Рішення

від 12.08.2021 по справі 640/10709/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року м. Київ № 640/10709/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний баланс до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетичний баланс (надалі - Позивач, ТОВ Енергетичний баланс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (надалі - Відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення від 06.03.2021 №UA100480/2021/610059/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100480/2021/00166.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2021 відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що митним органом безпідставно не враховано подані Позивачем документи та незаконно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, попри те, що надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Відповідачем подано відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач посилався на наявність розбіжностей у поданих Позивачем документах. У зв`язку із неможливістю встановити митну вартість за ціною договору (контракту) на підставі наданих Позивачем документів, Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Між ТОВ Енергетичний баланс та WSPOLPRACA WSCHODNIA (Польща) укладено контракт №WWS-29/14/1 від 13.01.2021, відповідно до якого Позивачем придбано товар сонячний модуль, модель RSM150-8-500M, 500Вт , кількість - 1080 одиниць, ціна 76,44 дол. США, загальна вартість 82555,20 дол. США.

Відповідно до пункту 2 специфікації №20006 від 22.01.2021 до договору №WWS-29/14/1 від 13.01.2021, поставка товару здійснюється на умовах CFR ODESSA (відповідно до Інкотермс 2010), товар вважається поставленим після митного оформлення.

Специфікацією передбачено, що разом із товаром Продавець передає Покупцю повний комплект перевізних документів, інвойс на відповідну партію товару, пакувальний лист. Оплата товару здійснюється не пізніше 45 днів після отримання товару.

З метою здійснення митного оформлення товарів уповноваженою особою Позивача подано митну декларацію UA100480/2021/305462.

Для митного оформлення Позивачем надано Відповідачу наступні документи:

- договір №WWS-29/14/1 від 13.01.2021;

- специфікація №20006 від 22.01.2021 до договору №WWS-29/14/1;

- пакувальний лист №04/03/2021 від 26.02.2021;

- інвойс №04/03/2021 від 26.02.2021;

- прайс-лист від 21.01.2021;

- коносамент (Bill of lading) №COSU6287681000 від 25.01.2021;

- автотранспортні накладні (Road consignment note) №№9845, 1579 від 03.03.2021;

- копія експортної декларації країни відправлення №310420210549932824 від 13.01.2021, копії яких наявні в матеріалах справи.

Митну вартість вказаного товару заявлено на підставі основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

За результатом розгляду наданих Позивачем документів, Відповідачем 06.03.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості №UA100480/2021/610059/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100480/2021/00166.

Не погоджуючись з рішенням Відповідача про коригування митної вартості товару та карткою відмови, Позивачем оскаржено їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частинами 5, 6, 8 статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 Митного Кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 54 Митного кодексу України Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

Згідно з частиною 3 статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2021 №UA100480/2021/610059/2 (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що на момент митного оформлення додані до електронної митної декларації документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем зазначено про виявлення наступних розбіжностей експортна митна декларація від 13.01.2021 №310420210549932824 видана раніше ніж комерційний документ, згідно якого визначається вартість товару кількість, умови поставки, спосіб оплати, а саме специфікації від 22.01.2021 №20006 та інвойсу від 26.02.2021 №04/03/2021.

Суд відхиляє наведені посилання Відповідача на розбіжності у поданих Позивачем документах, оскільки документ за №310420210549932824, копія якого наявна в матеріалах справи, складено іноземною мовою та матеріали справи не містять його перекладу та з нього неможливо встановити дату його складання (а.с. 78 т.І). В будь-якому разі складання постачальником експортної митної декларації в день укладання договору №WWS-29/14/1 від 13.01.2021 не може свідчити про зазначення Позивачем недостовірних даних щодо митної вартості товару, оскільки така декларація не містить розбіжностей щодо вартості товару, який постачається, що Відповідачем не заперечується. Крім того, експортна декларація не є обов`язковим документом та несе виключно додатковий інформативний характер.

Відповідачем зазначено, що пунктом 4.1 договору №WWS-29/14/1 від 13.01.2021 передбачено умови поставки СРТ, однак, специфікацією та експортною митною декларацією узгоджено умови поставки CFR.

Наведені пояснення Відповідача є безпідставними, оскільки пунктом 4.1 договору №WWS-29/14/1 від 13.01.2021 визначено наступне. Умови поставки (відповідно до Incoterms 2010) вказуються у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору. Якщо товар поставляється на умовах СРТ (відповідно до Incoterms 2010), такий товар вважається поставленим після митного оформлення.

Тобто даним пунктом не встановлено умови поставки СРТ, а лише визначено, що поставка може здійснюватись на умовах СРТ. Натомість всі інші документи, складені в ході поставки спірного товару, містять інформацію про умови поставки CFR.

Таким чином, посилання Відповідача на наявність розбіжностей у наданих Позивачем документах щодо умов поставки, спростовується матеріалами справи.

Стосовно посилання Відповідача на розбіжності у даті відправки товару - 25.01.2021, згідно документа Bill of Ladins №CОSU6287681000 і датами пакувального листа та інвойсу, які датовані 26.02.2021, суд зазначає, що такі розбіжності не вплинули на визначену вартість товару, а тому не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що сумніви митного органу є обґрунтованими лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в свою чергу наявність розбіжностей та помилок в інших даних, які не впливають на митну вартість товару, не можуть бути підставою для коригування такої вартсоті.

Відповідач також посилався на те, що відповідно до рахунку фактури №04/03/2021 від 26.02.2021 ціна за одиницю становить 76,440 дол. США, у свою чергу, у комерційній пропозиції ціна становить 64,97 дол. США, а у прас-листі від 21.01.2021 ціна за одиницю товару склала 68,80 дол. США.

Разом з тим, основним документом, який визначає узгоджену вартість товару, що поставляється є специфікація до договору №WWS-29/14/1 від 13.01.2021, в якій сторонами договору визначено кінцеву вартість товару з урахуванням умов поставки CFR ODESSA.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CFR (вартість та фрахт) означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт призначення. За умовами CFR на продавця лягає відповідальність з очищення товару від стягнень для його вивозу.

Отже, на кінцеву, узгоджену сторонами вартість товару, вплинули умови поставки, які включають додаткові витрати продавця. В свою чергу, ціна товару, визначена у комерційній пропозиції та прас-листі не включає додаткових витрат продавця на відвантаження такого товару, а тому такі документи не можуть свідчити про наявність розбіжностей, які вплинули на митну вартість ввезеного товару.

Крім того, Позивачем надано Відповідачу експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-824/2 від 05.03.2021, яким підтверджено достовірність визначеної Позивачем митної вартості товару сонячний модуль, модель RSM150-8-500M, 500Вт у сумі 82555,20 дол. США станом на березень 2021 року.

Доводи Відповідача про недостовірність такого висновку суд відхиляє, оскільки доказів визнання його недійсним та скасування матеріали справи не містять, а Відповідач не наділений повноваженнями проведення експертної оцінки вартості товару.

Суд дійшов висновку, що Відповідачем не наведено обґрунтованих сумнівів щодо ціни товару. Так, Відповідачем не доведено, які саме докази слугували підтвердженням обґрунтованих сумнівів щодо заниження Позивачем митної вартості імпортованого товару. Не обґрунтовано, яким чином вплинули на ціну товару розбіжності у датах супровідних документів. На противагу цьому, декларантом подані документи, які підтверджують достовірність задекларованої вартості товару.

За таких обставин, суд вважає, що недоведеною з боку Відповідача є наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих відповідним декларантом.

Як видно з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Джерело інформації митні декларації від 04.03.2021 №UA500050/2021/3050, від 09.02.2021 №UA500020/2021/4300, відповідно до яких вартість товару становить 4,32 дол. США/кг.

Разом з тим, суд наголошує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідачем не надано до матеріалів справи копію митної декларації від 04.03.2021 №UA500050/2021/3050, на яку є посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, а тому суд відхиляє посилання Відповідача на таку митну декларацію.

Дослідивши копію митної декларації №UA5000020/2021/004300, судом встановлено, що у лютому 2021 року на територію України ввезено аналогічний товар за ціною 120,96 дол. США за одиницю.

Наявність однієї митної декларації, у якій аналогічний товар задекларовано за ціною, вищою, ніж задекларовано Позивачем не може бути єдиним та самостійним доказом заниження Позивачем митної вартості ввезеного товару, оскільки умови контрактів могли бути відмінними від умов, за якими укладено контракт Позивачем. Інших доказів, на підтвердження ввезення іншими суб`єктами господарювання аналогічного товару за іншою ціною, Відповідачем не надано.

За статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість спірного рішення від 06.03.2021 №UA100480/2021/610059/2 про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для визнання його протиправним і скасуванню. Оскільки картку відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100480/2021/00166 складено на підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, протиправність якого встановлено судом, то така картка відмови також підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, з урахуванням положень частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний баланс задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці ДФС від 06.03.2021 №UA100480/2021/610059/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100480/2021/00166.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Енергетичний баланс сплачений судовий збір у розмірі 4003,72 грн. (чотири тисячі три гривні 72 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Енергетичний баланс (ЄДРПОУ 20070451, адреса: 42909138, адреса: 03039, м. Київ, вул. Ялтинська, 5Б, оф. 312).

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359, адреса: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А).

Суддя Н.М. Клименчук