Рішення

від 27.08.2021 по справі 701/690/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/690/21

Номер провадження2/701/329/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - І. Д. Калієвського

за участю секретаря - Г.І. Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області у віці 94 років померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 06.01.2021 року складено відповідний актовий запис за №4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.01.2021 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Кищенці Черкаської області від 15.04.2021 року №100 підтверджує, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якої в селі Кищенці залишилось спадкове майно. Спадкоємцями за законом першої черги є: син - ОСОБА_1 , 1951 р.н., син - ОСОБА_3 , 1952 р.н., дочка - ОСОБА_4 , 1955 р.н., дочка - ОСОБА_5 , 1959 р.н., дочка - ОСОБА_6 , 1963 р.н. Спадкоємцями за заповітом є: ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_7 , 1975 р.н., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Також дана довідка інформує, що від імені спадкодавця ОСОБА_2 виконавчим комітетом Кищенецької сільської ради посвідчувалися заповіти: від 04.12.2001 №10, 30.10.2002 №45, 12.10.2005 №108, 28.11.2006 №№104,105, 20.09.2010 №30.

Наявні вищевказані заповіти від імені спадкодавця інформують наступне.

Заповітом від 04.12.2001 за р.№10 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй земельний сертифікат серії ЧР №047588, виданий Маньківською райдержадміністрацією 05.09.1996 на земельну частку пай заповіла ОСОБА_1 (позивач по справі). Заповітом від 30.10.2002 за р.№45 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй земельний сертифікат серії ЧР №047588, виданий Маньківською райдержадміністрацією 05.09.1996 на земельну частку пай заповіла ОСОБА_1 (позивач по справі). Заповітом від 12.10.2005 за р.№108 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026084, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_1 (позивач по справі), та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026083, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_7 (своєму внукові, племіннику позивача). Заповітом від 28.11.2006 за р.№104 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026084, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_1 . Заповітом від 28.11.2006 за р.№105 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в рівних долях (своїм дочкам, сестрам позивача по справі) та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №113289, виданий Кищенецькою сільською радою 05.04.2004, заповіла ОСОБА_8 (племіннику позивача по справі). Заповітом від 20.09.2010 за р.№30 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (своїм дочкам, сестрам позивача по справі). Таким чином, за життя спадкодавець ОСОБА_2 зробила заповітні розпорядження, якими на випадок своєї смерті розподілила належне їй майно. При цьому, позивач має право на спадкування земельної ділянки, яка є об`єктом згідно предмету даного позову за заповітом спадкодавця від 28.11.2006 за р.№104.

Заявами від 22.07.2021 року, інші спадкоємці за законом - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , відмовились від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , зокрема щодо земельної ділянки площею 2,8686 га., під кадастровим номером 7123183000:02:001:0446, розташованої в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1 (позивача по справі).

Інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_7 (племінник позивача, внук спадкодавця), має право на спадкування за заповітом від 12.10.2005 за р.№108 щодо іншої земельної ділянки, що визначено самим вказаним заповітом. За заповітом від 28.11.2006 за р.№105 - ОСОБА_8 , має право на спадкування щодо іншої земельної ділянки, що визначено самим вказаним заповітом, тому відношення до даної справи він не має.

Наявність заповіданого спадкового майна підтверджується копією вказаного державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 026084 від 28.10.2003 року.

Після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк позивач подав заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де за його заявою про прийняття спадщини заведена спадкова справа №55 за 2021 рік, що підтверджується інформацією, наведеною у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.07.2021 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г. В процесі здійснення дій, направлених на оформлення спадкових прав, він звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва на право на спадщину за заповітом на заповідане йому майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8686 га., яка розташована в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №026084 від 28.10.2003. Постановою від 13.07.2021 року держаним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 . Даною постановою повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , держаним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа №55 за 2021 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений Кищенецькою сільською радою Маньківського району Черкаської області 28.11.2006 року за р.№104 від імені ОСОБА_2 . Даною постановою нотаріусом повідомлено, що відповідно до п.4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у справі всіх необхідних документів. Також даною постановою повідомлено, що згідно статті 1257 п.1 Цивільного кодексу України, а саме: заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Нотаріусом повідомлено, що ОСОБА_1 надано заповіт з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме: заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право приватної власності на землю, що згідно статті 1257 п.1 Цивільного кодексу України, а саме: заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочин, передбачені Цивільним кодексом України. Згідно ч. 3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Також нотаріусом зазначено, що згідно ч.3 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися за оформленням права на спадщину за правилами позовного провадження. Таким чином, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на дефект правочину - заповіту, з роз`ясненням права на оформлення спадкових прав в судовому порядку, що змушує позивача звертатись до суду з даним позовом.

Позивач до суду не з`явився, але в своїй позовній заяві просив справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Маньківської селищної ради в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України , суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області у віці 94 років померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 06.01.2021 року складено відповідний актовий запис за №4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 06.01.2021 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). (а.с.11).

Довідка виконавчого комітету Маньківської селищної ради с. Кищенці Черкаської області від 15.04.2021 року №100 підтверджує, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , яка проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якої в селі Кищенці залишилось спадкове майно. Спадкоємцями за законом першої черги є: син - ОСОБА_1 , 1951 р.н., син - ОСОБА_3 , 1952 р.н., дочка - ОСОБА_4 , 1955 р.н., дочка - ОСОБА_5 , 1959 р.н., дочка - ОСОБА_6 , 1963 р.н. Спадкоємцями за заповітом є: ОСОБА_1 , 1951 р.н., ОСОБА_7 , 1975 р.н., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Також дана довідка інформує, що від імені спадкодавця ОСОБА_2 виконавчим комітетом Кищенецької сільської ради посвідчувалися заповіти: від 04.12.2001 №10, 30.10.2002 №45, 12.10.2005 №108, 28.11.2006 №№104,105, 20.09.2010 №30. (а.с.12).

Заповітом від 04.12.2001 за р.№10 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй земельний сертифікат серії ЧР №047588, виданий Маньківською райдержадміністрацією 05.09.1996 на земельну частку пай заповіла ОСОБА_1 (а.с.13).

Заповітом від 30.10.2002 за р.№45 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй земельний сертифікат серії ЧР №047588, виданий Маньківською райдержадміністрацією 05.09.1996 на земельну частку пай заповіла ОСОБА_1 (а.с.14).

Заповітом від 12.10.2005 за р.№108 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026084, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_1 та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026083, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_7 (а.с.15).

Заповітом від 28.11.2006 за р.№104 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026084, виданий Кищенецькою сільською радою 28.10.2003, заповіла ОСОБА_1 (а.с.16).

Заповітом від 28.11.2006 за р.№105 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в рівних долях (своїм дочкам, сестрам позивача по справі) та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР №113289, виданий Кищенецькою сільською радою 05.04.2004, заповіла ОСОБА_8 (а.с.17).

Заповітом від 20.09.2010 за р.№30 спадкодавець ОСОБА_2 належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.18).

Позивач обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що він має право на спадкування земельної ділянки, яка є об`єктом згідно предмету даного позову за заповітом спадкодавця від 28.11.2006 за р.№104.

Заявами від 22.07.2021 року, інші спадкоємці за законом - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , відмовились від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , зокрема щодо земельної ділянки площею 2,8686 га., під кадастровим номером 7123183000:02:001:0446, розташованої в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1 (позивача по справі). (а.с.19,20.21,22)

Наявність заповіданого спадкового майна підтверджується копією вказаного державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 026084 від 28.10.2003 року. (а.с.23).

Після смерті ОСОБА_2 у встановлений законом строк позивач подав заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори, де за його заявою про прийняття спадщини заведена спадкова справа №55 за 2021 рік, що підтверджується інформацією, наведеною у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.07.2021 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., оскільки заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, а саме: заповіт посвідчено не на земельну ділянку, а на документ - державний акт на право приватної власності на землю.(а.с.24,25).

Належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується як власне Державним актом на право приватної власності на землю серії серія ЧР №026084 від 28 жовтня 2003 року так і інформацією, наведеною у листі відділу Держгеокадастру управління у Уманському районі Черкаської області відділ 3 від 26.07.2021 №Б-3/0-0.300-5/352-21. (а.с.27).

Даним листом, отриманим у відповідь на звернення позивача, повідомлено, що відповідно записів в реєстраційній книзі було виготовлено на підставі розпорядження Кищенецької сільської ради від 07.06.2002 року №2-8, зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 за №598 від 28 жовтня 2003 року серія ЧР №026084, земельна ділянка розташована в с. Кищенці Маньківського району Черкаської області, площею 2,8686 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 7123183000:02:001:0446, тобто кадастровий номер змінено порівняно з даними державного акту. Також наявність та належність спадкового майна підтверджується наданою відділом Держгеокадастру копією вказаного державного акта на право власності на земельну ділянку. (а.с.28).

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Ст. 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно ст. 1222 ЦКУ спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 1257 ЦК України, недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, тобто, заповіт є особистою волею особи-спадкодавця, за якою він виявив власне волевиявлення на випадок своєї смерті, зробивши заповітне розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Ст. 1236 ЦК України визначено право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом - заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

За ч. 2 ст. 1256 ЦК України, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

В даному випадку, за сукупністю визначених обставин, вбачається, що спору між спадкоємцями щодо спадкування немає, тому підстави тлумачення заповіту в судовому порядку відсутні, оскільки відсутня умова, визначена ч.2 ст.1256 ЦК України.

Суд зазначає, що у заповіті вказано конкретну ідентифіковану особу, яка є саме позивачем по справі - ОСОБА_1 , ці обставини ніким не оспорюються та визнаються, зазначено конкретне майно - земельну ділянку згідно реквізитів правовстановлюючого документа - державного акту на право приватної власності на землю, належного спадкодавцеві.

За ч.1 ст.1268 ЦКУ, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 Про судову практику у справах про спадкування надані роз`яснення, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суд змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1256, 1257, 1261, 1268, 1296 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8686 га., під кадастровим номером 7123183000:02:001:0446, яка згідно даних Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №026084 від 28.10.2003 року розташована в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський