Ухвала

від 09.08.2021 по справі 635/6229/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/6229/21

Провадження № 2/635/3304/2021

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

09 серпня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шинкарчука Я.А.

секретар судового засідання - Желізова О.А.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №635/6229/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОР НОВА , третя особа ? ОСОБА_5 , про визнання свідоцтв та правочинів недійсними і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ?

встановив:

У серпні 2021 року до Харківського районного суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшов позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОР НОВА , в якому позивач просить суд:

-визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 40016012 від 02.07.2015, видане Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 22551508 від 02.07.2015, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Родіоновим О.С.;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.08.2015, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цимбал І.В., та зареєстрований у реєстрі за №970;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23509010 від 07.08.2015, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень приватним нотаріусом Цимбал І.В. на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 970, виданого 07.08.2015;

-визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 42636024 від 21.08.2015, видане Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23841607 від 21.08.2015, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області Родіоновим О.С.;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.08.2015, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Цимбал І.В., та зареєстрований у реєстрі за №1041;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №23961108 від 27.08.2015, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень приватним нотаріусом Цимбал І.В. на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1041, виданого 27.08.2015;

-вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Одночасно з поданням позовної заяви, ОСОБА_1 подав суду заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій позивач просить заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325185000:03:014:0172, а також земельної ділянки з кадастровим номером 6325185000:03:014:0177.

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що він звернувся до суду з позовом про визнання недійсними свідоцтв та договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування рішень про їх державну реєстрацію, оскільки вони вчинені стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 6325185000:03:014:0172 та 6325185000:03:014:0177, які позивачем було набуто у власність ще у 2008 році на підставі договорів купівлі-продажу від 25.11.2008, посвідчених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятниченко ОВ та зареєстровані в реєстрі за №№5173, 5170. Так, відповідно до змісту оспорюваних договорів купівлі-продажу від 07.08.2015 та від 27.08.2015, які є майже автентичними, вбачається, що попередні власники земельних ділянок отримали в Реєстраційній службі Харківського районного управління юстиції Харківської області Свідоцтва про право власності на земельні ділянки, які їм більше не належали, а саме, ОСОБА_2 отримав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 40016012 від 02.07.2015, а ОСОБА_3 отримала Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 42636024 від 21.08.2015. Між тим, відчуження відповідних земельних ділянок у 2008 році позивачу обумовлює відсутність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права для укладання оспорюваних договорів у 2015 році, а відтак укладання таких договорів не породжує права власності за ТОВ "ЕКОР НОВА" на відповідні об`єкті. Більше того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мала правових підстав, враховуючи втрату титулу власності у 2008 році, на отримання Свідоцтв про право власності на нерухоме майно індексний, виданих Реєстраційною службою Харківського районного управління юстиції Харківської області та внесення відповідних даних до Державного реєстру прав. З приведеного вище, вбачається дійсне порушення майнових прав позивача, шляхом внесення недостовірних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а тому у позивача існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до можливого відчуження належних позивачу земельних ділянок на користь третіх осіб, що, у свою чергу, призведе до нових судових спорів. Зокрема, наразі у ТОВ "ЕКОР НОВА" наявна можливість у будь-який час відчужити спірні земельні ділянки, або здійснити державну реєстрацію інших дій, направлених на фактичну зміну їх власника, або може відбутись зміна самого об`єкта, що може призвести до утруднення виконання рішення суду. Тому, у своїй заяві про забезпечення позову позивач наполягає на необхідності заборонити вчинення реєстраційних дій стосовно спірних об`єктів нерухомого майна, що фактично забезпечить можливість реалізацію рішення суду та направлено на ефективний захист. У свою чергу, забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаних земельних ділянок не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - ц е негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 червня 2021 року у справі №308/8567/20 (провадження №61-3480сво21), у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки вже потім вирішувати питання про забезпечення позову. Першочерговим при надходження на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. Між тим, для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два дні та п`ять днів відповідно.

Відтак, вирішення по суті заяви про забезпечення позову, поданої одночасно із позовною заявою, не залежить від вирішення питання про відкриття провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом 475/97-ВР від 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно абзацу першого статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на необхідність забезпечення основного завдання правосуддя ефективного поновлення в правах. Так, в п. 9 рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначав: Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним (рішення ЄСПЛ у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У справі Беллет проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права .

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Предметом позову даній справі є визнання свідоцтв та правочинів недійсними і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Виключною метою забезпечення позову є забезпечення майбутнього виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, при цьому вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту майна є максимально можливим обмеженням прав власника майна, а тому не буде співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, є втручанням у право власника майна на користування своєю власністю, ще до вирішення питання про правомірність правочину.

Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони здійснення реєстраційних дій щодо державної реєстрації переходу права власності будь-яких осіб вказаного нерухомого майна не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті та є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, та виключить можливість обмеження права відповідача на користування нерухомим майном у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини сьомої статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Так само, згідно з частиною третьою статті 431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №635/6229/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОР НОВА , третя особа ? ОСОБА_5 , про визнання свідоцтв та правочинів недійсними і скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - задовольнити.

Заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії будь-яким органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325185000:03:014:0172, а також земельної ділянки з кадастровим номером 6325185000:03:014:0177.

У відповідності до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 4 Закону України Про виконавче провадження , судом зазначаються відомості про стягувача та боржника:

-СТЯГУВАЧ - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20.11.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

-БОРЖНИК - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКОР НОВА , ідентифікаційний код юридичної особи ? 39884213, місцезнаходження юридичної особи: вул.Тиха, 1 село Олександрівка (Циркунівська с/рада) Харківського району Харківської області.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Повний текст ухвали суду складено 12 серпня 2021 року

Суддя - Я.А. Шинкарчук