укладено та не зареєстровано, позивач вважав, що відповідач незаконно, без належної правової підстави використовує належну йому земельну ділянку.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
ОСОБА_1 просив усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0524580800:01:005:0154 площею 3,5963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області шляхом витребування у ТОВ Агро-Еталон вказаної земельної ділянки та заборони йому чинити будь-які перешкоди в її використанні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня
2019 року позовні вимоги задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0524580800:01:005:0154площею 3,5963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області шляхом витребування у ТОВ Агро-Еталон вказаної земельної ділянки та заборонено чинити
ОСОБА_1 будь-які перешкоди в її використанні.
Стягнуто з ТОВ Агро-Еталон на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 768,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки земельна ділянка не належала до державної форми власності та не визнавалася невитребуваним паєм, а належала ОСОБА_2 , яку ОСОБА_1 , як спадкоємець, отримав у власність та отримав державний акт на право власності на земельну ділянку
від 21 вересня 2011 року кадастровий № 0524580800:01:005:0154, яку Тиврівська районна державна адміністрація Вінницької області безпідставно, всупереч статті 124 ЗК України передала в оренду ТОВ Агро-Еталон .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Агро-Еталон залишено без задоволення.
Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня
2019 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ТОВ Агро-Еталон без задоволення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 січня 2020 року ТОВ Агро-Еталон подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга, з урахуванням уточненої редакції, мотивована тим, що твердження першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не був стороною договору оренди землі від 12 березня 2007 року № 22/1, який укладений між Тиврівською РДА та ТОВ Агро-Еталон , та з умовами цього договору не був обізнаний - є надуманими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 отримував орендну плату з 2013 року по 2017 рік та знав про існування вказаного договору.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 02 квітня 2020 року про виправлення описки, поновлено ТОВ Агро-Еталон строк на касаційне оскарження рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2019 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Тиврівського районного суду Вінницької області.
14 квітня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ Агро-Еталон на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
12 березня 2007 року на підставі розпорядження Тиврівської районної державної адміністрації № 49 від 08 лютого 2007 року між Тиврівською районною державною адміністрацією та ТОВ Агро-Еталон укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду ТОВ Агро-Еталон надано невитребувані земельні ділянки в кількості 20 шт., загальною площею 68,65 га строком на 15 років, в тому числі земельну ділянку кадастровий номер 0524580800:01:005:0154.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку
від 21 вересня 2011 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0524580800:01:005:0154 площею 3,5963 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.
19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі із
ТОВ Зарванецьке .
ТОВ Агро Еталон ні ОСОБА_1 , ані ТОВ Зарванецьке не дає можливості користуватися належною позивачу на праві власності земельною ділянкою, оскільки вона знаходиться у фактичному користуванні ТОВ Агро-Еталон .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ОСОБА_1 на підставу заявлених позовних вимог посилався на те, що він, як власник земельної ділянки, не має можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Відповідач обмежує його у здійсненні права власності.
Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Частиною другою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Судами встановлено, що позивач є власниками земельної ділянки, його право належним чином зареєстроване, а відповідач ТОВ Агро-Еталон використовує земельну ділянку позивача без належної правової підстави (як от договір оренди, тощо) та не бажає її добровільно звільнити, чим порушує право позивача. Такий висновок є вірним та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, врахувавши наведені вище норми матеріального права, надавши оцінку, поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про усунення йому перешкод в користуванні земельної ділянки та відповідно обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 було відомо про існування договору оренди землі від 12 березня 2007 року № 22/1, який укладений між Тиврівською РДА та ТОВ Агро-Еталон є безпідставними та не спростовує висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність порушеного права позивача щодо розпорядження та користування своєю власністю, так як спірна земельна ділянка не належала до державної форми власності та не визнавалася невитребуваним паєм, а належала ОСОБА_2 , яку ОСОБА_1 , як спадкоємець, отримав у власність та отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку від 21 вересня 2011 року кадастровий
№ 0524580800:01:005:0154, яку Тиврівська РДА Вінницької області безпідставно, всупереч статті 124 ЗК України передала в оренду ТОВ Агро-Еталон .
Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду
від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Еталон залишити без задоволення.
Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня
2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2021 |
Оприлюднено | 11.08.2021 |
Номер документу | 98911402 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротун Вадим Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні