Рішення

від 13.08.2021 по справі 826/16562/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м. Київ № 826/16562/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС-АВТО" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

10.10.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС-АВТО" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2018 №0035351406 та №0035381406.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035351406, яким ТОВ "ВТС-АВТО" нараховано пеню у розмірі 96 948,92 грн за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 21.06.2018 №834/26-15-14-06-04/38746950 щодо порушення позивачем вимог статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (Закон №185/94-ВР), а саме, несвоєчасне надходження товару на суму 24594,60 дол. США (екв. 552295,75 грн) за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 з компанією Tianjin Qiangbang Co., Ltd (Китай) та на суму 759,60 дол. США (екв. 19803,02 грн) за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 з компанією Tianjin Qiangbang Co., Ltd (Китай).

Позивач зазначає, що вказані висновки акту перевірки ґрунтуються на безпідставному твердженні відповідача про те, що моментом імпорту за вказаними контрактами є дата розмитнення відповідних товарів. Однак, ТОВ "ВТС-АВТО" узгодило з продавцями за вказаними контрактами поставки на умовах Інкотермс-2000 (2010) FOB, тобто, власності на товар позивач набув з моменту переходу такого товару через поручні судна (Китай), який і є датою імпорту у даному випадку. Неправильне визначення відповідачем дати імпорту призвело до невірного визначення періоду нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та розміру пені.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406 позивач зауважив, що вказаним рішенням Головним управлінням ДФС у місті Києві за порушення вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19.02.1993 №15-93 (Декрет №15-93) до ТОВ "ВТС-АВТО" застосовано штраф у розмірі 680 грн згідно із пунктом 2 статті 16 Декрету №15-93. Разом з цим, санкції, передбачені статтею 16 Декрету №15-93 застосовуються лише Національним банком України та підпорядкованими йому особами, до яких відповідач не відноситься. Отже, відповідач не мав права приймати вказане рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2018 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позову.

Зауважив, що у ході перевірки за результатом якої складено акт від 21.06.2018 №834/26-15-14-06-04/38746950 встановлено, що товар від компанії Tianjin Qiangbang Co., Ltd (Китай) за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 згідно митних декларацій надійшов на суму 41 836,40 дол. США (екв. 991 088,83 грн), в тому числі на суму 24 594,60 дол. США (екв. 552 295,75 грн), з порушення строків розрахунків, визначених у статті 2 Закону №185/94-ВР. Товар від компанії Tianjin Qiangbang Co., Ltd (Китай) за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 згідно митних декларацій надійшов на суму 3 526,20 дол. США (екв. 92 532,43 грн), в тому числі на суму 759,60 дол. США (екв. 19 803,02 грн) з порушенням строків розрахунків, визначених у статті 2 Закону №185/94-ВР.

Разом з цим, позивачем не надано висновок Міністерства економічного розвитку та торгівлі України на продовження термінів розрахунків за контрактами від 12.05.2014 №TQI-001 та від 21.12.2015 №ZYM-001, а також документи уповноваженого органу країни, що підтверджують виникнення форс-мажорних обставин по зазначених контрактах.

Таким чином, згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035351406 правомірно нараховано пеню у розмірі 96 948,92 грн за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбаченого у статті 2 Закону №185/94-ВР.

Також у ході перевірки встановлено, що ТОВ "ВТС-АВТО" до контролюючого органу подано декларації Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.04.2016 - від 20.04.2016 № 9060665438,

станом на 01.07.2016 - від 08.08.2016 № 9138917467, але заборгованість в сумі 5 412 дол. США за імпортним контрактом від 12.05.2014 № TQI-001 з компанією Tianjin Qiangbang Co.,Ltd" (Китай) не відображена в пункті 13 Розділу II Декларацій.

Отже, позивачем порушено вимоги пункту 1 статті 9 Декрету №15-93 в частині порядку декларування валютних цінностей та майна станом на 01.04.2016 та станом на 01.07.2016, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

12.05.2014 між ТОВ "ВТС-АВТО" (Покупець) та Tianjin Qiangbang Industrial Co.Ltd. адреса: Hai Yi International Mansion 2-1403, Huayuan Industrial Park, Nankai District, China (Продавець) укладено контракт №TQI-001 предметом якого була поставка листових ресор, деталей кріплення ресор та їх частин.

Пунктом 2.1 контракту від 12.05.2014 №TQI-001 визначено умови поставки FOB Shanghai, FOB Xingang, FOB Tianjin, згідно правил Inconterms 2000, кінцеве місце поставки зазначається в комерційному інвойсі.

На виконання контракту від 12.05.2014 №TQI-001 відповідно до банківських виписок ТОВ "ВТС-АВТО" перераховано кошти компанії Tianjin Qiangbang Industrial Co., Ltd (Китай) в загальній сумі 41836,40 дол. США (екв. 890869,17 грн), у тому числі:

- 20.01.2015 на суму 11898,2 дол. США;

- 22.04.2015 на суму 11898,2 дол. США;

- 24.12.2015 на суму 5412 дол. США.

Товар за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 завантажено на морські судна 07.05.2015 за коносаментом КО115040535 та 27.07.2016 за коносаментом MRFB16072717.

Митне оформлення товару за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 проведено:

- 19.06.2015 товару на суму 11898,2 дол. США;

- 11.09.2015 товару на суму 7284,4 дол. США;

- 09.09.2016 товару на суму 5412 дол. США.

12.05.2014 між ТОВ "ВТС-АВТО" (Покупець) та Tianjin Qiangbang Industrial Co.Ltd. (Продавець) укладено контракт №TQI-001 предметом якого була поставка листових ресор, деталей кріплення ресор та їх частин.

Пунктом 2.1 контракту від 12.05.2014 №TQI-001 визначено умови поставки FOB Shanghai, FOB Xingang, FOB Tianjin, згідно правил Inconterms 2000, кінцеве місце поставки зазначається в комерційному інвойсі.

На виконання контракту від 12.05.2014 №TQI-001 відповідно до банківських виписок ТОВ "ВТС-АВТО" перераховано кошти компанії Tianjin Qiangbang Industrial Co., Ltd (Китай) в загальній сумі 41836,40 дол. США (екв. 890869,17 грн), у тому числі:

- 20.01.2015 на суму 11898,2 дол. США;

- 22.04.2015 на суму 11898,2 дол. США;

- 24.12.2015 на суму 5412 дол. США.

Товар за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 завантажено на морські судна 07.05.2015 за коносаментом КО115040535 та 27.07.2016 за коносаментом MRFB16072717.

Митне оформлення товару за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 проведено за митними деклараціями:

- від 19.06.2015 №172119, товар на суму 11898,2 дол. США;

- від 11.09.2015 №180227, товар на суму 7284,4 дол. США;

- від 09.09.2016 №706391, товар на суму 5412 дол. США.

21.12.2015 ТОВ "ВТС-АВТО" (Покупець) та Tianjin Qiangbang Industrial Co.Ltd. (Продавець) укладено контракт №ZYM-001 предметом якого була поставка гідравлічних домкратів.

Пунктом 2.1 контракту від 21.12.2015 №ZYM-001 визначено умови поставки FOB Shanghai згідно правил Inconterms 2000, кінцеве місце поставки зазначається в комерційному інвойсі.

На виконання контракту від 21.12.2015 №ZYM-001 відповідно до банківських виписок ТОВ "ВТС-АВТО" перераховано валютні кошти компанії "Zhejiang Yipeng Machinery Co.. Ltd" в загальній сумі 3526,20 дол. США (екв. 88422,39 грн), у тому числі в сумі 759,6 дол. США згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 29.12.2015.

Товар за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 завантажено на морське судно 04.02.2016 за коносаментом №4351-0677-601.028.

Митне оформлення товару за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 на суму 759,6 дол. США проведено за митною декларацією від 01.04.2016 №515203.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВТС-АВТО" з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 12.05.2014 №TQI-001, від 21.12.2015 № ZYM-001 за період з 12.05.2014 по 14.06.2018.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2018 №834/26-15-14-06-04/38746950 в якому зафіксовано порушення ТОВ "ВТС-АВТО" вимог:

- статті 2 Закону №185/94-ВР, а саме, несвоєчасне надходження товару на суму 24594,60 дол. США (екв. 552295,75 грн) за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 з компанією Tianjin Qiangbang Co., Ltd (Китай) та на суму 759,60 дол. США (екв. 19803,02 грн) за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 з компанією Tianjin Qiangbang Co., Ltd (Китай);

- пункту 1 статті 9 Декрету №15-93 шляхом порушення порядку декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, станом на 01.04.2016 та станом на 01.07.2016.

