Рішення

від 13.08.2021 по справі 320/4257/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м. Київ № 320/4257/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСЕЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСЕЛ" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0060885606 від 16.07.2019.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним помилково сплачено кошти на рахунок для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств Вишгородського району ГУ ДФС Київської області замість рахунку для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств Бородянського району ГУ ДФС Київської. Разом з тим, наголошує на тому, що ним були здійснені всі необхідні дії для повного і своєчасного виконання свого податкового обов`язку, через що його дії не можуть вважатися достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

11.09.2019 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав того, що законодавством передбачено накладення штрафних санкцій і пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, що і відбулось у даних спірних правовідносинах.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв`язку з неявкою сторін суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фармасел - ідентифікаційний код 36705378, місцезнаходження: 07850, Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул. Карла Маркса, буд. 44Б, дата реєстрації в ЄДРПОУ 13.10.2019, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ.

Як вбачається із платіжних доручень від 07.05.2019 № 646, від 07.05.2019 № 647, від 07.05.2019 № 35, від 07.05.2019 № 648 позивачем здійснено перерахування коштів за реквізитами на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ГУ ДФС у Київській області (Вишгород Р.), код ЄДРПОУ 39393260, МФО банку 899998.

Відповідно до заяви від 22.05.2019 № 22/5 позивач звернувся до начальника Вишгородського управління ГУ ДФС у Київській області з проханням перевести кошти з рахунку № НОМЕР_1 відкритий у ГУ ДФС у Київській області (Вишгород Р.), код ЄДРПОУ 39393260, МФО банку 899998 на рахунок № НОМЕР_2 відкритий у ГУ ДФС у Київській області (Бородян Р.), код ЄДРПОУ 39393260, МФО банку 899998, у зв`язку тим, що зазначені кошти були сплачені помилково.

Відповідно до відомостей зазначених в інтегровані картці платника податків кошти по сплаті єдиного внеску поступили на правильний рахунок № НОМЕР_2 відкритий у ГУ ДФС у Київській області (Бородян Р.), код ЄДРПОУ 39393260, МФО банку 899998 лише 22.05.2019.

У зв`язку з порушенням строків сплати єдиного внеску відповідачем було прийнято рішення від 16.07.2019 № 0060885606, яким на позивача накладено штраф у розмірі 38 611,55 грн та пеню у розмірі 386,07 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Статтею 45 БК України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначається як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 5-7 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники, зазначені в абзацах 3 та 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Згідно з абзацом 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 зазначені у п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (ч. 10 ст. 9 Закону № 2464).

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що за наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 10 та 11 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно з пп. 2 п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону до платників, визначених п.п 1 - 4 п. 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивачем було перераховано єдиний соціальний внесок за квітень 2019 до 20.05.2019 та здійснено перерахування коштів за реквізитами на рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ГУ ДФС у Київській області (Вишгород Р.), код ЄДРПОУ 39393260, МФО банку 899998, тобто своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями доручень від 07.05.2019 № 646, від 07.05.2019 № 647, від 07.05.2019 № 35, від 07.05.2019 № 648.

22.05.2019 позивачем було подано заяву з проханням перевести кошти з рахунку № НОМЕР_1 відкритий у ГУ ДФС у Київській області (Вишгород Р.), код ЄДРПОУ 39393260, МФО банку 899998 на рахунок № НОМЕР_2 відкритий у ГУ ДФС у Київській області (Бородян Р.), код ЄДРПОУ 39393260, МФО банку 899998, у зв`язку тим, що зазначені кошти були сплачені помилково.

Суд звертає увагу, що допущена підприємством помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки, відкриті на ім`я ДПС в казначействі.

До того ж, платником згодом самостійно виявлено таку помилку та вжито відповідних заходів щодо спрямування коштів за належністю.

При цьому, суд наголошує, що здійснення платником податків помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 2 ч. 10 ст. 25 Закону № 2464.

Підставою застосування даного виду санкцій є винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб`єктом господарювання своїх зобов`язань, передбачених чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску, що було підтверджено належними доказами. А тому, суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження контролюючого органу, що помилка платника податків не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату.

Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а, від 14.11.2018 у справі № 805/3665/16-а, від 06.10.2020 у справі № 804/14569/15, від 25.03.2019 у справі № 823/567/17 та від 13.01.2021 у справі № 820/5282/17.

Вказані висновки суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України, оскільки є подібними, які є предметом у даній справі.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (платіжне доручення № 81 від 30.07.2019), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0060885606 від 16.07.2019.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАРМАСЕЛ" (код ЄДРПОУ 36705378) за рахунок бюджетних Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) сплачений судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.