Рішення

від 28.07.2021 по справі 200/1052/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 р. Справа№200/1052/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О.,

за участю:

представника позивача - Коломійця Г.Е.,

представника відповідача - Яковлєвої А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕВО ЛАЙН 2019 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВО ЛАЙН 2019 (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дії щодо проведення фактичної перевірки та складання акту перевірки;

- визнання протиправними дії щодо складання податкового повідомлення-рішення №0001953201 від 16 вересня 2020 року та притягнення до штрафних (фінансових) санкцій;

- скасування податкового повідомлення-рішення №0001953201 від 16 вересня 2020 року про притягнення до штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 180 000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у вересні 2020 року контролюючим органом було проведено фактичну перевірку ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 з питань додержання вимог, встановлених законодавством України які є обов`язковими при здійсненні оптової роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального за результатами якої складено акт. На підставі висновків вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001953201 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 317 000 грн. В подальшому, рішенням ДПС України податкове повідомлення-рішення було скасовано у частині 137 000 грн.

Позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки, складання акту перевірки, складання податкового повідомлення-рішення протиправними та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення про притягнення до штрафних фінансових санкцій у розмірі 180 000 грн., з огляду на наступне.

Так, паливо роздавальні колонки та/або оливо роздавальні колонки встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Відповідно до Договору №0203/20-01 укладеному між ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 та ТОВ НАВІТРЕК було встановлено 4 автоматичні рівно метричні прилади - рівномір магнітострикційний для вимірювання рівня рідини у стаціонарних резервуарах № 00000243, № 00000244, № 00000245, №00000258. Сертифікатами перевірки типу UA.TR.113-0538-20 від 07 травня 2020 року підтверджено, що вказані рівнеміри-лічильники відповідають типу засобу вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту. Таким чином, всі 4 резервуара були обладнанні рівнемірами-лічильниками та відповідали вимогам ДСТУ. Однак, у зв`язку з запровадженням на території України з 11 березня 2020 року карантину, роботи по встановленню та сертифікації рівнемірів-лічильників не були виконані своєчасно.

Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 101-М/03-1 від 05 серпня 2020 року встановлено, що всі 6 паливо роздавальних пістолетів колонки ТОКНЕІМ Quantium Schlumberger відповідають вимогам МПУ 324/03-2015 Метрологія. Колонки. Таким чином, як стаціонарні резервуари так і паливо-роздавальні колонки обладнанні засобами вимірювання.

Крім того, у 2019 році була проведена повірка всіх 6 паливо роздавальних пістолетів паливо роздавальної колонки та підтверджено їх відповідність вимогам МПУ 324/03-2015 Метрологія. Колонки, тому паливо роздавальні колонки обладнання засобами вимірювання, а саме витратомірами-лічильниками.

Позивач зазначає, що у співробітників контролюючого органу під час проведення перевірки не було візуальної можливості переконатись в наявності засобів вимірювальної техніки у зв`язку з відсутністю у них певного допуску до об`єктів підвищеної небезпеки, а тому невідомо на підставі чого ними зроблено висновок про відсутність засобів вимірювання. Також позивач зауважує, що кожного дня підприємством надавалось до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального на початок та кінець робочого дня.

Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

26 березня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що положеннями Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушення вимог законодавства, якщо таке тягне за собою визначення грошових зобов`язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, контролюючий орган зобов`язаний прийняте податкове повідомлення-рішення. Фактична перевірка позивача проведена уповноваженими особами контролюючого органу відповідно до наказу від 21 серпня 2020 року та на підставі направлень від 25 серпня 2020 року № 1166 та № 1167. За результатами проведення перевірки ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 встановлено, що фактично підприємством 137 днів здійснювалась реалізація пального без передачі облікових даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. 01 вересня 2020 року директором підприємства були надані письмові пояснення та повідомлено про намір усунути всі виявлені недоліки у найкоротший час.

Щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України та п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України представник відповідача зазначив, що відповідно до положень чинного законодавства акцизні склади на яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального повинні бути обладнанні витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального паливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. Здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників, без реєстрації акцизного складу забороняється. За змістом п. 12 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року. Відповідно до п. 18 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються: з 1 січня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу). В подальшому Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку до п. 18 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово січня замінено на квітня . Таким чином, у розпорядників акцизних складів виник обов`язок обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному реєстрі до 01 квітня 2020 року. Разом з тим, штрафні санкції, визначені статтею 128-1 Податкового кодексу України не застосовуються до 01 липня 2020 року лише до розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України. Тобто позивач як суб`єкт підприємницької діяльності, який реалізує пальне до 01 липня 2019 року був платникам акцизного податку та враховуючи наявність акцизного складу пального до 1000 куб. метрів є суб`єктом до якого застосовуються штрафні санкції визначені п. 128-1.1 ст. 128-1Податкового кодексу України з 01 квітня 2020 року.

Представник відповідача заперечував проти тверджень позивача щодо неможливості встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників через карантинні обмеження, оскільки їх встановлення було необхідне ще з січня 2020 року, а карантинні обмеження були введені у березні 2020 року. Як вбачається з наданого позивачем договору з ТОВ НАВІТЕК на момент його укладення позивач був обізнаний про строки поставки товару та повинен був розуміти ймовірність неможливості виконання вимог щодо встановлення вказаних засобів вимірювання до 01 квітня 2020 року. Крім того, положенням Податкового кодексу України не передбачено обмеження щодо застосування штрафник санкцій визначених ст. 128-1 Податкового кодексу України під час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню та території України корона вірусу та не передбачено звільнення розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками при виникненні форс мажорних обставин.

Представник відповідача зауважив на тому, що на підставі рішення ДПС України податкове повідомлення-рішення № 0001953201 вважається відкликаним, 27 січня 2021 року на адресу позивача було надіслано податкове повідомлення-рішення № 000/585/0901 прийняте з урахуванням рішення ДПС України від 11 січня 2021 року.

31 березня 2021 року до суду надійшли пояснення представника відповідача в яких зазначено, що згідно податкової бази АС Податковий блок ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 зареєстровано Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри від 21 вересня 2020 року №9238319489 на акцизний склад з уніфікованим номером 1012747. Згідно інформації у вказаній довідці у Таблиці 1 наведена реєстрації 3 резервуарів з назвою Рівнемір магнітострикційний Navitrack MLS-01 з серійними номерами 00000243, 00000244, 00000245. Згідно Таблиці 2 Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального паливом з акцизного складу наведена реєстрація 6 витратомірів з назвою МР 1.1 з серійними номерами 152973, 152978, 152974, 152983, 152963, 152976. У Таблиці 4 Інформація щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів зазначена дата 21 вересня 2020 року. Також позивачем було зареєстровано першу Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі пального від 22 вересня 2020 року № 9239465797. Враховуючи викладене, під час перевірки фахівці ГУ ДПС у Донецькій області діяли у межах діючого законодавства.

Ухвалою суду від 12 травня 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

02 червня 2021 року та 09 червня 2021 року підготовче засідання було відкладено.

11 червня 2021 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач виклав позовні вимоги у новій редакції та просив суд:

- визнати протиправними дії по проведенню фактичної перевірки та складання акту перевірки відносно ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 ;

- визнати протиправними дії щодо складання податкового повідомлення-рішення №000/585/0901 від 27 січня 2021 року та притягнення до штрафних фінансових санкцій;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №000/585/0901 від 27 січня 2021 року про притягнення до штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 180 000 грн.

14 червня 2021 року до суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позову та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві від 26 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 14 червня 2021 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВО ЛАЙН 2019 , код ЄДРПОУ 43180827, місцезнаходження: Волноваський р-н., с. Благодатне, вул. Степова, 36, основний вид діяльності - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки у розумінні ст. 43 КАС України.

Судом встановлено, що наказом від 21 серпня 2020 року № 956 призначено провести фактичну перевірку ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 за період діяльності з 01 січня 2019 року по 03 вересня 2020 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, відповідно до Закону №481, п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 2018, та інших законодавчих актів.

25 серпня 2020 року контролюючим органом були сформовані направлення на перевірку № 1166, №1167 відповідно до яких директору ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 були пред`явлені службові посвідчення, направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки.

За результатами проведення перевірки було сформовано акт № 0207/05/99/33/32/43180827 від 01 вересня 2020 року яким встановлено порушення пп. 230.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині не обладнання витратомірами-лічильниками на місці відпуску пального паливом акцизного складу та рівнемірами-лічильниками рівня товарів (продукції) у резервуарі та пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230, п. 21 підрозділу 5 розділу ХХ Порядку ведення єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі і передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів затвердженого постановою КМУ від 22.11.2017 № 891 зі змінами.

У вказаному акті зазначено, що станом на момент проведення фактичної перевірки ТОВ ЕВЛ ЛАЙН 2019 на АЗС знаходяться три резервуари для зберігання пального (Н-95, Н-92, дизпаливо) з яких за допомогою 6 паливно-роздавальних колонок здійснюється роздрібний продаж пального (Н-95, Н-92, дизпаливо), які розташовані на акцизному складі № 1012747 за адресою: Волноваський р-н, смт. Благодатне, вул. Степова, 36 не обладнані витратомірами-лічильниками на місці відпуску пального паливом акцизного складу та рівномірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарах. Залишки пального у резервуарах відображені у Х-звіті.

01 вересня 2020 року директором ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 були надані пояснення до контролюючого органу з яких вбачається, що підприємство зобов`язується усунути всі виявлені перевіркою недоліки.

16 вересня 2019 року податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № 0001953201 яким на підставі висновків акту перевірки № 0207/05/99/33/32/43180827 від 01 вересня 2020 року до позивача застосовано штрафні фінансові) санкції у розмірі 317 000 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 19 вересня 2020 року.

Рішенням Державної податкової служби України від 11 січня 2021 року № 242/6/99-00-06-03-02-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2020 року № 0001953201 у частині 137 000 грн. за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального.

27 січня 2021 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000/585/0901 яким на підставі висновків акту перевірки № 0207/05/99/33/32/43180827 від 01 вересня 2020 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 180 000 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення, штрафна санкцій у розмірі 180 000 грн. нараховані за порушення вимог пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 75.1.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок визначений ст. 80 ПК України, згідно з якою фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пп. 80.5, 80.7, 80.9, 80.10 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені ст. 81 ПК України.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пп. 86.1, 86.2, 86.5 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, є обов`язковою умовою для проведення перевірки та реалізації її наслідків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що проведення фактичної перевірки ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 за адресою: Донецька обл., Волноваський р-н, смт. Благодатне, вул. Степова, 36 було призначено наказом Головного управління ДПС у Донецькій області від 21 серпня 2020 року № 956 на підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального. Перевірку призначено провести з 25 серпня 2020 року тривалістю не більше 10 діб.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2021 року від справа № 805/3809/16-а зазначив, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Таким чином, відповідач мав право проводити фактичну перевірку на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Представниками контролюючого органу були пред`явлені направлення на проведення перевірки від 25.08.2020 року № 1166 та № 1167, службові посвідчення та вручено копію наказу від 21.08.2020 № 956.

Фактична перевірка проводила з 26 серпня 2020 року по 01 вересня 2020 року. За результатом перевірки складено акт від 01 вересня 2020 року № 0207/05/99/33/32/43180827 відповідно до якого виявлено порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України та пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України. З актом перевірки був ознайомлений директор ТОВ ЕВО ЛАЙН 2019 , що підтверджується відповідним підписом. Заперечень до акту перевірки не надано.

Дослідивши зазначені докази у сукупності, судом не встановлено будь-яких порушень з боку контролюючого органу по проведенню перевірки та складанню акту перевірки, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.6. п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно пп. 14.1.224 п. 14.1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Пунктом 230.1. 2. статті 230 ПК України визначено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

На підставі п. 12 підрозділу 5 розділу XX ПК України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до вимог статті 230 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку (далі - Порядок № 891).

Пунктом 2 Порядку № 891 визначено, що у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;

рівнемір-лічильник рівня пального у резервуарі (далі - рівнемір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об`єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;

резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці;

обіг пального - будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

З аналізу вищенаведених норм слідує, що акцизні склади, на території яких здійснюється, в тому числі зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. При цьому, розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів.

Пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України передбачено, що не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Пунктом 18 підрозділу 5 Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку розділу розділ XX Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки) визначено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються:

з 1 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 квітня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

Сторонами не заперечується, що об`єми акцизного складу позивача не перевищує 1000 куб. метрів.

Разом із тим, штрафні санкції не застосовувалися до 01 липня 2020 року лише до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ.

Станом на 30 червня 2019 року пункт 212.1 статті 212 ПКУ передбачав, що платниками акцизного податку є, зокрема, 212.1.15. Особа, яка реалізує пальне.

Тобто позивач, як підприємство, яке реалізує пальне, до 01 липня 2019 року було платником акцизного податку та враховуючи наявність акцизного складу пального до 1000 метрів кубічних до нього, на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, штрафні санкції застосовуються з 01 квітня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що співробітники контролюючого органу зробили безпідставний висновок про відсутність засобів вимірювання, оскільки не мали фізичної можливості переконатись в наявності засобів вимірювальної техніки у зв`язку з відсутністю певного допуску до об`єктів підвищеної небезпеки. Зазначив, що всі 4 стаціонарних резервуара обладнання рівнемірами-лічильниками та відповідали вимогам ДСТУ, однак у зв`язку з запровадженням з 11 березня 2020 року на всій території України карантину, роботи по встановленню та сертифікації рівнемірів-лічильників не були виконані своєчасно. Щодо витратомірів-лічильників, то такі засоби вимірювання були встановлені безпосередньо в паливороздавальні колонки.

У судовому засіданні представник позивача зауважив на тому, що відповідно до акту перевірки, посадовими особами контролюючого органу було вставлено відсутність засобів вимірювання, тоді як штрафні санкції накладені за не проведення реєстрації засобів вимірювання. Зазначив, що на момент проведення перевірки всі засоби вимірювання були встановлені.

Суд не приймає посилання позивача на неможливість встановлення та сертифікації рівномірів-лічильників у визначені Законом строки у зв`язку із запровадження карантину на території України та зазначає, що законодавчі зміни, на підставі яких у позивача виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання, були прийняті заздалегідь.

Законом №391-ІХ, який був прийнятий 18 грудня 2019 року обов`язок щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників змінено дату з 1 січня 2020 року на 1 квітня 2020 року.

Отже, позивач знав про виникнення з 01 квітня 2020 року у нього такого обов`язку та мав достатньо часу для того щоб придбати, встановити та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на своєму акцизному складі, ще до запровадження у березні 2020 року карантинних обмежень.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме договору поставки №0203/20-01, укладеного між позивачем та ТОВ НАВІТРЕК цей договір укладений 02 березня 2020 року, тобто після дати, з якої акцизні склади, до внесення змін Законом №391-ХІ, вже повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Будь-яких доказів неможливості укладення такого договору раніше, з іншим контрагентом або з інших підстав, які не залежали від його волі та позбавили останнього можливості вчасно придбати відповідні прилади, позивачем не наведено та під час розгляду цієї справи судом не встановлено.

Суд також зазначає, що дійсно у акті перевірки податковим органом зазначено про відсутність встановлених засобів вимірювання, а не про не проведення їх реєстрації, однак положення статті на підставі якої застосовано штрафні санкції до позивача передбачають, що штрафні санкції застосовуються у разі не обладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено та не спростовується позивачем, що реєстрація 3 резервуарів з назвою Рівнемір магнітострикційний Navitrack MLS-01 з серійними номерами 00000243, 00000244, 00000245 та 6 витратомірів з назвою MP 1/1 з серійними номерами 152973, 152978, 152974, 152983, 152963, 152976 була проведена 21 вересня 2020 року, тобто після проведення перевірки, а тому суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем порушення, передбаченого пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України знайшов своє підтвердження при розгляді даної справи, а отже позивач допустив правопорушення, за яке пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України передбачена відповідальність.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

З урахуванням наведеного в сукупності, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, при цьому матеріали справи не містять доказів, що підтверджували б відсутність вини позивача у вчинені податкового правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ЕВО ЛАЙН 2019 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 28 липня 2021 року.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко