Ухвала

від 09.08.2021 по справі 766/5716/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи 766/5716/21

Справа № 11-сс/819/423/21 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: постанова про обрання Доповідач: ОСОБА_2

запобіжного заходу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

за участі прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисників адвокатів ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 42021230000000024 від 24.02.2021, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні, прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Херсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від07.07.2021року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимого, уродженця м. Миколаїв, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и л а:

Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.07.2021 року відмовлено в задоволені клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області, капітана поліції ОСОБА_9 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді, якою відносно ОСОБА_7 відмовлено в обранні запобіжного заходу, незаконною у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Зокрема зазначає, що суд не взяв до уваги, що слідчим надано достатньо доказів, які підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та у відповідності до ст. 12 ч.5 КК України ця підозра за законом передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права займати певні посади. Сукупність з великою кількості належних і допустимих доказів та покарання дають суттєві ризики переховування від слідства та суду. Стверджує, що на даний час встановлені та існують ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000 грн. з покладанням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, адвокат ОСОБА_8 вважає її необґрунтованою і просить залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, підозрюваного ОСОБА_7 та захисника адвокатів ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України, метою та підставою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства і суду, перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим СУ ГУНП в Херсонській області капітаном поліції ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2021 року за № 42021230000000024 за підозрою директора Інституту рису Національної академії аграрних наук України ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

05 липня 2021 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме кваліфікуючими ознаками якого є: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим у клопотанні та доданих матеріалів повинна бути надана доведеність обставин, передбачених ст.194 ч.1 КПК України, а саме:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався на те, що досудове розслідування триває понад чотири місяці і за цей час слідство здобуло єдиний доказ висновок експерта, який свій висновок зробив протягом доби з 29 червня до 30 червня 2021року та не зазначив жодного доказу реального існування ризиків, не зазначив жодної конкретної обставини.

З цим висновком погоджується і колегія суддів.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри не підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах.

А, відтак, слід зробити висновок про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48)

Крім того, колегія суддів не знаходить підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, одержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Іншими словами тримання під вартою має задовольняти вимоги пропорційності (рішення у справі "Ладент проти Польщі" 2008 р.). Вимога пропорційності зобов`язує суддю, що розв`язує клопотання про обрання запобіжного заходу, вирішити питання чи було взяття під варту особи конче необхідним для забезпечення того, щоб заявник не перешкоджав розгляду його кримінальної справи ("Амбрушкевич проти Польщі" від 04 травня 2006 року).

Визначаючи пропорційність вжиття такого заходу як тримання під вартою, суддя має дати оцінку специфічним фактичним обставинам справи, що демонструють наявність ризиків та дослідити належні докази.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , органом досудового розслідування не було наведено жодного конкретного факту, що доводить існування істотного ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, ризик втечі не може бути встановлений на підставі лише суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ("Панченко проти Росії" від 08 лютого 2005 року). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ("Бекчиєв проти Молдови").

З матеріалів, доданих органом досудового розслідування до клопотання про застосування запобіжного заходу та наданих сторонами під час перегляду справи за апеляційною скаргою, не знайшли свого підтвердження висновки слідчого щодо існування ризику переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду. Враховуючи, що виключно тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого особа підозрюється, недостатньо для ствердження про існування ризику втечі, стороною обвинувачення мали бути доведені також інші обставини, наведені у клопотанні. Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами наявність зв`язку ОСОБА_7 з директором ОСОБА_10 . Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗИМУТ-ТРЕЙД» або свідками у цьому кримінальному провадженні, що давав би змогу реалізувати ризик втечі та перешкоджання здійсненню досудового розслідування.

Стосовно ризику впливу на свідків, згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами ("Бекчиєв проти Молдови"). Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування зазначену вимогу не було дотримано, посилаючись на абстрактне твердження про зайняття посади директора Інституту рису Національної академії аграрних наук України ОСОБА_7 як підставу ризику впливу на свідків.

Разом з тим, ч. 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, тобто тих, якими слідчий обґрунтовує ризики у клопотанні. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

А за положеннями п.3 ч.1 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, ризикам, зазначеним у клопотанні.

Системний аналіз вказаних норм кримінально-процесуального закону дає підстави вважати, що за відсутності підстав для застосування запобіжного заходу - а саме відсутності як обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, так і відсутності будь-яких ризиків, взагалі не є можливим застосування будь-яких запобіжних заходів, навіть і більш м`яких, оскільки відсутність таких ризиків не потребує застосування будь-яких заходів для їх запобігання.

Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів порушень норм КПК при постановленні ухвали не знаходить та вважає, що висновок слідчого судді про відсутність підстав для обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам справи, а тому цю ухвалу необхідно визнати законною і обґрунтованою у зв`язку з чим підстав для її скасування і задоволення апеляційної скарги прокурора немає.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р., ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.07.2021 року щодо ОСОБА_7 про відмову в застосування запобіжного заходу у вигляді вигляді тримання під вартою без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Судді:

(підпис) (підпис) (підпис)

ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .