Постанова

від 03.08.2021 по справі 200/2782/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року справа №200/2782/21-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представників позивача - Суворової О.О., Лисенко К.І, представника відповідача - Кравченка С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (повний текст складено 07 червня 2021 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/2782/21-а (суддя І інстанції - Бабаш Г.П.) за позовом Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про визнання протиправними та скасування припису та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2021 року ОКП Донецьктеплокомуненерго звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області, в якій просило визнати протиправним та скасувати припис від 04.03.2021 року № 2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач провів перевірку, в ході якої встановив порушення порядку формування та застосування державних регульованих цін/ тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Позивач з встановленими порушеннями не погоджується та зазначає, що оскаржуваний припис, яким його зобов`язано усунути порушення, прийнятий з порушенням вимог законодавства та на підставі помилкових висновків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 07.04.2021 року.

26.03.2021 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позов доповнено вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.03.2021 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 200/2782/21-а позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 4 припису Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області від 04.03.2021 року № 2. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення у відповідній частині про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що п. 3 Розділу VI ЗУ 2189 передбачає лише кінцевий строк для укладення договорів (в рамках ЗУ 2189) - 5 місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а не обмежує право позивача на укладення нових договорів у період дії карантину (в рамках ЗУ 2189).

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу у якому проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а прийняте судом першої інстанції рішення, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідача. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 23.02.2021 року по 04.03.2021 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області проведено перевірку за дотриманням ОКП Донецьктеплокомуненерго вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За наслідком перевірки складено акт № 2 від 04.03.2021 року, в якому встановлено порушення п. 2 ст. 12 Закону України Про ціни та ціноутворення , п. 3 Розділу VI Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст. 15 Постанови КМУ Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги , а саме:

- порушення порядку застосування державних регульованих цін/ тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, наданих мешканцям будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з неправомірним підвищенням тарифів в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019 ОКП Донецьктеплокомуненерго ;

- при розрахунку інших операційних витрат у собівартості тарифів за теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води підприємством були враховані витрати з виплати одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Згідно Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ОКП Донецьктеплокомуненерго від 17.05.2019, який діяв на момент встановлення тарифів, не передбачені витрати на надання одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Отже стаття інші операційні витрати всього завищена на 408634,46 грн.

Приписом № 2 від 04.03.2021 року відповідач зобов`язав ОКП Донецьктеплокомуненерго :

1. Застосувати тарифи на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, встановлені ліцензіатом до моменту укладення нових договорів із споживачами АДРЕСА_1;

2. Не застосовувати плату за абонентське обслуговування для послуг з постачання теплової енергії та гарячої води до моменту укладення нових договорів із споживачами АДРЕСА_1;

3. В 30денний термін усунути порушення вимог щодо застосування державних регульованих цін та провести перерахунки плати мешканцям будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 208251,87 грн. з ПДВ відповідно до вимог Постанов КМУ № 830 від 21.08.2019 та № 1182 від 11.12.2019;

4. Привести у відповідність тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води для всіх споживачів відповідно до вимог п. 2 ст. 12 Закону України Про ціни та ціноутворення та Постанови КМУ Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги та подати їх на затвердження до органів місцевого самоврядування відповідно до п. 1 ст. 10 розділу ІІІ Закону України Про житлово-комунальні послуги ;

5. В триденний термін з моменту виконання припису повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Донецькій області про вжиті заходи.

Крім того 09.03.2021 року начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області прийняв рішення, яким застосував до ОКП Донецьктеплокомуненерго штраф у розмірі 99066,75 грн. та зобов`язав його повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 99066,75 грн.

Згідно ст. 16 Закону України "Про ціни та ціноутворення" органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів.

Підпунктом 11 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі Закон № 2189).

Частина 3 статті 4 даного Закону визначає повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг. Зокрема, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: 2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до статті 5 Закону № 2189 до житлово-комунальних послуг належать: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Частиною 2 статті 7 Закону № 2189 визначені обов`язки індивідуального споживача, зокрема: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Виконавець комунальної послуги, в свою чергу, зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (ст. 8 Закону № 2189).

За приписами статті 10 Закону № 2189 ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Стаття 13 даного Закону визначає порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг:

1. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

4. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Представником позивача зазначено, що за усіма адресами ним були рознесені типові форми договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, і на час перевірки декілька споживачів ці договори підписали. Також представник пояснив, що нові тарифи ОКП Донецьктеплокомуненерго використовувало, виходячи з порядку укладення договорів, визначеному у цій статті.

До матеріалів справи позивач надав копії типових договорів з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 від 03.09.2020 року (№ 12 з ОСОБА_1 , № 15 з ОСОБА_2 , № 366 з ОСОБА_3 ).

Крім того позивач долучив до матеріалів справи договори, які були підписані споживачами з будинку за вказаною адресою вже після проведеної перевірки.

При цьому позивачем були використані тарифи, які 29.07.2020 року затверджені розпорядження № 805/5-20 Голови Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів обласному комунальному підприємству Донецьктеплокомуненерго .

Отже позивач вважає, що він правомірно використовував тарифи, визначені вказаним розпорядженням, оскільки оскаржено чи скасовано воно не було. Відтак висновки відповідача щодо завищення тарифів є безпідставним.

Суд з даними доводами не погодився з таких підстав.

Законом № 540-IX від 30.03.2020 були внесені зміни, зокрема до розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189.

Пункт 3 цього розділу визначає: договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Відтак стаття 13 Закону № 2189, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи те, яким чином укладаються такого роду договори, мала застосовуватися з обмеженнями визначеними цим пунктом.

На думку суду, формулювання даної норми пов`язує початок перебігу строку на укладення нових договорів з днем завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби. Тобто законодавець обмежує не лише кінцевий строк, коли такі договори мають бути укладені (що могло бути висловлено словосполученням не пізніше ), але і його початок.

За таких обставин, суд вважає, що протягом дії пункту 3 у вказаній редакції, якщо не були завершені заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, позивач не мав права застосовувати нові тарифи, навіть у разі волевиявлення споживачів, шляхом підписання нових договорів.

Тобто, в період дії пункту 3 до 01.05.2021 року, коли набрав чинності Закон № 1060-IX від 03.12.2020, позивач не мав застосовувати тарифи, затверджені розпорядження Голови Донецької обласної державної адміністрації № 805/5-20 29.07.2020 року, навіть за умови, що це розпорядження є чиним.

При цьому суд звертає увагу, що ці висновки жодним чином не стосуються самого затвердження нових тарифів, оскільки Закон № 540-IX від 30.03.2020 в цій частині регулював лише дію у часі договорів про надання комунальних послуг.

Суд погоджується з визначеним відповідачем у акті перевірки порушенням, а саме - порушення порядку застосування державних регульованих цін/ тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, наданих мешканцям будинку АДРЕСА_1 у зв`язку з неправомірним підвищенням тарифів в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019 ОКП Донецьктеплокомуненерго .

Статтею 18 Закону України "Про ціни та ціноутворення" визначено, що уповноважені органи мають право:

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Стаття 20 даного Закону визначає адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення.

1. До суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:

1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;

2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів.

Відтак рішення відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 09.03.2021 року суд вважає таким, що ґрунтується на нормах законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Стосовно припису суд зазначає, що це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога уповноваженого органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно пункту 4 вищевказаної статті невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, припис органу державного нагляду (контролю) повинен виноситись лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства та повинен містити вимогу щодо усунення конкретних порушень у визначений термін.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про обґрунтованість виявленого відповідачем порушення порядку застосування державних регульованих цін/ тарифів, пункт 3 припису: В 30денний термін усунути порушення вимог щодо застосування державних регульованих цін та провести перерахунки плати мешканцям будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , є таким що ґрунтується на вимогах закону.

Стосовно 1 та 2 пункту припису - вони не містять конкретних порушень, які суб`єкту перевірки необхідно усунути у визначених строк. Суть цього розпорядчого документу полягає в тому, що уповноважений суб`єкт, перевіривши певні правовідносини, які вже мали місце, встановлює порушення та зобов`язує його виправити.

Разом з цим, вимоги застосувати тарифи на послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, встановлені ліцензіатом до моменту укладення нових договорів із споживачами АДРЕСА_1 та не застосовувати плату за абонентське обслуговування не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер. Крім того вони адресовані правовідносинам, які ще мають виникнути. Проте позивач має в цьому керуватися нормами законодавства, а не приписом контролюючого органу.

Суд також не погоджується з правомірністю пункту 4 припису - Привести у відповідність тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води для всіх споживачів відповідно до вимог п. 2 ст. 12 Закону України Про ціни та ціноутворення та Постанови КМУ Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги та подати їх на затвердження до органів місцевого самоврядування відповідно до п. 1 ст. 10 розділу ІІІ Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Формування тарифу дійсно здійснює позивач, як ліцензіат. Разом з цим затвердження цього тарифу здійснюється рішенням органу місцевого самоврядування.

В даному випадку тарифи, які використовуються позивачем, затверджені розпорядженням № 805/5-20 29.07.2020 року Голови Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів обласному комунальному підприємству Донецьктеплокомуненерго .

Дане розпорядження є чинним, у встановленому законодавством порядку оскаржене та скасоване не було. Отже за умови чинності цього розпорядження суд вважає, що у відповідача відсутні підстави вимагати у ОКП Донецьктеплокомуненерго приведення затверджених не ним тарифів у відповідність до норм законодавства.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОКП Донецьктеплокомуненерго шляхом визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 припису Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області від 04.03.2021 року № 2.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 200/2782/21-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі № 200/2782/21-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 серпня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко