Постанова

від 10.08.2021 по справі 676/2491/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/2491/18

Провадження № 22-ц/4820/1189/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.

секретар судового засідання - Кошельник В.М.,

з участю представника Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 серпня 2019 року, суддя Вдовичинський А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, Хмельницької обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації, скасування державної реєстрації речового права та скасування запису про право постійного користування земельною ділянкою,

встановив:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, Хмельницької обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації, скасування державної реєстрації речового права та скасування запису про право постійного користування земельною ділянкою.

Позовну заяву мотивовано тим, що 26.01.2010 року вона на підставі договору купівлі-продажу набула у приватну власність комплекс будівель автозаправної станції, загальною площею 225,80 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 (смуга відведення автодороги державного значення Т-23-17 Кам`янець-Подільський - Стара Ушиця). Цей комплекс розташований на земельній ділянці, площею 0,20 га, кадастровий номер 6822487400:06:003:0009.

Зазначена земельна ділянка на момент відчуження нерухомого майна перебувала у користуванні попереднього власника комплексу, ОСОБА_2 , згідно із договором оренди земельної ділянки від 11.01.2001 року.

На думку позивача, з моменту набуття права власності на комплекс будівель автозаправної станції до неї перейшло також і право користування земельною ділянкою, площею 0,20 га, кадастровий номер 6822487400:06:003:0009. Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 04.09.2014 року, №342/2014-р їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), орієнтовною площею 0,20 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Слобідо-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для обслуговування автозаправної станції.

Під час розробки проекту землеустрою їй стало відомо, що земельна ділянка під комплексом будівель автозаправної станції передана у постійне користування Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області, а відповідне право щодо земельної ділянки площею 10,2072 га, кадастровий номер 6822487400:01:003:0823, 23.09.2014 року зареєстроване реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, номер запису про інше право 7159427.

Згодом вона дізналася про те, що право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2072 га, у Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області виникло на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 24.06.2014 року №243/2014-р. Водночас, земельна ділянка площею 10,2072 га, кадастровий номер 6822487400:01:003:0823, у 2013 році була зареєстрована відділом Держземагентства у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області у Державному земельному кадастрі, про що того ж дня державним кадастровим реєстратором Чорною Т.В. відкрито Поземельну книгу та сформовано відповідний витяг НВ-6800862332013.

Вважала, що наявність реєстрації зазначеної вище земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує її права щодо вільного володіння та користування земельною ділянкою, площею 0,20 га.

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 24.06.2014 року №243/2014-р Про передачу в постійне користування земельних ділянок Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області в частині надання Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області в постійне користування земельної ділянки, площею 10,2072 га, кадастровий номер 487400:01:003:0823, на території Слобідо-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області; скасувати державну реєстрацію права постійного користування Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області на земельну ділянку площею 10,2072 га, кадастровий номер 487400:01:003:0823, на території Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області; скасувати запис в Поземельній книзі щодо права постійного користування Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області на земельну ділянку, площею 10,2072 га, кадастровий номер 6822487400:01:003:0823, на території Слобідо-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вирішити питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.08.2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.12.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.08.2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 11.12.2019 року у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.08.2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 11.12.2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області, Хмельницької обласної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації, скасування державної реєстрації речового права та скасування запису про право постійного користування земельною ділянкою залишено без змін.

Частково скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції касаційний суд вказав, що у порушення вимог статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн. Допустивши вказане порушення процесуального права суд апеляційної інстанції не перевірив дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін щодо наявності правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

ОСОБА_1 , звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї витрат на правничу допомогу вказала, що відповідних доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості відповідачем не надано, в тому числі не надано до суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Окрім того, жоден із наявних у справі документів, поданих Службою автомобільних доріг Хмельницької області, не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області 16.08.2019 року подала до суду клопотання про стягнення витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги адвокатом Мамрегою В.М., якому на розрахунковий рахунок згідно договору про надання правової допомоги від 12.03.2019 року, №38/19, було перераховано 6000 грн. (т. 3, а.с. 77-78).

Відповідно до договору №38/19 про надання правової допомоги від 12.03.2019 року Служба автомобільних доріг в Хмельницькій області виплачує адвокату Мамрезі В.П. винагороду у розмірі 6000 грн. (п. 2.1.). Клієнт додатково компенсує адвокатові витрати пов`язані зі сплатою державним органам обов`язкових платежів, пов`язаних з розглядом справи (п. 2.1.)

В матеріалах справи міститься копія платіжного доручення №1960 від 13.03.2019 року, згідно якого Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області сплатила на користь адвоката Мамреги В.М. 6000 грн. згідно договору про надання правової допомоги від 12.03.2019 року (т. 3, а.с. 80).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з ч.ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач, заперечуючи проти стягнення з нього витрат на правову допомогу стверджував, що відповідачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Колегія суддів з даним твердженням погоджується та зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Лише якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18)

Відповідач не надав суду розрахунку витрат, акту приймання правничої допомоги чи-то інших документів, які підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Інформація, яка міститься в договорі, а саме щодо фіксованого гонорару у розмірі 6000 грн., не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу (постанова Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18).

Суд першої інстанції, безумовно стягнувши з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу без надання відповідних доказів щодо надання такої допомоги дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості таких витрат.

Оскільки суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, безпідставно стягнув з позивача витрати з надання правничої допомоги, тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в стягненні цих витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 серпня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. скасувати.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 серпня 2021 року.

Судді: Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко