Рішення

від 20.07.2021 по справі 398/456/21

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/456/21

провадження №: 2/398/929/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"20" липня 2021 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/456/21ц за позовом ОСОБА_1 до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

учасники: представник позивача - адвокат Воробйов О.М.,

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, де просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті бабусі - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 .За життя вона була власницею земельної ділянки площею 4,95 гадля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520383800:02:000:0088 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю. Позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але 21.01.2021 року приватний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку зі спливом встановленого законодавством строку. Позивач вважає поважним пропуск строку прийняття спадщини з 2010 року.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧІВ

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про свідчить зворотне повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.03.2021 року відкрито провадження у справі.

12.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю виданого 29.08.2001 року, ОСОБА_2 власник земельної ділянки, площею 4,95 га в межах згідно з планом та розташована на території Костянтинівської сільської ради, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть №00028497556 від 11.11.2020 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У січні 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу з заявою про отримання спадщини.

Однак 21.01.2021 року приватний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку зі спливом встановленого законодавством строку.

Позивач вказує, що поважність пропущення строку звернення до нотаріуса є факт відбуття покарання останнім та звільненням з місць позбавлення волі 23.09.2011 року.

ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Як було встановлено судом, постановою приватного нотаріуса відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини та відсутності факту прийняття ним спадщини, а вчинення такої нотаріальної дії без визначення йому додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, суперечить чинному законодавству України.

Отже, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, ст. 1272 ЦК України.

У той же час, відповідно до ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Проте, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України вказують, що надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

ОСОБА_1 просить встановити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла у 2010 році строком на два місяці, вказуючи причиною пропуску строку на прийняття спадщини - відбуття покарання за вироком суду та звільненням з місць позбавлення волі у 23.09.2011 року, а тому не мав можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини. Безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини протягом десяти років не надав, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

НОРМИ ПРАВА

Стаття 5 ЦПК України вказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

У силу ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно ст. ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, та враховуючи той факт, що позивач не довів наявність фактів про які вказує у позові, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.07.2021 року.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА