Ухвала

від 03.08.2021 по справі 757/17745/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 757/17745/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3135/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2021 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020000000001266 від 30.12.2020 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно та накласти арешт на земельні ділянки

3223186801:13:009:0177,

3223186801:13:009:0195,

3223186801:13:009:0185,

3223186801:13:009:0191,

3223186801:13:009:0034,

3223186801:13:009:0048,

3223186801:13:009:0197,

3223186801:13:009:0205,

3223186801:13:009:0178,

3223186801:13:009:0176,

3223186801:13:009:0179,

3223186801:13:009:0192,

3223186801:13:009:0206,

3223186801:13:009:0045,

3223186801:13:009:0209,

3223186801:13:009:0204,

3223186801:13:009:0193,

3223186801:13:009:0184,

3223186801:13:009:0188,

3223186801:13:009:0200,

3223186801:13:009:0211,

3223186801:13:009:0210,

3223186801:13:009:0017, що знаходяться в межах с. Підгірці Обухівського р-ну Київської області та на праві приватної власності належать ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» (код ЄДРПОУ 40554658). Заборонити власнику, іншим особам, будь-яким державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають зазначені земельні ділянки, здійснювати на них будь-які будівельні роботи.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та не обґрунтованою, як така, що постановлена

з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без об`єктивного з`ясування обставин справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, що призвело до неповного з`ясування фактичних обставин, які мають суттєве значення для справи. Під час розгляду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчий суддя досліджував обставини, які не можуть бути предметом розгляду на вказаному етапі досудового розслідування, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування ухвали суду апеляційним судом.

Також апелянт зазначає, що відмовляючи у задоволенні клопотання слідчий суддя не надав будь якої оцінки обставинам викладеним у клопотанні прокурора щодо правової підстави для арешту майна, достатності доказів. Не взяв до уваги той факт про належність об`єкту будівництва до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Апелянт вважає, що без належного проходження процедури оцінки впливу на довкілля та отримання позитивного висновку, у якому будуть зазначені екологічні умови провадження планованої діяльності, у тому числі вимоги до після проєктного моніторингу, які є обов`язковими до виконання, існує ризик щодо настання негативних наслідків для довкілля та здоров`я людини, а саме - реальний ризик щодо погіршення екологічної ситуації у с. Підгірці та прилеглих територій, що може виявитись у забрудненні води та ґрунтів, погіршенні стану здоров`я місцевих мешканців тощо.

З огляду на можливість відвернення настання більш тяжких наслідків, а ніж тимчасове позбавлення права користування майном ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», накладення арешту на зазначені земельні ділянки є обґрунтованим та виправданим, до встановлення істини у кримінальному провадженні, притягнення винних осіб до відповідальності та усунення наслідків кримінального правопорушення.

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що посадовими особами ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» під час судового розгляду в суді першої інстанції було надано технічні умови від ПрАТ «АК «Київводоканал» в яких зазначається, що підключення каналізації буде здійснено до Київських мереж.

Відповідно до наданого листа ПрАТ «АК «Київводоканал» за № 2569/18/36/02-21 від 26.05.2021 п. 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Товариство обслуговує лише ті вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Також, відповідно до відповіді ПрАТ «АК «Київводоканал» у с. Підгірні Обухівського району Київської області інженерних мереж водопостачання та водовідведення, що перебувають у володінні та користуванні Товариства, немає.

Технічні умови на водопостачання та (або) каналізування об`єкта «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу з об`єктами громадського призначення» за адресою: с. Підгірці Обухівського району Київської області ПрАТ «АК «Київводоканал» не видавалися. Договірних відносин між ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» та ПрАТ «АК «Київводоканал» немає. Звернень щодо укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення від ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» до Товариства не надходило.

Крім цього, Державною екологічною інспекцією до Окружного адміністративного суду міста Києва подано адміністративний позов про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Відповідачем у згаданому адміністративному позові є ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД».

Так, Державна екологічна інспекція у своїх позовних вимогах ставить питання стосовно зупинення виконання робіт з будівництва багатоквартирного житлового комплексу з об`єктами громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, школою, об`єктами інженерної інфраструктури та благоустроєм території, до усунення порушень, виявлених в акті перевірки від 12.04.2021 № 4.2-19/4, до моменту отримання Держекоінспекцією повідомлення від ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, з доповненнями та просив її задовольнити в повному обсязі, думку представника власника майна, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, з доповненнями, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020000000001266 від 30.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

06.04.2021 прокурор першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме накласти арешт на земельні ділянки:

3223186801:13:009:0177,

3223186801:13:009:0195,

3223186801:13:009:0185,

3223186801:13:009:0191,

3223186801:13:009:0034,

3223186801:13:009:0048,

3223186801:13:009:0197,

3223186801:13:009:0205,

3223186801:13:009:0178,

3223186801:13:009:0176,

3223186801:13:009:0179,

3223186801:13:009:0192,

3223186801:13:009:0206,

3223186801:13:009:0045,

3223186801:13:009:0209,

3223186801:13:009:0204,

3223186801:13:009:0193,

3223186801:13:009:0184,

3223186801:13:009:0188,

3223186801:13:009:0200,

3223186801:13:009:0211,

3223186801:13:009:0210,

3223186801:13:009:0017, що знаходяться в межах с. Підгірці Обухівського р-ну Київської області та на праві приватної власності належать ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» (код ЄДРПОУ 40554658) із забороною власнику, іншим особам, будь-яким державним та приватним органам, установам, підприємствам та організаціям у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебувають зазначені земельні ділянки, здійснювати на них будь-які будівельні роботи, з метою збереження речових доказів.

29.04.2021 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у задоволенні вказаного клопотання прокурора було відмовлено.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах з достатньою повнотою органом досудового розслідування не обґрунтовано, яким саме чином майно ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» є предметом, доказом злочинів, засобом чи знаряддям їх вчинення, набуті злочинним шляхом, чи використовувалися під час вчинення вказаного кримінального правопорушення. Прокурором під час формування даного клопотання не враховано всі обставини провадження, що може призвести до неправильного застосування кримінального процесуального закону України та потягти за собою обмеження прав третіх осіб.

А також, що прокурором в судовому засіданні не доведено необхідність арешту майна ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання прокурора про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то прокурор повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні прокурора повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.

Крім того, жодних об`єктивних підстав вважати, що вказані земельні ділянки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення,тобто відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами в даному кримінальному провадженні немає.

Посилання прокурора на те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є помилковим, оскільки жодних доказів того, що земельні ділянки є предметом та доказом розслідуваних кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України в матеріалах судового провадження не міститься, постанова про визнання майна речовим доказом містить лише загальний виклад обставин кримінального провадження, без належного обґрунтування прийнятого рішення.

Тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором не доведено та належними доказами, долученими до клопотання, не підтверджено, під які критерії, визначені ст. 98 КПК України, підпадають на думку органу досудового розслідування нерухоме майно ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД».

Крім того, як встановив слідчий суддя, що будівельна техніка, спецтехніка (автотранспорт на майданчику будівництва) речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020000000001266 від 30.12.2020 року не визнано.

Таким чином, сам факт визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні, без належного обґрунтування відповідного процесуального рішення, не може бути самостійною достатньою підставою для арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Разом з тим, предметом будівництва є не лише будівельні роботи та послуги, але й взаємодія між учасниками будівельного процесу, однак слідчому судді даних щодо власників та користувачів об`єктів будівництва стороною обвинувачення не надано, більш того згадувані об`єкти будівництва речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020000000001266 від 30.12.2020 року знову ж таки не визнані.

Крім того, вірно встановлено слідчим суддею, що застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення як арешту майна ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» призведе до порушення розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також можуть призвести до негативних наслідків, як для самого власника майна так і для третіх осіб.

Так, у своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт на земельні ділянки ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», у тому числі із забороною здійснення на них будь-яких будівельних робіт, мотивуючи такий арешт припиненням протиправної діяльності, пов`язаної із здійсненням в порушення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового комплексу з об`єктами громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, школою, об`єктами інженерної інфраструктури та благоустроєм території в межах с. Підгірці Обухівського району Київської області.

Відповідно до клопотання прокурора та його додаткових пояснень, сторона обвинувачення, вважає, що ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», проводить відповідне будівництво в порушення вимог ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідно до якої, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішення про провадження планової діяльності, визначених частиною другою та третьою цієї статті.

Вказане твердження сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що будівництво здійснюється ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД без передбаченого підключення об`єкту до централізованого водопостачання та водовідведення, як того вимагає ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Як доказ такого твердження прокурором у судовому засіданні надано копії акту Державної екологічної інспекції № 4.2-19/4 від 12.04.2021 складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а також довідки за результатами участі у проведенні огляду земельної ділянки.

Разом з тим, вказані документи містять лише твердження щодо ненадання ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» для перевірки звіту з оцінки впливу на довкілля, однак не містять обґрунтування необхідності виготовлення такого звіту, а також проведення на даний час планової діяльності, такої як здійснення будівництва без передбаченого підключення до централізованого водопостачання та водовідведення.

Зокрема, відповідно до наданих відомостей представниками особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, вбачається, що на даний час будівництво ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД» ведеться на підставі отриманого дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ІУ113183132034 від 09.11.2018 на виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу з об`єктами громадського призначення в межах с. Підгірці, вул. Городищенська», котрий був отриманий підприємством без будь-яких зауважень щодо необхідності проведення оцінки впливу на довкілля.

Більш того, в судовому засіданні у судді першої інстанції стороною захисту надано копії технічних умов на водопостачання об`єкта №7 від 12.09.2017, виданих Підгірцівським КП; технічних умов №12780 від 20.09.2017, виданих ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», а також Зведений план інженерних мереж об`єкту, відповідно до яких, будівництво об`єкта здійснюється з передбаченим підключенням до централізованого водопостачання та водовідведення, що не потребує отримання оцінки впливу на довкілля.

Вказані твердження сторони захисту, стороною обвинувачення спростовано не було.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, прокурор в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Іншої мети накладення арешту на майно органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

Більш того під час апеляційного розгляду стороною захисту надано копію заяви, яку направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва про примирення позивача Державної екологічної інспекції України та відповідача ТОВ «ЕСТЕТ ПРАЙМ БУД», з якої вбачається, що позивач не вимагає застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Відповідача шляхом зупинення виконання робіт з будівництва багатоквартирного житлового комплексу з об`єктами громадського призначення, дитячим дошкільним закладом, школою, об`єктами інженерної інфраструктури та благоустроєм території за адресою: с. Підгірні. Обухівського району Київської області.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Право власності будь-якої особи є непорушним і перебуває під захистом як національного, так і міжнародного права, зокрема, ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98; «East/West Alliance Limited проти України»).

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора, з викладеними у ній доводами без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу, з доповненнями прокурора першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року, - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4