У х в а л а
09 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 750/14199/19
провадження № 61-9887ск21
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну місця проживання дітей, треті особи: управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, служба у справах дітей Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області, Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області,
В с т а н о в и в:
14 червня 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року .
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2020 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 23 липня 2021 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог цієї ухвали суду в установлений судом строк, ОСОБА_1 надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено чітко та належним чином підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Як убачається із касаційної скарги, заявник оскаржує рішення суду апеляційної інстанції, визначене в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України.
У частині другій статті 389 ЦПК України вказано, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні; у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду належним чином оформлену касаційну скаргу із зазначенням у ній чітко та належним чином підстави (підстав) касаційного оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року , визначені в пунктах 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Належним чином оформлена за змістом касаційна скарга має бути подана до суду із доданими до неї копіями у відповідній кількості для інших учасників справи.
Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Указану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження та заявником було надано клопотання про поновлення цього строку, в обґрунтування якого він посилається на те, що не погодившись з оскаржуваною постановою апеляційного суду від 03 лютого 2021 року він звернувся з касаційною скаргою 04 березня 2021 року, тобто в строк, що не перевищував 30 днів з дня складення повного його тексту. Однак, 08 липня 2021 року він отримав ухвалу Верховного Суду від 28 квітня 2021 року про повернення його касаційної скарги. Вважає, що вказана причина свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для його повернення.
Проте, заявником не було додано до матеріалів касаційного провадження належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження з підстав, зазначених у його клопотанні, а саме доказів щодо отримання ним 08 липня 2021 року копії ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2021 року про повернення його касаційної скарги, що вказує на необґрунтованість заявленого ним клопотання та необхідність відмови у його задоволенні.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати до суду касаційної інстанції належні та достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення такого строку є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовується стаття 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.
Згідно частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
У х в а л и в:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року, до 06 вересня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі неподання заяви для поновлення строку касаційного оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2021 |
Оприлюднено | 11.08.2021 |
Номер документу | 98911528 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ігнатенко Вадим Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні