Постанова

від 12.08.2021 по справі 120/3134/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3134/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.А.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

12 серпня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "АІС-КН" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "АІС-КН" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області у якому просив суд:

- визнанти протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.03.2021 №1220/02-32-18-06-09 про виключення Фермерського господарства "АІС-КН" з реєстру платників єдиного податку четвертої групи;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити Фермерське господарство "АІС-КН" у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України, з дати виключення з реєстру, з наданням відповідного документального підтвердження;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області прийняти у Фермерського господарства "АІС-КН" загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за №9054668545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за №9054671781 подані до Головного управління ДПС у Вінницькій області 17.03.2021; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік за №9054318064 поданий до Головного управління ДПС у Вінницькій області 16.03.2021.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до пп.298.8.1 п.298.1 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року пакет документів. Оскільки, ФГ "АІС-КН" не подано включно до 20 лютого поточного року (в 2021 році не пізніше 22 лютого) загальну податкову декларацію, звітну податкову декларацію та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, то відсутні підстави для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Тому, відповідно до пп.5 п.299.10 ст.299 ПК України, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення № 1220/02-32-18-06-09 від 23.03.2021 щодо виключення ФГ "АІС-КН" з реєстру платників єдиного податку четвертої групи. Отже, починаючи з 01 січня 2021 року ФГ "АІС-КН" не є платником єдиного податку четвертої групи. Згідно пункту 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПК України за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2021, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Фермерське господарство "АІС-КН" зареєстрований як юридична особа 13.04.2009, основний вид діяльності 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід та являвся платником єдиного податку четвертої групи.

ФГ "АІС-КН" з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік підтвердження перебування на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку четвертої групи до Головного управління ДПС у Вінницькій області в електронному вигляді подана наступна звітність:

- звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік від 17.03.2021 за реєстраційним № 9054671781;

- відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за 2021 рік від 17.03.2021 за реєстраційним № 9054673135;

- звітний розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік від 16.03.2021 за реєстраційним № 9054318064;

- загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік щодо всієї площі земельних ділянок від 17.03.2021 за реєстраційним № 9054668545;

- відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за 2021 рік від 17.03.2021 за реєстраційним №9054669557.

Відповідно до квитанцій №2 вказані документи доставлені до ГУ ДПС у Вінницькій області (Вінницька ДПІ) та прийняті контролюючим органом.

Листами №7807/6/02/-32-18-06-09 від 19.03.2021 та №7918/6/02-32-18-06-06 від 22.03.2021 Головне управління ДПС у Вінницькій області повідомило позивача, що ним порушено вимоги пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України, відповідно ФГ "АІС-КН" не підтверджено статус платника єдиного податку 4-ї групи на 2021 рік. Оскільки, подана податкова звітність не відповідає системі оподаткування, ГУ ДПС у Вінницькій області присвоєно статус "історія подання" Податковій декларації платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік №9054671781 від 17.03.2021, Податковій декларації платника єдиного податку 4 групи на 2021 рік №9054668545 від 17.03.2021 та Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва №9054318064 від 16.03.2021.

Листом Головного управління ДПС у Вінницькій області №7809/6/02-32-18-06-09 від 19.03.2021 позивача повідомлено, що оскільки ФГ "АІС-КН" невчасно подано звітності то відсутні підстави для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи. Вказано, що позивач не може перебувати на спрощеній системі оподаткування - єдиному податку четвертої групи, тому запропоновано перейти на загальну систему оподаткування.

Крім того, відповідач прийняв рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи від 23.03.2021 №1220/02-32-18-06-09, оскільки ФГ "АІС-КН" не подано включно до 20 лютого поточного року (в 2021 році не пізніше 22 лютого) Загальну податкову декларацію, Звітну податкову декларацію та Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва то відсутні підстави для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням від 23.03.2021 №1220/02-32-18-06-09, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ФГ "АІС-КН" протиправно виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи на підставі рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.03.2021 №1220/02-32-18-06-09. Для належного захисту прав позивача, порушених вказаним рішенням, необхідно зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити Фермерське господарство "АІС-КН" у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України, з дати виключення з реєстру, з наданням відповідного документального підтвердження, а також прийняти у Фермерського господарства "АІС-КН" загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за №9054668545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за №9054671781 подані до Головного управління ДПС у Вінницькій області 17.03.2021; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік за №9054318064 поданий до Головного управління ДПС у Вінницькій області 16.03.2021.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

За приписами підпункту 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Згідно пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до пункту 7.3, 7.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (Інструкція) після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з пунктами 7.5, 7.6 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За змістом внесених з 01 січня 2015 року у ПК України змін, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Відповідно до п. 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 814/1394/15.

Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

17.03.2021 позивачем подано до контролюючого органу загальні декларації платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок та 16.03.2021 - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, що підтверджується наявними у справі квитанціями.

Разом з цим, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 ПК України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

У даному випадку контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України (пропущення встановлених цією нормою строків).

До того ж, способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Незважаючи на наведене, відповідачем не приймалося рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішення відповідач зазначив, що позивача вже виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи без анулювання реєстрації, що не відповідає суті повноважень податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 816/543/17 та в постанові від 29.03.2018 року у справі № 804/2321/17.

Згідно з пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

При цьому, у даному випадку судом встановлено факт подання позивачем податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Отже, відповідач приймаючи рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку 4 групи діяв всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Належним способом захисту прав позивача, порушених спірним рішенням, є зобов`язання відповідача поновити Фермерське господарство "АІС-КН" у Реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи, з дати виключення з реєстру, з наданням відповідного документального підтвердження.

Пункт 46.1 статті 46 ПК України, визначає, що податкова декларація, розрахунок, - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу в строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 48.1-48.2 статті48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 ст.49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента (пункт 48.4 статті 48 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Отже, прийняття податкової декларації органом доходів і зборів є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. В свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.

Відповідно до п. 49.3. ст. 49 ПК України позивачем в електронному вигляді згідно вимог чинного законодавства України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі - Порядок) подано: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи); звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік.

Згідно п. 8 Розділу ІІ Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення та електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженого формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору (п.10 Порядку).

Згідно п.11 Розділу ІІ Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Встановлено, що подана позивачем звітність платника єдиного податку четвертої групи зареєстрована контролюючим органом 17.03.2021 за №9054671781, №9054668545 та 16.03.2021 за №9054318064. Так, 16.03.2021 та 17.03.2021 позивачем отримано квитанції №2 з реквізитами результату обробки прийнято пакет .

При цьому, ГУ ДПС у Вінницькій області у листі № 7918/6/02-32-18-06-06 від 22.03.2021 повідомляє, що оскільки подана податкова звітність не відповідає системі оподаткування їй присвоєно статус історія подання . Податковий орган посилається на порушення вимог пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, відповідно до якої ФГ АІС-КН не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік.

Однак, податковий орган не наділений повноваженнями не приймати вже отриману податкову декларацію у разі її складання з дотриманням вимог статті 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі №810/1570/16.

Крім того, пунктом 1 глави 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881 (Порядок № 422), визначено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності (далі - Звітні документи).

Відповідно до п. 4 глави 4 розд. IV Порядку № 422 якщо після подання Звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки Історія подання .

Ознаку стану обробки Історія подання отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків подає разом з таким Звітним документом доповнення, складені за довільною формою (податковий компроміс, введення у зв`язку з податковою реформою нових податків тощо)).

Водночас, жодними нормами Податкового кодексу України не передбачено неприйняття податкової звітності з підстав наведених у листі відповідача.

Загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) від 17.03.2021 за №9054668545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) від 17.03.2021 за №9054671781; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік від 16.03.2021 за №9054318064, прийняті контролюючим органом, а тому підстав та повноважень у контролюючого органу для невизнання неподаною такої податкової декларації та присвоєння статусу "історія подання" у останнього немає.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність для повного відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області прийняти у Фермерського господарства "АІС-КН" загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за №9054668545; звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та відомості про наявність земельних ділянок (Додаток до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи) за №9054671781 подані до Головного управління ДПС у Вінницькій області 17.03.2021; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік за №9054318064 поданий до Головного управління ДПС у Вінницькій області 16.03.2021.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.