Ухвала

від 12.08.2021 по справі 150/401/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" серпня 2021 р.

Справа №150/401/21

Провадження по справі №2/150/127/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 серпня 2021 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., отримавши, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИЛА:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 із вище вказаною позовною заявою.

Позовна заява, подана ОСОБА_1 не відповідає вимогам ЦПК України.

Так, предметом позовних вимог згідно прохальної частини позовної заяви визначено три вимоги:

- про долучення ОСОБА_1 до спадкування першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (вимога немайнового характеру);

- визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частину житлового будинку по АДРЕСА_1

- та визнання права власності на 1/4 частину земельного паю кадастровий номер 0524985500040020183 площею 2,1840 га, що знаходиться в землях Саїнської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області, після померлого брата ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав.

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 року, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.

Відповідно ч.1ст.188 ЦПК України в одній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України Про судовий збір .

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.4 вище зазначеного Закону із позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; із позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет на 2021 рік від 15.12.2020 року, 1082-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2270 гривні 00 копійок.

Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення фізичної особи до суду із позовною заявою немайнового характеру становить 908 гривен 00 копійок; сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення фізичної особи до суду із позовною заявою майнового характеру становить не менше 908 гривень 40 копійок та не більше 11350 гривень 00 копійок.

У пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року, № 10 роз`яснюється, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами (п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ).

Однак, позивачем в порушення положень Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року, №3674-VI, не в повному обсязі оплачено позовні вимоги.

Так, позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору долучено квитанцію №0.0.2223369511.1 від 09.08.2021, відповідно до якого позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України Про судовий збір , суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З метою встановлення єдиного порядку щодо заповнення реквізитів при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомата для приймання платежів, Інтернет - банкінг, банківські установи тощо, обов`язковими для заповнення платниками є такі реквізити: дата документа; отримувач коштів (Назва Управління ДКСУ ); код отримувача (код за ЄДРПОУ - Код управління ДКСУ); банк отримувача (Назва розрахункового підрозділу ДКСУ); Код банку отримувача (МФО); рахунок отримувача (рахунок розпорядника коштів - банку); назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи); призначення платежу.

Згідно перевірки зарахування судового збору, здійсненої через автоматизовану систему документообігу Чернівецького районного суду Вінницької області - судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. по квитанції №0.0.2223369511.1 від 09.08.2021, підтверджено.

Однак, із вище наведеного вбачається, що позивачем ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачено судовий збір при зверненні до суду із позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування, тобто, сплачено фактично 840 гривень 80 копійок згідно квитанції №0.0.2223369511.1 від 09.08.2021, тоді як сума судового збору за подання позовної заяви, що містить три вимоги (одна з яких немайнового характеру, а дві інші - майнового характеру), становить 2724 гривень 00 копійок. Отже, сума недоплаченого судового збору складає 1916 грн. 20 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України Про судовий збір кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Пунктами 5, 9 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, в позовній заяві зазначається про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено усний договір про зміну черговості спадкування, останній не заперечує проти того, щоб позивач разом із ним успадкувала 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 , в якому вона проживає та 1/4 частину земельної ділянки.

Суд при цьому звертає увагу на те, що черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини.

Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Черговість одержання права на спадкування може бути змінена двома способами: договірним; судовим.

Договірний спосіб полягає в укладенні договору про зміну черговості між заінтересованими спадкоємцями. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір про зміну черговості за ч. 1 ст. 1259 Цивільного кодексу України (далі ЦК) укладається спадкоємцями після відкриття спадщини. З практичних міркувань в абзаці першому пункту 229 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що даний договір укладається спадкоємцями до видачі свідоцтв про право на спадщину.

Суть договору про зміну черговості полягає в тому, що спадкоємець тієї черги, яка має право на спадкування, може за своєю волею "підтягнути" до спадкування спадкоємця або спадкоємців за законом будь-якої з наступних черг. При цьому спадкоємець попередньої черги право на спадкування не втрачає. Саме в цьому полягає основна відмінність даного інституту від відмови від прийняття спадщини на користь іншої особи (ст. 1274 ЦК).

Із суті позову вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено усний договір про зміну черговості спадкування.

Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, яка безпосередньо закликається до спадкування. Підставами для задоволення такого позову є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка матеріалізований вираз - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Усі вищеперераховані юридичні факти встановлюються судом на власний розсуд з урахуванням усіх обставин справи.

Однак, позивачем у поданій позовній заяві не зазначається жодних юридичних фактів як підставу зміни черговості спадкування, не додано на підтвердження жодного документального належного та достатнього доказу.

Окрім того, позивачем в порушення вимог статті 175 ЦПК України не зазначається про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 9 статті 185 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

За вище наведених обставин, в силу положень статті 185 ЦПК України приходжу до висновку про залишення позовної заяви, поданої ОСОБА_1 без руху та надання визначеного законом терміну для усунення недоліків, що містить позов.

На підставі викладеного вище, керуючись ст., ст.175-177, 185, 352-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний термін з дня отримання копії ухвали, - для виправлення недоліків позовної заяви, що зазначені в ухвалі.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.П. Цимбалюк