Ухвала

від 12.08.2021 по справі 910/7511/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7511/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Стратієнко Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор"

на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Данилової М. В.

від 13.10.2020 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Куксов В. В., Тищенко А. І., Шаптала Є. Ю.

від 02.06.2021

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Компанія Honda Motor Co.

про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/7511/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рапід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Компанія Honda Motor Co., про розірвання договору та стягнення 159 498 534,47 грн залишено без розгляду.

15.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" до Господарського суду міста Києва надійшла заява про компенсацію здійснених витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/7511/19.

Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі № 910/7511/19 в задоволенні заяви про компенсацію здійснених витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою від 02.06.2021 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі № 910/7511/19.

15 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 910/7511/19.

Згідно з приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали, зокрема, судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

З поданої касаційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі № 910/7511/19 (названа як "додаткова ухвала"), залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" про компенсацію здійснених витрат на професійну правничу допомогу, здійснених внаслідок необґрунтованих дій позивача, відмовлено. Тобто фактично суди попередніх інстанцій відмовили у прийнятті додаткового рішення, відповідно до якого суд здійснив би розподіл судових витрат.

При цьому можливість перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення судом апеляційної інстанції встановлено пунктом 19 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Проте відповідно до пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд вказаних ухвал процесуальним законодавством не передбачено.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалах Верховного Суду, зокрема від 04.07.2019 у справі № 926/1505/18, від 13.04.2020 у справі № 2437/19, від 05.08.2020 у справі № 904/3085/19, від 28.09.2020 у справі № 922/1165/20, тощо.

Також Суд враховує, що статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначається забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа "ZUBAC v. CROATIA" (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.

Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).

Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

Вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7511/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 слід відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/7511/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Мотор" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 9 аркушах. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

Л. В. Стратієнко