ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2878/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Качур І.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 серпня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Політичної партії "Нова демократія" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії "Нова демократія" про анулювання реєстраційного свідоцтва,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив анулювати реєстраційне свідоцтво політичної партії політичну партію Нова демократія № 113-п.п від 14.03.2005 (запис в Єдиному реєстрі громадських формувань № 248, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 13, кв. 16, м. Київ, 01133 ).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову та залишити позов без розгляду, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії відсутні, а позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до Закону України Про політичні партії в Україні Міністерством юстиції України було зареєстровано політичну партію Нова демократія , свідоцтво № 113-п.п від 14.03.2005.
Політична партія Нова демократія внесена до Єдиного реєстру громадських формувань 14.03.2005, номер запису - 248, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 13, кв. 16, м. Київ, 01133, керівник - Круподер С.І.
Діяльність партії здійснюється на підставі Статуту політичної партії Нова демократія , затвердженому Установчим з`їздом політичної партії Нова демократія Протокол від 15.01.2005.
З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України Про політичні партії в України Міністерством юстиції України 15.01.2020 направлено лист № 420/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії для отримання інформації щодо висування Партією кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.
У відповідь Комісія, листом від 31.01.2020 № 21-41-211, надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.
Інформація щодо висування кандидатів на вищевказаних виборах за останні 10 років від політичної партії Нова демократія відсутня, що розцінюється позивачем як підтвердження порушення партію вимог статті 24 Закону України Про політичні партії в Україні .
У зв`язку із викладеним, позивач, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що Політична партія Нова демократія на порушення приписів законодавства не висувала своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, при цьому відлік 10-річного терміну починається саме з 2005 року.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України Про політичні партії в Україні від 05.04.2001 № 2365-III (далі - Закон №2365-III) визначено, що політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону №2365-III).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону №2365-III політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.
У разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються (частина перша статті 24 Закону №2365-III).
Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону №2365-III).
У разі якщо в рішенні суду про анулювання реєстрації політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду (частина третя статті 24 Закону №2365-III).
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI Заключні положення Закону України Про політичні партії в Україні (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12.06.2007 № 2-рп/2007 визнано конституційними, зокрема, положення статті 24 Закону №2365-III), якою було встановлено: У разі невиконання політичною партією вимоги частини шостої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до Верховного Суду України з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються .
При цьому Конституційний Суд України у цій справі виходив з того, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.
При цьому Конституційний Суд України у цитованому Рішенні наголосив, що з впровадженням в Україні адміністративного судочинства положення статті 24 Закону, якими підсудність категорії справ, пов`язаних з порушенням політичними партіями вимог чинного законодавства, віднесено до повноважень Верховного Суду України вступили в колізію з частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Ця суперечність має бути усунута законодавчим шляхом і на загальний висновок щодо конституційності судового порядку розгляду справ про анулювання реєстраційного свідоцтва чи заборону політичної партії не впливає.
На виконання Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 №2-рп/2007 законодавець Законом України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.11.2015 №835-VIII вніс зміни до редакції статті 24 Закону №2365-III та виклав її у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин. При цьому невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років залишилося підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.
Відтак, доводи скаржника про невідповідність спірних положень статті 24 Закону №2365-III вимогам Конституції України є необґрунтованими.
Таким чином, ураховуючи конструкцію статті 24 Закону №2365-III, а також Рішення Конституційного Суду України від 12.06.2007 №2-рп/2007, факт невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років є обов`язковою підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.
Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 2365-III визначено, що державний контроль за діяльністю політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.
Згідно із Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 із змінами (далі - Положення № 228), Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, зокрема, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення №228 установлено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.
Як зазначалося, що 14.03.2005 Міністерство юстиції України зареєструвало політичну партію Нова демократія , що підтверджується свідоцтвом № 113-п.п.
Отже, установлений законом десятирічний термін для політичної партії хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України сплинув у 2015 році.
Як вже зазначалося, позивач звернувся до Центральної виборчої комісії з листом для отримання інформації щодо висування відповідачем своїх кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.
Листом від 31.01.2020 № 21-41-211 Центральна виборча комісія надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Центральної виборчої комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.
Отже, позивач на момент звернення до суду володів інформацією стосовно партій, які висували своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України у період з 2005 року по 2019 рік та подавали до Центральної виборчої комісії документи щодо реєстрації кандидатів, за переліком, наданим Центральною виборчою комісією.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що Політична партія Нова демократія на порушення приписів законодавства не висувала своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років.
Доказів протилежному відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
При цьому, подання відповідачем після подання даного позову до суду документів про реєстрацію свого кандидата у народні депутати України, не спростовує факт порушення десятирічного терміну і жодним чином не впливає на застосування статті 24 Закону № 2365-III до спірних правовідносин
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі №640/2968/20 та від 30.06.2021 по справі №640/2895/20.
Частиною першою статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Щодо доводів скаржника про те, позивачем порушено встановлений КАС тримісячний строк звернення до адміністративного суду, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що даний позов подано Мін`юстом 07.02.2020 після отримання позивачем 31.01.2020 згаданого вище листа Центральної виборчої комісії від 31.01.2020 №21-41-211, тобто у межах встановленого абзацом другим частини другої статті 122 КАС тримісячного строку з моменту виникнення підстав для звернення до суду з таким позовом.
Наявність судової справи №826/14994/18 не є обставиною, з якою слід пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду у даному спорі. Колегія судів наголошує, що у задоволенні вимог у вказаній справі про зобов`язання Міністерства юстиції України звернутися до суду з поданнями про анулювання реєстраційних свідоцтв політичних партій, було відмовлено.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах №№826/14417/18, 813/3756/17, постанову Верховного Суду України №6-2469цс16, колегія суддів відхиляє, оскільки вони прийняті за інших правовідносин та іншого правового регулювання.
Тому, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Посилання скаржника на рішення судів у інших подібних справах судом відхиляється в силу частини сьомої статті 78 КАС.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Політичної партії "Нова демократія" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя А.Ю. Коротких
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2021 |
Оприлюднено | 14.08.2021 |
Номер документу | 98986922 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Сорочко Євген Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні