Ухвала

від 04.08.2021 по справі 761/27541/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27541/21

Провадження № 1-кс/761/16080/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021100100002338 від 16.06.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021100100002338 від 16.06.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365-2 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає про те, що Шевченківським управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100002338 від 16.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365-2 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПАТ «Фітобанк» реалізували нежитлові приміщення в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , в АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , в АДРЕСА_9 , в АДРЕСА_10 , в АДРЕСА_6 , в АДРЕСА_11 фізичним та юридичним особам по заниженим цінам, права вимоги по кредитним договорам на які належить ТОВ «ФК Капітал Джірінг».

10.06.2016 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПУАТ «Фітобанк» проводили перевірку правочинів за кредитними операціями. За даною перевіркою було встановлено незаконність вибуття з власності неплатоспроможного Банку майна за нікчемними правочинами за заниженими цінами та на умовах, що не відповідають внутрішнім документам Банку.

Допитаний як свідок директор ТОВ «ФК «КАПІТАЛ ДЖІРІНГ» ОСОБА_4 , повідомив, що їхнє товариство заключили ряд договорів з ПАТ «Фідобанк». Після підписання даних договорів товариство отримало права на нежилі приміщення. Після цього дізналися, що даними нежитловими приміщення незаконно заволоділи особи, а саме: нежиле приміщення магазин непродовольчих товарів №27(двадцять сім) за адресою: АДРЕСА_6 , опис об`єкта: магазин непродовольчих товарів приміщення №27 поз.1-12,І, загальною площею 147,1 кв.м., ганки літ. а, а 1 на першому і другому поверхах житлового будинку літ. А-4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799710612101, право власності на яке виникло у Продавця на підставі Договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 12.06.2007р., посвідченого ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, та зареєстрованого в реєстрі за №5980 та було припинено на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.12.2015р., посвідченого ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр №1605 (незаконний набувач ТОВ «МХ Консалтинг», власник ТОВ «СК «САЛАМАНДРА»).

Вище викладене свідчить про незаконне оформлення у власність ТОВ «МК Консалтінг» нежиле приміщення магазин непродовольчих товарів №27(двадцять сім) за адресою: АДРЕСА_6 (двадцять один), опис об`єкта: магазин непродовольчих товарів приміщення №27 поз.1-12,І, загальною площею 147,1 кв.м., ганки літ. а, а 1 на першому і другому поверхах житлового будинку літ. А- 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799710612101, на підставі підроблених документів, внаслідок чого вказане приміщення протиправно вибуло із власності.

12.07.2021 р., постановою слідчого у даному кримінальному провадженні нежитлове приміщення магазин непродовольчих товарів №27(двадцять сім) за адресою: АДРЕСА_6 , опис об`єкта: магазин непродовольчих товарів приміщення №27 поз.1-12,І, загальною площею 147,1 кв.м., ганки літ. а, а 1 на першому і другому поверхах житлового будинку літ. А-4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799710612101, в порядку ст. 98 КПК України визнано речовими доказами.

З метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, яке має суттєве значення для встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення та прийняття рішення за результатами досудового розслідування, прокурор звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином. Від прокурора ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява, в якій він клопотання підтримав та просив розглянути у його відсутність.

Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна, в силу ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе здійснити без повідомлення власника майна.

Вивчивши клопотання та матеріали, надані на його обґрунтування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що Шевченківським управління поліції ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100002338 від 16.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365-2 КК України.

Відповідно до постанови слідчого від 12.07.2021 р. нежитлове приміщення магазин непродовольчих товарів №27(двадцять сім) за адресою: АДРЕСА_6 , опис об`єкта: магазин непродовольчих товарів приміщення №27 поз.1-12,І, загальною площею 147,1 кв.м., ганки літ. а, а 1 на першому і другому поверхах житлового будинку літ. А-4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799710612101, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021100100002338 від 16.06.2021 року.

Згідно з ст.ст.131,132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно доч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: правовупідставу дляарешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження, та у межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, а також те, що вказане майно цілком відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, проведення необхідних процесуальних дій, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.

Керуючись ст. ст. 131; 132; 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення магазин непродовольчих товарів №27(двадцять сім) за адресою: АДРЕСА_6 , опис об`єкта: магазин непродовольчих товарів приміщення №27 поз.1-12,І, загальною площею 147,1 кв.м., ганки літ. а, а 1 на першому і другому поверхах житлового будинку літ. А-4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799710612101, право власності на яке зареєстровано за ПАТ «Страхова компанія «САЛАМАНДРА» (код ЄДРПОУ: 21870998).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя