Ухвала

від 12.08.2021 по справі 701/690/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 60

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

12 серпня 2021 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський , розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області у віці 94 років померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 06.01.2021 року складено відповідний актовий запис за №4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.01.2021 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Кищенці Черкаської області від 15.04.2021 року №100 підтверджує, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якої в селі Кищенці залишилось спадкове майно.

Спадкоємцями за законом першої черги є: син - ОСОБА_1 , 1951 р.н., син - ОСОБА_3 , 1952 р.н., дочка - ОСОБА_4 , 1955 р.н., дочка - ОСОБА_5 , 1959 р.н., дочка - ОСОБА_6 , 1963 р.н.

Спадкоємцями за заповітом є: ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_7 , 1975 р.н., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Також дана довідка інформує, що від імені спадкодавця ОСОБА_2 виконавчим комітетом Кищенецької сільської ради посвідчувалися заповіти: від 04.12.2001 №10, 30.10.2002 №45, 12.10.2005 №108, 28.11.2006 №№104,105, 20.09.2010 №30.

Наявні вищевказані заповіти від імені спадкодавця інформують наступне.

Заповітом від 04.12.2001 за р.№10 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй земельний сертифікат серії ЧР №047588, виданий Маньківською райдержадміністрацією 05.09.1996 на земельну частку пай заповіла ОСОБА_1 (позивач по справі).

Наступним заповітом від 30.10.2002 за р.№45 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй земельний сертифікат серії ЧР №047588, виданий Маньківською райдержадміністрацією 05.09.1996 на земельну частку пай заповіла ОСОБА_1 (позивач по справі).

Наступним заповітом від 12.10.2005 за р.№108 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026084, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_1 (позивач по справі), та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 026083, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_7 (своєму внукові, племіннику позивача).

Наступним заповітом від 28.11.2006 за р.№104 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026084, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_1 .

Наступним заповітом від 28.11.2006 за р.№105 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в рівних долях (своїм дочкам, сестрам позивача по справі) та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №113289, виданий Кищенецькою сільською радою 05.04.2004, заповіла ОСОБА_8 (племіннику позивача по справі).

Наступним заповітом від 20.09.2010 за р.№30 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (своїм дочкам, сестрам позивача по справі).

Таким чином, за життя спадкодавець ОСОБА_2 зробила заповітні розпорядження, якими на випадок своєї смерті розподілила належне їй майно.

При цьому, позивач має право на спадкування земельної ділянки, яка є об`єктом згідно предмету даного позову за заповітом спадкодавця від 28.11.2006 за р.№104.

Заявами від 22.07.2021 року, інші спадкоємці за законом - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відмовились від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , зокрема щодо земельної ділянки площею 2,8686 га., під кадастровим номером 7123183000:02:001:0446, розташованої в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1 (позивача по справі).

Інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_7 (племінник позивача, внук спадкодавця), має право на спадкування за заповітом від 12.10.2005 за р.№108 щодо іншої земельної ділянки, що визначено самим вказаним заповітом, тому відношення до даної справи він не має.

Так само, інший спадкоємець за іншим заповітом від 28.11.2006 за р.№105 - ОСОБА_8 , має право на спадкування щодо іншої земельної ділянки, що визначено самим вказаним заповітом, тому відношення до даної справи він не має.

Наявність заповіданого спадкового майна підтверджується копією вказаного державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 026084 від 28.10.2003 року.

Після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк позивач подав заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де за його заявою про прийняття спадщини заведена спадкова справа №55 за 2021 рік, що підтверджується інформацією, наведеною у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.07.2021 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г.

Так, в процесі здійснення дій, направлених на оформлення спадкових прав, він звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на заповідане йому майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8686 га., яка розташована в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №026084 від 28.10.2003.

Постановою від 13.07.2021 року держаним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 .

Даною постановою повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , держаним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №55 за 2021 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Кищенецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 28.11.2006 року за р.№104 від імені ОСОБА_2 .

Даною постановою нотаріусом повідомлено, що відповідно до п.4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у справі всіх необхідних документів.

Також даною постановою повідомлено, що згідно статті 1257 п.1 Цивільного кодексу України, а саме: заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Нотаріусом повідомлено, що ОСОБА_1 надано заповіт з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме: заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право приватної власності на землю, що згідно статті 1257 п.1 Цивільного кодексу України, а саме: заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочин, передбачені Цивільним кодексом України. Згідно ч. 3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Також нотаріусом зазначено, що згідно ч.3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження.

Таким чином, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на дефект правочину - заповіту, з роз`ясненням права на оформлення спадкових прав в судовому порядку, що змушує звертатись до суду з даним позовом.

При розгляді заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріусом перевірено наявність та склад спадкових відносин, наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві, підтверджено наявність та факт прийняття спадщини позивачем.

Належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується як власне Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР №026084 від 28.10.2003, так і інформацією, наведеною у листі відділу Держгеокадастру управління у Уманському районі Черкаської області від 26.07.2021 №Б-3/0-0.300-5/352-21.

Даним листом, отриманим у відповідь на звернення позивача, повідомлено, що відповідно записів в реєстраційній книзі було виготовлено на підставі розпорядження Кищенецької сільської ради від 07.06.2002 року №2-8, зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 за №598 від 28 жовтня 2003 року серія ЧР №026084, земельна ділянка розташована в с. Кищенці Маньківського району Черкаської області, площею 2,8686га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 7123183000:02:001:0446, тобто кадастровий номер змінено порівняно з даними державного акту. Також наявність та належність спадкового майна підтверджується наданою відділом Держгеокадастру копією вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку.

Тобто, цим самим за сукупністю підтверджується належність спадкового майна спадкодавцеві, на підставі вказаних даних правовстановлюючого документа заповідачем-спадкодавцем вчинено заповіт на ім`я позивача, який посвідчено уповноваженою посадовою особою Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 28.11.2006 року, зареєстрований в реєстрі за №104.

Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з мотивів того, що заповіт вчинено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме, що заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право власності на земельну ділянку, що змушує позивача звертатись до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/690/21 за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 27 серпня 2021 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 27 серпня 2021 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 27 серпня 2021 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський