Ухвала

від 12.08.2021 по справі 320/9528/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 серпня 2021 року № 320/9528/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним, скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 11.09.2020 року №728-13 позачергової - VII сесії.

- зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим`є Броварського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року ухвалено:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним, скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 11.09.2020 року №728-13 позачергової - VII сесії.

Зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363876) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим`є Броварського району Київської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363876) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

09 серпня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій просить суд:

1. Визнати протиправними дій Зазимської сільської ради Броварського району Київської області щодо невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20, яке набрало законної сили 13.05.2021 року та скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.07.2021 року №1596-16-VIII.

2. Зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області належним чином виконати рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20, а саме: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим`є Броварського району Київської області.

Розглянувши подану заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, слід зазначити що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

У Рішенні Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20 судом встановлено, наступне:

Відповідно до положень частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачений вичерпний перелік матеріалів та документів, які додаються особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою такої ділянки, а саме: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Даною нормою також зазначено, що забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, Земельним кодексом України встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме, невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідачем жодних зауважень щодо доданих позивачем до заяви документів не наведено.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному вебсайті Публічної кадастрової карти України, Кадастровий номер: 3221282800:06:021. 0206, тип власності земельної ділянки Комунальна власність, з цільовим призначення: 02.02 Для колективного житлового будівництва. На зазначеній земельні ділянці Зазимською сільською радою Броварського району Київської області винесено значну кількість Рішень щодо надання у приватну власність земельних ділянок за наступними кадастровими номерами: 3221282800:06:021:0087, 3221282800:06:021:0090, 3221282800:06:021:0093, 3221282800:06:021:0088, 3221282800:06:021:0087, 3221282800:06:021:0096, 3221282800:06:021:0135 тощо, з цільовім призначенням - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Таким чином, при винесенні Рішення про відмову гр. ОСОБА_1 в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах с. Зазим`є за №728-13 позачергової - VII, посилання відповідача на те, що місце розташування зазначеної в матеріалах, доданих до клопотання земельної ділянки не відповідає вимогам Генерального плану с. Зазим`є є необгрунтованим, та таким що не відповідає дійсності, а отже і рішення є не протиправним.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 в с. Зазим`є Броварського району Київської області, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 cm. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щоб бути ефективним в сенсі cт. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод засіб захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення.

У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі Афанасьєв проти України (заява №38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним , як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Так, судом встановлено, що у відповідача були відсутні підстави, передбачені ч. 7 cm. 118 Земельного кодексу України, для надання відмови у наданні дозволу за відповідним клопотанням позивача.

Перелік підстав, визначений ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, є вичерпним.

Проте, єдиним законним рішенням відповідача у спірних правовідносин могло бути рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Зазначене рішення в спірній ситуації повинно було бути безальтернативним та не передбачало дискреції відповідача, оскільки визначені cm. 118 Земельного кодексу України підстави для відмови були відсутні, а подана позивачем заява та додані до неї документи відповідали вимогам cm. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, але можливість обрати з двох або більш альтернатив, кожна з яких є законною. У разі, коли законом передбачено єдиний можливий варіант поведінки адміністративного органу, але він діє в іншій спосіб, аніж той, що передбачено законом, мова про дискрецію не йде, в такому випадку порушено принцип законності як складової принципу Верховенства права. Слід зауважити, що межі судового контролю за рішеннями та діями адміністративного органу дозволяють оцінити їх за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі у розрізі висвітленої проблематики.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Так, за відсутністю підстав до відмови вимоги заяви позивача підлягали задоволенню. Жодного іншого законного способу поведінки для відповідача положеннями Земельного кодексу України не передбачено.

Практика Європейського суду з прав людини підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі Hasan and Chaush v. Bulgaria №. 30985/96).

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №826/4418/14 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим 'є Броварського району Київської області.

Відповідно, суд вирішив:

- зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ - 04363876, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим`є Броварського району Київської області.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20 набрало законної сили 13 травня 2021 року.

Виконавчий лист в адміністративній справі №320/9528/20 виданий 25.05.2021 року заступником Голови Київського окружного адміністративного суду на підставі рішення від

12.04.2021 в адміністративній справі №320/9528/20 про визнання протиправним та скасування рішення.

05.07.2021 року Виконавчий лист в адміністративній справі №320/9528/20 направлений до примусового виконання до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що підтверджується копією Заяви №050721 від 05.07.2021 року з відміткою про реєстрацію вказаної заяви.

06.07.2021 року Головним державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Свистанюк Юлією Григорівною винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено на виконання до Зазиської сільської ради Броварського району Київської області, а саме зобов`язано Зазимську сільську раду Броварського району Київської області, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим`є Броварського району Київської області.

29.07.2021 року громадян України ОСОБА_1 , отримав супровідний лист №2447/02-24 від 19.07.2021 року - відповідь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області на виконання Вимоги головного державного виконавця Свистаннюк Ю.Г. (виконавче провадження №65970090 від 06.07.2021) щодо зобов`язання Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19.08.2020 року та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим`є Броварського району Київської області, якою повідомлено, що:

повторно розглянуто клопотання вх. №302 від 19.08.2020 гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку площею до 0,25 га в межах с. Зазимя та додані до нього матеріали на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, планування території, архітектури та містобудування від 13.07.2021 та на засіданні 16 сесії Зазимської сільської ради 16.07.2021. Рішенням №1596-16-УІІІ додається. .

Рішенням №1596-16-VIII Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16 липня 2021 року відмовлено гр. ОСОБА_1 в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0, 25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) в с. Зазим`я, в зв`язку з тим, що технічно неможливо виконати судове рішення, оскільки зазначена в матеріалах, доданих до клопотання земельна ділянка розташована на території, яка не передбачена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (садибної забудови) Генеральним планом с. Зазим`я, зміни до якого затверджені рішенням сесії Зазимської сільської ради від 05.07.2017 №740-28 позачергової VII.

Враховуючи те, що судом досліджувалось дане питання, а саме: "Таким чином, при винесенні Рішення про відмову гр. ОСОБА_4 в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в межах с. Зазим`є за №728-13 позачергової - VII, посилання відповідача на те, що місце розташування зазначеної в матеріалах, доданих до клопотання земельної ділянки не відповідає вимогам Генерального плану с. Зазим`є є необгрунтованим, та таким що не відповідає дійсності, а отже і рішення є не протиправним. , а також, що Відповідно до інформації розміщеної на офіційному вебсайті Публічної кадастрової карти України, Кадастровий номер: 3221282800:06:021.0206, тип власності земельної ділянки - Комунальна власність, з цільовим призначення: 02.02 Для колективного житлового будівництва. На зазначеній земельні ділянці Зазимською сільською радою Броварського району Київської області винесено значну кількість Рішень щодо надання у приватну власність земельних ділянок за наступними кадастровими номерами: 3221282800:06:021:0087, 321282800:06:021:0090, 221282800:06:021:0093, 3221282800:06:021:0088, 3221282800:06:021:0087, 3221282800:06:021:0096, 3221282800:06:021:0135 тощо, з цільовим призначенням - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), гр. ОСОБА_5 вважає, що Рішення №1596-16-VIII Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16 липня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки даним рішенням Відповідачем не виконано Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20, яке відповідно до положень ст.129 1 Конституцій України є обов`язковим до виконання.

Як відомо, згідно зі ст.8 Основного Закону Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно до ст.129 1 Конституції судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції принципу верховенства права.

Утім, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. п.40 рішення від 19.03.97 у справі Hornsby v. Greece ). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. п.66 рішення у справі Immobiliare Saffi v. Italy ).

ЄСПЛ зауважив, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог конвенції (рішення від 27.07.2004 у справі Ромашов проти України ; від 11.01.2005 у справі Дубенко проти України та від 07.12.2006 у справі Козачек проти України ). Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою (див. п.44 рішення від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України ).

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення від 26.04.2005 у справі Сокур проти України і від 19.02.2009 у справі Крищук проти України ).

У п.53 рішення від 29.06.2004 у справі Войтенко проти України Суд нагадав, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить утручання в право на мирне володіння майном, що викладене в §1 ст. 1 Першого протоколу до конвенції.

Отже, неможливість для особи домогтися виконання рішення, винесеного на її користь, протягом тривалого часу становить втручання у право на мирне володіння майном та є порушенням вимог §1 ст.6 конвенції та ст.1 Першого протоколу до неї, за що держава несе відповідальність.

Звертаємо увагу суду на те, що відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Публічної карти України до Державного земельного кадастру внесено зміни про земельну ділянку за кадастровим №3221282800:06:021:0229 з цільовим призначення: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що створена шляхом об`єднання декількох земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221282800:06:021:0090, 3221282800:06:021:0093, 3221282800:06:021:0088, 3221282800:06:021:0096, 3221282800:06:021:0135 тощо, в одну земельну ділянку.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень, являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-УІІІ судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby V. Greece) від 19 березня 1997 року Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необгрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Положеннями ст. 383 Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду КАС України, визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Змістом частинами 1 та 2 ст. 249 КАС України, встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Зокрема пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у науковому висновку члена Науково-консультаційної ради при Верховному Суді України Доктора юридичних наук, професора Гетьманцева Д.О. щодо норми матеріального права, яка неоднаково застосована у подібних правовідносинах, у справі за позовом ОСОБА_2 до департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій неправомірними, враховуючи законодавчо передбачувану гарантію відшкодування витрат на правову допомогу, особа, яка звертається до адміністративного суду за захистом свого порушеного права, при вирішені справи на її користь може правомірно очікувати на задоволення свого законного інтересу щодо отримання компенсації витрат, здійснених нею на правову допомогу у такій судовій справі, у тому числі стосовно складання адвокатом, іншим фахівцем у галузі права відповідних процесуальних документів. У протилежному випадку, наявна процесуальна норма стосовно можливості відшкодування витрат, здійсненних на правову допомогу, була б декларативною, що своєю чергою суперечило б концепції правової визначеності як одному з аспектів принципу верховенства права.

Положеннями ст. 135 КАС України Витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду. чітко визначено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відтак, при ухваленні рішення в справі суд може зобов`язати іншу сторону відшкодувати стороні, на користь якої таке рішення ухвалено, витрати на правову допомогу (у тому числі пов`язану із складанням необхідних процесуальних документів) за умов, що сплату останніх документально підтверджено належним чином; їх сума не перевищує граничного розміру компенсації, встановленого Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах .

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

01.10.2020 року між громадянином України ОСОБА_1 та Адвокатом Бондаренко Романом Геннадійовичем укладено Договір №01/10 про надання правової допомоги (копія Договору додається). За умовами вказаного Договору Адвокатом Бондаренко Романом Геннадійовичем надає професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в рамках справи №320/9528/20.

На виконання умов Договору, ОСОБА_1 здійснено оплату наданої професійної правничої допомоги в розмірі 9 363,75 грн. (дев`ять тисяч триста шістдесят три гривні 75 копійок) (копія Детального опису робіт, копія Акту приймання-передачі виконаних робіт(наданих послуг) та копія Довідки про отримання коштів).

Таким чином, судові витрати, які поніс позивач, та їх необхідно стягнути з відповідача складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 681,00 (шістсот вісімдесят одна гривня 00 копійок), що підтверджується квитанцією про сплату судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 9 363,75 грн. (дев`ять тисяч триста шістдесят три гривні 75 копійок), що підтверджуються копіями Договору №01/10 про надання правової допомоги від 01.10.2020 року, Додатком №3 від 30.07.2021 року, Детального опису робіт, Акту виконаних робіт, Довідки про сплату гонорару.

Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, - задовольнити.

Визнати протиправними дій Зазимської сільської ради Броварського району Київської області щодо невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20, яке набрало законної сили 13.05.2021 року та скасувати рішення Зазимської сільської ради Броварського району Київської області від 16.07.2021 року №1596-16-VIII.

Зобов`язати Зазимську сільську раду Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363876) належним чином виконати рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року у справі №320/9528/20, а саме: повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) від 19.08.2020 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в с. Зазим`є Броварського району Київської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363876) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363876) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 9 363 (дев`ять тисяч триста шістдесят три) грн 75 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.