Рішення

від 11.08.2021 по справі 140/5853/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5853/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Цуманської селищної ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 14.12.2020 №2/145 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ; зобов`язання на черговому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 та за наслідками її розгляду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2017 рішенням Цуманської селищної ради №13/57 позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - за рахунок резерву Цуманської селищної ради, орієнтовною площею 0,31 га, згідно цільового призначення: 0,3100 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 . На підставі завдання на розробку проекту землеустрою від 11.04.2017, Державним підприємством Центр державного земельного кадастру розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га на АДРЕСА_1 . 10.07.2018 отримано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №5999/82-18, відповідно до якого зауваження та пропозиції до проекту землеустрою - відсутні. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.07.2018, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га, адреса: смт. Цумань, Ківерцівського району Волинської області, зареєстрована в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер: 0721855700:01:001:2154.

Однак, Цуманська селищна рада прийняла рішення № 2/145, яким відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Цуманської селищної ради у АДРЕСА_1 площею 0,3100 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки розташована на землях загального користування. Як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення відповідач посилається на Схему планування Цуманської селищної ради (схеми генерального плану території) погодженої та затвердженої рішенням Цуманської селищної ради № 18/6 від 28.12.2012. Однак, таке посилання є безпідставним, оскільки як вбачається зі Схеми планування Цуманської селищної ради, на яку посилається відповідач, неможливо встановити навіть місце розташування спірної земельної ділянки та земель загального користування , адже згідно умовних позначень такі землі взагалі відсутні. Натомість, в проекті землеустрою наявна довідка Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 20.11.2017 №713/04-3-2-17, відповідно до якої земельна ділянка площею 0,31 га, належить до сільськогосподарських земель, землі запасу. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.07.2018 року, спірна земельна ділянка належить за цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована в Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер: 0721855700:01:001:2154.

Крім того, позивач вказує, що схема планування Цуманської селищної ради не є містобудівною документацією на місцевому рівні, з врахуванням якої виділяється земельна ділянка. У свою чергу, вимоги щодо проектів землеустрою, визначені статтею 50 Закону України Про землеустрій , натомість відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не вказано, які конкретно вимоги статті 50 Закону № 858-IV не було дотримано позивачем. Відмова в затверджені поданого позивачем проекту землеустрою носить суто загальний характер та не містить законодавчо визначених підстав для такої відмови, що базуються на конкретних фактичних обставинах.

Також позивач зазначає, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження або відсутності позитивного висновку обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність після його погодження стаття 118 ЗК України не містить.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 звернулася до Цуманської селищної ради із заявою від 26.09.2018 про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,31 га в АДРЕСА_1 . На вказану заяву ОСОБА_1 було звернення жителів АДРЕСА_1 щодо не затвердження даного проекту з метою проведення прямої вулиці до головної АДРЕСА_2 . 11.10.2018 заява ОСОБА_1 з метою прийняття рекомендацій була розглянута на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та житлово-комунального господарства. Рекомендації комісії не були прийняті у зв`язку із не набранням необхідної кількості голосів. 04.12.2018 даний проект рішення на заяву ОСОБА_1 було розглянуто на шістнадцятій позачерговій сесії Цуманської селищної ради. Проте, рішення не було прийнято у зв`язку із не набранням необхідної кількості голосів.

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Волинської обласної державної адміністрації із заявою про порушення чинного містобудівного законодавства при розробленні детального плану території в районі вулиці Авіаконструктора Калініна. Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації було опрацьовано матеріали надані ОСОБА_1 та Цуманською селищною радою на основі яких сформовано звернення, а саме враховуючи отриману інформацію та неодноразові звернення мешканців АДРЕСА_1 щодо її продовження до АДРЕСА_2 , з метою впорядкування забудови території смт. Цумань зокрема, цього кварталу, вважаємо за необхідне розробити новий генеральний план селища, оскільки діючий генплан розроблений ще у 1969 році і вже вичерпав розрахункові терміни та не відповідає сучасним соціально-економічним вимогам і містобудівним нормам. Для вирішення порушеного заявницею та іншими мешканцями вулиці питання, у проектних рішеннях нового генплану, які стосуються планування спірної території, необхідно врахувати інтереси усіх її мешканців та власників домоволодінь .

Таким чином, враховуючи те, що питання про затвердження даного проекту землеустрою неодноразово було розглянуто депутатами на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та житлово-комунального господарства та сесіях селищної ради, але рішення не приймалося через недостатню кількість голосів депутатів, тому за ініціативою депутата, яку підтримали більшістю голосів, враховуючи проблемність вирішуваного питання, було прийнято рішення про відтермінування розгляду даного питання до розроблення генерального плану смт Цумань.

Проте, дане рішення було скасоване рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2020.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду та у зв`язку із наявністю конфлікту між жителями АДРЕСА_1 дане питання виносилося на 34 сесію Цуманської селищної ради, проте у зв`язку із не набранням необхідної кількості голосів депутатів жодне з рішень не було прийнято. Повторно, на чергове земельне пленарне засідання сесії 14.12.2020 було винесено на розгляд два проекти рішень Про затвердження... та Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 . Після обговорення вказаних проектів рішення було проведено голосування. Так, керуючись статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтею 12, ч. 4 ст. 83, 118, 186-1 Земельного кодексу України, відповідно до Схеми планування Цуманської селищної ради (Схеми генерального плану території) погодженої та затвердженої рішенням Цуманської селищної ради №18/6 від 28.12.2012, більшістю голосів депутатів було прийнято рішення №2/145 від 14.12.2020 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 . У пункті 2 рішення ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до розробника проекту землеустрою щодо зміни конфігурації земельної ділянки.

Виходячи зі змісту картографічних матеріалів Схеми планування території, а саме Схеми генерального плану території встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,31 га для ведення особистого селянського господарства, яку відповідно до проекту землеустрою бажає отримати у приватну власність ОСОБА_1 розташована на землях загального користування. Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 не відповідає нормам містобудівної документації та порушує норми ЗК України, у зв`язку із чим законно та обґрунтовано не був затверджений оскаржуваним рішенням.

Позивач посилається на неможливість встановити місце розташування спірної земельної ділянки та земель загального користування на Схемі планування території Цуманської селищної ради. Так, встановивши орієнтир і прив`язавши його до умовного позначення на картографічних матеріалах та відповідно до масштабу можна встановити місце розташування спірної земельної ділянки. Додатково надає топографо-геодезичну зйомку сучасного стану місцевості в якій у співставленні із картою Схеми планування території встановлюється накладання спірної земельної ділянки на землі загального користування, а саме АДРЕСА_1 . Також надає викопіювання із Публічної карти України та графічні матеріали ґрунтового покриву із нормативно-грошової оцінки (2014 року).

Щодо вимоги про зобов`язання повторно розглянути заяву, ОСОБА_1 , то за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо затвердження проекту землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач вказує, що при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач повинен був керуватися діючим генеральним планом, а не посилатись на схему планування території, яка не відноситься до містобудівної документації на основі якої в позовній заяві виділяється земельна ділянка. Як зазначалось в позовній заяві, згідно з Схеми планування території Цуманської селищної ради, на яку посилається відповідач, не вбачається, що земельна ділянка розташована на території загального користування, при цьому згідно умовних позначень Схеми землі загального користування , такі землі взагалі відсутні.

Також, позивач звертає увагу, що відповідно до рішення Луцької міської ради від 06.06.2019 № 21-1/14 Про надання дозволу на внесення змін до генерального плану смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області , проектна організація ТзОВ Глорі Плюс розробила проект рішення Генерального плану смт. Цумань, який 23.09.2020 пройшов процедуру громадського обговорення, експертизу CEO та який був розглянутий і узгоджений Технічною радою не передбачає вулицю (проїзд) через сформовану земельну ділянку гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га, кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а також територія вищезазначеної земельної ділянки, що планується надатись у власність відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а саме сільськогосподарські угіддя, городи, про що свідчить належним чином викопіювання з фрагменту генерального плану смт. Цумань М 1:2000, який був наданий проектною організацією листом від 07.07.2021 вих. № 07/07/21 на її запит від 05.07.2021 вих № 05/07/21.

Крім того, позивач вказує, що відповідно до частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України, орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, перед тим, як надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою здійснює перевірку графічного матеріалу, який доданий до заяви щодо відповідності місця розташування земельної ділянки вимогам затвердженої містобудівної документації та вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Тобто, вищезгадану перевірку орган місцевого самоврядування здійснює не на етапі затвердження проекту землеустрою, а до надання дозволу на його виготовлення.

Також, позивач вважає, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження Цуманської селищної ради, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права, оскільки відповідач протиправно надав мені формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством. Оскільки процес надання позивачу формальних відмов у затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов`язання Цуманську селищну раду прийняти відповідне рішення.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 28.07.2014 рішенням Цуманської селищної ради ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 .

Поряд з вказаною земельною ділянкою знаходиться земельна ділянка площею 0,3100 га, якою, як зазначає позивач, вона користується з 2000 року для ведення особистого селянського господарства.

28.01.2016 позивач звернулася із заявою до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,3100 га на АДРЕСА_3 , для ведення особистого селянського господарства.

З огляду на бездіяльність Цуманської селищної ради щодо розгляду цієї заяви позивача та прийняття відповідного рішення, остання звернулась до Ківерцівського районного суду з адміністративним позовом до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.08.2016 позов ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень задоволено; визнано протиправною бездіяльність Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області по розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.01.2016 та зобов`язано Цуманську селищну раду Ківерцівського району Волинської області розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо задоволення заяви та надання дозволу на складання проекту землеустрою або надати мотивовану відмову у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України.

11.04.2017 рішенням Цуманської селищної ради №13/57 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га по АДРЕСА_1 .

На підставі завдання на розробку проекту землеустрою від 11.04.2017, Державним підприємством Центр державного земельного кадастру розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га на АДРЕСА_2 .

10.07.2018 отримано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №5999/82-18, відповідно до якого зауваження та пропозиції до проекту землеустрою відсутні; підсумкова оцінка проекту землеустрою погоджується.

26.09.2018 позивач звернулася із заявою до голови Цуманської ОТГ про розгляд питання про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га, а також затвердити проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки. Із заявою від 27.09.2018 позивач надала погоджений проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки.

24.09.2019 Цуманською селищною радою прийнято рішення №23-1/8 Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , відповідно до якого відкладено розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 до настання певних обставин, а саме - затвердження генерального плану смт. Цумань.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду 31.01.2020 у справі №140/3465/19 визнано протиправним та скасовано рішення Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області від 24.09.2019 № 23-1/8 Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 . Зобов`язано Цуманську селищну раду Ківерцівського району Волинської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі №140/3465/19, Цуманською селищною радою 14.12.2020 прийнято рішення №2/145, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Цуманської селищної ради у АДРЕСА_1 , площею 0,3100 га, за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства , у зв`язку з тим, що частина земельної ділянки розташована на землях загального користування.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у затвердженні проекту землеустрою позивач звернулася в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (надалі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Частинами першою та третьою статті 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом в частини третьої статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Як передбачено пунктом б частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За правилами частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Частиною восьмою статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною четвертою статті 186-1 ЗК України передбачено, що розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п`ята статті 186-1 ЗК України).

Згідно з частинами шостою, восьмою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі - Порядок №1051), державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

За приписами частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку, визначеному статтею 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі № 820/4852/17, та враховуються при вирішенні цієї справи.

Судом також враховано, що відповідно до статті 50 Закону України Про землеустрій проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому ЗК України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що перелік документів, які повинен подати заявник, визначений законом і вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені законом, забороняється; підстави відмови у затвердженні проекту землеустрою є вичерпними.

Матеріалами справи підтверджено, що Волинською регіональною філією ДП Центр Державного земельного кадастру розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в АДРЕСА_2 . Вказаний проект землеустрою погоджено, про що свідчить висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 10.07.2018 №5999/82-18. На момент складення документації із землеустрою: код згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель: 16.00 - землі запасу; запропоновано проектом землеустрою: 01.03 - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідачем не заперечується, що позивачем до заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства було долучено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Як слідує з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 10.11.2020 Відділом у Ківерцівському районі Міжрайонного управління у Ківерцівському та Рожищенському районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, на яку претендує позивач, на підставі проекту землеустрою, виготовленого Волинською регіональною філією ДП Центр Державного земельного кадастру , присвоєно вказаній земельній ділянці кадастровий номер 0721855700:01:001:2154. Тобто, державна реєстрація земельної ділянки здійснена під час її формування на підставі документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку, як це визначено пунктом 107 Порядку №1051.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою стало те, що частина земельної ділянки розташована на землях загального користування, з посиланням на Схему планування території.

З даного приводу суд зазначає, що частиною четвертою статті 83 ЗК України передбачено, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Однак, земельна ділянка, проект землеустрою щодо відведення якої розробила й подала на затвердження позивач, не належить до земель загального користування, доказів протилежного представником відповідача не надано.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на звернення жителів вулиці Авіаконструктора Калініна щодо не затвердження проекту землеустрою позивачу з метою проведення прямої вулиці Авіаконструктора Калініна до головної вулиці Васильєва. Тобто, жителі АДРЕСА_1 виявили бажання аби вулиця Авіаконструктора Калініна проходила через земельну ділянку якою користується позивач ще з 2000 року та на яку було розроблено проект землеустрою.

З метою вирішення порушеного позивачем питання та враховуючи звернення мешканців вулиці Авіаконструктора Калініна Волинська обласна державна адміністрація вирішила, що існує необхідність у розробленні нового Генерального плану селища, оскільки Геплан розроблений у 1969 році не відповідає сучасним соціально-економічним вимогам і містобудівним нормам.

Разом з тим, директор ТзОВ ГЛОРІ ПЛЮС на звернення позивача повідомив останню, що в проекті рішення Генерального плану смт. Цумань, який 23.09.2020 пройшов процедуру громадського обговорення, експертизу СЕО та який був розглянутий і узгоджений Технічною радою не передбачено та не запроектовано вулицю (проїзд) через сформовану позивачем земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га, кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить викопіювання з фрагменту генерального плану смт. Цумань М 1:2000. Крім того, повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0721855700:01:001:2154 в проекті рішення генерального плану смт. Цумань відноситься до земель сільськогосподарського призначення, а саме сільськогосподарські угіддя, городи.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на Схему планування території, яка була затверджена ще у 2012 році, оскільки схеми планування території на регіональному рівні - планувальна документація, яка розробляється у розвиток Генеральної схеми планування території України та визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови, використання територій адміністративно-територіальних одиниць та їх окремих частин (частина перша статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Суд зазначає, що схема планування території призначена для обґрунтування довгострокової стратегії планування, забудови та іншого використання території, на якій реалізуються повноваження сільських, селищних, міських рад. Метою розроблення схеми планування території є створення та підтримка сприятливого життєвого середовища, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності, створення робочих місць, покращення інфраструктури населених пунктів, визначення територій для містобудівних потреб, надання населенню органами місцевого самоврядування високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг, узгодження інтересів держави та територіальної громади. Схема планування території визначає основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації інженерно-транспортної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження нерухомих об`єктів культурної спадщини та пам`яток археології, традиційного характеру середовища історичних населених пунктів.

Схема планування території є першоосновою для розроблення системи стратегічних, погрозних і програмних документів щодо здійснення планування і забудови території.

Тобто, на схемі планування відповідач лише припускає перспективи розташування на цих територіях земельних ділянок загального користування на яких буде розташована вулиця до головної вулиці Васильєва. Разом з тим, незважаючи на дане планування, яке затверджене ще у 2012 році, при розробці нового Генерального плану непередбачено та не запроектовано вулицю через сформовану позивачем земельну ділянку з кадастровим номером 0721855700:01:001:2154.

Таким чином, на думку суду, рішення Цуманської селищної ради від 14.12.2020 №2/145 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою. Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення належить задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача на черговому пленарному засіданні ради та за наслідками її розгляду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

На думку суду, у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року №1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: за наявності поважних причин орган вправі надати …, у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…, рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам… тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Отже, такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. У разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №320/4182/20 та враховуються при вирішенні цієї справи.

Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затвердити проект землеустрою, або ні. Правомірним є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин, а тому повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Суд враховує позицію Верховного Суду України у рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, відповідно до якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд наголошує, що скасування рішення Цуманської селищної ради від 14.12.2020 №2/145 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 має наслідком повернення сторін у попередній стан, який існував на момент прийняття цього рішення, що передбачає необхідність обрання ефективного способу захисту порушеного права позивача внаслідок прийняття цього наказу. При цьому суд враховує, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено правових підстав для відмови у затвердженні позивачу документації із землеустрою.

Крім того, суд звертає увагу, що ще 26.09.2018 ОСОБА_1 звернулася із заявою до голови Цуманської ОТГ про розгляд питання про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га, а також затвердження проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки. Однак, 24.09.2019 Цуманською селищною радою прийнято рішення №23-1/8 Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 , відповідно до якого відкладено розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 до настання певних обставин, а саме - затвердження генерального плану смт. Цумань. Рішення Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області від 24.09.2019 № 23-1/8 Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 . було визнано протиправним та скасоване рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі 140/3465/19. У свою чергу, рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою було прийняте лише 14.10.2020.

Суд зазначає, що умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, однак виключно у тому випадку, коли для цього є законні підстави. За законом в спірних правовідносинах у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

З урахуванням наведеного, зважаючи на дотримання позивачем порядку розроблення землевпорядної документації з метою отримання земельної ділянки у власність, своєчасність її подання та недоведення відповідачем факту наявності визначених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у цьому випадку буде саме зобов`язання Цуманську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721855700:01:001:2154.

Крім того, відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатила судовий збір в сумі 1816,00 грн., що підтверджується квитанцією №3 від 11.06.2021. Однак, суд звертає увагу, що відповідно до Закону України Про судовий збір позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн. як за одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення) та взаємопов`язану з нею вимогу зобов`язального характеру (зобов`язання повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення). Отже, питання про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви в сумі 908,00 грн. відповідно до квитанції №3 від 11.06.2021 може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір .

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., сплачений згідно з квитанції №3 від 11.06.2021.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Цуманської селищної ради від 14 грудня 2020 року №2/145 Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Цуманську селищну раду затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0721855700:01:001:2154.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Цуманської селищної ради (45233, Волинська область, смт. Цумань, вулиця Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 04333885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко