Рішення

від 13.08.2021 по справі 701/371/21

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/371/21

Номер провадження2/701/215/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради смт. Маньківка Черкаської області про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про тлумачення заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області помер брат позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.01.2014 року виданим Виконкомом Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини земельної ділянки площею 2,0940 га., посвідчується державним актом про право власності серія ЯБ 166612 від 15.09.2004 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, витяг ДЗК з новим кадастровим номером 7123185500:02:003:0656 буде додано по факту отримання. Позивачка є єдиним спадкоємцем померлого брата за заповітом. У зв`язку з цим позивачка звернулася до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Черкаської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,0940 га. 21 квітня 2021 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., на заяву позивача було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємцем надано нотаріусу заповіт з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. У зв`язку з тим, що між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо тлумачення заповіту, позивач вимушений звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач до суду не з`явилася, але в своїй позовній заяві просила справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об?ємі.

Представник Маньківської селищної ради в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача не визнає, заперечує проти їх задоволення та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області помер брат позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.01.2014 року серії НОМЕР_1 виданим Виконкомом Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (а.с. 6). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини земельної ділянки площею 2,0940 га., посвідчується державним актом про право власності серія ЯБ 166612 від 15.09.2004 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, витяг ДЗК з новим кадастровим номером 7123185500:02:003:0656 буде додано по факту отримання (а.с. 9). Позивачка є єдиним спадкоємцем померлого брата за заповітом (а.с. 8). У зв`язку з цим позивачка звернулася до приватного нотаріуса Маньківського районного нотаріального округу Черкаської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельної ділянки площею 2,0940 га. 21 квітня 2021 року приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., на заяву позивача було видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємцем надано нотаріусу заповіт з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (а.с. 7).

Згідно з нормою ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Положенням ст. 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Ч. 2 ст. 1236 ЦК України визначено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Згідно ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив розтлумачити заповіт вчинений ОСОБА_2 28.03.2006 р., посвідчений секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, згідно якого ОСОБА_2 , заповів сестрі - позивачу, належну йому 1/2 частину державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 166612 розміром 2,0940 га від 15 вересня 2004 року, який знаходиться в селі Молодецькому, Маньківського району, Черкаської області (а.с.8). Даний заповіт не змінений і не відмений, що підтверджується поміткою на копії заповіту секретаря сільської ради з засвідченням мокрою печаткою виконавчого комітету Молодецької сільської ради, тобто на момент смерті ОСОБА_2 , даний заповіт був чинним. Особливості тлумачення заповіту викладені у ст. 1256 ЦК України, відповідно до якої, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями, тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України. Відповідно до положень ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути юридично розтлумачений. Оскільки правочином відповідно до українського законодавства є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, необхідність тлумачення змісту правочинів виникає у випадках нечіткого виявлення волі сторонами. У таких випадках необхідно встановити дійсні наміри сторін. Це означає, що суб`єкт тлумачення повинен встановити загальне для усіх сторін значення слів і понять (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі №755/7730/16-ц). Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача. Тлумачення заповіту являє собою інтелектуально-розумовий процес, спрямований на з`ясування змісту заповіту як одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Тлумачення полягає в усуненні нечітких, подвійних формулювань у заповіті і подоланні таким чином прогалин у реалізації волі заповідача. Неточне відтворення у заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту у цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача щодо долі спадщини. При тлумаченні змісту правочину береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з`ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (Постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року по справі №335/9398/16-ц). Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для тлумачення заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_2 , 28.03.2006 р., та посвідченого секретарем Молодецької сільської ради, оскільки зміст заповіту як одностороннього правочину, який становить волю заповідача є не цілком зрозумілим, логічним, послідовним та таким, що містить нечітке формулювання, оскільки заповідається не земельна ділянка, а лише сама частина державного акту який дає право на земельну ділянку, тобто дане формулювання вказує на прогалини у реалізації волі заповідача щодо долі спадщини, що, відповідно, дає суду підстави вважати про необхідність тлумачення даного правочину, зокрема у судовому порядку, зміст якого не містить чітке виявлення волі заповідача щодо належного йому майна. Земельна ділянка належить заповідачу на підставі вищезазначеного державного акту про право право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 166612, площею 2,0940 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7123185500:02:003:0656. Вчинення заповіту заповідачем на користь позивача підтверджує волю спадкодавця щодо спадкування саме цього майна позивачем, тому відповідне заповідальне розпорядження виконанню підлягає, і спадкування відповідного майна повинно здійснюватися відповідно по заповіту. Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Ст. 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно ст. 1222 ЦКУ спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суд змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1233, 1235, 1236, 1254, 1256, 1261, 1268, 1296 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Розтлумачити, що в заповіті, вчиненому ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченому секретарем Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області 28 березня 2006 року, зареєстрованому в реєстрі за № 42, виявленням його волі є розпорядження, згідно якого ОСОБА_2 заповів 1/2 частину земельної ділянки посвідчену державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 166612, площею 2,0940 га., розташовану в межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованою та жителькою АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки посвідченої державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯБ № 166612 площею 2,0940 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 7123185500:02:003:0656 розташовану в межах Молодецької сільської ради Маньківського району Черкаської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя А. І. Костенко