05.07.2018 на підставі вказаних висновків акту від 21.06.2018 №834/26-15-14-06-04/38746950 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0035351406, яким ТОВ "ВТС-АВТО" нараховано пеню у розмірі 96 948,92 грн за порушення вимог статті 2 Закону №185/94-ВР;

- №0035381406, яким до ТОВ "ВТС-АВТО" за порушення пункту 1 статті 9 Декрету №15-93 застосовано штраф у розмірі 680 грн згідно із пунктом 2 статті 16 Декрету №15-93, відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою правління НБУ від 08.02.2000 №49 (Положення №49).

Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 05.07.2018 №0035351406 та №0035381406, вважає їх протиправними, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

На час здійснення зовнішньо-економічних операцій за контрактами від 12.05.2014 №TQI-001, від 21.12.2015 №ZYM-001 порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також граничні строки розрахунків при імпорті/експорті товарів/послуг визначались Законом №185/94-ВР.

Так, частиною першою статті 2 Закону №185/94-ВР передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, згідно із частиною четвертою статті 2 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

У період здійснення зовнішньо-економічних операцій за контрактами від 12.05.2014 №TQI-001, від 21.12.2015 №ZYM-001 строки розрахунків визначались відповідними Постановами правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України , а саме:

- у період з 04.03.2015 по 08.06.2016 згідно Постанов від 03.03.2015 №160, від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863, від 03.03.2016 №140 строки розрахунків становили 90 днів;

- у період з 09.06.2016 по 14.09.2016 згідно Постанови від 07.06.2016 №342 строк розрахунків становив 120 днів.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він скасовує або пом`якшує юридичну відповідальність.

У рішенні від 09.02.1999 по справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Між тим, постановами Правління НБУ безпосередньо не встановлено, не скасовано та не змінено види юридичної відповідальності для учасників спірних відносин, а визначено лише розмір граничного строку проведення розрахунків в іноземній валюті. Таким чином, до спірних відносин підлягають застосуванню Постанови Правління НБУ, чинні на час здійснення передоплати за товари.

Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачено відповідальність за порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону у вигляді пені у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, що стягується за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За визначенням, наведеним у абзаці 38 статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), момент здійснення експорту (імпорту) - це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону №185/94-ВР є момент переходу права власності на товар, що імпортується.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 334 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Встановлено, що у контрактах від 12.05.2014 №TQI-001, від 21.12.2015 № ZYM-001 сторонами погоджено умови поставки FOB, згідно правил Inconterms 2000, згідно якою продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Таким чином, моментом вчинення імпортних операцій за контрактами від 12.05.2014 №TQI-001, від 21.12.2015 №ZYM-001 вважається дата завантаження відповідних товарів на морські судна, а не дата митного оформлення товарів як стверджує відповідач.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.06.2021 у справі №824/33/15-а.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно розрахунку пені до податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035351406 відповідачем нарахована ТОВ "ВТС-АВТО" пеня у розмірі 96 948,92 грн наступним чином:

- у розмірі 25024,45 грн за 52 дні прострочення поставки товару за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 вартістю 7284,4 дол.США, оплата за який проведена 22.04.2015, а товар фактично надійшов 11.09.2015, період прострочення 22.07.2015 - 11.09.2015;

- у розмірі 71804,7 грн за 170 днів прострочення поставки товару за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 вартістю 5412 дол.США, оплата за який проведена 24.12.2015, а товар фактично надійшов 09.09.2016, період прострочення 24.03.2016 - 09.09.2016;

- у розмірі 119,77 грн за 2 дні прострочення поставки товару за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 вартістю 759,6 дол.США, оплата за який проведена 29.12.2015, а товар фактично надійшов 30.03.2016, період прострочення 29.03.2016 - 30.03.2016.

Разом з цим, згідно коносаменту КО115040535 товар за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 вартістю 7284,4 дол.США завантажено на морське судно 07.05.2015, згідно коносаменту MRFB16072717 товар за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 вартістю 5412 дол.США завантажено на морське судно 27.07.2016, згідно коносаменту №4351-0677-601.028 товар за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 вартістю 759,6 дол.США завантажено на морське судно 04.02.2016.

Станом на час здійснення вказаних операцій строки розрахунків визначалися зазначеними Постановами правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України та становили 90 днів.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що товар за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 вартістю 7284,4 дол.США імпортовано 07.05.2015, тобто в межах 90 днів з моменту проведення позивачем оплати за такий товар 22.04.2015.

Товар за контрактом від 21.12.2015 №ZYM-001 вартістю 759,6 дол.США імпортовано 04.02.2016, тобто в межах 90 днів з моменту проведення позивачем оплати за такий товар 29.12.2015.

Товар за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 вартістю 5412 дол.США імпортовано 27.07.2016, оплата за такий товар проведена 24.12.2015, тобто граничним терміном надходження такого товару є 23.03.2016, період прострочення з 24.03.2016 по 27.07.2016, що свідчить про порушення 90-денного строку розрахунку на 125 днів, а не на 170 днів як вказав відповідач.

Станом на 24.03.2016 курс долара США Національним банком України встановлено на рівні 26,015065. Розмір пені за період прострочення з 24.03.2016 по 27.07.2016 складає 52797,57 грн.

Таким чином, відповідач правомірно нарахував ТОВ "ВТС-АВТО" пеню у розмірі 52797,57 грн за 125 днів прострочення поставки товару за контрактом від 12.05.2014 №TQI-001 вартістю 5412 дол.США, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035351406 у цій частині.

Водночас, податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035351406 у частині нарахування ТОВ "ВТС-АВТО" пені у розмірі 44151,35 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406 до ТОВ "ВТС-АВТО" за порушення пункту 1 статті 9 Декрету №15-93 застосовано штраф у розмірі 680 грн згідно із пунктом 2 статті 16 Декрету №15-93, відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 Положення №49.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугував висновок перевірки про те, що ТОВ "ВТС-АВТО" до контролюючого органу подано декларації Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.04.2016 - від 20.04.2016 № 9060665438, станом на 01.07.2016 - від 08.08.2016 № 9138917467, але заборгованість в сумі 5 412 дол. США за імпортним контрактом від 12.05.2014 № TQI-001 з компанією Tianjin Qiangbang Co.,Ltd" (Китай) не відображена в пункті 13 Розділу II Декларацій, тобто позивачем порушено вимоги пункту 1 статті 9 Декрету №15-93 в частині порядку декларування валютних цінностей та майна станом на 01.04.2016 та станом на 01.07.2016.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету №15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов`язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно пункту 2 статті 16 Декрету №15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Підпункт 2.7 пункту 2 Положення №49 передбачає, що порушення резидентами вимог порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

У преамбулі Декрету №15-93 визначено, що цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

У статті 16 Декрету №15-93 також однозначно вирішено питання щодо компетентних органів, які мають право застосовувати санкції за порушення приписів Декрету. Такими повноважними органами є Національний банк України та за його визначенням - підпорядковані йому установи.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 у справі №640/4563/19 за змістом якої санкції, передбачені статтею 16 Декрету №15-93 застосовуються лише Національним банком України та підпорядкованими йому особами, до яких податкові органи не відносяться, а застосування вказаних санкцій на підставі рішення податкового органу є безумовною підставою до скасування такого рішення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406 та податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035351406 у частині нарахування ТОВ "ВТС-АВТО" пені у розмірі 44151,35 грн, а встановлені судом обставини та надані позивачем докази й обґрунтування свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом часткового задоволення позову та визнання протиправним й скасування повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406 та податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035351406 у частині нарахування ТОВ "ВТС-АВТО" пені у розмірі 44151,35 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами майнового характеру у загальному розмірі 97628,92 грн за що сплатив судовий збір у розмірі 1762 грн згідно платіжного доручення від 09.10.2018 №888.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині задоволення майнових вимог позивача у розмірі 44831,35 грн, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 809,11 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС-АВТО" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0035381406 у частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВТС-АВТО" пені у розмірі 44151,35 грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТС-АВТО" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 809,11 грн (вісімсот дев`ять гривень одинадцять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТС-АВТО" (місцезнаходження юридичної особи: 03126, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 79; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38746950).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак